Я люблю Киев

КИЕВСКИЙ ФОРУМ
КУЛЬТУРНОГО ОБЩЕНИЯ
FORUMKIEV.COM
Правила Новое Вопросы Ссылки
КИЕВ ПОГОДА ИСТОРИЯ ТУРИСТУ
N-728-MI-2
Вернуться   Киевский форум > Общий > Основной

Ментальность галичан - запретная тема?

Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 14.04.2011, 09:24   #196
Старожил
 Аватар для Попандопуло
IP:
Сообщений: 1,449
"Спасибок": 4,167
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Цитата:
Сообщение от Marcos Посмотреть сообщение
Вам не соромно таку белеберду на форум кидати?
Мне? конечно нет Стыдно когда дети на соседа похожи

Форумы существуют для обмена мнениями, как личными так и чужими (с приведением источника информации - что я и сделал)
___________
ﷲ اكبر‎‎
Попандопуло вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 09:40   #197
YFP
Почетный легион
 Аватар для YFP
IP:
Сообщений: 7,548
"Спасибок": 8,661
Очки репутации: 0
Мнения: 4316
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Цитата:
Сообщение от Marcos Посмотреть сообщение

Кароче треба примусити всю східну Європу вчити російську мову ібо газа їм не бачити.
Вам не соромно таку белеберду на форум кидати?
Английский же язык учат )))

О, да, понимаю - это не язык самого сильного на сегодняшний день государства в мире, это просто такая форма дружбы, уважения и культурного обмена )
YFP вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 09:44   #198
Почетный легион
 Аватар для Marcos
IP:
Сообщений: 4,106
"Спасибок": 4,667
Очки репутации: 0
Мнения: -192
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Цитата:
Сообщение от YFP Посмотреть сообщение
Английский же язык учат )))

О, да, понимаю - это не язык самого сильного на сегодняшний день государства в мире, это просто такая форма дружбы, уважения и культурного обмена )
Якщо Росія нас любить, поважає і товаришує з нами, то чому там не вчать українську мову ?
Marcos вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 09:46   #199
YFP
Почетный легион
 Аватар для YFP
IP:
Сообщений: 7,548
"Спасибок": 8,661
Очки репутации: 0
Мнения: 4316
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Цитата:
Сообщение от Marcos Посмотреть сообщение
Якщо Росія нас любить, поважає і товаришує
1. з нами, то

2. чому там не вчать українську мову ?
1. З намы - это с кем?

2. Там - это где?
YFP вне форума  

Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 09:47   #200
Почетный легион
 Аватар для Marcos
IP:
Сообщений: 4,106
"Спасибок": 4,667
Очки репутации: 0
Мнения: -192
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Цитата:
Сообщение от YFP Посмотреть сообщение
1. З намы - это с кем?

2. Там - это где?
1. З Україною
2. В Росії
Marcos вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 10:08   #201
YFP
Почетный легион
 Аватар для YFP
IP:
Сообщений: 7,548
"Спасибок": 8,661
Очки репутации: 0
Мнения: 4316
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Цитата:
Сообщение от Marcos Посмотреть сообщение
1. З Україною
2. В Росії
1. В политике нет таких понятий, как "любыть, поважайе и товарышуйе". Это относится ко всем странам без исключения. Есть - государственные интересы и интересы этносов.

2. Во-первых - кое-где её "вчать". Во-вторых - в Польше, Америке и Грузии (кто там ещё товарышуйе с Украиной?))) её тоже не особо учат. Да, есть отдельные школы. Как и в России, не больше. А в-третьих - а зачем украинский учить в России?
YFP вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 3 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 10:16   #202
Почетный легион
 Аватар для Marcos
IP:
Сообщений: 4,106
"Спасибок": 4,667
Очки репутации: 0
Мнения: -192
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Цитата:
Сообщение от YFP Посмотреть сообщение
А в-третьих - а зачем украинский учить в России?
а навіщо вчити російську в Україні ?
Ви ж написали:
Цитата:
это просто такая форма дружбы, уважения и культурного обмена
Тобто Україна має вчити російську мову показуючи дружбу і повагу, а Росія ні Геніальна логіка меншовартості.
Marcos вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 10:35   #203
YFP
Почетный легион
 Аватар для YFP
IP:
Сообщений: 7,548
"Спасибок": 8,661
Очки репутации: 0
Мнения: 4316
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Уважаемый Marcos, насчёт дружбы, уважения и культурного обмена - это была такая ирония.

