Чертенок

Коли була менша часто розчаровувалась у своїх (як мені тоді здавалось) друзях, зараз, коли вже трошки пізнала людей і все таке...зрозуміла, що друзі є, але не ті, що були у мене до однієї людини...декілька років назад з життя пішов дуже близький мені хлопець, він був для мене більше ніж...справжнім...справжнім другом, який не залишив мене коли я була у повному відчаї...але від матері, ще з народження йому передалася страшна хвороба-снід, з сього часу я не можу знайти друга, та я і не хочу, не відчуваю потреби, бо він у мене є...тільки я не бачу його тіла, але його добра душа із мною...