Я люблю Киев

КИЕВСКИЙ ФОРУМ
КУЛЬТУРНОГО ОБЩЕНИЯ
FORUMKIEV.COM
Правила Новое Вопросы Ссылки
КИЕВ ПОГОДА ИСТОРИЯ ТУРИСТУ
N-728-MI-2
Вернуться   Киевский форум > Политический форум > Исторический форум

Тисячолітнє графіті святої Софії написано давньоукраїнською!

Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 30.12.2012, 20:14   #1
Київська русинка
 Аватар для лесана
IP:
Сообщений: 3,922
"Спасибок": 4,531
Очки репутации: 0
Мнения: 6789
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Тисячолітнє графіті святої Софії написано давньоукраїнською!

НЕ МОЛИТВОЮ ЄДИНОЮ (українська мова в Київській Русі)



В Соборі Св. Софії, де Президенти незрідка моляться за Україну, відкрито написи тисячолітньої давнини, на яких присутні майже всі риси сучасної української мови.
Графіто Софії Київської (фотоадаптації С. Висоцького)

Написи свідчать, що кияни XI—XIII століть не були «праросіянами». Були вони праукраїнцями, бо казали – «А ворогов трясцею оточи»! Дмітрій Табачнік, пафосно і демонстративно репрезентувавши Ярослава Мудрого в телешоу «Великі Українці» російською, про це «скромно» умовчав.
Давно час зробити відповідну експозицію в стінах собору-музею і включити цю інформацію до обов’язкового екскурсійного мінімуму – надто для школярів. Погодьтеся, це вартує багатьох пустопорожніх декларацій про державний статус і «престиж» української, які ми незрідка чуємо з вуст високопосадовців.
Просто викиньмо холостий набій «хитромудрого хозарина» й зарядімо бойовим – зробімо так, щоб Ярослав «вистрелив».
Оскільки такої експозиції в стінах Софії Київської досі нема, пропонуємо читачам «НГ» ексклюзивну подорож.
Далі – просто факти й жодної міфології.
Мовні «дуплети» Європи
По-перше, про яку мову ми говоримо – книжну чи розмовну? В Русі-Україні часів Б. Хмельницького іноземці фіксували дві мови – типове явище для середньовічної Європи. Тож Орест Субтельний констатує, що Козацька ера – це «церковнослов’янська мова, яка все ще використовувалася на Україні як літературна» і «жива народна – руська». Посол Венеціанської республіки Альберт Віміна, що був у нас в 1650 р., називав нашу країну – Україною, але мову – русинською (рутенською), lingua Rutena.
Замальовка Софійського собору ван Вестерфельдом (17 ст.) – надвірним художником литовського гетьмана Януша Радзивілла

Юрій Шевельов-Шерех, говорячи про Середньовіччя і «типові понаднаціональні, церквою плекані літературні мови», зокрема латину, наголошує, що «літературні мови на Україні мінялися, вони творилися, вживалися й виходили з ужитку». Для кожної літературної мови є більш-менш точна дата постання. Староцерковнословянську створив Кирило з Солуня близько 863 року, як згодом німецьку – Мартін Лютер своїм перекладом Біблії 1522-1542 років, італійську – Данте писаннями початку 14 ст.
Але неможливо знайти таку дату для «живої» мови. На думку Шевельова, «про історію певної «живої» мови можна (і слід) говорити, відколи відбулася перша зміна, що не була спільною з сусідніми мовними одиницями, хоч, звісно, одна така зміна не дозволяє ще говорити про наявність нової мови». Справжня «жива» українська мова, на думку вченого, «поставала й постала з праслов’янської, формуючися з VI до XVI ст.».
То які ж риси вона мала на середині свого історичного шляху – в часи Ярослава Мудрого?
Ексклюзивна екскурсія
«Найстаріша наша літературна мова не була живою українською мовою, оскільки це була мова церковнослов’янська, що прийшла до нас разом із християнством, – зазначає А. Кримський, – проте жива наша мова вдиралася в літературну церковнослов’янщину і змінювала потроху чужий правопис так, щоб він був легший для нашої людності», бо «переписувачі багато чого змінюють в правопису, вносячи риси власної вимови». Те саме відбувалося в сербів, болгар. Проаналізувавши писемні пам’ятки Київщини ХІ-ХІІ століть, дослідники знайшли в них численні риси саме українського живого мовлення. «Читач може пересвідчитися, що в «Ізборниках Святослава» 1073, 1076 рр. достатньо ясно віддзеркалюється малоруська мова, – пише А.Кримський, – звичайно, не наша сучасна, а лише така, що її мали малоруські предки в XI ст.»
За що знищило НКВД ученого на початку Другої світової? – Саме за ці висновки: «Мова Наддніпрянщини та Червоної Русі часів Володимира Святого та Ярослава Мудрого має здебільша вже всі сучасні малоруські особливості».
Собор Св. Софії. Малюнок художника Михайла Сажина – друга Тараса Шевченка

