Я люблю Киев

КИЕВСКИЙ ФОРУМ
КУЛЬТУРНОГО ОБЩЕНИЯ
FORUMKIEV.COM
Регистрация Правила Новые сообщения Идея Группы Вопросы Админ. FAQ
КИЕВ КАРТА ПОГОДА ССЫЛКИ ИСТОРИЯ ТУРИСТУ ОБЪЯВЛЕНИЯ
N-728-MI-2
Вернуться   Форум Киев | ForumKiev.com > Як тебе не любити, Києве мій... > Справочная Киева > История города (лучшие темы раздела)

Трипільська культура

Ответ
 
Опции темы Рейтинг: Рейтинг темы: голосов - 1, средняя оценка - 5.00. Опции просмотра
Старый 13.07.2007, 14:48   #1
Приписанный
 Аватар для Oktolom
IP:
Сообщений: 591
"Спасибок": 81
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Трипільська культура

Музей трипольской культуры
Пам’ятки трипільської археологічної культури засвідчують винятковий період у розвитку матеріальної культури первісного суспільства на території України, що тривав близько 2,5 тис. років (V – ІІ тис. до н.е.). На сьогодні трипільська культура (далі – Т.к.) відома майже на всій Правобережній Україні та Молдові.

Відкриття цих пам’яток почалося із розкопок В.В.Хвойки (1893) біля с. Трипілля (Київщина), ім’я якого й прибрала ця археологічна культура. Неоціненний вклад у її дослідження внесла Т.С.Пассек, яка розробила загальну періодизацію розвитку культури Трипілля. Нею виділено три основні періоди у розвитку племен цієї культури: ранній (4000 – 3500 рр. до н.е.), середній (3500 – 2750), пізній (2750 – 2000). Останні дослідження дали можливість деяким ученим уточнити час існування Т.к. і визначити його як 5400 – 2750 рр. до н.е. Значний внесок у вивчення трипільських пам’яток зробили С.М.Бібіков, О.Кандиба, В.А.Круц, Т.Г.Мовша, О.В.Цвек., К.К.Черних, М.М.Шмаглій та ін.

За останні десятиліття значно розширилась джерелознавча база з проблем історії трипільського населення, накопились матеріали для уточнення локальних особливостей цієї культури, її хронології та з’ясування проблем виникнення й трансформації культури останнього періоду її існування.

Трипільська культура виникла завдяки пересуванню землеробських племен із Балкан і Подунав’я на Схід, котрі змішувалися з місцевим населенням. На різних місцевостях її поширення та у різний час культура мала свої етнографічні відмінності. На ранньому етапі її існування характерними рисами були невеликі розміри поселень від 1 до 9 га із вуличним або по колу розташуванням землянкових і напівземлянкових жител. Разом з ними були і глинобитні житла. Окремі дослідники стверджують і наявність двоповерхових будівель.

Наймасовішими знахідками на цих поселеннях були глиняні посудини та їх уламки. Посуда мала традиції попереднії культур (Боян і Докукутені). Її поверхня покрита защипами та врізним орнаментом (Бернашівка на Дністрі). Лише на завершальному етапі цього періоду появляється посуд з прогладженим орнаментом.

Знаряддя праці вироблялися з дерева, кременю, кістки та каменю. Вже мала місце місцева обробка міді, з якої виготовлялися шила, рибальські гачки, сокири та прикраси.

Наступний, середній етап Т.к. позначений прогресом у господарській діяльності племен трипільської культури, інтенсифікацією торгівлі з сусідами, зокрема з племенами Північного Причорномор’я. Розширюється і територія культури, виділяються локальні особливості трипільців на заході (заліщицька, солонгенська, петренська й інші групи) й сході (у назвах груп спостерігається розбіжність у різних дослідників) її земель.

Для середнього етапу Т.к. характерною є відсутність малих поселень. Натомість появляються поселення розмірами від 10 до 150 га. Житла розташовані концентричними колами. Площа жител збілшується. Як будівельний матеріал, крім дерева та глини, почали застосовувати камінь. Більшість жител на ряді поселень були двоповерховими, прямокутними або Г-подібними, що мають своє відтворення у глиняних моделях, знайдених на поселеннях. Одночасно трапляються і землянки та господарські ями. Окремі поселення укріплені ровами та валами. Оборонні споруди мають сліди ремонту та перебудови.

