Я люблю Киев

КИЕВСКИЙ ФОРУМ
КУЛЬТУРНОГО ОБЩЕНИЯ
FORUMKIEV.COM
Правила Новое Вопросы Ссылки
КИЕВ ПОГОДА ИСТОРИЯ ТУРИСТУ
N-728-MI-2
Вернуться   Киевский форум > Общий > Основной

Українські цікавинки

Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 30.10.2010, 19:33   #1
Новичок
 Аватар для justvis
IP:
Сообщений: 1,208
"Спасибок": 552
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Українські цікавинки

Пропоную сюди викладати все цікаве, що не стало загальновідомим
___________
УКРАЇНЦІ
"Людина, яка не шанує традицій і мови нації і країни, в якій живе, є туристом, або окупантом." К. Маркс
"Русский интеллигент заканчивается там, где начинается польский вопрос" А. Мицкевич.
justvis вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 03.11.2010, 16:46   #2
Новичок
 Аватар для justvis
IP:
Сообщений: 1,208
"Спасибок": 552
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Українські цікавинки

// Українські таланти Киянка малює картини на воді.

На чому у світі тільки не малюють: на кленових листках, піску і навіть... воді. Але якщо водний друк - це розводи (у воду капають олійні фарби, а потім кладуть у неї папір і абстракції друкуються на ньому), то ебру - національне турецьке мистецтво - дозволяє створювати осмислені картини.
Таке в Україні вміє робити поки тільки одна людина - киянка Дарина Пушанкіна. При цьому майстерності її вчили не закордонні фахівці - техніка тримається в секреті, а сама вона розгадала її за допомогою проб і помилок.
"Здавалося б, в інтернеті зараз є все. І рецепт для ебру теж є. Але виявилося, що все - не те. Фарби тонули, змішувалися одна з одною, виходили розводи, якими керувати було неможливо", - розповідає дівчина.
"Я писала листи художникам з Туреччини і Москви, але відповіді не дочекалася - рецепт тримають у секреті. Потім зверталася до профі з найрізноманітніших галузей: графіків, мультиплікаторів, до хіміків та навіть математиків", - продовжує Дарина.
За її словами, кожний пропонував свої варіанти розчинів: спеціально підготовленої води і фарб. Але одні були дорогими - робота обходилася в 2000 гривень, інші - хімічними і шкідливими для здоров'я, треті займали дуже багато часу.
"Першу свою картину - точніше розчин для неї - я готувала кілька тижнів: деякі порошки треба було настоювати добу. Але після двох років постійних експериментів я знайшла свій рецепт, якого поки не відкрию", - розповідає Дарина.
Як народжується картина? Фарби випускаються на розчин маленькими порціями і розводяться голочкою (зубочисткою). Коли малюнок готовий, на нього зверху кладеться листок паперу або тканини, на яких він і перебивається.
Дивину можна нікуди не переносити, що Дарина іноді і робить, коли малює на воді перед публікою. Але тоді робота іде в небуття - через півгодини-годину фарби змішуються.
До речі, прибирання забирає не менше часу, ніж саме шоу (картина створюється не менше години): "Я іноді не знаю, чим довше займаюся - мистецтвом чи прибиранням після малювання: щораз дивним чином не тільки я від голови до ніг у фарбах, але і глядачі теж", - дивується майстриня.
Тепер у планах киянки - створити не просто картини, а цілий мультик "Аліса в країні чудес". Як саме, вона поки не вирішила: "Але скоріш за все герої будуть представлені колірними плямами - той же Капелюшник настільки пізнаваний, що не вимагає деталізації".
З часом малюнок стає абстракцією - фарби змішуються в пляму. Причому, чим він менше, тим швидше це відбудеться - так, картина розміром А3 зіпсується за півгодини. Тому її увічнюють, переносячи на папір або тканину.
Техніка ебру (від "ebr" - "хмара" на фарсі або від перського "ab-ruy" - "вода для обличчя") виникла в XV столітті на Сході. А в Європі стала широко застосовуватися через нестачу якісної шкіри для плетіння книг: візерунками ховали її недоліки.
___________
УКРАЇНЦІ
"Людина, яка не шанує традицій і мови нації і країни, в якій живе, є туристом, або окупантом." К. Маркс
"Русский интеллигент заканчивается там, где начинается польский вопрос" А. Мицкевич.
justvis вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 06.11.2010, 15:20   #3
Новичок
 Аватар для justvis
IP:
Сообщений: 1,208
"Спасибок": 552
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Українські цікавинки