Английский учат в качестве языка международного общения потому, что США (а до неё - Великобритания) стали самым сильным, доминирующим мировым государством.
YFP вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 11:29   #204
Geheime Staatspolizei
 Аватар для Фагот!!!
IP:
Сообщений: 29,407
"Спасибок": 68,309
Очки репутации: 256,597
Мнения: 6902
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Оффтоп:
___________
"І настане час, коли один скаже - Зеленський! Мільйони відповідатимуть - Я за нього не голосував!"
Фагот!!! вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 11:58   #205
Житель
 Аватар для foxy_k
IP:
Сообщений: 198
"Спасибок": 70
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Оффтоп:


Цитата:
Тобто Україна має вчити російську мову показуючи дружбу і повагу, а Росія ні Геніальна логіка меншовартості.
А вам есть что сказать на украинском? Ну, так скажите, наконец. )) Не томите: назовите хотя бы три самобытных источника на украинском, которые стоит прочитать современному мыслящему человеку. Например, хотя бы в плане того же "галицкого менталитета" - раз уж он, по некоторым мнениям является светочем украинской культуры. А я за одно посмотрю, как вы на самом деле в этом вопросе разбираетесь. ))

З.Ы. Это не офф. :-)
foxy_k вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 12:04   #206
Почетный легион
 Аватар для Marcos
IP:
Сообщений: 4,106
"Спасибок": 4,667
Очки репутации: 0
Мнения: -192
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Цитата:
Сообщение от foxy_k Посмотреть сообщение
[off]
Умные люди учат язык прежде всего потому, что это носитель информации.
Собственно, ответ на поражающий (глубиной интеллекта) вопрос:
Оффтоп:


Цитата:
Не томите: назовите хотя бы три самобытных источника на украинском, которые стоит прочитать современному мыслящему человеку. Или, например, хотя бы в плане того же "галицкого менталитета" - раз уж он, по некоторым мнениям светочем украинской культуры. А я за одно посмотрю, как вы на самом деле в этом вопросе разбираетесь. ))
Хто вам таке казав, ось в того і питайте. Для мене українська мова рідна, тому що я народився в Україні. Цією мовою розмовляли мої батьки і діди. Ось тому я її люблю і переважно спілкуюсь на ній.
Не хочете на ній спілкуватись і вчити її ? Будь-ласка я не наполягаю...
А щодо "Галицього менталітету" то це вигадки "обмежених в інтелектуальному розвитку і людей з низькою самооцінкою". Якщо ви до них належати сперечайтесь про нього далі...
Marcos вне форума  

Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 12:13   #207
Житель
 Аватар для foxy_k
IP:
Сообщений: 198
"Спасибок": 70
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Цитата:
Сообщение от Marcos Посмотреть сообщение
Кароче треба примусити всю східну Європу вчити російську мову ібо газа їм не бачити.
Вам не соромно таку белеберду на форум кидати?
Оффтоп:


добавлено через 5 минут

Цитата:
Хто вам таке казав, ось в того і питайте. Для мене українська мова рідна, тому що я народився в Україні. Цією мовою розмовляли мої батьки і діди. Ось тому я її люблю і переважно спілкуюсь на ній.
Не хочете на ній спілкуватись і вчити її ? Будь-ласка я не наполягаю...
А щодо "Галицього менталітету" то це вигадки "обмежених в інтелектуальному розвитку і людей з низькою самооцінкою". Якщо ви до них належати сперечайтесь про нього далі...
Оффтоп:

Домыслы в каком направлении: что там есть какая-то культура? Ну вообще...
foxy_k вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 12:37   #208
Почетный легион
 Аватар для Marcos
IP:
Сообщений: 4,106
"Спасибок": 4,667
Очки репутации: 0
Мнения: -192
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Цитата:
Сообщение от foxy_k Посмотреть сообщение
Домыслы в каком направлении: что там есть какая-то культура? Ну вообще...
Яка там культура....з одягу лише шкури вбитих москалів, наскельний живопис ( бо скель там багато), живуть в схронах, харчуються нафтою і газом з російських газопроводів. Жодна людина яка їхала до галичан поїздом "Москва-Львів" назад не повернулась.
Пропоную замість домислів прийняти такий варіант частини вашого світосприйняття.
Ви хоч раз там були ?
Marcos вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 15:33   #209
Старожил
 Аватар для Попандопуло
IP:
Сообщений: 1,449
"Спасибок": 4,167
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Погляд на нарiд галицький зблизька i не дуже...