Керамічні вироби позначені наявністю в них розписаного фарбами посуду з одночасним використанням посуду, характерного для попереднього етапу (з поглибленим орнаментом). Цей останній тип посуду найдовше зберігся на східному ареалі Т.к.

Знаряддя праці виготовлялися, як і раніше, переважно з кременю, кісток, каменю та дерева. На Придністров’ї відкрито майстерні по обробці кременю (Комарове, Кормань, Ожеве та ін.). Кістяні вироби (шила, штампи для прикрашання посуду, ножі, мотики та ін.) виготовлялись із кісток домашніх та диких тварин. Збільшується асортимент виробів із міді.

Зміни у матеріальній культурі трипільців засвідчують подальший прогрес у розвитку господарства землеробських племен. Ці зміни особливо помітні на останньому часі середнього етапу культури, коли появляються поселення-гіганти площею біля 200 га, а одно- і двоповерхові житла були оштукатурені, пофарбовані і навіть розписані.

Останній – пізній етап у розвитку племен Т.к. – позначився значним розселенням трипільських племен з одночасним відокремленням їх одне від одного та нерівномірним їх розвитком: окремі регіони занепадають у своєму розвитку, інші ж позначені стрімким розквітом. Спостерігається перехід деяких груп трипільського населення від землеробства до переважання тваринництва. Певне місце в житті трипільців належало і мисливству та рибальству.

На останньому етапі розвитку культури продовжується процес розбудови великих поселень: Майданецьке – площею 200 га і 1575 будівлями, Томашівка – 250 га і 1470 будівлями, тальянки – 450 га з 2700 будівлями та ін Будівлі розташовувались концентричними колами у кілька радів.

Керамічний посуд пізнього Трипілля поділений на дві групи, що чітко різняться між собою: одна – з добре відмуленої глини, багато орнаментована й розмальована, друга – з грубої глиняної маси.

Груба кераміка використовувалась восновному для зберігання харчових припасів, приготування їжі та зберігання води. "Мальована" кераміка – це столовий посуд. Він за формами різноманітніший: чаші, тарілки, горщики, келихи та ін. Процес виготовлення столового посуду набуває складної технологічної процедури – від пошуків спеціальної глини, її відмулювання, формування на повільному гончарному крузі, застосування при формуванні шаблонів, а при оздобленні – фарб, пензлів і штампів. Ускладнювався і процес випалювання глиняних виробів.

Вишукана столова посуда засвідчує і зростання культури побуту (кухня, стіл), напевно і культури самого споживання їжі. Все це разом засвідчує високий рівень добробуту трипільського населення.

Обробка кременю набуває дальшого розвитку як і обробка металів. Появляється виробництво з відливанням у формах. Особливий крок зробила металургія через появу виробів із бронзи – матеріалу твердішого і продуктивнішого від міді. Виникають центри металообробки на Заході України та і Середньому Подніпров’ї. Сама поява бронзового виробництва у трипільському середовищі на останньому етапі його існування дозволяє відносити цей етап до епохи бронзи.

В цей же час простежується чітка різниця локальних варіантів культури, що інколи дозволяє вважати їх окремими археологічними культурами.

В трипільському господарстві поруч з мотичним землеробством появляється дерев’яне рало з використанням тяглової сили волів. Розширюється асортимент сільськогосподарських культур: пшениця, ячмінь, просо, бобові та технічні культури (горох, льон та ін.). Як галузь сільського господарства розвивалось і садівництво (вишня, абрикос), виноградарство. Трипільські землероби застосовували перелогову систему обробітку землі. Інтенсивне землеробство швидко виснажувало невеликий гумусний шар, що змушувало населення через кожні 70–100 років змінювати місця проживання і будувати нові поселення.

До сфери виробничої діяльності трипільців належать і домашні промисли: виробництво господарського, кухонного інвентаря та начиння, обробка шкіри, виготовлення рослинних волокон, прядіння, ткацтво, виготовлення грубого посуду з глини і дерева та ін. Обробка каменю та кременю стала ремеслом, що засвідчують і виявлені майстерні (Подністров’я).

Вважають, що реміснича діяльність мала общинний характер (гончарство, добування й обробка кременю, будівництво і, ймовірно, металообробка). Водночас відбувається процес відокремлення ремесла у самостійну галузь виробництва (поява великих гончарних горнів, майстерень по обробці кременю та металу).

