Я люблю Киев

КИЕВСКИЙ ФОРУМ
КУЛЬТУРНОГО ОБЩЕНИЯ
FORUMKIEV.COM
Правила Новое Вопросы Ссылки
КИЕВ ПОГОДА ИСТОРИЯ ТУРИСТУ
N-728-MI-2
Вернуться   Киевский форум > Як тебе не любити, Києве мій... > Справочная Киева > История города

САДИБА МЬОРІНГА. Хрещатик.

Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 24.06.2007, 00:20   #1
Новичок
 Аватар для Киевлянин
IP:
Сообщений: 321
"Спасибок": 43
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию САДИБА МЬОРІНГА. Хрещатик.

САДИБА МЬОРІНГА

У самісінькому центрі Хрещатика була величезна садиба відомого київського медика, професора університету св. Володимира Ф. Ф. Мьорінга (1822—1887). Ділянка займала досить широку долину між схилами Інститутської, Банківської та Лютеранської вулиць. Крім будинку-особняка, оранжерей та служб, ніяких капітальних споруд там не було, а вся садиба становила розлогий парк-гай із терасним садом, ставком та купальнею в ньому; взимку тут влаштовували ковзанку. Такий собі старосвітський маєток у місті!

Цікаві спогади про Ф. Ф. Мьорінга (звичайно називаного, на зросійщений лад, Мерінгом) залишив С. Ю. Вітте, що довго жив у Києві: «...поступово Мерінг набув такої величезної медичної практики, що, можна сказати, на півдні вважався медичним світилом. Його постійно запрошували на всі консиліуми, і його клініка в Київському університеті вважалася відмінною; в цій клініці лікарі набували безліч знань. Взагалі як професор і як медик Мерінг був широко відомий. Він склав собі дуже велику маєтність. Але склав він собі маєтність не стільки платою за лікування й консиліуми, скільки іншим шляхом, а саме: він усю єврейську бідноту лікував задарма і ніколи не брав з них грошей і ніколи не відмовляв цим бідним євреям, і якщо були тяжко хворі, то їздив лікувати їх в їхні бідні єврейські халупи. Відтак Мерінг набув величезної популярності серед нижчого класу євреїв, і для того, щоб йому віддячити, євреї постійно вказували йому різні справи, купівлю різних будинків, маєтків тощо, відносно яких можна було передбачити, що вони можуть бути перепродані на вигідних засадах. І от Мерінг, керуючись порадами цих євреїв, котрих він знав безліч завдяки своїй обширній безкоштовній практиці, постійно купував і продавав різні маєтки і взагалі нерухомість. І по суті статок він нажив саме на цих операціях. Отже у Києві у мій час, у 80-х роках, будинок Мерінга знаходився на головній вулиці — Хрещатику, за будинком простягався величезний парк, що піднімався аж до Липок. Колись він купив це місце, певно, по-десятинно, у мій час воно розцінювалось вже по саженях, а тепер, мабуть, місце ціниться по аршинах.

Нині це місце вже розібрано, пролягли вулиці, і на цьому Мерінг мусив би нажити дуже багато грошей. Крім цієї афери, в нього багато було інших різних афер відносно маєтків... Сам Мерінг був найшанованішою людиною; він користувався загальною повагою не тільки в Києві, але й в усьому Південне-Західному краї. У Києві ж, можна сказати, його знав кожен "собака".

