Я люблю Киев

КИЕВСКИЙ ФОРУМ
КУЛЬТУРНОГО ОБЩЕНИЯ
FORUMKIEV.COM
Правила Новое Вопросы Ссылки
КИЕВ ПОГОДА ИСТОРИЯ ТУРИСТУ
N-728-MI-2
Вернуться   Киевский форум > Политический форум > Исторический форум

Козаки - все про них!

Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 04.07.2010, 10:07   #271
Проходящий мимо
 Аватар для Cedars
IP:
Сообщений: 5,943
"Спасибок": 7,808
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Куда более крепким орешком стал для Поддубного другой француз — чемпион мира Поль Понс — высоченный атлет, известный виртуозным владением всеми приемами борьбы, которые он обрушивал на противника с той молниеносностью, которая не давала опомниться.

Собственно, этой игре предстояло стать главным событием чемпионата. Цирк братьев Чинизелли с его трехтысячной публикой, кажется, готов был взорваться от заранее нагнетавшегося напряжения.

Предчувствие легкой победы над каким-то мужиком, не отмеченным ни одной медалью, после унизительного, под хохот и улюлюканье всего зала, проигрыша Рауля покинуло мсье Понса. Чемпион мира, человек опытный, он понимал, что его победа не будет легкой.

Первые минуты противники словно присматривались друг к другу: борьба шла вяло. Публика, болевшая за «нашего», не понимала, что случилось с Поддубным. Его стиль знатокам уже был известен: гигант с Полтавщины никогда не ждал, когда его атакуют. Он первый шел в наступление и работал всеми мышцами своего могучего тела. Однако в этот раз действия Поддубного были оправданны: перед ним — чемпион мира, борец, никогда им не виденный. В считанные минуты надо было понять его тактику, найти слабые стороны.

Все что случилось дальше, известно со слов очевидца — тогда молодого, а впоследствии одного из самых знаменитых дрессировщиков, Бориса Эдера: «Понс был непохож на обычного Понса. Никто еще с ним не обращался так дерзко, как Поддубный, он швырял его по арене... Понсу не пришлось сделать ни одного приема, он еле-еле успевал защищаться от Поддубного. К концу борьбы на Понса жалко было смотреть: его шаровары спустились, как будто он внезапно похудел сантиметров на двадцать в талии, его майка задралась, скомкалась и превратилась в тряпку, которую хотелось выжать»...

За пять минут до окончания двухчасового поединка Поддубный положил чемпиона мира на обе лопатки. Победа досталась все-таки очень тяжело, а напряжение буквально затмевало сознание. Иван вспоминал, что на какое-то мгновение потерял контроль над собой. Прижав противника к ковру, он лежал на нем до тех пор, пока его не оттащили за ноги. Вокруг творилось нечто невообразимое. На арену летели букеты, студенческие фуражки, картузы, дамские перчатки. Публика поднялась с места. Это был уже не общий ликующий крик, а рев, долетавший, как утверждали, до Невского проспекта. «Свое дело я сделал, — сказал русский богатырь. — Русской чести не посрамил. Французы меня долго будут помнить». Извозчик, который вез в ту ночь победителя сквозь живой коридор народа, стоявшего от цирка Чинизелли вдоль улиц и Литейного моста, под аплодисменты и крики «ура», обернулся к своему седоку: «Да кто ж ты, барин, такой будешь, скажи на милость...»

Название: i-m_so_happy.gif
Просмотров: 295

Размер: 3.7 Кб
___________
Если вопрос задан правильно - ответ будет неожиданным...
Cedars вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 04.07.2010, 10:26   #272
Проходящий мимо
 Аватар для Cedars
IP:
Сообщений: 5,943
"Спасибок": 7,808
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Цитата:
Сообщение от Cedars Посмотреть сообщение
Судьба то и дело сводила их — людей, по своим убеждениям олицетворявших светлую и темную стороны спорта. Рауль ле Буше — сильный, техничный борец — смог справедливо оценить Поддубного.

Но в том же году (1905) в Париже готовились к проведению международных соревнований на звание чемпиона мира. И Иван Поддубный уже твердо знал, какая цель стоит перед ним.

И снова Париж... Состязания на звание чемпиона мира проходили в знаменитом парижском театре «Фоли Бержер». Это был смотр борцовской элиты. Среди 140 лучших представителей этого вида спорта находилось несколько чемпионов мира прошлых лет. Заключались пари на фантастические суммы. Мало кому известная фамилия русского атлета не фигурировала в списке тех, на чью победу делались ставки.

А Поддубный продвигался к заветной цели неудержимо, уверенно укладывая на лопатки тех, кто вставал на пути этого поистине триумфального шествия.

Вот и еще одна, уже третья, встреча с Раулем ле Буше. С дикой злобой смотрят на Поддубного глаза и в этот раз поверженного противника. «Ты у меня заплатишь за все кровью», — хрипит Рауль.

Парижский чемпионат закончился триумфальной победой Поддубного.

Впереди было долгое турне по Италии, выступление на состязаниях борцов в Северной Африке. Его видят в Бельгии, Германии, где он положил на лопатки первоклассных немецких силачей. Все это производит настоящий фурор. «Золотая пятилетка» с 1905 по 1910 год превратила Поддубного в человека-легенду.

И вот в Ницце, куда его, уже к тому времени шестикратного чемпиона мира, пригласили на двухнедельное выступление, на горизонте замаячила фигура давнего знакомого Рауля ле Буше.

В один из дней Поддубного обступили четверо дюжих парней, которые стали говорить, что, мол, русский борец мог бы угостить его болельщиков шампанским. У каждого из них Поддубный заметил нож, спрятанный в рукаве рубахи. Понимая, что ему, безоружному, с ними не справиться, он решил действовать хитростью и пригласил к себе домой, на что апаши (наемные убийцы) охотно согласились.

Решив выиграть время, Поддубный сделал верный ход. По дороге ему повстречался знакомый. Поддубный незаметным кивком показал на следовавших за ним субъектов. К счастью, тот все понял и повернул к полицейскому участку.

При входе в дом Поддубный сказал парням, что сейчас включит свет, а сам броском вытащил из-под матраса пистолет. Те опешили, увидев направленное на них дуло, а сзади — двоих полицейских.