Цитата:
Правдивий галичанин колекцiонує предмети, якi давно втратили ужиткове значення. Його пивниця, комiрки, балкон, клуня та курник напханi рiзноманiтними дiрявими баняками, вiдрами, порожнiми пляшками, старими прасками, iржавими ланцюгами вiд роверiв, банками iз засохлою фарбою та лахами. Але надiя усе це колись застосувати тiшить добре галицьке серце аж до самої смертi.

Любов до церкви галичан така сильна, що, якби можна було, то кожен мав би на своєму городi власну. Так само виглядає й з цвинтарями та святими місцями. Заповiтна мрiя галичанина - мати родинний склеп пiд вiкнами. В гiршому випадку - на Личакiвському цвинтарi у Львовi.

Схиляння галичан перед цитатами загальновiдоме. Сьогоднi особливо популярнi Шевченковi "Обнiмiтеся, брати мої", "Кохайтеся, чорнобривi, та не зями". Кобзарева постать має такий великий авторитет у галичан, що вони iз задоволенням приписують йому й чужi висловлювання, як-от Франкове "Лупайте сю скалу" та Шопенгауерове "Хто ясно мислить, той ясно формулює".

Заповiт галичанин складає за три хвилини перед самою смертю i не випускає його з рук, поки вони не захолонуть. Виливши в баняк молоко, галичанин обов'язково сполосне пляшку водою i доллє до молока. Піднімаючись сходами багатоповерхового будинку до свого помешкання, галичанин обов'язково повитирає ноги біля кожного сусiдського килимка, залишивши недоторканим власний.

Дружину галичанин вибирає, орiєнтуючись на вигляд майбутньої тещi: має бути фiзично здорова i фанатично вiддана. Правдивий галичанин цiлодобово палить газ на кухнi, економлячи на сiрниках, i щоб у сусідiв менше газу залишилось...

На забавi галичанина треба довго вмовляти, щоб вiн сказав тост. Коли ж вдасться його переконати, то виходить приблизно таке: "Шо би я мав сказати з того приводу? Бисьте щасливо сiли на потяг i доїхали до того мiсци, де на Вас чекают, най Вас приймут за рiдного i не виженут на шестий день гостини. I щоб лежати Вам цiхутко в земли i не гнити, як американцi, бо їдят всяку хiмiю. I най Вам здохне тота коза францувата, що об'їла нашу грушку пiд самий корiнь. Многая i благая лiта!"

Улюблений образ галичанина - як вiн лежить у трунi, вбраний у шлюбний костюм i шкiльнi мешти, серед квiтiв i заплаканої родини. Коли його виноситимуть на цвинтар, має вдарити грiм, зблиснути блискавка i втрафити в сусiдську хату. I щасливо її спалити разом зi всiєю господаркою й осоружними курми, що порпалися на його городi i цим завдавали йому, небiжчиковi, невимовних душевних мук.

Галичанин народжується для того, щоб: у три роки пасти гуси; у шiсть - свинi, кози, велику рогату худобу i почати курити; у дванадцять навчитися читати i щипати за майтелеси сусiдську Марину; у шiстнадцять - вiдбути школу досконалим пияком i будзиганом; у вiсiмнадцять побувати у вiйську комiрником при шкарпетках i комiсуватися при пропажi зi складу останнiх; у двадцять - побратися з тою самою Мариною i в першу ж шлюбну нiч скочити в гречку з її неповнолiтньою сестрою; у двадцять п'ять - доробитися до трьох дiтей вiд власної жiнки i вiсiмнадцяти вiд чужих; у тридцять п'ять - заправляти краватку у споднi i сякатися без хустинки на мешти; у сорок п'ять - видати дочку замiж i на весiллi натовкти писок сватовi; у п'ятдесят п'ять - завести козу i вчити внукiв спiвати повстанських пiсень; у шiстдесят - доробитися до бригадира на будовi й вiдсидiти рiк за крадіж чотирьох кривих цвяхiв; у шiстдесят п'ять - вiдчути себе захисником батькiвщини i, пошивши однострiй невiдомої армiї, марширувати на всi свята з файною шльондрою.