На Полтавщині хлопчик п'ять днів ішов пішки, щоб побачити тата

Від Полтави до Комсомольська 130 км – подолати таку відстань на авто можна години за півтори... або за п'ять днів пішки. Саме стільки пройшов 14-річний хлопчик, щоб побачити свого батька.
Хлопчик навчався в одній зі шкіл-інтернату міста Полтава вже другий рік. Туди він потрапив на час вирішення питання щодо встановлення над ним опіки. Його батько проживав у місті Комсомольську та час від часу відвідував сина у полтавській школі.
Одного дня хлопчик не з'явився на уроках. Вчителі забили тривогу та із заявою про зникнення дитини звернулися до міліції. Правоохоронці простежували всі місця, куди може піти дитина - інтернет-клуби, розважальні центри, авто- та залізничні вокзали, тощо.
Про те, що хлопчик у безпеці, правоохоронцям згодом повідомив його батько. Хлопчик прибрів до оселі чоловіка дуже стомлений, голодний та з численними мозолями на ногах.
Із розповіді юного мандрівника, він йшов п'ять днів, ночував у покинутих хатинах, харчувався на гроші, які отримував від здачі металобрухту. Таке випробування він подолав задля єдиної мети - зустрічі з батьком.
"Я дуже скучав за татком! Обіцяю більше не тікати!", - пообіцяв правоохоронцям, педагогам та своїм рідним хлопчик.
___________
УКРАЇНЦІ
"Людина, яка не шанує традицій і мови нації і країни, в якій живе, є туристом, або окупантом." К. Маркс
"Русский интеллигент заканчивается там, где начинается польский вопрос" А. Мицкевич.
justvis вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 06.11.2010, 15:30   #4
Straygirl
 Аватар для Wilania
IP:
Сообщений: 4,245
"Спасибок": 5,850
Очки репутации: 0
Мнения: 479
Доп. информация
По умолчанию Re: Українські цікавинки

Новый мэр Тернополя: Подогрев тротуаров будет для меня делом принципа


Сегодня, 12:54 Корреспондент.net


Цитата:
В Тернополе будут подогревать асфальт umoloda.kiev.ua
Новоизбранный городской председатель Тернополя Сергей Надал заверяет, что реализует свое предвыборное обещание относительно подогрева тротуаров.
Об этом он сказал в интервью местному изданию Номер один.
"Когда мы готовили программу, я рассчитывал, что ее "фишкой" станет не подогрев тротуаров, а установление кровельных котельных и обеспечение индивидуальными счетчиками тепла каждой квартиры за счет городского бюджета. Оппоненты же ухватились именно за подогрев тротуаров и взялись критиковать тротуары, которые для них непонятны. Но во всей Европе сегодня дороги подогревают, поэтому я не считаю, что это является чем-то нереальным", - отметил Надал.

По его словам, перед тем, как озвучить эту идею, представители его штаба изучили опыт других стран.
Теперь этот пункт программы будет для меня делом принципа: будет ли это сделано за счет бюджета или частных инвестиций, - Надал
Вместе с тем он отметил, что в этом году этот замысел реализовываться не будет, поскольку уже неблагоприятные погодные условия, кроме того, городской бюджет до конца года уже распределен, и в нем не предусмотрено средств на реализацию этого проекта.
Wilania вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 07.11.2010, 11:23   #5
Новичок
 Аватар для justvis
IP:
Сообщений: 1,208
"Спасибок": 552
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Українські цікавинки