Скоро разнесся слух, что Рауль скоропостижно скончался от менингита. Истина состояла в том, что апаши, хоть и не выполнили свою работу, потребовали от заказчика убийства денег. Рауль им отказал, и был избит резиновыми палками по голове, отчего скончался.
___________
Если вопрос задан правильно - ответ будет неожиданным...
Cedars вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 04.07.2010, 18:21   #273
Почетный легион
 Аватар для Веталь
IP:
Сообщений: 4,853
"Спасибок": 5,231
Очки репутации: 18,784
Мнения: 3057
Доп. информация
По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Оффтоп:
___________
Уникальный магазин Термопосуды!
Форумчанам скидка (промо-код Веталь)!!!
https://www.loftshop.com.ua/termopos...mokruzhki.html
Веталь вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 05.07.2010, 17:12   #274
Приписанный
 Аватар для svat
IP:
Сообщений: 65
"Спасибок": 6
Очки репутации: 2,336
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Оффтоп:
svat вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 06.07.2010, 11:31   #275
Почетный легион
 Аватар для Товарищъ
IP:
Сообщений: 15,543
"Спасибок": 17,504
Очки репутации: 40,040
Мнения: 5941
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Полковник козацького війська Іван Богун


Одним з найвидатніших військових діячів українського народу періоду боротьби проти шляхетської Польщі був козацький лицар, кальницький полковник Іван Богун - безмежної відваги воїн, талановитий полководець,блискучий майстер польових боїв і захисту міст, які він перетворював на неприступні фортеці.
Зовсім мало збереглося відомостей про той період життя Богуна, який передував 1648 р. - початку великої битви українського народу за своє соціальне і національне визволення.
На початку визвольної війни гетьман призначив Івана Богуна полковником Вінницького полку, який повинен був обороняти західні кордони визволеної території України. Полк Богуна мав прийняти на себе один з перших ударів ворога, який наступав, і затримати, таким чином, просування польсько-шляхетських військ по Україні. Це завдання козаки Вінницького полку під проводом Івана Богуна блискуче виконали, незважаючи на те, що ворожі сили набагато переважали їх своєю кількістю.
28 лютого польсько-шляхетське військо, кероване Калиновським, підійшло до Вінниці, яка навесні 1651. р. була на кордоні з польськими військами. Тут були незначні, порівняно з польсько-шляхетським військом, козацькі сили. Богун вирішив затримати польське військо до приходу допомоги від Богдана Хмельницького. У цей же день відбувся перший бій під Вінницею. Залишивши частину козаків свого полку в місті, Богун з кінним загоном виступив проти ворожих сил - кінних авангардних _частин на чолі з Лянцкоронським. При зближенні з козаками польські кіннотники, що розташувались півмісяцем, намагались оточити козаків. Козаки, прорвавши ліве крило, почали поспішно відходити, щоб перейти Буг по кризі і вийти до монастиря, що був на протилежному березі. Польські кіннотники кинулись їм напереріз і вийшли на кригу. Але тут їх чекала загибель. Відступ Богуна був маневром, військовою хитрістю. Він заманив їх на ту частину річки, де козаки навмисно прорубали лід і притрусили його снігом і сіном. Налетівши на ці проруби, значна частина польської кінноти пішла під кригу. Розлючений Калиновський, підійшовши з основною частиною війська до Вінниці, обложив місто і замок. Облога тривала до 11 березня. Козаки і мешканці стійко трималися, мужньо відбиваючи атаки. Богун був у перших рядах захисників замку.
На третій день облоги Богун, виїхавши особисто на розвідку на чолі загону з 300 козаків, вступив у бій з польськими охоронними загонами. Польські жовніри і шляхта, пізнавши Богуна, кинулись на нього. Один ударив Богуна древком прапора по голові, інші схопили його за руки й ноги. Відзначаючись надзвичайною фізичною силою, Богун одним рухом скинув повислих на ньому ворогів, вирвався і, відбиваючись шаблею, погнав коня через річку. Кінь Богуна потрапив в oполонку, але швидко вискочив з води і щасливо доніс вершника до монастиря. Наступного дня Богун знову бився з ворогом.
Два тижні Вінницький полк героїчно відбивав атаки противника. Коли ж до Вінниці підійшли надіслані на допомогу Богуну полки уманського полковника Йосипа Глуха і полтавського - Мартина Пушкаря, польське військо в паніці відступило до Кам'-янця-Подільського. Цю фортецю Богун штурмував зі своїм полком у складі корпусу Д.Лисовця в кінці квітня 1651 р. Під час облоги і штурму цього оплоту панування шляхетської Польщі на Поділлі Іван Богун показав високі зразки відваги і військової майстерності. А в червні 1651 р. він врятував українську армію від знищення у найтрагічніший момент визвольної війни-під час битви під Берестечком.
Тут відбувся один з найбільших боїв визвольної війни. Проти українського війська, очолюваного Богданом Хмельницьким, шляхетська Польща виставила майже всі свої збройні сили (150 тисяч чоловік, включаючи й озброєних слуг). На чолі їх стояв король Ян Казимир.
Бої перших двох днів закінчилися успішно для козаків.
19(29) червня в результаті двогодинного запеклого бою багато шляхти полягло під ударами козаків.В день вирішальної битви (20 червня) польські війська після невдалих спроб збити козаків, які стійко трималися і успішно відбивали атаки, направили всю силу вогню своєї артилерії на лівий фланг армії Богдана Хмельницького, де стояли татари. Татари зрадили і залишили поле бою. Як зауважує один з сучасників, "хан втік ганебно". Богдан Хмельницький передав командування кропивенському полковнику ФілонуДжалалію, а сам кинувся слідом за татарами, щоб змусити їх повернутися. Хан не тільки не повернувся зі своїм військом на поле бою, а звелів затримати Хмельницького; він випустив Хмельницького тільки тоді, коли одержав великий викуп з Чигирина. Але повернутися до свого війська Хмельницький не міг: воно було оточене польською армією. Татари пішли в Крим. По дорозі в Крим вони грабували Україну, брали в полон українське населення. Народ із зброєю в руках боровся проти грабіжників.
Після втечі хана польські війська зайняли місце, де стояли татарські орди, і таким чином відрізали шлях козакам для виходу з-під Берестечка.Козаки в порядку відступили до свого табору і там окопалися. Ворожа армія з трьох боків обступила козацький табір, з четвертого боку були непрохідні болота. Десять днів мужньо оборонялося обложене українське військ о.26 червня поляки почали з артилерії обстрілювати козацький табір. Козацька артилерія відповідала. Обидві сторони несли великі втрати. Почалися переговори. Польсько-шляхетське командування вимагаловід козаків видачі полковників, прапорів і гармат. Богун, якого козаки обрали наказним гетьманом, вирішив не здаватися. Він поширив упольському таборі чутку, ніби хан з Хмельницьким повернулися і вночі нападуть на поляків. Щоб ворог упевнився в правдивості цієї чутки, Богун наказав козакам грати в сурми, бити в литаври. Ворог повірив і послав за річку великий корпус. Козаки під командуванням Богуна напали на поляків, що засіли в найближчих окопах, вибили їх звідти і розгромили, 30 червня козакам стало відомо, що шляхетське командування збирається обійти обложений табір з тилу і, збудувавши греблі на річці Пляшовій, підняти в ній воду і затопити табір козаків. Іван Богун організував вихід козаків з лещат облоги. Цей єдиний шлях відходу лежав тільки через болото. За одну ніч загатили болото одягом, бочками, мішками, сідлами, возами і попонами. Так була зроблена переправа, по якій вийшла більша частина козаків. Але втрати козацького війська були великі. Майже третина війська не вийшла з оточення, козаки втратили обоз і артилерію.