Через кілька років після смерті Ф. Ф. Мьорінга, похованого на Аскольдовій могилі, його син Михайло заходився розбудовувати садибу. Ще 2 грудня 1894 р. він звернувся до міської управи за дозволом на влаштування на садибі чотирьох нових вулиць, які зобов'язувався передати у довічну власність Києва. Як видно з пояснювальної записки до проекту проведення цих вулиць, розробив його архітектор В. Городецький, що поставив свій підпис під цією запискою 1 грудня 1894 р.. Міська управа у своєму «присутствії» 16 травня 1895 р. запропонувала міській Думі схвалити погоджене з власником садиби М. Ф. Мьорінгом найменування нових вулиць: від Хрещатика до нового майдану і сам майдан — Миколаївські (певно, з монархічних міркувань, на догоду молодому царю Миколі II), вулицю від Миколаївської до Інститутської — Ольгінською, від Миколаївської до Лютеранської — Мерінгівською та вулицю від останньої до Миколаївського майдану — Новою . Ця пропозиція була схвалена міською Думою одразу Того ж року спадкоємці продали садибу за 800 тис. руб. новоутвореному та 13 жовтня «височайше» затвердженому Київському домобудівному товариству. В листопаді, по сплаті повністю складового капіталу в 1,8 млн. руб., товариство відкрило свої операції. Очолив нову структуру відомий київський архітектор, голова Товариства взаємного кредиту Георгій Павлович Шлейфер (1855—1913). Його правою рукою і співавтором у здійсненні ряду проектів став міський архітектор Едуард Петрович Брадтман (1856-після 1926).

Виконавцями робіт по знесенню старих будинків на колишній садибі Мьорінга були архітектори Г. Шлейфер та В. Городецький, що випливає з документів, датованих червнем-липнем 1895 р.3. До початку будівництва при розплануванні вулиць було виконано важливі роботи «нульового» циклу, зокрема, зібрано й скеровано в одному напрямку джерела, що живили водою ставок на колишній садибі Мьорінга. 25 липня 1896 р. В. Городецький повідомляв міську управу, що об 11 годині ночі того колектором» . Варто нагадати, що садиба збирала й поверхневі води з досить великого терену.

Отже, вся колишня садиба Мьорінга була «...розбита на 18 дрібних садиб, мірою в 300—1000 кв. саж., з виїздами на чотири вищезазначені вулиці. Частину дільниці товариство зали- шило за собою, частину ж продало під забудову різним закладам і приватним особам. До осені 189 7р. частина Миколаївської вулиці, що прилягає до Хрещатика, була вже забудована величезними три- й чотириповерховими будинками,— писав М. Се- ментовський .

Це були житлові будинки по Миколаївській, 2, 3, 4, 6, 19, готель «Континенталь» (Миколаївська, 5), меблева фабрика Й. Кімаєра (Миколаївська, 13) та театр на Миколаївському майдані, споруджені Домобудівним товариством. В одному з цих перших будинків оселився і архітектор В. Городецький: вул. Миколаївська, 3, квартира 7 — на третьому поверсі ліворуч у другому під'їзді. Будинок мав загалом вісім квартир та дванадцять крамниць — на першому поверсі. Варто зазначити, що поруч розмістилися й заклади добре знайомих В. Городецькому осіб — у наріжних будинках Миколаївської вулиці та Хрещатика — № 19/1 — тютюновий магазин Соломона Когена, караїма — одного з ктиторів проектованої В. Городецьким кенаси; № 21/2 — Південно-російський промисловий банк, директором якого був той самий В. А. Рубінштейн, тепер уже власник села Шолудьки, де народився Владислав Городецький.

источник: "Архитектор Городецкий", Д. Малахов, 1999 г.

фотоматериалы: www.oldkiev.info




Киевлянин вне форума  

Ответить с цитированием Вверх

Ответ

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе

Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Киев - "Территория Достоинства". Новый центр Киева: Хрещатик, Майдан, Украианский дом и т.д. Alex LM Киев - город родной 1 21.07.2015 19:46
СПОГАДИ про ХРЕЩАТИК... Киевлянин История города 0 25.06.2007 19:43


Часовой пояс GMT +3, время: 08:45.


Работает на vBulletin® Версия форума 3.х.х. Copyright ©2000 - 2009, Jelsoft Enterprises Ltd.

© ForumKiev.com 2007 - 2021