Я люблю Киев

КИЕВСКИЙ ФОРУМ
КУЛЬТУРНОГО ОБЩЕНИЯ
FORUMKIEV.COM
Правила Новое Вопросы Ссылки
КИЕВ ПОГОДА ИСТОРИЯ ТУРИСТУ
N-728-MI-2
Вернуться   Киевский форум > Общий > Основной

Ментальность галичан - запретная тема?

Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 21.04.2012, 12:21   #511
Почетный житель
 Аватар для Jolka
IP:
Сообщений: 519
"Спасибок": 862
Очки репутации: 0
Мнения: 1048
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от лесана Посмотреть сообщение
Русичі і русини якраз і є словяни українці, на відміну від татаро-монгол росіян.
Можно я вам глаза открою, что на Галичине не только русины живут , не все так просто...

Цитата:
Еще более разнообразной является система этнического и этнорегионального самосознания украинцев Карпатской Украины. Там в среде украинского населения присутствует несколько его уровней: осознавая себя украинцами (и, соответственно, называясь украинцами), они постоянно сохраняют генетическую связь с древней Русью через дополнительное самоназвание «русины» («руснаки», «русичи»); осознавая принадлежность к родному краю – Карпатам, называются «карпаторусами»; в зависимости от принадлежности к этнографическим группам – «гуцулами», «бойками» или «лемками», а в зависимости от района проживания – «подгорянами», «верховинцами» или «долинянами». Соседей – украинцев, которые когда-то проживали на землях, входивших в состав Австро-Венгрии, они называют «агрорусами», а те их – «рутенами» (латинское название русинов) или «крайниками» (собственно украинцами).

Подобная иерархичность самоназваний и названий украинцев сложилась во многих других этноконтактных регионах Украины, отражая тем самым разнообразие этнической истории и этнического самосознания украинцев. Основные этнонимические элементы таковы: батюки, бойки, буковинцы, верховинцы, волыняне, галичане, гуцулы, запорожцы, карпаторусы, козаки, лемки, малороссы, малороссияне, поляне, подгорцы, пинчуки, подоляне, полищуки, полевики, поляне, райки, Роксоланы, русины, руснаки, севрюки, слобожане, степняки, тавричане, угрорусы, -----, червоноросы, черкасы, черноморцы. Не смотря на это, все они вместе являются единой нацией – украинцами, которые вобрали в себя все разнообразие её историко-этнографических красок, потому что она объединила их общим национальным самосознанием, единством истории и культуры.

Понимание системы этнонимической картины и этнического самосознания украинцев дает возможность впритык подойти и к более общим научным проблемам, в частности, к проблеме этно- и нациогенеза украинцев. Её актуальность сейчас приобретает особую значимость нередко из-за того, что проблема втягивается в вихрь политических и публицистических страстей, порождая фантастические теории происхождения украинцев. Их истоки связывают то со скифами, то с гуннами или болгарами, то с этрусками или даже китайскими племенами, пытаясь таким образом «удлинить» этническую историю украинцев. На самом деле, научных предпосылок для таких теорий и гипотез нет. Данные археологических, антропологических, лингвистических и этнографических исследований подтверждают восточнославянское происхождение украинцев. Их далекими предками были анты и склавины, которые, начиная со второй четверти первого тысячелетия нашей эры, заселяли междуречье Днепра и Припяти. Корни памяток дулибов – волынян, которые входят в число славянских древностей по типу Лука –Райковецкой, уходят в пражскую и некоторые более ранние культуры. Дулибо–волынское объединение не достигло государственной завершенности. Восточнославянскую государственную Русь, которая сформировалась в XI веке на более богатой этноплеменной основе, по сути, можно считать началом украинской государственности и толчком к нациогенезу.

Нациогенез украинцев связан с их общим национальным подъемом, который проявился в форме национально-освободительной борьбы XVI – XVII веков. Именно тогда оформились национальные интересы, определись национальная идея, национальные лозунги и атрибуты, появилась Запорожская Сечь – ведь не даром тогда украинцев называли «нацией казаков». Однако процесс нациогенеза украинцев «дозревал», проходя ряд этапов, известных как «национально-культурное возрождение». Начавшись в XIV веке как военно-политическое возрождение, он продолжался до конца XVIII века в сфере культуры и духовности, в 20-х годах ХХ века – как государственно-политическое развитие, и, в конце концов, в наши дни – в форме общего национального подъема, охватывая все важные сферы жизни украинского народа – образование государства, культуру, науку, быт.