Козаки, що не встигли вийти з оточення, хоробро бились, вважаючи за краще загинути, ніж здатись в полон. 300 козаків влаштували засіки на острові, що утворився з одного боку злиттям рік Стиру і Пляшевої, а з другого - грузьким болотом, і мужньо захищались, намагаючись прикрити відступ своїх і затримати ворога. Польська піхота пішла в атаку, але козаки відійшли і продовжували захищатися. Козакам пропонували помилування, якщо вони складуть зброю. З презирством вони відкинули умови ворога і загинули всі до одного в нерівному бою смертю героїв. Останній з них, вскочивши в човен, довго відбивався косою, доки не був заколотий списом.
І все ж завдяки холоднокровності, залізній волі і енергії Івана Богуна основна частина збройних українських сил була врятована.
В результаті енергійної діяльності Богдана Хмельницького і його найближчих соратників згодом було відновлено і колишній кількісний склад козацького війська, що знову поповнилося за рахунок широких мас повсталого українського народу. Богун привів до Богдана Хмельницького десятитисячний корпус козаків, створений ним з населення Побужжя, піднятого Богуном на боротьбу з польською шляхтою.
Незабаром, у 1652 р., козацьке військо здобуло нову перемогу під Батогом.
Батозька битва була зразком мужності і воєнного мистецтва повсталих народних мас, а також вершиною воєнного таланту і полководської майстерності Богдана Хмельницького. Перемогу на Батозькому полі сучасники порівнювали з перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римлянами під Каннами (216 р. до н.е.). У цю перемогу вклав чималу частку й Іван Богун.
А в березні 1653 р. польський король Ян Казимир знову кинув на Україну відбірні війська. Командування ними він доручив Стефану Чернецькому, відомому своєю нелюдською жорстокістю.
Війська Чернецького вдерлися в Брацлавщину. Скрізь, де проходив ворог, він залишав за собою пустелю, повну руїн і згарищ. Однак винахідливий і кмітливий Богун, маючи значно менші сили, ніж Чернецький, зумів заманити його під Монастири-ще (на Поділлі, тепер - районний центр Вінницької області), де 21 березня відбувся вирішальний бій. Польське військо розгорнутим фронтом пішло на козацькі укріплення. Богун розпочав контрнаступ. Одночасно він непомітно вивів з фортеці найкращі частини своєї кінноти і вдарив у тил ворога. Не витримавши подвійного удару, шляхетське військо кинулося врозтіч. Сам Чернецький був тяжко поранений.Після боїв під Монастирищем на протязі всього року Іван Богун із своїм Вінницьким полком бере участь в усіх найважливіших подіях і боях. У травні він був у складі частин Тимоша Хмельницького в Молдавії, очолюючи дванадцятитисячний загін, а в листопаді 1653 р. полк Богуна у складі військ, очолюваних Богданом Хмельницьким, бере в оточення під Жванцем наймані війська Речі Посполитої. Але знову від повного розгрому польську армію врятувало зрадництво кримського хана, який пішов на сепаратну угоду з польським королем Яном Казимиром. Іван Богун уславився також безмежною мужністю, високим військо-вим мистецтвом і в боях з татарами, які після Жванецької битви дістали від польського короля дозвіл, повертаючись до Криму, забирати в полон українських людей.
Літописець Величко описує, як Богун на чолі десятитисячного козацького війська розгромив ханську орду, яка розсипалася чамбулами (загонами) по Україні для захоплення ясиру. Величко повідомляє, що з чамбула, який складався з чотирьох з половиною тисяч чоловік, до коша "приволоклося" ледве 500 татар. Втрати татар обчислювалися у вісім тисяч чоловік. Понад дві тисячі татар було взято в полон. Богун став справжньою грозою для татар.
Польсько-шляхетський уряд не раз робив спробу перетягти на свій бік легендарного героя українського народу, пропонуючи йому всі блага феодального суспільства, але Богун залишився вірним сином українського народу і відкинув усі пропозиції польської шляхти.
Тоді польсько-шляхетське командування пробує фізично знищити Богуна. Робиться спеціальний напад на Брацлавщину з метою розгрому Вінницького полку і захоплення Богуна. Але полковник бувнасторожі.Вороги не змогли досягти своїх цілей. Під час підготовки і проведення Переяславської ради Іван Богун очолював козацькі загони, що охороняли кордони України.
Після смерті Богдана Хмельницького розпочалася боротьба за гетьманство. Гетьманську булаву захопив прихильник шляхетської Польщі Іван Виговський. Іван Богун разом із славетним Іваном Сірком очолили народне повстання проти гетьмана, який відновив на Україні гніт польської шляхти. Зазнавши поразки, Виговський почав переговори про прийняття України в підданство Туреччини і закликав на допомогу кримських татар, але Іван Богун та Іван Сірко розбили татар ї рушили на гетьманську столицю Чигирин; Виговський втік у Польщу. Перебуваючи пізніше, 1660 р., на Правобережжі як полковник Паволоцький, Богун готує повстання проти польсько-шляхетських загарбників, які знову окупували Правобережну Україну. І там 1662 р. він був заарештований шляхтою і ув'язнений в Марієнбурзькій фортеці. Та через рік король Ян Казимир, готуючись до нового походу для завоювання Лівобережної України, знову намагається використати популярне серед народних мас ім'я Богуна. Король змушений був звільнити Богуна і повернути його на Україну, де він став наказним гетьманом. Приймаючи це призначення - наказного гетьмана військ польського помічника Тетері, - Богун мав на думці скористатися походом для того, щоб силами своїх козаків, лівобережних частин і російського війська завдати нищівного удару полякам, визволити від них Україну. Проте зрадник-козак, що мав передати російському командуючому Ромодановському один з листів Богуна, віддав його польському королю. 17 лютого 1663 р. Іван Богун був заарештований і через кілька днів розстріляний під Новгород-Сіверським. Український народ зберіг світлу пам'ять про свого героя. Ім'я Івана Богуна звучить в українських народних піснях і думах. Про його подвиги складено багато легенд. Дума "Іван Богун" змальовує оборону богунця-ми Вінниці, де Богун чекав допомоги Хмельницького на річці Буг і особливо вславився хоробрістю і кмітливістю.
___________
В РФ опять захотели гарантий невступления Украины в НАТО. На что Украина ответила:Мы их подпишем на обратной стороне Будапешского меморандума.
Товарищъ вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 06.07.2010, 11:56   #276
Почетный легион
 Аватар для Товарищъ
IP:
Сообщений: 15,543
"Спасибок": 17,504
Очки репутации: 40,040
Мнения: 5941
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Іван Богун. Історична довідка


