Lopar.4ever

Вот решил немного поделиться тем, чем коротаю некоторые свои вечера. Ранее ложилось для очень узкого круга народу... а потом подумалось - какого черта. Буду обновлять... Новое, старое. Лишь бы было....

Молитва
Передчуття і співчуття
Рук не бачу
Перед очима
Бритва
Залізо?
Торкнусь, ще раз...
Біль пропала...
По шиї провести... де я?
Велика зала...
Крила..
Так... Біль пропала
Десь там – вітрила, люди ходять
Чи ти пропала?
Я довго думав...
Чи вже запізно? Холодні
Руки затуляють очі, вуха
Лише молитва... Прокинься сину!
Прокинувся, рук не бачу
Перед очами... вона, звісно...
де Бритва? Крила? Невже?!
Уява... кімната, моя?
Де я, дівчино? Та в хаті!
Щось неспокійно, я думав
Але молитва, як колискова...
Чи колискова справді?
Вона посміхалась, заплющив очі
Не бачу руки, не чути
Крила, а Вона
Вийшла та вмиває руки. Червоні...
Від крові?!
Згадав я бритву, залізо, вітрила,
Тих людей до котрих крила
Мене носили
Біль пропала...
Присмак заліза..
Вона вмиває червоні руки...
Що відрізали мої крила....

(с) 2007-12-02 Серія “Спогади”

------*

Порожнеча....

Порожні думки
Порожні руки
Порожні строки
Пусте безгуздя

Порожнє небо
Порожні очі
Пусте у серцях
Ідуть за руку

Відсутність мрії
Відсутність ритму
Відсутність сенсу
Чи є надія?

Що ви хотіли?
Щось веселеньке?
А чорта зо два!
Читайте далі...

Чи не читайте..
Писав же вище:
Тут все порожнє
Аж вітер свище...

Наступні строфи
Ще більш порожні
Шукай в мовчанці
Шалену риму

.......... .. ....... ...!
....... ..... ....... .
............. ......... .. ..........?
............. ...... ........ ...

(с) 12.12.2007

__________________
вырезано цензурой!