Опосредованным свидетельством этно- и нациогенеза украинцев являются лингвистические исследования. Язык украинцев, начиная от праукраинских (славянских) диалектов, находится в непрерывном развитии. В самых древних памятках Киевской Руси обнаруживаются черты, которые со временем стали определяющими для формирования структуры именно украинского языка (около ХIX века) и указывают на во многом отличное от других родственных языков развитие, в частности, от русского и белорусского. В то же время они свидетельствуют о богатой палитре говоров и наречий, присущих когда-то отдельным этноплеменным объединениям, землям, регионам. Современный украинский язык сохраняет разнообразие региональных вариантов наречий: полесских, подольских, средне-надднепрянских, гуцульских, бойковских, лемковских, буковинских, покутских, слобожанских, степовых, надднестрянских, и т.д.
http://www.spadshina.com/ru/programm...ions/Ukrainian

А про татар, эт вы бросьте, так недолго до чистоты нации договориться, а там и фашистская идеология.
___________
Можно просто пройти весь Киев и не увидеть и половины того, что покажу Вам я. Elkinkiev.com
Jolka вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 21.04.2012, 13:42   #512
Київська русинка
 Аватар для лесана
IP: Словакия
Сообщений: 3,922
"Спасибок": 4,531
Очки репутации: 0
Мнения: 6652
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от Jolka Посмотреть сообщение
Можно я вам глаза открою, что на Галичине не только русины живут , не все так просто...



http://www.spadshina.com/ru/programm...ions/Ukrainian

А про татар, эт вы бросьте, так недолго до чистоты нации договориться, а там и фашистская идеология.
Розділяй і володарюй? Це все від лукавого! Бо засновником Львова був галицько-волинський князь Данило Романович, якій і надав місту назву на честь свого сина — Лева.

Як нам відомо, збереглося досить мало документів з початку періоду становлення Львова, і саме це змушує дослідників та істориків спиратися в своїх роботах більше на археологічні знахідки. Поодинокі згадки про Львів в давніх літописах створюють ілюзію того, що Львів, час становлення якого випав на чисельні війни, негаразди та напади татар, ніби увірвався у перелік найважливіших міст з повної невідомості. Як і усі значні міста, Львів одразу став бажаною землею, за володіння якою вели боротьбу володарі декількох країн. І цьому є досить логічне пояснення. Справа в тому, що Львів знаходиться на досить вигідному перехресті найважливіших торгових шляхів, що гарантувало місту стрімкий економічний розвиток, а його стратегічне положення в самому центрі Галицько-Волинського князівства дозволяло використовувати місто в якості плацдарму для перекидання військ в будь якому напрямку.
Не будемо забувати, що, перш за все, наш ресурс є філокартичної та трохи філателістичної тематики. І тому, в якості доповнення до матеріалу, пропонуємо блок, який був виданий Укрпоштою 01.02.2001 р. під назвою "Історія України. 800 років з дня народження Данила Романовича (Галицького)". Блок був виданий накладом у 60 000 примірників.
Згідно літописів, перші згадки про Львів датуються 1256 та 1259 роками, і пов'язані з походом орди воєводи Бурундая на землі Данила Галицького. Під натиском татар князь був змушений зруйнувати існуючи укріплення у найбільш значних своїх містах, серед яких був і Львів. Але, ще задовго до літописних дат, в XII столітті, існувало поселення на місці сучасної площі Старий Ринок. Існує також і інша версія, згідно якої, після татарського нападу, у 1245 році, і був закладений Львів за наказом Данила Галицького. Ця версія знаходить підтвердження в археологічних знахідках, що були проведені у XX столітті — було виявлено декілька укріплень на теренах сучасного міста. Отже, не все так просто та однозначно як прийнято вважати.
Один з самих відомих та авторитетних хроністів Львова — Бартоломей Зимирович, також не дає чіткої відповіді відносно дати закладення міста Лева, але проводить чіткий часовий розріз історії розвитку міста, що складається з трьох основних етапів: руський — це період закладення міста; німецький — формування архітектурного ансамблю та структури влади; польський — найбільш багатий етап життя Львова, золота епоха міста, стрімкий економічний розвиток.
Варто окремо відмітити, що існує велика кількість легенд, що пов'язані з виникненням Львова, згідно яких, засновник був змушений боротися або зі змієм-велетнем, або з левом.