Та в часи тих дискусій ще не були досліджені графіті. Написи, зроблені в давнину на стінах будівель, на відміну від писемних пам’яток, взагалі непідвладні примхам переписувача – видряпане на штукатурці надійно зберігається під пізнішими нашаруваннями олії впродовж століть.
Хоча видряпувати на стінах соборів було заборонено церковним статутом Володимира Великого, «порушники» знайшлися – від ремісників до князів.
Написи, зроблені на внутрішніх стінах Софії та інших соборів княжого Києва стали об’єктом прискіпливих 30-річних досліджень Сергія Висоцького, вже перша монографія якого в 1966 році «потягнула» одразу на докторську. Що ж він відкрив на стінах Св. Софії?
Кілька хвилин уваги – в межах звичайної середньої школи…
А. Кримський зазначав: «В українців X ст. з’являється дуже м’який звук І зі старого дифтонга Ѣ (ІЄ). Тоді як на півночі цей дифтонг з XI ст. почав обертатися на Є, в Києві XI ст. – на І… Це головна ознака української вимови того часу». Її ми знаходимо і в київських графіті: в морі, на Желяні, апріля.
“в морі”

Тут і зменшувальні, суто українські, форми чоловічих імен – Остапко, Іванко, Жадко (від Жаден), Марко… .
Як вам український «шарм» імен – Жизнобуд, Стефан, Трохим, Яким Домило, Іван Перегора, Михалько Неженович, Іван Сліпко, Пателей Стипко?
Сучасне українське «прізвище» вигулькує в напису XII ст. – «Господи, помози рабу своєму, Ігнатові. А прізвище (ПРЪЗЪВИЩЬ) моє Саєтат”.
Напис “Господи помози рабу своєму Петрові”

Поширений серед Софіївських графіті напис «Господи, помози рабу своєму…» вінчають імена у типово українському давальному відмінку: Петрові, Василієві, Мареві, Ставрові, Нестерові, Федорові, Данилові тощо.









Ось чоловічі імена із закінченням на «о»: Судило (від Судислав), Дмитро (не плутати з Табачником – він у нас «Дмітрій»), Данило, Тукало, Кирило, Орешко.
В графіті княжого Києва ХІ-ХІІІ ст. також фіксуємо такі суто українські граматичні ознаки:
- кличний відмінок іменників: владико, Стефане, голово;
- закінчення «У» в родовому відмінку однини чоловічого роду: спору (з того спору);
- форму дієслів без «Т»: пече;
- дієслова минулого часу, що закінчуються на «В» : писав, ходив, молив;
- дієслова із закінченням «-ТИ»: долучити, писати, скончати;
- м’яке «Ц» наприкінці слів: чернець, (помилуй) Валерця, поможи Архипцю
- прикметники втрачають на кінці «Я»: многопечальна, благодатнєша;
Приклад кличного відмінку іменників

З-під офіційної церковнослов’янщини виринає жива українська лексика, однаково недоступна і для Андрія Боголюбського, і для Путіна з Медведєвим: «чернець, кволий, порося (автор напису кається, що з’їв його під час посту), бо, коли, посеред, батько…»
“порося”

На київських графіті – всі ті два десятки яскравих ознак, притаманних саме українській мові, що «вдираються» до «церковнослов’янщини» часів Київської Русі, і які наводить А. Кримський у своїй класичній праці «Філологія та погодінська гіпотеза».
З ним солідарний акад. Шахматов: «Мова Наддніпрянщини та Червоної Русі XI ст. – цілком рельєфна, певно означена, ярко-індивідуальна одиниця, і в ній аж надто легко і виразно можна розпізнати прямого предка сучасної малоруської мови».

