Житловий будинок (1893 р.), в якому проживав Хвойка В. В.

Kostya777

Стаття підготовлена проектом "Вашъ Кіевъ"
«www.oldkiev.info»

Житловий будинок (1893 р.), в якому проживав Хвойка В. В.

Вул. Ігорівська, 9/1.
Замикає перспективу Ігорівської вул. на перетині її з Братською вул. Збудований за проектом арх. В. Ніколаєва. Єдиний будинок, що зберігся від наріжної садиби, яка належала в кін. 19 - на поч. 20 ст. К. Сорокіній. Огорожа по Ігорівській вул. того ж часу, що й будинок. Двоповерховий, з підвалом, цегляний, у плані Г-подібний, планування коридорно-анфіладне. Композиція фасадів асиметрична, наріжжя будинку виділено розкріповкою і завершено декоративним наметом, не передбаченим первісним проектом. На розі розташовувався вхід до магазину (пізніше дверний отвір було перетворено на віконний І. Добре збереглося оздоблення фасадів і окремих інтер'єрів у стилі ренесанс. Є зразком житлового будинку 2-ї пол. 19 ст. на наріжній ділянці. У цьому будинку 1898-1914 з невеликими перервами (1908 - вул. Братська, 14; 1909 - вул. Іллінська, 1) жив Хвойка Вікентій В'ячеславович (1850- 1914) - археолог.

Чех за походженням. Викладав у київських гімназіях (з 1876). У 90-х рр. 19 ст. почав проводити археологічні розкопки, зокрема в Києві. 1893-1903 досліджував Кирилівську пізньопалеолітичну стоянку. 1894 проводив розкопки на г. Киселівці, 1896 - на Кирилівській вул. 1896 відкрив перші пам'ятки трипільської культури (4-3 тис. до н. е.) у Середній Наддніпрянщині. У 1899-1901 досліджував давньослов'янські пам'ятки. Відкрив нові археологічні культури, які за місцем розкопок одержали назви зарубинецької (2 ст. до н. е.- 2 ст. н. е.) і черняхівської (2-5 ст.), розробив прогресивну концепцію щодо автохтонністі (місцеве походження) слов'янського (і праслов'янського) населення Середньої Наддніпрянщини. На поч. 20 ст. вивчав пам'ятки східних слов'ян 7-10 ст., проводив археологічні розкопки на місцях давньоруських міст Білгорода і Витачева, городищ Старі Безродичі та Шарки. Йому належить ініціатива вивчення пам'яток українського середньовіччя у Чигирині. 1907-14 досліджував пам'ятки на Старокиївській горі. Автор понад 200 друкованих праць, значна частина яких створена 1898-1907. Один із засновників Київського міського музею старожитностей та мистецтв (1899). До останніх днів життя був хранителем археологічного відділу музею, основну частину якого складали його знахідки. У своїй квартирі вчений відкрив для широкої публіки музей старожитностей.

1967 на фасаді будинку на пошанування вченого встановлено гранітну меморіальну дошку із зображенням амфори (арх. М. Говденко)



Автор: Марина Виноградова, Ігор Гирич, Віталій Отченашко.
Джерело: книга "Звід пам'яток історії та культури України"
Київ, Головна редакція зводу пам'яток історії та культури при видавництві "Українська енциклопедія" ім.. М. П. Бажана, 1999 р.

Миниатюры