Галичанка народжується для того, щоб: у три роки пасти курчата; у шiсть-сiм навчитися доїти корову Марiанну i длубатися пальцем в носi; у дванадцять вишити свою першу подушку; у вісімнадцять закiнчити школу iз твердим переконанням, що найбiльшим скарбом у цьому свiтi є її цнота; у двадцять спекти свiй перший цвiбак; у двадцять два, переживши трагiчну любов, вийти замiж за Гриця з першої бригади i на другий же день пiсля весiлля вперше дiстати в писок за те, що не була незайманкою; у двадцять три народити першу дитину i зрозумiти, що пов'язала свою долю з пияком, iдiотом i злочинцем; у двадцять чотири народити близнюкiв i рiзко набрати вагу до одного-двох центнерiв; у тридцять п'ять вступити до лав Союзу українок i вперше вiдвiдати знахарку, щоб та наслала якогось дiдька на Гриця, бо п'є паскуда; у сорок вчити доньку вишивати i народити ще одну дитину, будучи свято переконаною, що дiтей бузьки приносять; у сорок два вставити першi золотi зуби; у п'ятдесят переконати дочок, що всi мужчини звiрi, яких треба тримати під ногов.

Кожен порядний галичанин має родину в Канадi або Америцi. Хто не має, тому нiколи не бути депутатом, мером або вiйтом. Йому свiтить лиш кар'єра священика. Раз на рiк з-за океану на галицькi терени прибуває до родини одна пачка з добре-так и зужитими двадцять лiт тому речами, серед яких неодмiнно є корейськi квiтчастi хустки, капи на двоспальне лiжко i пакуночок iз протизаплiдними пiгулками для дев'яностолiтньої пані Паранi. Саме цi дарунки долi стають надовго, часами навiки яблуками розбрату для дружнiх галицьких родин. За кожну запрану спiдню сорочку чи краватку iз замацьканим вузлом галичани так сваряться i так гнiваються, що лиш землетрус, буревiй, всесвiтнiй потоп i захопленняями наших спиртзаводiв можуть їх на якийсь час об'єднати. Або приїзд коханої цьотки з Канади...

Правдивий галичанин має чарiвну звичку носити з собою двi пачки цигарок: лiпших - для себе, а гiрших - для всiх решти. Економлячи на власних сiрниках, вiн припалює цигарку вiд вогню на плитi, через що брови та чуб у нього частенько обпаленi. Якщо ж поряд немає газової плити, галичанин напрошується на чужi запальнички i сiрники. Цигарку галичанин викурює доти, поки не почне шкварчати фiльтр i жар не обпiкатиме пальцi. У хатi кожного галичанина-курця є заповiтна скринька, в якiй на чорний день зберiгаються "цюки" (недопалки тобто). У лиху годину власник цього скарбу обклеює їх папером iз патрiотичного видання “Вільна Україна” - i хатою лине важкий сморiд горiлого паперу та чути хрипкий, але втiшений кашель галичанина. Справжнім нацiональним спортом наших землякiв стало стрiляння цигарок у близьких i далеких iндивiдуумiв iз оточення. Власнi цигарки галичанин курить тiльки вдома та наодинцi.

Автохтонний мешканець Галичини у 45 - 50 рокiв вiльно орiєнтується у зовнiшнiй полiтицi будь-якої держави свiту i мiг би служити радником при будь-якому урядi. Особливо це помiтно пiд час уродин, храмових празникiв, релiгiйних свят, коли за столом збирається вся родина i пiсля третьої чарки хтось обов'язково скаже: "А чули-сьте, що востатнєi зробили?.."

Питання всiх часiв i всiх галицьких поколiнь - чому американцi не хочуть на Росiю ракети нуклеарнi пустити - так збуджує галицькi уми на забавах, що вони часом перебирають мiру алкоголю i розв'язують свiтовi проблеми навкулачки, прозиваючи непристойними словами супротивникiв, з якими щойно пили i браталися.

Художнi вподобання галичанина вже столiття, як сформованi й незмiннi. Крiм релiгiйних образiв та портретiв Шевченка i Франка, галицьку оселю найчастiше прикрашає картина в ядучих барвах, на якiй зображений червонопикий гуцул, що сповiщає трембiтою на весь свiт, що вiн ще живий i вiвцi тоже. Сей шедевр надбано за фляшку самогонки у сусiда, чий син вчиться у Львовi i часами бавиться мальовидлом. Тiшить око i душу галичанина й художнє вiдтворення валки чумакiв з волами на тлi жовтого поля та синього неба. Поряд iз цими шедеврами серед широкого галицького загалу побутують й "автобуснi" розмальовки. Вони зазвичай розмiщенi на лобовому склi мiжмiських автобусiв i схожi одна на одну, наче близнючки. Сюжет "полотен" - канонiчний: розпухлий вiд пасажирiв автобус мчить гірською дорогою, обiч якої йому вслiд вишитою хусткою махає замрiяна гуцулка. Десь неподалiк пасе отару її чоловiк. Вiвцi, судячи з вигляду, мутанти - дуже схожi на вiчарок у перуках...