Натомість інший «академік», Табачник, жодним словом не обмовився про живу мову княжого Києва. Тож повернімося до таємниць, які Мальчиш-Кібальчиш так і не «видав», розповідаючи про Ярослава, і закінчимо нашу екскурсію.
…Ось напис XI ст., який в російськомовному виданні С. Висоцького звучить так: «Мать, не желая ребёнка, бежала прочь…» . А фотооригінал? – «Мати, не хотячи дитичя, біжя гет…»
Напис «Мати, не хотячи дитичя, біжя гет…»

«О горе тебе, Андроник…» – читаємо в книзі, вимушено виданій в брежнєвські часи російською. А поруч оригінал – «О горе тобі, Андрониче…».
Як кажуть англійці, no comments.
Напис «О горе тобі, Андрониче…»

Поблизу фрески Св.Фоки колишній моряк видряпав прохання до покровителя мореплавців наставити його і в справах життєвих… Тут і кличний відмінок у словах «Фоко» та «правителе», і українське «в морі»…
В графіті «Господи, помози рабу своєму Луці, владичину дяку…» маємо перехід «к» в «ц» у давальному відмінку однини (Лука – Луці), і зміну приголосної «к» перед суфіксом «-ин» на «ч» (владика-владичин) – у повній відповідності із сучасним «Українським правописом». Те саме – в напису «Святополча мати» і в «батичино» (від «батько»).
Напис “Господи, помози рабу своєму Луці, владичину дяку…”

Яскравим графіті княжих часів– «А ворогов трясцею оточи…» – ми й закінчимо цю подорож.
Висновки?
Річ не в тім, на скільки відсотків сучасна українська мова співпадає з мовою наших предків. Справа політична: ми у 2008-му – прямі нащадки тих, хто складав етнічне ядро Русі в 1008-му. «Україна складала ядро Київської Русі», – констатує британський Словник Хатчінсона («Ukraine formed the heartland of medieval state of Kievan Rus which emerged in the 9th century». The Hutcinson dictionary of World History, 1993 (1994)».
Василь Тімм. «Краєвид старого міста з Ярославого валу», 1854 р. Ліворуч – Собор Св. Софії.

Фрагменти «живої» мови київських графіті цілком доречно називати українською зразка раннього середньовіччя. Як роблять, скажімо, англійці. Хоча їхня «жива» мова оновилася щонайменше на 50% від «turning point» – поворотної точки (1066 р.), як називають англійці пришестя норманів.
Захід відходить од звички дивитися на слов’янський світ очима Москви. В авторитетному «Словнику мов» Ендрю Долбі (Dictionary of Languages. Andrew Dalby. Bloomsbury, 1999. London), де фігурують старослов’янська (Old Slavonic), церковнослов’янська (Church Slavonic), про українську мову написано чорним по білому: «вона має довшу історію, ніж російська» (Ukrainian has longer history than Russian). І про те, що Україна – «та територія, звідки праслов’янська мова (protoslavonic language) поширювалася зокрема й на північ – до Білорусі та Новгорода».
___________
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.


лесана вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 30.12.2012, 23:17   #2
Основа форума
 Аватар для Посредник
IP:
Сообщений: 3,867
"Спасибок": 6,357
Очки репутации: 0
Мнения: 2961
Доп. информация
По умолчанию

Что-то там "графити" накорябано. Такие надписи кое-где я встречал. Сделаны наспех умельцами. Ждём новых открытий. И в новых словарях обязательно они будут упомянуты.

Сообщение добавлено 30.12.2012 в 22:35.

Цитата:
Сообщение от лесана Посмотреть сообщение
А. Кримський зазначав: «В українців X ст. з’являється дуже м’який звук І зі старого дифтонга Ѣ (ІЄ). Тоді як на півночі цей дифтонг з XI ст. почав обертатися на Є, в Києві XI ст. – на І… Це головна ознака української вимови того часу». Її ми знаходимо і в київських графіті: в морі, на Желяні, апріля.