У Тернополі розпочалася акція «Вишита Україна»

У Тернополі сьогодні розпочалася акція «Вишита Україна».
Як повідомив кореспонденту УНІАН Любомир ШИМКІВ, голова Тернопільської організації «Пласт», яка організовує захід, під час акції біля пам’ятника Івану Франку в центрі міста пластуни розгорнуть 16 двометрових банерів із зображеннями людей в традиційних українських строях. На місці облич персонажів прорізані отвори, щоб будь-хто зміг сфотографуватись на згадку у вишиванці будь-якого етнографічного регіону.
Захід пластуни поводять для ознайомлення жителів міста з українськими традиційними строями різних етнографічних груп та об’єднання тернополян навколо української культури.
«В ілюстраціях використані фото із зображеннями вишиванок 14 етнографічних регіонів України кінця 19 ст. Ще 2 стенди представляють однострій сучасного пластуна і пластунки», – зазначив Л.ШИМКІВ.
Усі ілюстрації, за його словами, містять інформацію про те, з якої області походить вишиванка.
«Після Тернополя ці зображення поїдуть в інші обласні центри та міста України, де діють осередки «Пласту». Ми сподіваємось долучити до проекту якомога більше людей у всіх куточках України, щоб показати їм їхню історію через вишиванку, адже вона об’єднує всіх українців», - додав Л.ШИМКІВ.
Розпочалася акція сьогодні о 12-й год. і триватиме два дні.
___________
УКРАЇНЦІ
"Людина, яка не шанує традицій і мови нації і країни, в якій живе, є туристом, або окупантом." К. Маркс
"Русский интеллигент заканчивается там, где начинается польский вопрос" А. Мицкевич.
justvis вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 10.11.2010, 10:22   #6
Новичок
 Аватар для Арніка
IP:
Сообщений: 234
"Спасибок": 119
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Українські цікавинки

Юний український акордеоніст переміг на міжнародному музичному конкурсі (ФОТО)

Єдиний представник України 13-річний Джеміль Комурджи отримав гран-прі на Міжнародному конкурсі баяністів-акордеоністів в Італії.
Про це повідомив батько переможця, Рустем Комурджи.
Конкурс «Fisa... Armonie», у якому взяли участь 120 музикантів з різних країн Європи у різноманітних вікових категоріях і номінаціях, організували культурно-просвітницьке й літературно-наукове товариство «Glasbena matica» та оркестр «GM Synthesis 4» в італійському місті Трієст.
Джеміль Комурджи з Бахчисарая у своїй віковій категорії здобув звання Лауреата конкурсу, кубок і грошову премію.
Це вже не перший конкурс, на якому Джеміль здобуває перемогу. Зокрема, нинішнього року на міжнародному конкурсі баяністів-акордеоністів у Дрогобичі, Джміля також визнали переможцем.
Арніка вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 11.11.2010, 10:36   #7
Новичок
 Аватар для justvis
IP:
Сообщений: 1,208
"Спасибок": 552
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Українські цікавинки

Змінили храм на спортзал.

У Коломиї відбулася спартакіада … серед священнослужителів. Змагалися у міні-футболі, волейболі, шахах, настільному тенісі та перетягуванні канату.
___________
УКРАЇНЦІ
"Людина, яка не шанує традицій і мови нації і країни, в якій живе, є туристом, або окупантом." К. Маркс
"Русский интеллигент заканчивается там, где начинается польский вопрос" А. Мицкевич.
justvis вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.11.2010, 11:27   #8
Новичок
 Аватар для justvis
IP:
Сообщений: 1,208
"Спасибок": 552
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Українські цікавинки

Скіфська пектораль із кургану Товста Могила - подивіться на цю красу, поки можна



Пектора́ль (з лат. пектус - груди) - шийна прикраса, що закривала груди, часом і плечі. Очевидно, походить від частини бойового обладунку, що захищав верхню частину грудей, плечі та горло.
Найвідоміший приклад - скіфська пектораль із кургану Товста могила, виявлена Борисом Мозолевським 21 червня 1971 р., вагою 1140 г і діаметром понад 30 см.
Зберігається у Музеї історичних коштовностей України на територіії Києво-Печерської лаври і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.





