Українські пісні, що стали іноземними.

лесана

"Поручик Голицын" і "Друже Ковалю". Бандерівсько-білогвардійський хіт






У пісні "Поручик Голицын" є український аналог, відомий іще з кінця 1940-х років. Найцікавіше те, що прототипом відомого російського романсу стала пісня, написана вояком Української Повстанської Армії.
Історія — примхлива дама зі своєрідним почуттям гумору. Час від часу вона робить такі кульбіти, від яких аж паморочиться в голові. От був, наприклад, український гетьман Данило Апостол, а його нащадок Сергій Муравйов-Апостол — став одним з героїв повстання декабристів.
Інший Муравйов, Михайло, через майже століття керував більшовицькою армією, яка розправилась з військами УНР. Однак інколи витівки історії набувають геть чудернацьких форм...
Мабуть, усі знають російський романс "Поручик Голицын". Свого часу його виконували багато російських співаків-бардів, але найвідоміше виконання Олександра Малініна. Ця пісня стала своєрідним гімном білогвардійської романтики.
Однак самі білогвардійці з еміграції цього романсу не знали. Немає його й у старих збірниках пісень та романсів. Ніхто з ветеранів денікінської, врангелівської чи колчаківської армій не пригадували "поручика Голицына".
Перші згадки про цей твір датовані кінцем 60-х — початком 70-х років. На екрані пісня з’явилась у радянському фільмі "Заговор против страны Советов".
Ще романс нібито мав звучати у фільмі "Нові пригоди невловимих", який вийшов на екрани у 1969 році. Однак у фінальній версії білогвардієць поручик Пєров, ад’ютант полковника Кудасова, виконує романс "Русское поле".
Про те, звідки взявся білогвардійський романс, якого не знають самі білогвардійці, відзняті документальні фільми й написано безліч дослідницьких статей. Однак у жодній з них так і не було однозначних відповідей.
Але, як виявилось, у російського романсу є український аналог, відомий ще з кінця 40-х років. Найцікавіше те, що прототипом відомого російського романсу стала пісня, написана вояком Української Повстанської Армії.
Український повстанець Микола Матола написав пісню "Друже Ковалю" у 1949 році, а вже потім, в 60-ті роки, вона була перекладена російськими виконавцями і стала "білогвардійською".
У пісні "Друже Ковалю" описується розмова двох повстанців про нелегку боротьбу, яка майже не має шансу на перемогу. Мелодія пісні один в один збігається з мелодією російського романсу. Хто не вірить, знайдіть в "Ютюбі" й порівняйте.


http://www.youtube.com/watch?feature...&v=Nj-H1RcgnfE

добавлено через 4 минуты
А ця пісня посвячена київським кадетам і студентам, теж чомусь стала "московською"


Для того, щоб відчути настрій тогочасного Києва і живе дихання часу пропоную цитату К. Паустовського :
“Жизнь в Киеве в то время напоминала пир во время чумы. Открылось множество кофеен и ресторанов, где сладостей и еды хватало не больше чем на тридцать посетителей. Но внешне все производило впечатление потрепанного богатства. Население города почти удвоилось за счет москвичей и петроградцев. В театрах шла “Ревность” Арцыбашева и венские оперетты. По улицам проезжали патрули немецких улан с пиками и черно-красными флажками.
Газеты скупо писали о событиях в Советской России. Это была беспокойная тема. Ее предпочитали не касаться. Пусть всем кажется, что жизнь течет безоблачно.
На скетинг-ринге катались на роликах волоокие киевские красавицы и гетманские офицеры. Развелось много игорных притонов и домов свиданий. На Бессарабке открыто торговали кокаином и приставали к прохожим проститутки-подростки.
Что делалось на заводах и рабочих окраинах, никто не знал. Немцы чувствовали себя неуверенно. Особенно после убийства генерала Эйхгорна.
Казалось, что Киев надеялся беспечно жить в блокаде. Украина как бы не существовала – она лежала за кольцом петлюровских войск.
По вечерам я иногда ходил в литературно-артистическое общество на Николаевской улице. Там в ресторане выступали с эстрады бежавшие с севера поэты, певцы и танцоры. Пьяные вопли прерывали тягучее скандирование стихов. В ресторане всегда было душно, и потому, несмотря на зиму, иногда приоткрывали окна. Тогда вместе с морозным воздухом в освещенный зал влетал и тут же таял снег. И явственней была слышна ночная канонада.
Однажды в литературно-артистическом обществе пел Вертинский. До тех пор я не слышал его с эстрады. Я помнил его еще гимназистом, молодым поэтом, писавшим изысканные стихи.
На эстраду вышел Вертинский в черном фраке. Он был высок, сухощав и непомерно бледен. Все стихло. Официанты перестали разносить на подносах кофе, вино и закуски и остановились, выстроившись в шеренгу, в глубине зала.
Вертинский сцепил тонкие пальцы, страдальчески вытянул их вниз перед собой и запел. Он пел о юнкерах, убитых незадолго до этого под Киевом в селе Борщаговке, о юношах, посланных на верную смерть против опасной банды.
Я не знаю, зачем и кому это нужно?
Кто послал их на смерть беспощадной рукой?
Песня была о похоронах юнкеров. Вертинский закончил ее словами:
Утомленные зрители молча кутались в шубы,
И какая-то женщина с исступленным лицом
Целовала покойника в посиневшие губы
И швырнула в священника обручальным кольцом.
Он пел о подлинном случае, бывшем на похоронах юнкеров.
Загремели аплодисменты. Вертинский поклонился”.
Константин Паустовский.Книга о жизни.

добавлено через 9 минут
Джордж Гершвін написав одну з найбільш відомих світових пісень “Summertime” (її виконує Луї Армстронг та Ельза Фіджеральд) після того, як надихнувся українською народною колисковою “Ой ходить сон біля вікон”.

___________
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.

Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)

лесана

Одна з найвідоміших українських різдвяних пісень “Щедрик” (написана українським композитором, Миколою Леонтовичем), відома всьому світу як “Carol of the Bells” або “Ring Christmas Bells”.

___________
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.

Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)

лесана

___________
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.

Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)

Дід Панас

Хочу ще додати по щедрівці Леонтовича.
В основу "Щедрика" Леонтовича покладений текст української щедрівки.
У всьому світі відома англомовна версія під назвою «колядка дзвонів» (англ. Carols of the Bells, Ukrainian Bell Carol).
Щедрівка Миколи Леонтовича з'явилася на початку XX сторіччя (1901-1919 роки). Протягом цих років Микола Леонтович створив декілька варіантів Щедрика.
Вперше її виконав хор Киїівського Університету у 1916 році.

У 1921 році "Щедрик" було вперше виконано у США (Карнегі-Холл у Нью-Йорку).
Цей твір став популярним у американців і у 1936 році американець українського походження Петро Вільговський створив англомовний варіант "Щедрика" - "Carols of the Bells", що і досі є популярним у всьому світі як різдвяна колядка.

Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)