Я люблю Киев

КИЕВСКИЙ ФОРУМ
КУЛЬТУРНОГО ОБЩЕНИЯ
FORUMKIEV.COM
Правила Новое Вопросы Ссылки
КИЕВ ПОГОДА ИСТОРИЯ ТУРИСТУ
N-728-MI-2
Вернуться   Киевский форум > Як тебе не любити, Києве мій... > Справочная Киева > История города

ВРАТА НАШОЇ УЧЕНОСТІ

Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 24.06.2007, 02:17   #1
Новичок
 Аватар для Киевлянин
IP:
Сообщений: 321
"Спасибок": 42
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию ВРАТА НАШОЇ УЧЕНОСТІ

ВРАТА НАШОЇ
УЧЕНОСТІ





<SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 10pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK"> ВРАТА НАШОЇ УЧЕНОСТІ <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 10pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">Історія Києво-Могилянської Академії

<SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">Ще наприкінці <SPAN lang=EN-US style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: EN-US">XVI <SPAN lang=EN-US style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">ст. у центрі Подолу, при старій церкві Богоявлення, існувала <SPAN class=SpellE>Богоявленська школа, що започаткувала Братську. Виникла вона 1615 р. при Братському монастирі, як середньовічний богословський навчальний заклад вищого ступеня. До того київські юнаки здобували освіту у паризькій Сорбонні та інших школах Європи. <SPAN style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">Безпосередню участь в організації Братської школи взяли члени Братства — відомі українські вчені і просвітителі: П. Беринда , 3. <SPAN class=SpellE>Копистенський , Є. Плетенецький . Першими ректорами школи були І. Борецький (1615-1619) та М. Смотрицький (1619-1620). На утримання школи значні кошти вніс гетьман П. Сагайдачний. <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">1632 р. Братська школа об’єдналася з Лаврською у <SPAN class=SpellE>Києво-Могилянський (<SPAN class=SpellE>Києво-Братський ) колегіум, як тоді (XVI-XVIII ст.) називали школи вищого типу у Західній Європі та в Україні. Одним з ректорів цього навчального закладу був випускник Колегіуму, відомий церковний діяч і просвітитель Інокентій Гізель. <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">У 1701 р. указом Петра І Колегіум було перетворено на Київську академію, яка до створення Московського університету була першим вищим навчальним закладом не лише в Україні та в Росії, а й у Східній Європі. Навчатися тут могли діти городян, міщан, казацької старшини, духівницт­ва православного віросповідання з України, Росії, Білорусії, Молдови, Болгарії, Сербії, Чорногорії, інших країн. То був відомий у Європі центр освіти, науки, культури. <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">Розквіт Академії у першій половині <SPAN lang=EN-US style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: EN-US">XVIII <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK"> ст. пов’яза­ний з іменами гетьмана Івана Мазепи та київського митро­полита Рафаїла Заборовського , який дуже про неї дбав. Завдяки йому було збільшено кошти на її утримання, за­прошено для викладання найкращих професорів, серед яких були письменник, історик, фольклорист Михайло Макси­мович, відомі вчені, церковні і громадські діячі Данило Туптало (отець Дмитрій Ростовський), Феофан Прокопович і сам Рафаїл Заборовський . <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">У 1704 р. поблизу головної соборної церкви коштом І. Мазепи було споруджено кам’яний корпус Академії з дерев’яною надбудовою. Вважається, що проект будинку належав Йосипу Старцеву . Кілька разів споруда перебудовувалась. У 1740 р. було завершено добудову корпусу та надбудову другого поверху у камені за проектом Й. Г. Шеделя . Тут було влаштовано велику конгрегаційну залу з колонами й хорами обабіч та академічною конгрегаційною церквою. Як свідчать старовинні гравюри, архітектура бу­динку Академії початку <SPAN lang=EN-US style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: EN-US">XVIII <SPAN lang=EN-US style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">ст. мала риси ренесансу. Після пізніших перебудов архітектура споруди набула барокового стилю: високий дах, парні колони, вища за бічні середня частина поверху, на розі — церковна баня, відкриті арка­ди* , такі характерні для того часу. <SPAN style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">Навчальний курс в Академії було розраховано на 12 років. Студенти вивчали слов’яно-руську (тодішня ук­раїнська літературна мова), <SPAN class=SpellE>церковно-слов’янську , польську, латину, грецьку, староєврейську, німецьку, французьку мови, історію, географію, математику, астрономію, катехізис, піїти­ку і риторику (вміння виголошувати промови, вести диспу­ти). Диспути