добавлено через 4 минуты
Ось ще цікаві факти: Українець навчив Європу пити каву!
Історія “Кави зі Львова“ починається з далекого 1829 року.
Саме тоді у місті Лева відкрилась перша кав’ярня, яка завдячує своїй появі видатній постаті – Юрію Кульчицькому, а саме, його героїчному вчинку, який кардинально змінив подальше життя всієї Європи.
У 1683 році, коли в календарі був дванадцятий день місяця вересня, пообіді, під Віднем відбулася битва, відома в історії, як "Віденська відсіч" або "Кавова битва". Внаслідок неї була знята довготривала турецька облога габсбурзької столиці.
Вирішальну роль в перемозі відіграв українець, вихідець з села на Львівщині - Юрій-Франц Кульчицький, який в якості винагороди за свої заслуги отримав 300 мішків кави, які залишили по собі турки.
Після чого він відкрив першу у Відні кав'ярню, яка згодом стала центром віденської еліти. Cаме її, а згодом і всю Європу українець навчив пити каву.
Гіркі кавові зерна українець привіз до Львова, де почали готувати з них найунікальніший у світі напій.
Саме зі Львова п’янкий аромат кави розлетівся невидимою вуаллю по Європі, заходячи в кожну домівку та душу.
Віденці увіковічнили заслуги видатного українця пам'ятником в центрі міста на однойменній віденській вулиці Kolschitzky.
Тому якої б марки каву Ви не пили, які б бренди не позиціонували її, як власне творіння, вона всеодно має українське, а саме, львівське походження!
___________
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.


лесана вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 21.04.2012, 14:46   #513
Забанен по IP из России
 Аватар для Серёга
IP:
Сообщений: 9,597
"Спасибок": 20,078
Очки репутации: 0
Мнения: 5223
Доп. информация
По умолчанию

___________
Я снова здесь, я в бархатных штанах. (с)
Серёга вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 21.04.2012, 14:55   #514
Почетный легион
 Аватар для igma
IP:
Сообщений: 19,169
"Спасибок": 14,056
Очки репутации: 49,922
Мнения: -1491
Доп. информация
По умолчанию

Оффтоп:
igma вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 21.04.2012, 15:02   #515
майстер легіону
 Аватар для st.gans
IP:
Сообщений: 6,295
"Спасибок": 10,793
Очки репутации: 27,831
Мнения: 3705
Доп. информация
По умолчанию

останній раз, слово лісапед, я чув років з двадцять назад на Чернігівщині
а за 700 км. на захід - кажуть ровер
___________
Київска ХУНТА.
st.gans вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 21.04.2012, 15:15   #516
Забанен по IP из России
 Аватар для Серёга
IP:
Сообщений: 9,597
"Спасибок": 20,078
Очки репутации: 0
Мнения: 5223
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от st.gans Посмотреть сообщение
на захід - кажуть ровер
чисто украинское слово "Rover"
___________
Я снова здесь, я в бархатных штанах. (с)
Серёга вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 21.04.2012, 15:19   #517
Почетный легион
 Аватар для igma
IP:
Сообщений: 19,169
"Спасибок": 14,056
Очки репутации: 49,922
Мнения: -1491
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от Серёга Посмотреть сообщение
чисто украинское слово "Rover"
Оффтоп:
igma вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 21.04.2012, 15:31   #518
майстер легіону
 Аватар для st.gans
IP:
Сообщений: 6,295
"Спасибок": 10,793
Очки репутации: 27,831
Мнения: 3705
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от Серёга Посмотреть сообщение
чисто украинское слово "Rover"
лінгвіст?
___________
Київска ХУНТА.
st.gans вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 21.04.2012, 15:34   #519
Забанен по IP из России
 Аватар для Серёга
IP:
Сообщений: 9,597
"Спасибок": 20,078
Очки репутации: 0
Мнения: 5223
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от st.gans Посмотреть сообщение
лінгвіст?
не, просто потроллить вас зашёл, да что то скучновато
___________
Я снова здесь, я в бархатных штанах. (с)
Серёга вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 21.04.2012, 15:44   #520
майстер легіону
 Аватар для st.gans
IP:
Сообщений: 6,295
"Спасибок": 10,793
Очки репутации: 27,831
Мнения: 3705
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от Серёга Посмотреть сообщение
не, просто потроллить вас зашёл, да что то скучновато
ааа, чисто руССкая забава?
___________
Київска ХУНТА.
st.gans вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 22.04.2012, 08:26   #521
Київська русинка
 Аватар для лесана
IP: Словакия
Сообщений: 3,922
"Спасибок": 4,531
Очки репутации: 0
Мнения: 6652
Доп. информация
По умолчанию