Іван Богун був одним із найвідоміших козацьких полководців в Україні середини XVII ст., слава про якого гучно лунала не лише на українських землях, а й за їх межами. Проте, незважаючи на велику популярність, історичні джерела неодинаковою мірою зафіксували різні етапи життя цього славетного козацького ватажка.
Достеменно невідомо, коли і де народився І. Богун. Мало відомостей і про ранній період його життя, хоча деякі українські історики писали, що він вже брав участь у козацьких повстаннях в Україні 1637-1638 рр. Перші ж найвірогідніші дані про ратні справи І. Богуна пов'язані з його участю в обороні Азова, коли запорозькі та донські козаки протягом 1637-1642 рр. героїчно захищали місто від турецьких військ султана Ібрагіма. І. Богун, зокрема, керував тоді одним із козацьких загонів, який прикривав Борівський перевоз через р. Північний Донець.
Протягом 40-х років XVII ст. Богун вів звичайне для реєстрового козака життя, сповнене численних військових походів проти кримських татар, та обороняв українські землі від набігів останніх.
З початком у 1648 р. Визвольної війни українського народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Б. Хмельницького, і згідно «Реєстру Війська Запорозького 1649 р.» він значився серед козаків Чигиринського полку. Згодом, найвірогідніше у 1650 р.», за неабиякі організаторські здібності та військовий талант Богуна було призначено кальницьким полковником, а тому подальша його доля була тісно пов'язана із захистом Вінничини та Брацлавщини від військ Речі Посполитої. Зокрема, вже в 1651 р. Богун вів важкі бої на Брацлавщині проти загонів Калиновського та Лянцкоронського. Саме у боях під Вінницею в березні 1651 р. Богун вперше найбільш масштабно проявив здібності военначальника, заманивши в ході бою польську кінноту на Південний Буг, де драгуни потрапили до зарання підготовленої пастки. Тут же Богун проявив значну особисту хоробрість, очолюючи сміливі нічні вилазки з козацького табору. В кінцевому підсумку Богун втримав свої оборонні позиції під Вінницею і, після підходу основних сил української армії, змусив коронне військо відступити. В подальшому, переслідуючи польські загони, полк Богуна брав участь у штурмі Кам'янця-Подільського (29 квітня - 1 травня 1651 р.), а в середині травня його козаки оволоділи Корцем.
Важливою сторінкою з-поміж ратних справ кальницького полковника стала Берестецька битва, в якій І. Богун проявив себе розсудливим полководцем в найтрагічніший момент бою. Саме його було обрано наказним гетьманом в оточеному поляками козацькому таборі З0 червня 1651 р. І. Богун виправдав покладені на нього сподівання, вивів із оточення основні сили українського війська.
У 1653 р. І. Богун знову опинився у вирі бойових дій. Вже в березні 1653 р. його загони виступили проти армії С.Чарнецького, який, захопивши Липовець, Погребище та інші міста, рухався вглиб України. Зайнявши оборону в Монастирищі, Богун тривалий час відбивав атаки значно переважаючих сил коронної армії та робив дошкульні вилазки з міста. Так і не досягши успіху, війська С. Чарнецького, який під Монастирищем сам зазнав поранення, змушені були відступити. Цього ж 1653 р. І. Богун разом із Тимошем Хмельницьким водив козацькі полки в похід на Молдавію, де було розгромлено армію Георгіци та його союзників. Після загибелі в Сучаві Т. Хмельницького (5.11.1653) І. Богун повернувся з військом в Україну. В кінці 1653 та протягом 1654-1655 років кальницький полковник практично безперервно вів бойові дії проти коронної армії та татарських загонів на Брацлавщині та Уманщині. Значний військовий талант та численні перемоги створили Богунові ім'я непереможного полководця, що навіювало страх на ворогів.
В грудні 1656 р. І. Богун в якості одного із керівників козацького корпусу під командою наказного гетьмана А. Ждановича вирушив у похід проти військ Речі Посполитої. Українські війська разом із союзними арміями Семиграддя та Швеції протягом першої половини 1657 р. пройшли Західною Україною та Польщею, здобувши при цьому Краків, Брест та Варшаву. Хоча в кінцевому рахунку й змушені були відступити в Україну влітку 1657р.
Характеризуючи політичну діяльність полковника Війська Запорозького І. Богуна, відзначимо, що він палко любив свою Україну й досить боляче реагував на кроки українських гетьманів, що могли ущемляти права останньої або козацькі вольності. Тому І. Богун в політичному спектрі Української козацької держави займав місце постійного опозиціонера. Зокрема, він досить рішуче виступив проти укладення Б. Хмельницьким Білоцерківського договору (28.10.1651), засуджуючи при цьому політику поступок Польщі і зменшення козацького реєстру. У 1654 р. І. Богун був у числі противників курсу Б. Хмельницького на союз із Москвою і, так і не склавши присяги російському цареві, згодом очолив антимосковську старшинську опозицію.
Після смерті Б.Хмельницького (27.7.1657) І. Богун підтримував курс І. Виговського та Ю. Хмельницького на унезалежнення від Москви української зовнішньої та внутрішньої політики, але й крен в інший бік вказаних гетьманів - на зближення із Польщею чи Туреччиною теж викликав спротив кальницького полковника. Зокрема, Богун відмовився підписувати укладений І. Виговським Гадяцький договір (6.9.1658). А в 1660 р. Богун виступив проти Слободищинського трактату, підписаного Ю.Хмельницьким.
У 1662 р. кальницький полковник І. Богун був ув'язнений поляками і відправлений до Мальборга. Хоча вже 1663 р. Ян Казимир його звільнив в обмін на участь в поході на Лівобережну Україну. Проте незважаючи на це, згодом І. Богун був звинувачений у зносинах з російською стороною та урядом І. Брюховецького і був по-зрадницькому вбитий поблизу Новгорода-Сіверського 17 лютого 1664 р.
Ім'я Івана Богуна - цього видатного полководця та політичного діяча України середини XVII ст. навіки залишилося в пам'яті нащадків, про що свідчать численні народні перекази та думи. Як говорилося сучасниками великого полковника в одній з них: «А кобзарі грали, в струни дотикали та Богдана з Богуном піснями вихваляли!» Автор: Андрій Гурбік
___________
В РФ опять захотели гарантий невступления Украины в НАТО. На что Украина ответила:Мы их подпишем на обратной стороне Будапешского меморандума.
Товарищъ вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 06.07.2010, 12:13   #277
Почетный легион
 Аватар для Товарищъ
IP:
Сообщений: 15,543
"Спасибок": 17,504
Очки репутации: 40,040
Мнения: 5941
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Іван Богун