добавлено через 1 минуту
___________
УКРАЇНЦІ
"Людина, яка не шанує традицій і мови нації і країни, в якій живе, є туристом, або окупантом." К. Маркс
"Русский интеллигент заканчивается там, где начинается польский вопрос" А. Мицкевич.
justvis вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 04.12.2010, 19:19   #9
Новичок
 Аватар для justvis
IP:
Сообщений: 1,208
"Спасибок": 552
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Українські цікавинки

Різдво в Карпатах

«Споконвіку було Слово, і слово було у Бога, і Слово було Богом... І Слово сталося тілом і перебувало між нами, сповнене благодаті та правди, і ми бачили славу Його…»
Так описує свято Різдва Христового найзагадковіше з Євангелій — від Іоанна. Цей його початковий вірш впродовж уже двох тисячоліть хвилює своєю езотеричною таємничою глибиною кращі людські уми, які намагаються зазирнути в саму суть цього таїнства. Суть дотепер незбагненну, бо якій людині дано пізнати провидіння Господнє? І водночас суть безкінечно близьку й олюднену, бо ця таємниця Слова явилася в світ крихким тілом маленької беззахисної істоти — немовлятка Ісуса. Зірка провістила його появу, і привітали його слабкі й убогі, і схилилися перед ним найсильніші світу сього. Щороку вже два тисячоліття поспіль 24 грудня та 6 січня весь християнський світ відкладає всі свої справи і збирається біля родинних вогнищ, аби повторити за янголами: «Слава Всевишньому і мир на землі людям доброї волі».
Різдво — найромантичніше з християнських свят. Воно поєднало святість приходу в світ Сина Божого і прадавні язичницькі традиції: культ сонця та обряд ушанування предків, сторінки історії, магію міфу і таїнство віри... Але сьогодні для більшості травмованих цивілізацією міських мешканців Різдво — стандартний набір з ялинки, вечері з кутею і святковим обідом завдовжки до Йордану... Натомість практично поряд, посеред Європи, за кілька сотень кілометрів від всіх техногенних благ сучасної цивілізації є смужка території 100-120 кілометрів завширшки і 290 — завдовжки, де й тепер вірять і святкують так, як і тисячу років тому. Це — Карпати.
Містичний шарм етнографічного і міфологічного буяння цього архаїчного гірського світу спровокував свого часу Лесю Українку на «Лісову пісню», Михайла Коцюбинського — на «Тіні забутих предків», а великого мольфара кінематографа ХХ століття Сергія Параджанова — на однойменний кіношедевр. І, головне, гуцули тут створили свій всесвіт на прикордонні слов’янського та дакорумунського світів у часи народження Христа і стали в карпатському регіоні тим, чим стали козаки для Центральної України — національним символом сили, енергії, волі. Тут, поблизу знаменитої, священної для гуцулів гори Чорногори, де «починається вода і закінчується хліб», стрижень гуцульського характеру вже понад тисячоліття формують християнська віра і архаїчна народна традиція, які зрослись, як сіамські близнюки. В душі гуцули навіть більше язичники, ніж християни, тому що поклоняються природі, а в Бога вірять тільки тому, що він цю природу створив. Їх світ чудом дотривав між двома великими цивілізаціями Заходу і Сходу до сьогодні практично недоторканим, тож кожен, хто приїжджає у Карпати, має унікальну нагоду зануритись у часи народження міфів без машини часу.
Гуцули дотепер щиро вірять у різну нечисту силу і злих духів, які населяють скелі, ліси, провалля і яким дотепер приписують усі свої невдачі та нещастя. Тому й сьогодні живуть по карпатських селах правдиві мольфари: відуни-чаклуни, які вміють оборонити християнина від нечисті, примусити град обійти стороною село, викликати у посушливі часи дощ...
Й сьогодні у більшості сіл гуцули живуть без газу, водопостачання і каналізації, без асфальтованих доріг і мобільного зв’язку, а на полонинах — і без електрики, ходять до тих самих дерев’яних церковець, що і їх прадіди, а на Різдво, хоч за якими б морями, океанами були, мусять зібратись усією родиною навколо батьківського столу. До п’ятдесятих років минулого століття місцеві мешканці тут і в будні, й у свята вбирали традиційний народний одяг. Сьогодні прийти до церкви на святкову відправу цілою родиною, від старого до малого вбраною у традиційний народний одяг, для гуцула з Криворівні, Космача, Верховини та навколишніх сіл дуже престижно. Це водночас, як за старих добрих часів, і демонстрація заможності, тому що пошити таке вбрання і тоді, й тепер — зовсім недешево, і своєрідне публічне проголошення своїх генетичних прав на цю землю: її гори, річки, ліси, полонини, і підтвердження свого права спадку на історію та культуру маленького гордого гуцульського народу.