“Русь”, “Руська земля” — таку назву, як відомо, мала держава, що виникла у другій половині IX ст. в середній течії Дніпра, серед племені полян з центром у Києві. Назва “Руська земля” виникла подібно до інших літописних назв (Лядська земля, Болгарська земля, Угорська земля) від спільної назви народів, що заселяли цю територію, згодом етнонім (назва народу) перетворився в політонім (назва політичного утворення). “Ось вже більше тисячу років гримить це ім’я над землею. Усі його знають, усі знають, що воно означає. І, як це часто буває із загальновідомими повсякденними поняттями, вживають, не задумуючись, не сумніваючись в ясності і зрозумілості. Однак той, хто задумувався над походженням і давнім значенням цього імені, міг переконатися, яке далеке воно від ясності, яка важка відповідь на просте запитання, одне з основних запитань нашої науки, та й не лише науки, але допитливої національної свідомості: звідки пішла Руська земля?” — писав відомий російський історик О. Трубачов.
Першу відповідь дають наші літописи.
“Бѣ єдинь языкъ словѣнескь: словѣни, иже сѣдяху по Дунаєви, ихьже прияша угри, и морава, и чеси, и ляхове, и поляне, иже нынѣ зовомая Русь...” — читаємо в літописі за Лаврентієвським списком. Отже, слов’янські племена, які об’єдналися навколо Києва, поступово втратили свої племінні назви (поляни, деревляни, сіверяни і т. д.) і, перетворившись в єдину спільноту, ввійшли в історію з етнонімом Русь.