Однією з головних проблем сучасної вітчизняної історіографії є недостатнє вивчення біографій окремих осіб козацької доби. Протягом багатьох десятиліть, зважаючи на різні обставини, українські науковці не зверталися до висвітлення життя та діяльності одного із сподвижників Богдана Хмельницького, видатного представника козацької старшини періоду Визвольної війни середини ХVІІ ст. Івана Богуна.
У джерелах, історичних романах і спогадах про козаччину, козацьке військо і видатних осіб козацької доби постійно зустрічаються тільки згадки про Івана Богуна,1 хоча жодному іншому діячеві ранньої Гетьманщини, крім нього, не вдавалося утримувати полковницький пірнач протягом 15 років і отримати стільки блискучих перемог під час Визвольної війни.2 Він без усякого сумніву уклав кілька своїх цеглин в історію боротьби українського народу проти нападів турків, татар і польського поневолення. Благородний шляхтич і відважний лицар-козак, він став легендою ще за життя. Польський історик середини XVIIст. В. Коховський писав про І. Богуна - "сміливий, розумний ... надзвичайно популярний, вміє, як ніхто інший, вдало діяти; сильний і хитрий, як лис; людина відважна і завзята".3 Проте, незважаючи на велику популярність, історичні джерела скупо зафіксували різні етапи життя цього видатного козацького ватажка і стратега козацької доби.
Наші знання, на жаль, про Івана Богуна до цього часу досить обмежені, тому що літописці залишили поза увагою його життя. Достеменно нам невідомо, коли і де він народився, скільки років прожив і в якому віці був страчений. Не маємо також відомостей про його родину, крім того, що батько належав до шляхти і жив поблизу с. Олекшичів. Відомий український історик Гетьманщини В. Липинський писав, що у документах 20-х років XVII ст. згадується про шляхтича Федіра Богуна, який міг бути батьком Івана.4 Точки зору, що І. Богун "виходець з дрібної української шляхти" дотримуються і сучасні українські історики М. Котляр і С. Кульчицький.
Мало відомостей і про ранній період його життя: лише можна припускати, що молоді роки Іван провів у Дикому полі. Сюди часто навідувались запорожці в пошуках здобичі. Богун міг бути одним із тих, хто ще за часів Остряниці6 поселився в Чугуєві. Деякі історики писали, що Богун брав участь у козацькому повстанні 1637- 1638 рр. Перші ж найвірогідніші дані про ратні справи І. Богуна пов'язані з його участю в обороні Азова, коли запорозькі та донські козаки протягом 1637-1642 рр. героїчно захищали місто від турецьких військ султана Ібрагіма, І. Богун, зокрема, керував тоді одним із козацьких загонів, який прикривав Борівський перевіз через р. Сіверський Донець. Таким чином, протягом 40-х років XVII ст. Богун вів звичне для запорозького спочатку, а потім і реєстрового козака життя, сповнене численних військових походів проти турків і кримських татар та обороняв українські землі від набігів останніх. Наведемо деякі рядки народної пісні про ці епізоди воєнної біографії І.Богуна:
Ой з-за гори чорна хмара, мов хвиля, іде. То ж не хмара - запорожців Богуня веде. Доганяли вражих турків коло трьох могил, - Уже по тих яниченьках та пугач завив. Серед ночі в Дикім полі рушниці ревіли, А в Очакові туркені та від страху мліли. Ой в середу ізвечора турків обступали, А в п'ятницю до полудня всіх упень рубали. Ой наточив Іван Богун невірам вина, - Та було ж їх сорок тисяч, а тепер нема.
В цих словах ми бачимо відгомін тих далеких часів і камертон народної пам'яті доніс спомин про носія колись грізного імені. І. Богун, як свідчать український письменник М. Старицький та історик В.Голобуцький, приймав активну участь у таємних нарадах, які проводив Б. Хмельницький. Наприкінці 1647 р. (можливо у жовтні) пише В. Голобуцький, "відбулася так звана рада у діброві (це зібрання на пасіках) поблизу Чигирина ... де Богдан Хмельницький і його чотири найближчі соратники - Максим Кривоніс, Мартин Пушкар, Іван Богун і Матвій Борохович - обіцяли повернути козацькі права всім тим, хто був позбавлений їх. В одній із пісень є такі слова :
Оттоді-то припало йому (Хмельницькому) з правої руки чотири полковники: Перший полковниче - Максим Ольшанський, А другий полковниче - Мартин Полтавський, Третій полковниче - Іван Богуне, А четвертий - Матвій Борохович.
Далі, як свідчать джерела, І. Богун бере активну участь в боротьбі проти поляків з перших битв 1648 р. В. Замлинський вказує: "уже ті перші битви (під Жовтими Водами і Корсунем) дарували Богданові на все життя побратимів - Максима Кривоноса, Данила Нечая, Івана Богуна, Івана Ганжу, Михайла Кричевського... З ними були виграні всі наступні битви Визвольної війни."9 Ось ще один доказ того, що один (мається на увазі І. Богун) із найвидатніших полковників Хмельницького бере діяльну участь в операціях під Львовом. Згадка про активну роль полковника Богуна у військах Хмельницького, що наступали на Львів, є й у Кушевича. Безперечно одне: Богун з початку 1648 р. виступає активним прихильником Б. Хмельницького.
В лютому 1649 р. ми бачимо І. Богуна вже полковником подільським. Саме з цим прикордонним районом була пов'язана певний час його подальша військова доля. На Поділля І. Богун прибув за наказом Б. Хмельницького "для наведення порядку і заспокоєння бідних людей, щоби вже більше крові пролито не було". Тон листа, з яким він звертався до всього населення, був досить категоричний: "Наказую, щоб ніхто надалі не смів на Поділля до Кам'янця війська приводити,... що він має намір карати будь-яких порушників кордонів, але все таки вважає, що краще буде, щоб ми в довірі жили, як предки наші, волею Божею".
Згодом (найвірогідніше це сталося наприкінці 1649 р.) І. Богуна було призначено вінницьким полковником, а тому його подальша доля була тісно пов'язана із захистом Вінниччини та Брацлавщини від війська Речі Посполитої. 28 лютого 1651 р. польські війська на чолі з М. Калиновським і С. Лянцкоронським підступили до Вінниці, взяли її в облогу і зробили спробу захопити. Саме тут, у боях під Вінницею, І. Богун вперше найбільш масштабно проявив здібності воєначальника. Під час оборони Вінниці у березні 1651 р. і міщани, і шляхта, і все населення міста підтримало свого полковника. Богун одержав блискучу перемогу. Ця битва принесла йому славу і авторитет. Це був початок розквіту його військової кар'єри. За свідченням Самовидця, "серед польського війська прокинулася паніка така, як колись під Пилявцями, що полків не можна було стримати від утечі".11 В подальшому, переслідуючи польські загони полковник І. Богун брав активну участь у штурмі Кам'янця-Подільського 29 квітня - 1 травня 1651 року, а в середині травня його козаки оволоділи Корцем. Розгромлені польські війська Калиновського і Лянцкоровського мерщій відступили.
На початку червня 1651 р. війська зійшлися під Берестечком, що розкинулося на березі р. Стир, на межі Волині і Галичини. "На зайнятій поляками зручній позиції, великій рівнині, як свідчать сучасники, - зосередилася півторасоттисячна армія, зібраний цвіт польської військової сили: Вишневецький, Лянцкоронський, Чернецький, Концепольський та ін. Німецькі найманці, ветерани тридцятилітньої війни. Приблизно таку кількість сил зготували козаки й татари. Тут також були свої герої: Богун, Дженджелій... Козацько-селянське військо зосередилося на західному березі річки Пляшівці, вище села Солоневе. Окремим табором стояло тридцятитисячне військо кримського хана".12 18 червня війська стали одне супроти одного. Розгорнулася жорстока битва. Бій був дуже впертий, кипів з перемінним успіхом.У найкритичніший момент битви, в розпалі бою, кримський хан Іслам Гірей зняв свої війська і залишив поле бою. Б. Хмельницький намагався повернути татар на поле бою, але був по-зрадницькому затриманий ханом. На чолі козацького війська спочатку став Дженджелій, але він не зміг згуртувати козацько-селянські сили на подальшу боротьбу з насідаючими поляками. Козацьке військо терпіло поразку. 30 червня 1651 р. в найтрагічніший час для козаків, в оточеному з трьох боків поляками козацькому таборі гетьманом обрали І. Богуна. Український романіст М. Старицький свідчить як обирали Богуна: "роздались кругом крики пробудженої товпи - вибрати нового гетьмана, да такого, щоб не продав нас ляхам.
- Богун, Богун, - роздались зі всіх сторін вигуки.
- Богун! - заревіла, як одна людина, вся товпа і шапки полетіли догори. Богун поривався говорити, але голос його губився у реві товпи.
- Богун - гетьман ! Слава гетьману !
- Вся товпа оголила свої голови...
Через годину в палатці Богуна зібралась вся козацька старшина на останню вирішальну раду: Золотаренко, Кривоніс, Тетеря та інші".13 І. Богун в найскладніших умовах, коли козацький табір було оточено великими силами польського війська, узяв на себе командування, організував оборону табору, а потім, зробивши переправу через непролазні багнища, вивів значну частину війська із оточення під постійними нападами поляків.
Таким чином, Берестецька битва стала важливою сторінкою з-поміж ратних справ полковника І. Богуна, в якій він проявив себе розсудливим полководцем. Наступний 1652 р. приніс Україні сподіваний реванш за поразку під Берестечком - перемогу під Батогом. Бій спалахнув уранці 22 травня 1652 р. біля гори Батіг поблизу сучасного села Четвертинівки й закінчився під вечір другого дня повним розгромом ворожих сил. Загинуло майже все польське військо і його верхівка. Безладною втечею із 40 тис. жовнірів і шляхти врятувалося лише кілька тисяч чоловік. "У боях під Батогом, - пише В. Замлинський, - особливо відзначилася козацька кіннота, очолювана І. Богуном, який завершив вдалий окільний маневр і завдав нищівного удару полякам з тилу".14 В результаті битви під Батогом Правобережна Україна була повністю очищена від польських військ. І ця битва започаткувала новий етап Визвольної війни українського народу проти панської Польщі.