У гуцулів не тільки своя віра і своя Біблія, а й свої літочислення та річний календар. Запитайте когось зі старших гуцулів, коли він народився, і почуєте: на Івана, на Петра, перед Різдвом, на Великодні. А як спитаєте про рік, то скажуть — перед першою війною (Першою світовою), як упала Австрія, як настала Польща, як діда взяли на війну... І це не тому, що народ такий темний, а просто у гуцулів свої рахунки з часом. Вони відраховують роки не числами, а важливими для них подіями: як буря ліси повивертала, як я женився, як закладали у нас церкву... А пори року визначають великими християнськими святами, з яких найурочистіші — Різдво і Великдень.
Уже за тиждень перед Різдвом гуцулки починають прибирати хату й обійстя: білять, миють, перуть, складають. Як приберуть, починається святкове готування: і обов’язкових дванадцяти страв на Святвечір, і святкового різдвяного столу. Печуть калачі і завиваники з маком, готують гриби і рибу, вареники й голубці, узвар та боби, капусту і буряк. Щоправда, тепер живу рибу, яка колись рясно водилася по чистих гірських карпатських річках, а за останні сто років якось витовклась і перевелась через постійні лісосплави, на столі найчастіше заміняє магазинний оселедець, а до традиційної різдвяної куті замість меду гуцули найчастіше додають халву, але це — нюанси, викликані сьогоденною ситуацією.
Кістяк традиції залишається незворушним. Спочатку святкова відправа (Служба Божа), до якої приходять усім селом, а з церкви, запаливши там свічку, всі йдуть до місцевого кладовища, яке традиційно розташоване поблизу, і ставлять ті свічки на могилах своїх рідних. Ніч, мороз, гори, сніг по коліно, і під тихим чорно-бездонним зоряним небом — тихе сільське кладовище, вкрите сотнями вогників. Це видовище, яке може вразити навіть загартованих голлівудськими суперефектами європейців з американцями. У цих могильних вогниках живе різдвяна традиція святкової гостини живих для душ своїх мертвих предків, які у цей день і час відвідують оселі своїх нащадків.
В цю ніч у карпатських горах, як і тисячі років тому на давньослов’янських подвір’ях, у прадавніх поселеннях скандинавів, галлів, готів, іберійців, господарі оселі складають у миску кутю та всіх потроху святкових смаколиків для тих, з кого починався їх рід і народ. І обходять із цією мискою хату і стайню, пригощаючи і вівцю, й корову, і птицю (тільки свині та собаці давати не можна), а потім ставлять миску на вікно, де вона стоятиме впродовж усіх свят. Потому, як і тисячі років тому, після спільної молитви кидають ложку святої куті в бік печі — на добробут у хаті, а вже опісля сідають до святкового столу, біля якого урочисто вбрана ялинка — символ вічного життя. А на столі дванадцять страв — символи 12-місячного сонячного циклу, протягом якого сонце народжувалося, набиралося сили, давало врожай, а з ним і життя, старіло й помирало, щоби від дванадцятого блюда — дванадцятого місяця — все почати спочатку.
Хоча на Святвечір у гості зазвичай не ходять і гостей не приймають, це — суто родинне застілля, кожному незнайомцю, який опиниться в цей момент у селі, гарантовані гостинний нічліг і запрошення на вечерю від усіх, з ким він буде спілкуватися. Мало того, що гуцули гостинні з традиційною для всіх гірських народів щирістю, вони ще й як правдиві християни розуміють, що людина, яка в такий день опинилася в силу потреби чи обставин далеко від рідного вогнища, не має залишатись у цей вечір сама, без родинного тепла і благословення святої вечері.
А коли різдвяна ніч, ніч смерті і народження, перейде за північ, і зимове сонце поверне своїх круторогих биків до теплих купальських (на Івана Купала) містерій, сили зла відступають від людей, їх житла і хазяйства, від полів і тварин, і починається свято. Від хати до хати мандрують малі колядники, сповіщаючи людям добру звістку про народження Бога Ісуса. І сіють по всіх порогах пшеницю — аби виросла наступного року добрим урожаєм. А зранку після святкової служби місцевий священик благословляє на коляду гурти дорослих (гуцули називають такі гурти партіями). Кожна партія спочатку колядує окремо, а потім одна за одною тричі зі співом обходить церкву, ще один раз колядують усі разом, а вже тоді розходяться селом. Коляда — це слово Боже, тож не може минути у такий день жодної хати.
У селі Криворівня Верховинського району чи не найбільше на весь район колядників. До благословення їх стає зараз, може, й вісімдесят. Тут кожен куток села має свою партію колядників, які наввипередки одне перед одним хизуються багатством традиційного вбрання і знанням якнайбільшого числа старовинних колядок. Співають і вбираються не для туристів, яких тут поки що немає, а для себе, плекаючи в такий спосіб свій одвічний зв’язок із природою краю, міфологією, релігією та традицією свого народу. І поки вони співають, для цього краю часова форма розповіді про народні свята не переходить у минулий час. Вона залишається у теперішньому часі: вірять, моляться, хрестять, колядують...