Перехід суспільства до відтворюючого господарювання (землеробство, скотарство, ремесла) призвів до певних змін у соціальній сфері діяльності трипільців. Появилось майнове розшарування населення. Родова структура суспільства замінюється племінною організацією, що неминуче призводило до появи відокремлення пануючої верхівки, воєнних вождів, жерців. Ці інститути суспільства і стали зародком ранньодержавних утворень на території України.

Соціальна структура трипільського населення була три- або чотириступеневою: велика сім’я, що об’єднувалась проживанням на одному подвір’ї, з автономним господарством; родова община, що складалась із декількох сімей, які об’єднані єдиним родовим походженням, і проживала на одному поселенні; плем’я, яке об’єднувало декілька родів (родових общин), одного або більше поселень, що розташовувались неподалік одне від одного. Дослідження великих поселень (поселень-гігантів) останнього часу дало можливість дослідникам виділити більшу кількість соціальних структур (до шести). Однією із таких структур вважається наявність поселення-гіганта (пізній етап культури) з оточенням групи поселень-супутників малих або середніх розмірів. Такі поселення-гіганти сприймаються як протоміста.

Водночас дослідники відмічають наявність і сезонних селищ (переважно пов’язаних з рибальством і мисливством), які мали легкі наземні та півземлянкові житла.

Наземні житла Т.к. мали каркасно-стовпову конструкцію з дерев’яними стінами та перекриттями, обмазані глиною. Реконструкцію двоповерхових споруд допомагають відтворити знайдені глиняні моделі таких жител. Відкрита піч або вогнище розташовувались біля входу при стіні. Топили "по-чорному" – дим виходив через отвір у стелі. Біля печі – зернотерка. Долівка обмазувалась глиною та фарбувалась вохрою. Вікна (круглі) робили в протилежній від входу стіні. В двоповерховій споруді житло було на другому поверсі. На першому – зберігали припаси, ставили худобу або ін. Інколи на першому поверсі стояли олтарі з посудом. Майстерні знаходились біля жител.

Дослідження поховального обряду трипільців показали наявність грунтових та підкурганних поховань з трупоспаленнями та трупопокладеннями, у яких помітні відмінності між чоловічими та жіночими похованнями, в першу чергу за супровідним інвентарем (зброя, знаряддя праці, прикраси, посуд). Як особливість відмічаються поховання дівчаток в урнах, дорослих – без урн. За багатством супровідного інвентаря виділяються дуже багаті, багаті і рядові поховання, що відображає майнове розшарування суспільства. Відмічені окремі дуже багаті поховання знаті.

Їжа трипільців була як рослинною (каші з пшениці, проса, гороху) так і м’ясною (м’ясо бика, свині, вівці та диких тварин – оленя, косулі, кабана) й рибною.

Як транспорт використовували сани (колесо їм не було відоме), запряжені биками, та човни.

Як одяг носили вироби із шкіри та тканин (тканинна одежа на теренах України бере початок саме у трипільців). Ткацтво у трипільців засвідчене знахідками деталей ткацького вірстата та відбитки тканин на глині. Тканини мали візерунки та фарбувались. Взуття було шкіряне (чоботи, напівчеревики типу постолів, сандалі). Головні убори мали грибоподібну форму або з підігнутими полами.

Одяг, головні убори та взуття оздоблювалися мідними, кам’яними, бурштиновим, скляними прикрасами та амулетами. Вони мали як територіальні, етнографічні відмінності так і відрізнялися в часі. Ці вироби засвідчують і соціальне розшарування суспільства.

Духовна культура населення Т.к. розвивалась і збагачувалась із економічною трансформацією суспільства. Ці зміни засвідчені багатьма елементами матеріальної культури трипільців, в тому числі антропоморфною пластикою. Зокрема на початковій стадії культури жіночі статуетки зображали дебелих особин, увага яких зосереджувалась на сідницях, а верхні частини тіла передавались схематично. З часом увага переноситься на інші частини тіла і деталі головри й торса передавались біль реалістично. На останньому етапі знову переважає схематичність зображень частин тіла. Орнаментальні елементи та композиції трипільського посуду та статуеток відображають космологічні уявлення. Має місце символіка, пов’язана зі змієм, небесними світилами. Простежується відтворення подій щоденного життя землеробів через календарний перебіг їх діяльності – сівба, проростання зерна, поява колосся тощо. В житті населення з розвиненим землеробством і тваринництвом немалу роль відігравали обряди господарського циклу, які не моги не відобразитись в магічних дійствах трипільців для досягнення успіху у їх діяльності.