У 1653 р. І. Богун знову опинився у вирі бойових дій. Вже в березні 1653 р. його загони виступили проти армії коронного обозного С. Чарнецького, який захопив і зруйнував Прилуки, Погребище, Ілинці, рухався вглиб України. Потім поляки облягли Монастирище. Але тут був сам Богун. Зайнявши оборону в Монастирищі, він тривалий час відбивав атаки значно переважаючих сил коронної армії та робив дошкульні вилазки з міста. Про один з них розповідає в своєму літописі Г. Граб'янка: "Богун, відібравши кілька сот добрих козаків, нарядив їх у татарську одежу і намазав і наказав напасти з боку поля. Накинулися вони на поляків з гуком татарським, а ті подумали, що це татари прийшли козакам на підмогу і не тільки від Монастирищ відступили, а й з України повтікали, полишивши козакам обоз і все майно".15
Того ж 1653 р. І. Богун разом із Тимошем Хмельницьким водив козацькі полки в похід на Молдавію, де було розгромлено армію Георгіци та його союзників. Після загибелі в Сучаві Т.Хмельницького (5.11.1653 р.) І. Богун "змушений був поступитися перед поляками, але вийшов звідти достойно - з розгорнутими прапорами, барабанним боєм і почесною гвардією вивозив він тіло Тимоша".16 В кінці 1653 р. та протягом 1654 р. кальницький полковник практично безперервно вів бойові дії проти коронної польської армії та татарських загонів на Брацлавщині та Уманщині. Значний військовий талант та численні перемоги створили Богунові ім'я непереможного полководця, що навіювало страх на ворогів.
Восени 1654 р. поляки роблять ще одну спробу повернути Україну до складу Речі Посполитої. Богун активно виступає проти агресії. У грудні він відволікає на себе сили Чернецького і виводить військо з м. Брацлава в добре укріплену Умань. Поляки намагаються штурмувати місто, але безуспішно. У цей час до району Охматова надійшли об'єднані сили козаків і росіян під командуванням Б. Хмельницького і В. Шереметєва. Поляки напали на них і розпочався легендарний бій під Дрижиполем. У найвідповідальніший для Хмельницького момент Богун вийшов з Умані зі своїми козаками і спрямував удар в тил полякам, врятував становище.
Не встигнувши як слід відпочити після Охматова, Богун із загоном свіжих козацьких військ виступає проти кримських татар, що вторглися в українські землі і розбиває їх. А в серпні він бере вже участь у поході на Львів. Зокрема, за наказом Хмельницького, він захоплює Олику. Компанія ця, як відомо, закінчилась миром з ханом під Озерною. Поляки вже не могли чинити стійкого опору козакам - на них наступали шведи. Татари, скориставшись тим, що головні сили козаків були відтягнуті до Львова, проникли на українські землі. А шведи, на союз з якими розраховував Богдан Хмельницький, відчувши себе переможцями Речі Посполитої, втратили інтерес до козацького гетьмана. В грудні 1656 р. І. Богун в якості одного із керівників козацького загону під командою наказного гетьмана А. Ждановича вирушив у похід проти війська Речі Посполитої. Пройшли Західною Україною та Польщею, здобувши при цьому Краків, Брест та Варшаву. Хоча, в кінцевому рахунку, й змушені були влітку 1657 р. відступити в Україну. Характеризуючи військову і політичну діяльність полковника Війська Запорозького І. Богуна, відзначимо, що він палко любив свою Україну й досить боляче реагував на кроки українських гетьманів, що могли ущемити права останньої або козацькі вольності. Тому І. Богун в політичному спектрі Української козацької держави займав місце постійного опозиціонера. Зокрема, він досить рішуче виступив проти укладення Б. Хмельницьким Білоцерківського договору (28.10.1651 р.), засуджуючи при цьому політику поступок Польщі і зменшення козацького реєстру. У 1654 р. І. Богун був у числі противників курсу Б. Хмельницького на союз із Москвою, так і не склавши присяги московському цареві, згодом очолив антимосковську старшинську опозицію.
Після смерті Б.Хмельницького (27.7.1657 р.) І. Богун підтримував курс І. Виговського та Ю. Хмельницького на унезалежнення від Москви української зовнішньої та внутрішньої політики, але й крен в інший бік вказаних гетьманів - на зближення із Польщею чи Туреччиною теж викликав спротив кальницького полковника. Богун відмовився підписувати укладений І. Виговським Гадяцький договір (6.9.1658 р.). А в 1660 р. Богун виступив проти Слободищенського трактату, підписаного Ю. Хмельницьким. У роки Руїни Богун послідовно шукає найкращий шлях для України. Далекоглядний і хитрий політик, як і полководець, він прагнув до мирного розв'язання ситуацій, але ніколи не йшов на компроміс. У січні 1660 р. Богун бере участь у операціях російсько-козацьких військ проти поляків і Виговського. Разом зі своїми соратниками останніх років - О. Гоголем, М. Ханенком - він зупиняє польський похід в Брацлавщину. В 1661 р. Богун значиться полковником семи хоругов війська князівства Литовського. Чому він потрапив у литовське військо? Можливо, поляки вирішили усунути з України небезпечного полковника; можливо, він сам не схотів залишатися вдома, де справи йшли не так як йому хотілося, всупереч його сподіванням. Або ж з самого початку це був наперед задуманий план.
У всякому разі, він служить у литовському війську і, очевидно, бере участь у конфедерації, одним із пунктів якої значилася вимога припинення війни з Московією. Весною 1662 р. Богун на деякий час повертається в Україну і Ю. Хмельницький залучає його до воєнних дій на Лівобережжі. Але в цих боях славетний козак не виявляє активності й гетьман відправляє його до Польщі. Незабаром кальницький полковник І. Богун був ув'язнений поляками. Але він потрібен був Україні і це добре зрозумів П. Тетеря. Ще до отримання гетьманської булави П. Тетеря просить польського короля відпустити уславненого полковника. Ян Казимир в 1663 р. звільняє І. Богуна в обмін на участь в поході на Лівобережну Україну. Тетеря зумів зібрати довкола себе кращу старшину - полковників Г. Лісницького, М. Ханенка, І. Богуна, О. Гоголя та інших. Король Ян Казимир мав намір пройти вогнем і мечем усе Лівобережжя - від Києва до Глухова і Новгород-Сіверська. "Взимку 1663- 1664 рр., - пише Д. Дорошенко, - велике польське військо на чолі з королем вступило на Лівобережжя. З поляками йшов і правобережний гетьман Павло Тетеря. Разом з ним були козацькі полковники Богун, Гуляницький, Гоголь, Ханенко та ін".17
Однак з перших днів походу І. Богун намагається завдати шкоди полякам, зриває їх воєнні плани. Лівобережні міста охоче здаються Богунові і завдяки цьому не були зруйновані. У деяких випадках козацькі гарнізони цих міст приєднувались до Богуна. Не маючи достатньо сил, поляки не залишали у містах своїх гарнізонів, і коли коронні війська в січні 1664 р. обложили Глухів - останнє місто перед московським кордоном, - то вся "підкорена територія" запалала вогнем повстання. Під час облоги Глухова І. Богун діяв безстрашно. Як члену військової ради, йому були відомі всі замисли поляків. Пізніше про це з люттю писав поляк Єрлич, що Богун повідомляв захисників Глухова про час штурму, показував найзручніші місця для вилазок, передавав порох тощо. Облога Глухова, хоча й тривала майже місяць, не зламала захисників. За цей час І. Брюховецький встиг зібрати військо і разом з російським воєводою Ромадановським наблизитися до позицій поляків. У І. Богуна виникає новий задум - він домовляється з Ромадановським, що під час битви з польським військом він ударить зі своїми козаками в тил полякам. Під Глуховим Ян Казимир дізнався, що І. Богун мав таємні зв'язки з Брюховецьким і Ромадановським. Король у своєму листі до дружини говорить, що його повідомили про "зраду" Богуна козацькі офіцери.
27 лютого 1664 р. "польовий військовий суд, - пише М. Костомаров, - що відбувся в Новгороді-Сіверському, виніс постанову про смертну кару й Iвана Богуна разом з кількома його прихильниками було розстріляно".18 Ян Казимир в листі до дружини про Богуна писав: "Я наказав його арештувати з наміром покарати рукою ката,... але Бог покарав його інакше."19 Як свідчать джерела, про причину та обставини смерті І. Богуна знала лише верхівка поляків і зберігала в таємниці. Тому досі достеменно невідомо, як загинув І. Богун. У літописах Єрлича і польських щоденниках, опублікованих наприкінці Х1Х ст., є лише натяки про смерть І. Богуна. Знаючи його характер, можемо лише припустити, що під час арешту на засіданні ради, він міг учинити серйозний опір і його убили навіть самі члени ради. Так трагічно закінчилось життя славного козацького полковника, героя Хмельниччини, який став жертвою складних політичних умов розірваної на дві частини України.
Але, попри всі затемнені колізії його життєвого шляху, із джерел і матеріалів, що нам відомі, вимальовується постать людини непересічної, яскравої. Це був мужній, безстрашний і відважний воїн-козак, талановитий полководець, безкомпромісний у своїй відданості ідеї служіння своєму народові.
Ім'я Івана Богуна - видатного полководця епохи Хмельниччини - назавжди залишилося в пам'яті нащадків, про що свідчать численні народні перекази та думи, назви установ і меморіальні дошки. Як говорилося сучасниками великого полковника в одній з них: "А кобзарі грали, в струни дотикали та Богдана з Богуном піснями вихваляли!". Сьогодні ім'я І. Богуна з гордістю носить Київський військовий ліцей, а патріотизм полковника Богуна, який віддав своє життя справі визволення свого народу, надихає сучасних військових на сумлінне виконання обов'язків по захисту Батьківщини. Автор: Леонід КОВАЛЕНКО