Название месяца чисто украинское?..
Посредник вне форума  

Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 30.12.2012, 23:47   #3
Житель
 Аватар для Иванушка дурачок
IP:
Сообщений: 124
"Спасибок": 90
Очки репутации: 0
Мнения: -1389
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от лесана Посмотреть сообщение
Тисячолітнє графіті святої Софії написано давньоукраїнською!
Не могу с вами согласиться.

В интернете есть книга Высоцкого С.А. "Средневековые надписи Софии Киевской 11-17в". 1976г.
Где предствлены больше 200 граффити.

Язык этих граффити больше похож на русский язык, чем на украинскую мову.

Книгу с граффити можно скачать на главном русском сайте.
___________
Читайте летописи. Не отрекайтесь от Руси.
Иванушка дурачок вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 31.12.2012, 09:01   #4
Київська русинка
 Аватар для лесана
IP:
Сообщений: 3,922
"Спасибок": 4,531
Очки репутации: 0
Мнения: 6789
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию

Цитата:
Сообщение от Посредник Посмотреть сообщение
Что-то там "графити" накорябано. Такие надписи кое-где я встречал. Сделаны наспех умельцами. Ждём новых открытий. И в новых словарях обязательно они будут упомянуты.

Сообщение добавлено 30.12.2012 в 22:35.




Название месяца чисто украинское?..
Ось вам і відповідь:

Сообщение добавлено 31.12.2012 в 09:05.

Цитата:
Сообщение от Иванушка дурачок Посмотреть сообщение
Не могу с вами согласиться.

В интернете есть книга Высоцкого С.А. "Средневековые надписи Софии Киевской 11-17в". 1976г.
Где предствлены больше 200 граффити.

Язык этих граффити больше похож на русский язык, чем на украинскую мову.

Книгу с граффити можно скачать на главном русском сайте.
Але ж явно видно, що надписи не російські

Чим доведеш, що слова більше подібні на російські? Слово апріль? З церковнословянської, причому з Риму... Дивно? Ні, бо Софія була ще до розділу церкви і Ання Ярославна вийшла заміж за (католика?)-французького короля.
___________
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.


лесана вне форума  

Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 31.12.2012, 09:18   #5
Основа форума
 Аватар для elefantua
IP:
Сообщений: 3,603
"Спасибок": 4,294
Очки репутации: 0
Мнения: 553
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от лесана Посмотреть сообщение
Ось вам і відповідь:
В смысле? Шо уже и тогда українці были русіфіціровані?
ЗЫ. Когда писались граффити слова "Украина" еще не существовало. Соответственно, языка праукраинского тоже не было. Называть древнеславянский праукраинским просто нелепо. С таким же успехом его можно назвать прабелорусским.
___________
All You Need Is Love - Я так думаю (с) "Мимино"
elefantua вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 3 (показать список)
Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 31.12.2012, 09:43   #6
Київська русинка
 Аватар для лесана
IP:
Сообщений: 3,922
"Спасибок": 4,531
Очки репутации: 0
Мнения: 6789
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию

Цитата:
Сообщение от elefantua Посмотреть сообщение
В смысле? Шо уже и тогда українці были русіфіціровані?
ЗЫ. Когда писались граффити слова "Украина" еще не существовало. Соответственно, языка праукраинского тоже не было. Называть древнеславянский праукраинским просто нелепо. С таким же успехом его можно назвать прабелорусским.

Розпад Русi на окремi удiльнi князiвства, що був узаконений Любецьким з'їздом князiв 1097р., поклав початок формуванню iсторичних українських земель. У відомих стародавніх літописах вперше згадується найменування Україна (також вживаються назви - украйна, украйна, украина - /Примітка: Переписувачі того часу не завжди робили різницю між рядковими і заголовними літерами, а часто (у різних переписах - варіантах літописів) писали лише буквицю на початку глави. - В.Г./) . Так під 1187 р. Київський літопис за Іпатіївським списком, оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців, говорить, що ''плакашеся по немь вси Переяславци'', бо він був князем ''всякими добродЂтельми наполнен - о нем же Оукраина много постона''. Під 1189р. в тому самому літописі в оповіданні про князя Ростислава Берладника згадується, що він ''еха и Смоленьска в борзЂ и приЂхавшю же емоу ко ОукраинЂ Галичькои'' (на означення подністрянського Пониззя). В літописі Галицько-Волинському під 1213 р. є запис ''данилу же возвратившоуся к домови, и Ђха c братом й прия Берестий, и Угровеск i Верещин, Столпе, Комов и всю Оукраинoу'', себто - всю забужанську Україну. Зміст літопису і написання руською (не плутати з російською) мовою слова „Oукраиноу” указує, що йдеться саме про "Україну" в розумінні "країна" - Вітчизна (аналоги є в інших слов'янскьих мовах, наприклад у польскій - „крайова”/Krajowa). У сучасній же російській мові залишилося слово "окраина", яке, зберігши спільний корінь, має інше значення.

