ПОДОРОЖ КИЄВО-БРАТСЬКИМ МОНАСТИРЕМ.

Киевлянин · 24.06.2007, 03:07

автор: Ірина Плотнікова

ПОДОРОЖ КИЄВО-БРАТСЬКИМ   МОНАСТИРЕМ Історія України, її освіти, мистецтва містить найцікавіші сторінки, нерідко — маловідомі. І от одна з них — славнозвісне колись Київське братство та Академія, яка становила славу України і була добре відома в інших країнах. Здійснимо невеличку подорож старовинним Братським монастирем (…) 

СТАРОВИННЕ КИЇВСЬКЕ БРАТСТВО Період боротьби українського народу проти польсько-католицького панування спричинив сплеск національної са мосвідомості, культури, консолідації киян навколо Київ ського братства, православної релігійно-просвітницької організації, що виникла у 1615 р. Крім православного духо венства, до Братства входили представники міщан і невдо волена експансією католицизму українська шляхта. Про перші кроки діяльності Братства відомо не так вже й багато. Серед його засновників, як уже зазначалося, такі визначні діячі української культури, як 3. Копистенський , І. Гізель, Памво Беринда , а з 1620 р. до Київського братства вступив гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний з усім військом козацьким, тим самим забезпечивши Братству політичну і матеріальну підтримку. Братство захищало народ від утисків з боку уніатів. За формою релігійна органі зація, насправді була світською, бо розвивала українську освіту, культуру, друкувала й розповсюджувала книги українською мовою. Київ вразив мандрівника XVII ст. Павла Алепського тим, що серед жінок було багато письменних. За ініціативи Братства, в Україні було відновлено православну церковну ієрархію. Ним же, на початку XVII ст. у Києві при церкві Богоявлення засновано Братський Богоявленський монастир. На Подолі ж, неподалік від Богоявленської церкви, знаходилась садиба, що належала багатим подолянам Лозкам (С. Лозка — мозирський маршалок, одружений з Галшкою Гулевичівною ). 1615 р. Галшка ( Лисавета ) Гулевичівна подарувала Київському братству цю садибу і великий двір посеред Подолу, з усіма прибутками, а також гроші на заснування монастиря, шпиталю для прочан і школи для дітей шляхти та міщан. Архітектурний ансамбль Братського монастиря складався упродовж століть. Він був щільно забудований. Про споруди монастиря можна судити з нотаток П. Алепського , який згадує кам’яні трапезну та поварню і дві дерев’яні   монастирські церкви Богоявленську та « прекрасную Благовещенскую церковь с куполами, застекленными окнами ». Збудовано Благовіщенську церкву ще за митрополита Петра Могили у роки його протекторства над Братським монастирем (1632-1646). Вона неодноразово змінювала свою назву та призначення (Святодухівська , наприкінці XVII ст.— Борисоглібська) і використовувалась як монастирська трапезна, і як монастирська бібліотека. Колись у Борисоглібській - Благовіщенській церкві навчалися спудеї (середньовічні студенти). Тут виступали відомі українські просвітителі. З кінця XVII ст. у монастирі провадилися великі будівельні роботи. 1693 р. коштом гетьмана І. Мазепи на місці дерев’яної церкви Богоявлення було зведено велику п’яти-банну муровану соборну церкву (арх. Й. Старцев ), напрочуд ошатну завдяки пишному бароковому ліпленню, що являла собою найхарактернішу споруду тогочасної української архітектури. Інтер’єр церкви розписали український художник І. Квятковський та італійський майстер А. Скотті, іконостас — роботи А. Меленського . 1740 р. Богоявленську церкву було відбудовано, зведено нову муровану дзвіницю (арх. Й. Г. Шедель ). У 1935 р. церкву зруйновано. П. Алепський згадує ще одну споруду — трапезну (за яку, очевидно, слугував будинок Лозок , до речі, один з найдавніших на Подолі, вірогідно, збудований ще у XVI ст.): «ввели нас в трапезную палату в виде одной арки, устроенной из камня с известью с высокой дверью на фронтоне , боковые столбы которой мраморные, .. снабжена она довольно большим количеством застекленных окон ». Увесь монастир оперізував мур з кількома брамами. Головний вхід позначала кам’яна дзвіниця, споруджена 1759 р., замість дерев’яної, лаврським зодчим «кам’яних справ майстром» С. Ковніром (не збереглася). Посеред монастирського двору — унікальний сонячний годинник, сконструйований наприкінці XVIII ст. викладачем математики Київської академії, французом Брульоном як посібник з астрономії для її студентів. Цей старовинний годинник являє собою увінчаний флюгером стовп, чотири боки якого орієнтовано точно на сторони світу: годинник має чотири циферблати з фігурними вказівниками та написами « часы полуденные », « часы северные », « часы западные », « часы восточные ». Сонячне світло падає на вказівник і той відкидає тінь на відповідну ділянку годинника, показуючи сонячний час. Сонячний годинник з чотирма циферблатами унікальний. Під час війни його було пошкоджено, потім відремонтовано, а 1970 р. він був реставрований. На монастирському подвір’ї розміщено також господарські споруди, келії та будинок ігумена із старовинними прикрасами, зведений 1781 р. У 1780 р. від пожежі постраждала більшість монастирських споруд, загинула монастирська бібліотека. Та найбільшої шкоди цим спорудам, у тому числі й церквам, завдала велика пожежа 1811 р. Полум’я було таке, що розплавилися церковні дзвони. У 1815-1831 рр. під керівництвом архітектора А. Меленського було відновлено у стилі класицизму весь монастирський архітектурний ансамбль, у тому числі і будинок ігумена у 1820 р., а в 1824 р.— Благовіщенську церкву. У 60-х роках XIX ст. Благовіщенську ( Святодухівську ) церкву було перебудовано у стилі класицизму. Тоді ж з’явився трикутний фронтон, у якому було вміщено біблійний сюжет «Всевидюче око ». Як свідчать старовинні картини й світлини, Братський монастир був прекрасним великим архітектурним ансамблем, що визначав образ Контрактового майдану, та й усього Нижнього міста своїми домінантами — банями церков та дзвіниць, будинком Академії — чудовим зразком українського бароко та російського класицизму. 

автор: Ірина Плотнікова

джерело: книга "Прогулянки старим Подолом", Київ 2003

фотоматеріали: з колекції Войтовича О. Я. www.oldkiev.info

Опции темы
Версия для печати Отправить по электронной почте
Опции просмотра
Линейный вид Комбинированный вид Древовидный вид