були головною формою навчання у середньо­вічних навчальних закладах. Вони допомагали виявляти спро­можність логічного мислення, спритність розуму. Відбува­лися диспути дуже урочисто. Напередодні призначеного дня на великій брамі Братського монастиря прикріплювали ве­ликий, яскраво розфарбований аркуш паперу, афішу, яка сповіщала киян про час, а іноді й про сам предмет диспутів. Участь у диспутах могли взяти всі бажаючі. Тут, в ака­демічній залі, виголошувалися привітання різними мовами, тут же складалися російські, латинські, польські вірші, про­мови, звучали діалоги. Академічні диспути із задоволенням відвідували освічені кияни. Зала для диспутів — велична двосвітлова — становила основну частину другого поверху Академії. Серед численних залів <SPAN class=SpellE>конгрегаційна була най­більшою, саме тут відбувались святкові події, проходили диспути. Тут — від долівки до стелі, стояли шафи з книга­ми академічної книгозбірні; зі стін дивляться на нас люди тієї епохи — вчені, церковні діячі, державні мужі. Ось пор­трет Феофана Прокоповича, який закликав вчитися на тво­рах Гомера, Овідія, Вергілія, Горація, і був великим при­хильником античної культури. При ньому у коридорах та аудиторіях висіли портрети «мудреців язичних». У залах на стінах висіли численні «<SPAN class=SpellE>парсуни », це були зображення діячів та фундаторів Академії. На другому ж поверсі, у західно­му крилі корпусу Академії, містився філософський клас, у південному крилі, перед <SPAN class=SpellE>конгрегаційною церквою — бого­словський. Над дверима філософського класу було зобра­жено Фаетона, над дверима богословського — Аполлона. Тут було безліч кімнат, у яких розміщувалися хорові, му­зичні та художні класи, існувала величезна бібліотека (яких би лих вона не зазнавала, а найбільше вона потерпала від пожеж, однак завжди відроджувалась, бо її любили вихо­ванці академії; і де б вони не перебували, навіть, коли слу­жили дипломатами, то й з-за кордону надсилали книжки для поповнення бібліотеки рідної Академії). Кілька залів займав добре відомий у Європі академічний музей. Лекції спудеям читалися в аудиторіях. <SPAN style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">Академія мала свій театр (у Києві містерії ніколи не розігрувалися в церквах), два хори, оркестр. У травні, коли зацвітали каштани, відправлялися <SPAN class=SpellE>спудеї на один з подільських пагорбів — <SPAN class=SpellE>Щекавицю , та співали, розігрували вистави для жителів міста. В академічній залі влаштовували вертепи, представляли діалоги та цілі драми, написані пре­фектами академії, або ж складені самими <SPAN class=SpellE>спудеями . Замість театрального будинку для вистав слугувала академічна зала, До складу оркестру Академії входило 100 музикантів та хор з 300 співаків. От де витоки нашої музикальності! Хоча заняття музикою та співами не були обов’язковими, спудеї нерідко віддавали перевагу саме їм, а не головним навчаль­ним предметам. Зі стін Академії вийшли прекрасні компо­зитори, які тільки тепер повертаються до нас — Артем Ведель, Максим Березовський — «другий композитор сторіччя після <SPAN class=SpellE>Моцарта », Дмитро Бортнянський. З Академії також вийшли історики, педагоги, професійні драматурги, маляри , гравери, архітектори, лікарі. Серед випускників Академії; філософи С. Гамалія, І. Хмелевський ; історики М. <SPAN class=SpellE>Бантиш Каменський, М. Берлинський ; математики І. Запольський , І. <SPAN class=SpellE>Фальковський ; медик І. Полетика ; письменники П. Гулак-Артемовський, В. Капніст, Г. <SPAN class=SpellE>Полетика ; художник Г. Левицький, архітектор І. <SPAN class=SpellE>Григорович-Барський ; відомі політичні та військові діячі О. Безбородько, А. Милорадович , І. Самойлович, С. Палій. Серед викладачів закладу — М. Макси­мович, Д. Туптало, Ф. Прокопович, Р. Заборовський . <SPAN style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">Випускники Академії були найосвіченішими людьми свого часу, недарма вони займали відповідальні посади навіть у першопристольній (до викладання у Московській Слов’яно-греко-латинській академії запрошувалися випускники Київської), були перекладачами, розвивали книговидавничу справу, залишивши нам у спадщину дивовижні хроніки (зо­крема «Синопсис», історична хроніка Ф. Сафоновича ), літо­писи, що сьогодні є свідченням очевидців про нашу історію. <SPAN style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">На першому поверсі Академії у п’яти залах були розташовані нижчі навчальні класи (синтаксис, граматика), у висхіднім, починаючи від ринку, порядку, завершуючи ри­торичним, їхні приміщення були прикрашені живописом, і сьогодні, під пізнішим тинькуванням стелі, зберігаються за­лишки малярства. <SPAN