Сообщение добавлено 31.12.2012 в 09:44.

В українській мові є слово "украяти", тобто чимось наділити, – хлібом, землею і т.п., що, вочевидь пов’язано зі словом Україна. Це опосередковано підтверджує, що слово Україна відповідає таким поняттям як наше князівство, земля, країна


Cимволи Руси-України

Печатка Святослава Ігоревича (957-972)

Тризуб Володимира Великого (980-1015)


Цеглина із руїн Десятинної церкви, з гербовим знаком як на монетах Володимира. Хст.


Тризуб Ярослава Мудрого (1019-1054)


В 1410 году ополчення Перемиської землі приймало участь у звитяжній Грюнвальдській битві під синьою коругвою з зображенням жовтого двоглавого орла з короною.
В тому ж літописі під 1268 р. знаходимо вислів ''украйняни'', під 1280 - ''на вкраинЂ'', під 1282 р. - ''на вкрайницЂ''. В усіх випадках словом Україна означувано переважно пограничні землі супроти державного центру в Києві. Одночасно вживалися дві назви Русь і Україна (приклади подвійного найменування країн у Європі поширені і зараз: Англія - Британія, Голландія - Нідерланди, Фінляндія - Суомі...).
___________
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.


лесана вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 31.12.2012, 11:06   #7
Основа форума
 Аватар для elefantua
IP:
Сообщений: 3,603
"Спасибок": 4,294
Очки репутации: 0
Мнения: 553
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от лесана Посмотреть сообщение
У відомих стародавніх літописах вперше згадується найменування Україна
Ці літописи, нажаль, відомі тільки тим "науковцям", які нараховують українському роду 140 000 років, які вважають, що Іісус був українцем, Колумб (!) теж був українцем і таке інше. Подібних статейок, Лесана, "пруд пруди". І не варто на кожну з них звертати увагу. На сайті "Аратта" такого історичного сміття повно.
Я тут десь вже надавав приклади, що слово Україна (Vkrania, так, так: Vkrania) з`являється на європейських картах на межі 15-16 сторіччя. І ні роком раніше! Так чому я повинен довіряти якимось невідомим літописам?
До того ж, Vkrania не була країною в повному розумінні цьго слова. Це для європейців, які мали монархів, армію, суди і т.і., була просто теріторія населена людством, яке не мало своєї державності. Козацтво, на превеликий жаль, не змогло побудувати Державу. Тому, "наївшись" польского панування, пан Богдан вирішив змінити власника. А власник той був бувший наш сородич (ще київські князі підкорили теріторію, що потім назвали Московією).
Тому, казати про мову графіті як праукраїнську не варто. З таким же успіхом її можна назвати і праруською і прабілоруською. Я дотримуюсь терміну "древньослов`янська". Це більш відповідає історії.
___________
All You Need Is Love - Я так думаю (с) "Мимино"
elefantua вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 31.12.2012, 15:35   #8
Київська русинка
 Аватар для лесана
IP:
Сообщений: 3,922
"Спасибок": 4,531
Очки репутации: 0
Мнения: 6789
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию

Цитата:
Сообщение от elefantua Посмотреть сообщение
Ці літописи, нажаль, відомі тільки тим "науковцям", які нараховують українському роду 140 000 років, які вважають, що Іісус був українцем, Колумб (!) теж був українцем і таке інше. Подібних статейок, Лесана, "пруд пруди". І не варто на кожну з них звертати увагу. На сайті "Аратта" такого історичного сміття повно.
Я тут десь вже надавав приклади, що слово Україна (Vkrania, так, так: Vkrania) з`являється на європейських картах на межі 15-16 сторіччя. І ні роком раніше! Так чому я повинен довіряти якимось невідомим літописам?
До того ж, Vkrania не була країною в повному розумінні цьго слова. Це для європейців, які мали монархів, армію, суди і т.і., була просто теріторія населена людством, яке не мало своєї державності. Козацтво, на превеликий жаль, не змогло побудувати Державу. Тому, "наївшись" польского панування, пан Богдан вирішив змінити власника. А власник той був бувший наш сородич (ще київські князі підкорили теріторію, що потім назвали Московією).
Тому, казати про мову графіті як праукраїнську не варто. З таким же успіхом її можна назвати і праруською і прабілоруською. Я дотримуюсь терміну "древньослов`янська". Це більш відповідає історії.

В дурдомі психам видали комютери?

Для всіх адекватних повторюю посилання. які в принципі відомі кожній культурній людині як в Україні так і в Росії.
Розпад Русi на окремi удiльнi князiвства, що був узаконений Любецьким з'їздом князiв 1097р., поклав початок формуванню iсторичних українських земель. У відомих стародавніх літописах вперше згадується найменування Україна (також вживаються назви - украйна, украйна, украина - /Примітка: Переписувачі того часу не завжди робили різницю між рядковими і заголовними літерами, а часто (у різних переписах - варіантах літописів) писали лише буквицю на початку глави. - В.Г./) . Так під 1187 р. Київський літопис за Іпатіївським списком, оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців, говорить, що ''плакашеся по немь вси Переяславци'', бо він був князем ''всякими добродЂтельми наполнен - о нем же Оукраина много постона''. Під 1189р. в тому самому літописі в оповіданні про князя Ростислава Берладника згадується, що він ''еха и Смоленьска в борзЂ и приЂхавшю же емоу ко ОукраинЂ Галичькои'' (на означення подністрянського Пониззя). В літописі Галицько-Волинському під 1213 р. є запис ''данилу же возвратившоуся к домови, и Ђха c братом й прия Берестий, и Угровеск i Верещин, Столпе, Комов и всю Оукраинoу'', себто - всю забужанську Україну. Зміст літопису і написання руською (не плутати з російською) мовою слова „Oукраиноу” указує, що йдеться саме про "Україну" в розумінні "країна" - Вітчизна (аналоги є в інших слов'янскьих мовах, наприклад у польскій - „крайова”/Krajowa). У сучасній же російській мові залишилося слово "окраина", яке, зберігши спільний корінь, має інше значення.
___________
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.


лесана вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 31.12.2012, 18:25   #9
Житель
 Аватар для капитан
IP:
Сообщений: 237
"Спасибок": 265
Очки репутации: 0
Мнения: -4023
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от лесана Посмотреть сообщение
В дурдомі психам видали комютери?


[/COLOR]
"Шановна" пани вам видомо шо окраинами или украинами назвали земли Руси расположенные на Северо-Востоке, возле Поволжья и т.д.?
капитан вне форума  

Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 31.12.2012, 19:48   #10
Київська русинка
 Аватар для лесана
IP:
Сообщений: 3,922
"Спасибок": 4,531
Очки репутации: 0
Мнения: 6789
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию

Цитата:
Сообщение от капитан Посмотреть сообщение
"Шановна" пани вам видомо шо окраинами или украинами назвали земли Руси расположенные на Северо-Востоке, возле Поволжья и т.д.?
Щось сказати хотів, чи так, лиш відмітився?
___________
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.


лесана вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 31.12.2012, 22:14   #11
Почетный легион
 Аватар для Zakoldovanyy
IP:
Сообщений: 4,938
"Спасибок": 2,948
Очки репутации: 0
Мнения: 3039
Доп. информация
По умолчанию

Фиг его знает как тогда говорили, и какой вывод - русские казлы?
Zakoldovanyy вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 01.01.2013, 01:08   #12
Київська русинка
 Аватар для лесана
IP:
Сообщений: 3,922
"Спасибок": 4,531
Очки репутации: 0
Мнения: 6789
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию

Цитата:
Сообщение от Zakoldovanyy Посмотреть сообщение
Фиг его знает как тогда говорили, и какой вывод - русские казлы?
Сам сказав
___________
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.