http://eurotour.at.ua/
___________
УКРАЇНЦІ
"Людина, яка не шанує традицій і мови нації і країни, в якій живе, є туристом, або окупантом." К. Маркс
"Русский интеллигент заканчивается там, где начинается польский вопрос" А. Мицкевич.
justvis вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 11.12.2010, 23:57   #10
Новичок
 Аватар для justvis
IP:
Сообщений: 1,208
"Спасибок": 552
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Українські цікавинки

Книгою року Бі-Бі-Сі став "Ворошиловград" Сергія Жадана

Переможцем книжкової премії "Книга року Бі-Бі-Сі 2010" став роман Сергія Жадана "Ворошиловград".
На врученні премії Сергія Жадана не було - він наразі у США. Відтак нагороду у 1000 фунтів стерлінгів директору видавництва "Фоліо" вручив Надзвичайний та Повноважний Посол Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Лі Тернер.
Нагадаємо, Сергій Жадан вже був переможцем книжкової премії "Книга року Бі-Бі-Сі" у 2006 році (за книгу "Капітал").
"Ворошиловград" був обраний з-поміж 5 фіналістів конкурсу ("Груші в тісті" Юрія Винничука, "Музей покинутих секретів" Оксани Забужко, "Дрозофіла над томом Канта" Анатолія Дністрового, "Століття Якова" Володимира Лиса). Переможця визначало експертне журі. Загалом до участі у конкурсі було подано українськими видавництвами 32 книги. До участі допускалися нові книги прози, написані українською мовою і видані між вереснем 2009 та вереснем 2010 року.
Експертами Бі-Бі-Сі цього року стали професор УКМА Віра Агеєва, депутат Ольга Герасим'юк, телеведучий Андрій Куликов, журналіст "Української правди" Ірина Славінська та адміністратор премії, продюсер Бі-Бі-Сі Світлана Пиркало.
Варто зауважити, що на церемонії нагородження премії не було крім Сергія Жадана, Юрій Винничка та Анатолія Дністрового.
В рамках премії "Книга року Бі-Бі-Сі" було визначено переможця у конкурсі читацьких рецензій. Ним став Давид Ліфшиць із Харкова за рецензію "Роман філософа" на книгу Оксани Забужко "Музей покинутих секретів".
___________
УКРАЇНЦІ
"Людина, яка не шанує традицій і мови нації і країни, в якій живе, є туристом, або окупантом." К. Маркс
"Русский интеллигент заканчивается там, где начинается польский вопрос" А. Мицкевич.
justvis вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 02.01.2011, 16:03   #11
Новичок
 Аватар для justvis
IP:
Сообщений: 1,208
"Спасибок": 552
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Українські цікавинки