style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">Вийшовши з будинку колишньої Академії, зі старо­винної брами, знову опинимося на одному з найбільших київських майданів, з його строкатістю півдня. Біля архаїчної брами нас зустріне меморіальна дошка, що розповість про перебування тут 1734 р. майбутнього російського вче­ного Михайла Ломоносова, який навчався у Київській ака­демії і багато працював у найціннішій академічній бібліо­теці, де вивчав старовинні рукописи. Інші меморіальні дош­ки нагадують і про фундаторів Київського братства та шко­ли <SPAN class=SpellE>Галшку Гулевичівну і Петра Могилу. Ще одну меморі­альну дошку присвячено видатному просвітителю Григорію Сковороді, який учився, а згодом і викладав у Київській академії (1738-1743 і 1744-1750). Напроти, на Контрак­товій площі,— пам’ятник Г. Сковороді, споруджений 1976 р. ( ск . І. <SPAN class=SpellE>Кавалерідзе ). А поруч — вулиця, що носить його ім’я. <SPAN style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">У другій половині <SPAN lang=EN-US style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: EN-US">XVIII <SPAN lang=EN-US style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">ст. було кілька проектів перетворення Академії на університет (1763, 1767). Проте зі зміною імперської політики та у зв’язку з цим — ситуації в Україні, Київська академія поступово втрачала науковий престиж і свою матеріальну базу. Козацька старшина наприкінці <SPAN lang=EN-US style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: EN-US">XVIII <SPAN lang=EN-US style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">ст. майже не підтримувала Академію. Ука­зом Катерини <SPAN lang=EN-US style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: EN-US">II <SPAN lang=EN-US style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">у 1786 р. Братський монастир було закри­то, саму Академію переміщено до Києво-Печерської лаври, а в академічних спорудах розміщено шпиталь. Однак 1799 р. монастир було відновлено у його правах. <SPAN style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">І все ж у 1817 р. Київську академію було закрито. Того ж року в її приміщенні відкрито духовну семінарію, 1819 р. її реорганізовано в Духовну академію, для потреб якої 1825 р. у південній частині садиби Братського монас­тиря архітектор А. <SPAN class=SpellE>Меленський за проектом Л. <SPAN class=SpellE>Шарлеманя спорудив новий триповерховий корпус. <SPAN style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">Але роль Академії врешті-решт все-таки поцінована. У 1988 р. прийнято рішення про створення Заповідника «Києво-Могилянська колегія». Старий академічний корпус, у якому ми побували, стане музеєм, відновлять інтер’єри залів, меблі, розкриють настінні розписи. Читальний зал буде використаний для виставок колекцій книг і рукописів Академії. <SPAN style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">А 19 вересня 1991 р. Верховною Радою України прий­нято рішення про відновлення Києво-Могилянської академії на її історичній території. У серпні 1992 р. Національний університет «Києво-Могилянська академія» гостинно відчи­нив свої двері. <SPAN style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana"> <SPAN lang=UK style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana; mso-ansi-language: UK">Славнозвісна Академія являла собою явище дивовижне. З нею була пов’язана вся тогочасна наука, мистецтво, осві­та. Варто було б створити музей Київського братства — вивести звідси лікарню, відродити монастирські споруди, кабінети математики, фізики, астрономії, хімії, граверний, малярський, музики та співу, поетики, академічний театр. Важливим було б відродження архітектурних домінант ан­самблю — церкви Богоявлення, впорядкування кладовища, де було поховано гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і мандрівника-просвітителя Василя Григоровича - Барського (брата видатного українського зодчого Івана Григоровича-Барського ), який протягом 24 років мандрував по країнах Європи та Близького Сходу, з виявленням поховань та вста­новленням пам’ятників, адже це наша історія, наша культура. <SPAN style="FONT-SIZE: 8pt; FONT-FAMILY: Verdana">

автор: Ірина Плотнікова

джерело: книга "Прогулянки старим Подолом", Київ 2003

фотоматеріали: з колекції Войтовича О. Я. www.oldkiev.info




Киевлянин вне форума  

Ответить с цитированием Вверх

Ответ

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе

Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Дворец графа Путина (?) лесана Мировая политика 16 26.02.2011 13:34


Часовой пояс GMT +3, время: 21:53.


Работает на vBulletin® Версия форума 3.х.х. Copyright ©2000 - 2009, Jelsoft Enterprises Ltd.

© ForumKiev.com 2007 - 2021