Багатство орнаментальних мотивів трипільського посуду, можливо, відображає певний етап розвитку суспільства, його стабільність. Людських рис надано глиняному посуду, модклям будівель. Дослідники трипільської символіки бачать в ній магічне звертання до верховного жіночого божества. В Трипіллі поєднується антропоморфні та зооморфні сюжети в орнаментиці, за якими дослідники бачать міфічні тексти землеробського населення, що своїм корінням сягають Малої Азії.

Висловлюються припущення про те, що трипільське суспільство було напередодні виникнення письма. В популярній літературі появились спроби повести лінію розвитку племен трипільської культури аж до нинішніх українців. Однак такі спроби не мають для цього реальних підстав, що б узгоджувалось з науковими методами досліджень.

Трипільцями закладені основи господарських систем, що дойшли і до українців. Неможливо уявити розвиток житла, знарядь праці, технології землекористування, металообробки, виробництва посуду та багатьох інших видів господарювання з часів Трипілля до середньовіччя, без впливу їх на технологію і культуру українців, які прийняли все це як естафету від індоєвропейських племен в поєднанні з впливами інших культур.

Основи матеріальної культури трипільців, світогляд відтворюючих форм господарства, міфологія та обрядовість були на такому високому рівні, що могли б дати набагато прогресивніше суспільство, ніж судилося майбутнім поколінням після трипільців. Їх досягнення були втрачені на багато тисячоліть.

Пам’ятки Т.к. заслуговують на їх збереження і скрупульозне вивчення не лише українським суспільством. Вони є досягненням людства і належать йому. Тому зрозуміла така увага міжнародних організацій до цих унікальних пам’яток, яку проявляють ЮНЕСКО та Міжнародна Торгова Палата. Пам’ятки Т.к. взяті під їх особливий нагляд, зокрема розпочато опрацювання питання щодо процедури внесення Трипілля до об’єктів світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Источник: Социум
Oktolom вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх


Старый 21.03.2011, 00:50   #2
Почетный легион
 Аватар для fox.
IP:
Сообщений: 5,485
"Спасибок": 3,366
Очки репутации: 12,651
Мнения: 1870
Доп. информация
По умолчанию Re: Трипільська культура

Цитата:
Сообщение от Oktolom Посмотреть сообщение
Пам’ятки трипільської археологічної культури засвідчують винятковий період у розвитку матеріальної культури первісного суспільства на території України, що тривав близько 2,5 тис. років (V – ІІ тис. до н.е.). На сьогодні трипільська культура (далі – Т.к.) відома майже на всій Правобережній Україні та Молдові. http://infokiev.com.ua/images/stories/tripol.jpg Відкриття цих пам’яток почалося із розкопок В.В.Хвойки (1893) біля с. Трипілля (Київщина), ім’я якого й прибрала ця археологічна культура. Неоціненний вклад у її дослідження внесла Т.С.Пассек, яка розробила загальну періодизацію розвитку культури Трипілля. Нею виділено три основні періоди у розвитку племен цієї культури: ранній (4000 – 3500 рр. до н.е.), середній (3500 – 2750), пізній (2750 – 2000). Останні дослідження дали можливість деяким ученим уточнити час існування Т.к. і визначити його як 5400 – 2750 рр. до н.е. Значний внесок у вивчення трипільських пам’яток зробили С.М.Бібіков, О.Кандиба, В.А.Круц, Т.Г.Мовша, О.В.Цвек., К.К.Черних, М.М.Шмаглій та ін.
Ознакомившись с подобным возникает вопрос, а что было в эти времена на территории где сейчас находится Москва ?
fox. вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 30.04.2011, 18:11   #3
Житель
 Аватар для Бунтовский
IP: DN
Сообщений: 443
"Спасибок": 347
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Трипільська культура

И что было? А на месте Вашингтона?
Бунтовский вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх

Ответ


Опции темы
Опции просмотра Оценка этой теме
Оценка этой теме:

Ваши права в разделе

Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Куда катится искусство и культура. !? nikto Искусство 153 17.07.2013 15:40


Часовой пояс GMT +3, время: 02:30.


Работает на vBulletin® Версия форума 3.х.х. Copyright ©2000 - 2009, Jelsoft Enterprises Ltd.

© ForumKiev.com 2007 - 2017