Українка стала третьою серед найрозумніших студенток Італії

25-річна українка Анастасія ШОВКУН, студентка Болонського університету, посіла третє місце в Національному конкурсі краси серед студентів італійських вузів «Міс Університет – найгарніша і найрозумніша студентка».
Як повідомив голова Християнського товариства українців в Італії Олесь ГОРОДЕЦЬКИЙ, фінал конкурсу відбувся 28 грудня 2010 року в Римі.
Журі під керівництвом Паоло ді ДЖАННАНТОНІО з телеканалу RAI UNO, до складу якого також увійшли відомі журналісти, викладачі, актори, виробники кіно- і телепродукції, діячі культури, відбирало претенденток не тільки за критеріями краси. Кандидаткам також ставили питання, що відносяться до теми загальної культури, і питання, що стосуються безпосередньо предметів, які вони вивчають в університетах.
Перше місце дісталося 25-річній студентці з Перуджі Барбарі ТУННО, друге – студентці з університету Беневенто, 23-річній Роберті БОЧЧІА.
___________
УКРАЇНЦІ
"Людина, яка не шанує традицій і мови нації і країни, в якій живе, є туристом, або окупантом." К. Маркс
"Русский интеллигент заканчивается там, где начинается польский вопрос" А. Мицкевич.
justvis вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 20.08.2011, 11:47   #12
Житель
 Аватар для _lik_
IP:
Сообщений: 192
"Спасибок": 404
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию

У харківському селі Пархомівка є власний Ермітаж

Пархомівський музей - один с найкращих музеїв країни..
Тут можна зустріти роботи таких видатних творців як: Айвозовського, Шевченка, Репіна, Головіна, Шишкіна, Левітана, Волкова, Маяковського, Малевича.
Дуже цікавим відділ зарубіжного мистецтва: Боля, Піранезі, Пікассо.
В музеї є історико-етнографічний відділ, де знаходяться знаряддя праці, предмети побуту, вишивка, кераміка та народна картина.

http://www.1tv.ru/news/culture/156713
Миниатюры
Українські цікавинки-pikasso-golub.jpg  
_lik_ вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 29.09.2013, 10:34   #13
Основа форума
 Аватар для Lyusya
IP:
Сообщений: 2,282
"Спасибок": 3,312
Очки репутации: 0
Мнения: 3004
Доп. информация
По умолчанию

https://www.youtube.com/watch?v=FPGkzUzVrBM
___________
Свет не воюет силой оружия, Свет просто светит и Тьма отступает.
Lyusya вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх

Ответ

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе

Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
В Європі почали почали з'являтися українські продукти дочка лева Основной 5 26.11.2013 21:16
Українські пісні, що стали іноземними. лесана Музыка 3 01.11.2012 13:15
Українські школи УКРАЇНЕЦЬ Основной 3 13.06.2011 15:11
Українські росіяни , хто вони ? smallpox Основной 134 16.02.2009 06:29


Часовой пояс GMT +3, время: 16:11.


Работает на vBulletin® Версия форума 3.х.х. Copyright ©2000 - 2009, Jelsoft Enterprises Ltd.

© ForumKiev.com 2007 - 2021