Ментальнiсть та тисячолiтнiй побут на галицьких теренах надiлили галичанина фантастичною здатністю не визнавати власнi помилки, але ретельно фiксувати чужi, зазвичай повторюючи їх. Iсторiя ще не знала випадку, щоб хтось почув вiд правдивого галичанина фразу: "Вибачте, я не мав рацiї". Якщо ж хтось вiдважний зможе її вимовити, - смiливо заносьте його прiзвище до книги рекордiв Гiннесса i берiться обмiрювати погруддя на пам'ятник, бо довго цей унiкум на наших теренах не проживе.

При поясненнi будь-якого нещастя, що трапилося з ним, галичанин назве тисячi причин, крiм однiєї - власної нетямущостi. Через це галичани виглядають дуже впевненими в життi та працi. Причини, якi призводять до галицьких нещасть i клопотiв, також є давно усталеними та вiдомими. Серед них найчастiше називають: москалів, полякiв, американцiв, сусiда, криву Теклю, що наворожила, вроки, важке дитинство, поговiр, заздрiсть, дурнувату владу i Бога. Сприятливими факторами галичанин вважає: власний розум, власну працелюбнiсть, власну силу i вдачу, щасливий збiг обставин, який дозволив йому народитися, i Бога.

Галичанин любить скаржитися. Робить це iз задоволенням та смаком. Часом видається, що в тому пеклi, в якому мешкає, за його словами, може вижити тiльки Шварценеггер чи Ван Дамм з фiльму "Подвійний удар". I, що цiкаво, саме цьому конкретному скаржнику доля всипала пекельну сумiш селiтри i перцю просто в задницю, а всiх решта оточуючих незаслужено ощасливила добробутом та щастям. Одне з найулюбленiших риторичних запитань галичанина: "I за що менi така кара небесна?". При цьому, важко нарiкаючи на долю, галичанин нiколи не втрачає оптимiзму, частенько собi повторює, щоб нiхто не почув: "Все так не буде!"...

Галицька впертiсть така ж знаменита, як i скупiсть. Якщо галичанин щось бере до голови або, боронь вас Боже, до серця, - немає жодної ради на те i можливостi змiнити його децизiю. Наприклад, у якійсь районнiй газетi наш земляк може прочитати iнформацiю про те, що в Афiнах при розкопках на Акрополі було знайдено український паспорт на прiзвище Гомер з кольоровою знимкою слiпого поета, то жодна у цiлiм свiтi людина не зможе переконати його у неправдивостi цього факту. Вiн вперто буде твердити, що "Гомер - то є перший український народний поет, але другий пiсля Кобзаря генiй".

Цiкавою властивiстю галицької ментальностi є незбориме бажання галичанина захопити якомога більше землi... на цвинтарi. Таке враження, що наш автентичний земляк прагне якомога швидше побачити на кладовищi всю свою родину i ще двi-три родини сусiдiв, якi обов'язково мають бути похованi навколо його гробiвця. Мало того, вiдхоплена у сусiднiх небiжчикiв землиця загороджується металевим парканчиком, прикрашеним гострими списами арматури або важкими морськими ланцюгами. Цю "потойбiчну" територiю галичанин оберiгає, як зiницю ока, i горе тому, хто ступить на неї нечищеним мештом або босонiжком.

Галичанин дуже любить, щоб його особиста власнiсть вiдрiзнялася вiд iнших. Через це галицькими мiстечками частенько дибають схожi на iнвалiдiв кури, гуси, корови i конi, поцяцькованi йодом i зеленкою, наче вони щойно втекли з районного шпиталю.

