Киевлянин

Петропалівська церква




Недалеко від церкви Богородиці Пирогові, через вулицю від Флорівського монастиря, знаходився мурований храм базиліканського типу, що будувався в кінці XVI століття й був завершений римо-католицьким єпископом Кшиштофом Казимирським 1610 року як Миколаївський костел Київського домініканського монастиря на Подолі. При його будівництві використовували матеріали зі зруйнованого Борисоглібського мурованого храму Княжої доби у Вишгороді.

Костел був тринавною базилікою з гранчастим видовженим пресбітерієм, що перекривались нервюрними склепіннями. Вікна базиліки мали стрілчасту форму. Цей костел був єдиним відомим нам взірцем готичної архітектури на теренах Києва.

Під час буремних події 1648-1654 років домініканський монастир у Києві був ліквідований, всі споруди були зруйновані, а маєтності передані в руки православним. Наприкінці XVII століття київським митрополитом Варлаамом Ясинським було відновлено й освячено будівлю заново, як православну церкву святих Петра і Павла.

В 1744-1750 роках будівля була суттєво перебудована. Було понижено дах, високий готичний шпиль (щипець) на західному фасаді поступився невисокому, але пишно декорованому бароковому фронтону, влаштовано бароковий портал з хрещатим вікном на чолі. Обабіч пресбітерія були два бічні вівтарі, час появи, котрих залишається нез'ясованим. Київським архітектором Іваном Григоровичем-Барським було зведено квадратову в плані триярусну дзвіницю.

В 1811 перед західним фасадом добудували низеньку галерею, котра закрила бароковий портал. Того ж року Петропалівська дзвіниця стала двоярусною, типу "четверик на четверику" увінчаною гранчастою плескатою банею з ліхтариком та високим шпилем.

В 1920-1930-х роках церква перестала бути діючею.

Церкву святих Павла і Петра планували використати, як архівне сховище. Проте, в 1935 році одну з найцікавіших пам'яток української архітектури разом із дзвіницею було знищено без попередніх досліджень.

Використані матеріали сайту www.pamiatky.org.ua