Церква Миколи Доброго

Киевлянин

Церква Миколи Доброго




Церква святого Миколи Доброго була зведена на Подолі навпроти церкви Покрови пресвятої Богородиці. Історія церкви сягає XVI століття, коли козацький гетьман Самійло Кішка з нагоди свого визволення з терецької неволі на цьому місті поставив Микільську церкву. В той самий час коло церкви було збудовано шпиталь. Тому церкву й було названо, церквою святого Миколи Доброго.

На початку XVIII століття стару церкву було замінено новою мурованою в стилі українського бароко поруч з котрою в 1716 році звели дзвіницю.

В 1800-1807 роках за проетом київського архітектора А. Меленського коштом київського купця Сухоти на місці церкви XVIII століття збудували новий храм в ампірному стилі.

Церква в плані була квадратова, з однією масивною банею, чотириколонним тосканським портиком і двома циліндричними вежами-дзвіницями на чолі.

Після пожежі 1811 року була відновлена.

В 1935 році її зруйновано. Дзвіницю залишено. В 1963 році дзвіницю включено до реєстру архітектурних пам'яток УРСР.

Використані матеріали сайту www.pamiatky.org.ua

Дождя не будет

26 апреля 1913 года Татьяна Николаевна Лапша и М. А. Булгаков обвенчались в Киеве в церкви Николы Доброго

Настоятель храма Николы Доброго Александр Глаголев известен любителям литературы прежде всего как «отец Александр» из романа Михаила Булгакова «Белая гвардия». Семьи Булгаковых и Глаголевых связывали узы долголетней дружбы. Профессор КДА Афанасий Иванович Булгаков, отец писателя, был прихожанин храма Николы Доброго и старший коллега Александра Глаголева, после его смерти в 1907 году отец Александр помогал весьма бедствовавшей многодетной семье Булгаковых.