лесана вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 01.01.2013, 01:35   #13
Почетный легион
 Аватар для Zakoldovanyy
IP:
Сообщений: 4,938
"Спасибок": 2,948
Очки репутации: 0
Мнения: 3039
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от лесана Посмотреть сообщение
Сам сказав
А почему вы мне поставили фу? Я украинец и националист)
Zakoldovanyy вне форума  

Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 01.01.2013, 03:30   #14
Житель
 Аватар для капитан
IP:
Сообщений: 237
"Спасибок": 265
Очки репутации: 0
Мнения: -4023
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от лесана Посмотреть сообщение
Щось сказати хотів, чи так, лиш відмітився?
Да ни пани! Спросил чтобы проверить знаете вы историю или нет. Думаю что нет! Так по верхушкам пробежались. Вообщем для свидомитов этого достаточно.
капитан вне форума  

Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 01.01.2013, 12:39   #15
Київська русинка
 Аватар для лесана
IP:
Сообщений: 3,922
"Спасибок": 4,531
Очки репутации: 0
Мнения: 6789
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию

Цитата:
Сообщение от капитан Посмотреть сообщение
Да ни пани! Спросил чтобы проверить знаете вы историю или нет. Думаю что нет! Так по верхушкам пробежались. Вообщем для свидомитов этого достаточно.
А можна якось конкретніше? Що такого знають люди, що втратили свідомість? Я даю посилання на джерела інформації і сама від себе не пишу, знаючи менталітет ображених московитів.

Ви хоч раз бували в Софії Київській? Знаєте історію цього храму?

Цитата:
Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський Соборхристиянський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури і монументального живопису 1118 століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії. Знаходиться на території Софійського монастиря i є складовою Національногo заповідника «Софія Київська». Окрім цього собору до Національного заповідника належать такі пам'ятки історії, як Золоті ворота, Андріївська церква, Кирилівська церква і Судацька фортеця.
Собор, як головний храм держави, відігравав роль не тільки духовного, а й політичного та культурного центру. Під склепінням Св. Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод. При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.
Цитата:
У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком. Натомість в Новгородському літописі ця подія позначена 1017 роком. В будь-якому разі, засновником собору історичні джерела визначають київського князя Ярослава Володимировича (Мудрого). В останні роки набула певної популярності гіпотеза щодо заснування Софії Київської князем Володимиром, але, на думку значної частини вчених, ця гіпотеза є безпідставною.
Разом із тим доктор історичних наук Надія Нікітенко на підставі знайдених на фресках собору графіті, датованих 1081/21, 1019, 1022, 1028, 1033 і 1036 років, а також на підставі свідчення німецького єпископа Тітмара Мерзебурзького 1018 року висунула гіпотезу, що храм закладено 4 листопада 1011 року, а освячено 11 травня 1018 року, тобто його спорудження розпочав Володимир Великий, а завершив Ярослав.
Якої історії ми, українці не знаємо? Все відомо, все є в інтернеті, правду не приховати.

Сообщение добавлено 01.01.2013 в 12:40.

Цитата:
Сообщение от Zakoldovanyy Посмотреть сообщение
А почему вы мне поставили фу? Я украинец и националист)
Поплач
___________
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.


лесана вне форума  

Ответить с цитированием Вверх

Ответ

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе

Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
сім з половиною тисяч років історії України лесана Исторический форум 2 09.05.2014 18:16
За пропаганду комунiзму i фашизму хочуть штрафувати на 17 тисяч лесана Политика Украины 17 24.04.2011 08:41
Свято Покрови в Києві. роман степанович Политика Украины 0 15.10.2010 18:45
Життя одніеї людини в очах тисячі. Wiedz Форумные игры 1 08.07.2009 02:49
Безкоштовні рінгтони українською мовою unlx Мобильная техника 0 08.10.2007 13:53


Часовой пояс GMT +3, время: 08:10.


Работает на vBulletin® Версия форума 3.х.х. Copyright ©2000 - 2009, Jelsoft Enterprises Ltd.

© ForumKiev.com 2007 - 2020