Одяг галичанин обов'язково купує на вирiст. Навiть якщо йому 87 рокiв i вiн давно вже оглух, а бачить ще гiрше. Взуття купується також на 2-3 розмiри бiльше - а раптом нога розтопчеться! Щоб зручно носити завеликi мешти, галичанин напихає в шпiци 3-4 зiжмаканi районнi газети. Якщо ж йому ласкава доля пiдкине задешево пару замалу, то вiдбудеться цiкавий ритуал розношування: спочатку мешти залишають на день у повнiй ваннi гарячої води; потiм галичанин надягає товстi вовняні шкарпетки, а вже на них - мокрiсiнькi мешти. I ходить в них двi доби без перерви на сон. Аж тодi вони готовi до вживання за призначенням. З невiдомих причин чужi дiти для автохтонного галичанина чомусь завжди лiпшi, нiж власнi. Свої – це на вiки вiчнi "матолки", "штурпаки" i "тумани вiсiмнайцятi". У зв'язку з цим кожному галичанину потiм усеньке життя доводиться докладати неймовiрних зусиль, щоб довести протилежне i собi, i людям, i батькам, якi до самої смертi не вiритимуть в успiх власних чад. У такий спосiб змалечку галичаниновi прищеплюється стiйкий ген упертостi, наполегливостi та меншовартостi. Мабуть тому найбiльш продуктивними галичани стають у перiод утискiв, наруги та плюндрувань з боку зайд. У мирний час благоденствiя галичанин зазвичай безпечний i байдужий.

Давно час в галицькiй столицi - у Львовi - встановити пам'ятник шкварцi. Сей правiчний продукт для кожного правовiрного галичанина є джерелом життя та символом добробуту. Шкварок галичанин споживає стiльки, що пересiчний європеєць вiд таких канцерогенних i ракотворчих доз давно б годував хробаків на Пер-Лашез або на островi святої Єлени.

Здається, лише до чаю i пампушкiв з повидлом галичанин не додає шкварок. Усi решта страв багатющої галицької кухнi населяються животворними шкварками. I в горi, i в печалi, i особливо в радостi поруч iз галичанином крокує його життям рожева, хрумка, чималенька шкварочка.

Готуючись до вiзиту в гостi, на весiлля чи уродини, галичанин завжди немилосердно нервується i кривиться. Причина криється в необхiдностi дарувати презенти або подарунки (це для схiднякiв). Нi, галичанину рука б всохла i язик вiдпав, якби вiн вiдмовився вiд чийогось подаруночка. Навiть копiйчаного. Але дарувати комусь... Щоб запобiгти цьому, галичанин вiд самого ранку аж до умовленого часу вiзиту перевертає вверх ногами помешкання своє, тещi та братiв, щоб розжитися якимсь непотребом. Це може бути непрочитана книжка про життя аборигенiв з острова Сахалiн, зацвiлий рушник з вишитим портретом Iвана Мiчурiна або дерев'яний беркут без одного крила. Подарунок ретельно вимивається, обтраскується дезодорантом "Ласковый май" i акуратно обгортається целофаном з уживаного букета квiтiв. При врученнi галичанин набирає урочистого вигляду, випинає груди з вишитою краваткою i пiвгодини розхвалює принади та переваги власного пiдношення. А вже вдома мало не до самого ранку побивається за втраченою рiччю.
(с) Богдан Волошин (Онуфрій ЖМЕНЯ)
___________
ﷲ اكبر‎‎
Попандопуло вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 3 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 14.04.2011, 17:30   #210
Житель
 Аватар для yanga
IP:
Сообщений: 149
"Спасибок": 155
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию Re: Ментальность галичан - запретная тема?

Цитата:
Сообщение от foxy_k Посмотреть сообщение
[off]


А вам есть что сказать на украинском? Ну, так скажите, наконец. )) Не томите: назовите хотя бы три самобытных источника на украинском, которые стоит прочитать современному мыслящему человеку. Например, хотя бы в плане того же "галицкого менталитета" - раз уж он, по некоторым мнениям является светочем украинской культуры. А я за одно посмотрю, как вы на самом деле в этом вопросе разбираетесь. ))

З.Ы. Это не офф. :-)
Почитайте Ивана Франка, Лесю Украинку, Леопольда фон Захер-Мазоха. Последний к стати родился в Галиции. Учился в Киеве.
yanga вне форума  

Ответить с цитированием Вверх

Ответ

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе

Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Ментальность населения " Восточных Пределов "- запретная тема... Gidra2009 Политика Украины 2393 16.04.2020 15:55
Стокгольмский синдром как ядро галичанской идентификации и причина стремления галичан в Евросоюз YFP Исторический форум 64 03.12.2013 20:59
Ментальность маленьких украинцев чемберлен Политика Украины 31 25.07.2013 15:44
Ментальность Киевлян, запретная тема, продолжаем попугаить... kazanova Основной 6 19.04.2011 16:30


Часовой пояс GMT +3, время: 09:31.


Работает на vBulletin® Версия форума 3.х.х. Copyright ©2000 - 2009, Jelsoft Enterprises Ltd.

© ForumKiev.com 2007 - 2020