добавлено через 8 минут
Про подвиги Івана Богуна


Хто бував у Вінницькому краєзнавчому музеї, не міг обминути увагою велику панораму битви козаків та міських жителів з польсько-шляхетським військом у березні 1651 року. Пройшло понад 350 років. Але народні перекази про цей бій, про славну перемогу 3-тисячного козацького загону над 20-тисячною армією Лянцкоронського, про славу і звитягу полковника Вінницького Богуна летять через століття.
Природа щедро наділила Івана Богуна винятковою вродою, статурою, кмітливим розумом та хистом воїна-полководця. Італійський священик Джованні Скарабеллі стверджував, що Іван Богун та Джузеппе Гарібальді — це два найвидатніших лицарі світу!
Навіть польський історик зазначав, що «… з 80-ти діячів часів Хмельницького Іван Богун — найпрекрасніший. Він поєднував у собі розум, незалежність характеру, не заплямував себе жорстокістю, відзначався високою моральністю і вірністю ідеалам…» Для цього козака передусім була ненька Україна!
Народився Іван на Поділлі, швидше, на Вінниччині, мав великий потяг до знань, до гарту тіла і душі. Під час визвольної війни став кращим воїном Богдана Хмельницького, його радником і полковником.
Особливо проявився військовий хист Богуна при обороні Вінниці в 1651 році. Він ніби гіпнотизував ворога, заманюючи в ополонки та пастки, на які був майстер. Полковник під час атаки сам мало не загинув: спочатку відбивався від повислих на ньому жолнежів, потім потрапив у льодяну воду, але вірний кінь і тверда рука врятували козака. Наступного дня він знову був у бою. «Чарівник, характерник, віщун», — називали його в народі.
Богуна направляли у найскладніші і найзапекліші бої, і він ловив будь-який шанс здобути перемогу. Це знали козаки, які довірили йому булаву наказного гетьмана під Берестечком. У вирішальний момент битви, коли все, здавалось, було втрачено, Богун вгамовує бунт в оточеному козацькому таборі і починає керувати: «Всі воєдино — гатити греблі через болото!» А в цей час, щоб порятувати козацьке військо, триста звитяжців-козаків залізною стіною стоять проти багатотисячної польської армії. Триста зробили диво! Армія Калиновського отямитись не могла від їхнього небаченого подвигу! А вони, порубані і скривавлені, поступово відступаючи, але не здаючись, забезпечили відступ головних сил! Ці легендарні триста і полковник Іван Богун, який зумів вивести із пекла своє військо, вразили весь світ.
Вічний опозиціонер і «самостійник» Богун відмовився присягати царю Московському в 1654 році, відмовився підписувати Гадяцький контракт Івана Виговського в 1658 -му.
Івана Богуна розстріляли. Але слава його жива! Дарма, що століттями державні мужі недооцінювали козацького полковника, дарма, що досі йому ніде не спорудили пам’ятника, дарма, що у фільмі «Вогнем і мечем» спотворено його образ. Іван Богун вищий від цього всього! За ним правда, ім’я його навічно в пам’яті народній, і немає такої сили, яка зможе заперечити цю правду! Впевнений, що незабаром у Вінниці постане пам’ятник Івану Богуну, на який він заслуговує. І вінничани будуть класти квіти і низько вклонятись пам’яті славетного полковника Вінницького Івана Богуна.
___________
В РФ опять захотели гарантий невступления Украины в НАТО. На что Украина ответила:Мы их подпишем на обратной стороне Будапешского меморандума.
Товарищъ вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 08.07.2010, 20:13   #278
Приписанный
 Аватар для Сатурн
IP:
Сообщений: 68
"Спасибок": 18
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Цитата:
Сообщение от Cedars Посмотреть сообщение
Еще один рассказ о замечательном человеке - который всю жизнь называл себя русским, запорожским казаком, - он родился в казацкой семье - 26 сентября (8 октября) 1871, село Красеновка, Золотоношский район, Полтавская губерния — 8 августа 1949, Ейск.

Иван Максимович Поддубный

Его Доблесть, Сила и его Победы настолько известны, что я ограничусь только небольшими историями из его жизни...






источник
я під столом)))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))) )))
___________
Сатурн вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 09.07.2010, 17:03   #279
nsk
Враг народа - ст.58
 Аватар для nsk
IP:
Сообщений: 18,097
"Спасибок": 19,142
Очки репутации: 121,065
Мнения: -2671
Доп. информация
По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Цитата:
Сообщение от Сатурн Посмотреть сообщение
я під столом)
так вылазь и расскажи чего так испугался то хи-хи .... тросточки Поддубнова весом в 1 пуд? можешь еще и музей отведать ... в Ейске, я там был в 1971 году ... понравилось, чего и Вам желаем, а жил тогда в станице меж Доном и Кубанью молодца
___________
Я не гривна, не бакс и не рубль ... мне глубоко нас рать на курс рейтинга, основная задача - сохранить свое мнение подкрепленное очевидными фактами и не поддаться стадному мнению !!! :-)
nsk вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 10.07.2010, 10:27   #280
Приписанный
 Аватар для Сатурн
IP:
Сообщений: 68
"Спасибок": 18
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Цитата:
Сообщение от nsk Посмотреть сообщение
так вылазь и расскажи чего так испугался то хи-хи .... тросточки Поддубнова весом в 1 пуд? можешь еще и музей отведать ... в Ейске, я там был в 1971 году ... понравилось, чего и Вам желаем, а жил тогда в станице меж Доном и Кубанью молодца
він був не русскім а росіянином
і то не за національністю а за громадянством бо за РІ Української Автономії не було.І тим більш його онука Мотрона Островушко чудово пам'ятає його,і він не рвав на собі сорочку із криками "Я - РУССКІЙ!!!!!!".Раджу відвідати його музей в селі Красенівка
___________
Сатурн вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 10.07.2010, 10:31   #281
nsk
Враг народа - ст.58
 Аватар для nsk
IP:
Сообщений: 18,097
"Спасибок": 19,142
Очки репутации: 121,065
Мнения: -2671
Доп. информация
По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Цитата:
Сообщение от Сатурн Посмотреть сообщение
він був не русскім а росіянином
по месту рождения и отцовства ... аль по новомодным глубинным течениям укрнационализма?
Оффтоп:

А у меня фамилия Поддубный вызывает гордость за НАС (видимо некоторые проскользнули чрез таможенный конроль) хи-хи
___________
Я не гривна, не бакс и не рубль ... мне глубоко нас рать на курс рейтинга, основная задача - сохранить свое мнение подкрепленное очевидными фактами и не поддаться стадному мнению !!! :-)
nsk вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 3 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 10.07.2010, 10:33   #282
Приписанный
 Аватар для Сатурн
IP:
Сообщений: 68
"Спасибок": 18
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Козаки - все про них!

ІВАН ВИГОВСЬКИЙ
http://www.youtube.com/watch?v=yGb3VT1cRqw
http://www.youtube.com/watch?v=6RHmh...eature=related
http://www.youtube.com/watch?v=8z3Pw...eature=related
http://www.youtube.com/watch?v=KIZ8i...eature=related
http://www.youtube.com/watch?v=pg_Mb...eature=related
http://www.youtube.com/watch?v=A46bb...eature=related
http://www.youtube.com/watch?v=wi_e9...eature=related

добавлено через 3 минуты
Цитата:
А у меня фамилия Поддубный вызывает гордость за НАС
та гордіться на здоров'ячко!
тільки всю російську гордість несуть українці)))
___________
Сатурн вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 10.07.2010, 10:42   #283
nsk
Враг народа - ст.58
 Аватар для nsk
IP:
Сообщений: 18,097
"Спасибок": 19,142
Очки репутации: 121,065
Мнения: -2671
Доп. информация
По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Цитата:
Сообщение от Сатурн Посмотреть сообщение
тільки всю російську гордість несуть українці)))
Ваууууууууу ... сколько апломба ..... и куда они сие несут последние 10-15 лет? неужто в США иль ЕС?
Так шо о кАзаках то хотел сказать?
___________
Я не гривна, не бакс и не рубль ... мне глубоко нас рать на курс рейтинга, основная задача - сохранить свое мнение подкрепленное очевидными фактами и не поддаться стадному мнению !!! :-)
nsk вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 3 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 10.07.2010, 16:17   #284
Проходящий мимо
 Аватар для Cedars
IP:
Сообщений: 5,943
"Спасибок": 7,808
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Цитата:
Сообщение от Сатурн Посмотреть сообщение
він був не русскім а росіянином
еще раз - настоящий казак - вне национальности... А Иван Максимович - настоящий казак-характерник




- пришли фашисты - разрешили ему ходить с красной звездой на лацкане. Пришло НКВД - закрыло глаза на то, что он при немецкой оккупации держал бильярдную для увеселения оккупантов... А Победы его на ринге - лучшее доказательство его способностей...


UPD: Требую от Сатурна и выставившими его посту "спасибки" - уважительного отношения к личности Поддубного!
___________
Если вопрос задан правильно - ответ будет неожиданным...
Cedars вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 3 (показать список)
Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 10.07.2010, 17:30   #285
Приписанный
 Аватар для Сатурн
IP:
Сообщений: 68
"Спасибок": 18
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Козаки - все про них!

Цитата:
Сообщение от Cedars Посмотреть сообщение
еще раз - настоящий казак - вне национальности... А Иван Максимович - настоящий казак-характерник




- пришли фашисты - разрешили ему ходить с красной звездой на лацкане. Пришло НКВД - закрыло глаза на то, что он при немецкой оккупации держал бильярдную для увеселения оккупантов... А Победы его на ринге - лучшее доказательство его способностей...


UPD: Требую от Сатурна и выставившими его посту "спасибки" - уважительного отношения к личности Поддубного!

1.Козак - це не національність
2.Характерників на той час уже не було
3.Якщо він такий вже "русскій" то чого його ті самі русскіє голодом морили і вимагали з нього написати в паспорті фальшиві дані?
___________
Сатурн вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Сказавших "Фууу!": 3 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх

Ответ

Метки
козаки, історія україни

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе

Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Как козаки кинематограф про…любили whiteinternet Политика Украины 3 31.01.2011 12:40


Часовой пояс GMT +3, время: 18:47.


Работает на vBulletin® Версия форума 3.х.х. Copyright ©2000 - 2009, Jelsoft Enterprises Ltd.

© ForumKiev.com 2007 - 2020