Невщухаючу полеміку щодо походження терміна “Русь” ведуть дослідники історії Східної Європи, починаючи з XVIII ст. 1749 р., в день іменин цариці Єлизавети, офіційний імператорський історіограф Герхард Фрідріх Міллер виступив з доповіддю “Origines gentis et nominis Russorum” (“Походження племені та імені російського”). Саме з цього 1749 р. питання походження Русі зробилося для вчених загадкою. Услід за попереднім імператорським історіографом, теж німцем, Готлібом Зігфрідом Баєром, академік Міллер висунув теорію про норманське походження руської держави, а саму назву “Русь” виводив із шведської мови. Міллер твердив, що назва Русь походить від варязького племені Русів, яке на чолі зі своїми князями Рюриком, Синеусом і Трувором прийшло 862 році зі Швеції у Східну Слов’янщину і дало назву “руському” народові та “поклало початок Руській державі”. Так була офіційно оприлюднена норманська теорія, яка базується на припущенні, що “руссю” фіни називали одне з племен шведів, а відтак від фінів назва перейшла до слов’ян. Норманська теорія спирається, головним чином, на початковий літопис “Повість временних літ”. Нестор-літописець там пише, що “Русь” — це варязьке плем’я, приведене Рюриком на заклик самих слов’ян. Під 862 роком Нестор повідомляє: “Ізгнаша (слов’яни) Варяги за море, і не даша їм дані, і почаша сами в собі володіти, і не бі в них правди, і воста род на род; і биша уособиці в них, і воєвати сами на ся почаша: ркоша: поїщем сами в собі князя, іже би володія нами і ряділ по ряду. — І доша за море к Варягам, к Руси, аще бо звахуть ті Варяги Русь, яко се друзії зовуться Свеє (Шведи), друзії же Урмани (Норвежці), Англане, инії: Готе, тако і сі ркоша Руси Чудь, Словени, Кривичі і всі: земля наша велика і обильна, а наряда в неї ніт; да пойдете княжить і володіть нами. І зібрашася три брати с роди своїми і пояша по собі всю Русь і придоша к словенам первіє, і срубиша город Ладогу і сіде старійший в Ладозі Рюрик, а другий Синеус на Білоозері, а третій Трувор в Ізборьсці. І от тіх Варяг прозвася Руская Земля”.
Так, згідно з літописцем Нестором, відбулося покликання заморських варягів. Шукати генеалогічні коріння панівних династій десь “за морем” складало, як відомо, середньовічну літописну традицію. Хай там як, але із першим кроком наукових досліджень оповідь Нестора про початки Руської держави багатьма російськими істориками “прийнято просто як догмат, тим більше, що наукові дослідження розпочали німецькі вчені”. Доречно тут сказати, що неслов’янське походження назви Русь аж ніяк не варто розцінювати як принципову зневагу національної честі. Я. Дашкевич справедливо вважає, що не варто робити об’єктом національного престижу події, яким минуло понад тисячу років. “Норманські державні утворення займають відповідне місце в історії Англії, Франції, Італії — і цілком не заваджають національному престижеві відповідних націй”.
Загальновідоме, наприклад, іншомовне походження назви ряду європейських країн і народів. Так, римська Галлія і її населення отримали своє нове ім’я Франція (французи) від германського племені франків, Англія і англійці — від германського племені англів, слов’янська Болгарія і болгари — від племені тюркського походження — булгар. Але в специфічних умовах царської імперії питання про походження терміна Русь набрало відразу позанаукового політичного забарвлення.
Концепція норманістів, незважаючи на її антипатріотизм для самих росіян, набрала в російській історіографії XVIII–XIX ст. характеру офіційної версії походження Руської держави. М. Карамзін вбачав навіть якісь особливі достоїнства слов’ян у тому, що вони нібито добровільно вибрали монархічний спосіб правління, закликавши чужоземних норманських правителів. Протягом усього дореволюційного періоду норманісти посідали в російській науці панівне становище. Така неприхована, як–не–як антипатріотична, постава російських істориків мала свої позаісторичні політичні причини. Як відомо, невдовзі після Петра I на царському троні засіли поспіль одні чужинці. Династія Романових у прямому чоловічому поколінні припинила своє існування зі смертю Петра II, в жіночому — зі смертю Єлизавети Петрівни. З 1761 року аж до березня 1917 року, тобто до відречення Миколи II, Російською імперією правила німецька за своїм походженням династія Гольштайн-Готторн. За допомогою генеалогічної еквілібристики її продовжували офіційно називати династією Романових, проте істина ніколи не була таємницею для дослідників.
Царі із цієї династії, для яких прізвище Романов було історичним псевдонімом, одружувалися “за традицією” з німецькими принцесами. Так, Петро III одружився з принцесою Софією Августиною-Фредеріці-Ангольт-Цербською, майбутньою царицею Катериною II. Петро III і Катерина II народилися в Німеччині. Їхній син Павло І одружився з принцесою Вюртембергською Софією–Доротеєю. Їхній син Олександр І — з принцесою Луїзою Баден-Баденською. Про Миколу I навіть складено пісню: “Царь наш немец русский, носит мундир прусский”. Прадід Миколи I, одружений з дочкою Петра I, був справжнім німцем. “Отже, його дід, Петро III, був уже лише наполовину росіянин. Оскільки він, у свою чергу, одружився з німкенею, то його син Павло, батько Миколи I, був уже на 3/4 німець і лише на 1/4 росіянин. Однак Павло знову одружився з німкенею; значить, у його сина, в самого Миколи I, була вже тільки 1/8 частина російської крові та 7/8 німецької”. Сам Микола I одружився з принцесою Фредерікою-Луїзою-Шарлотою-Вільгельміною. Їхній син — Олександр II — одружився з принцесою Максиміліаною-Вільгельміною-Августою-Софією-Марією-Гессен-Дармштадською. Олександр III — з принцесою Дагмарі Датською і останній цар — Микола II — з принцесою Алісією Гессенською. До речі, цей останній цар, який проводив жорстоку політику заборони української мови та культури, нещодавно був канонізований російською православною церквою як святий, разом з дружиною і дітьми.
Німецьке походження російських вінценосців треба було якось ідеологічно обгрунтувати. Ось звідки бралася схильність російських офіційних кіл до норманської концепції, яка історично виправдовувала панування чужинців-німців у царській імперії.
___________
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.


лесана вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 22.04.2012, 10:36   #522
Почетный житель
 Аватар для Jolka
IP:
Сообщений: 519
"Спасибок": 862
Очки репутации: 0
Мнения: 1048
Доп. информация
По умолчанию

Какая разница кто та правил по национальности, как-то меня больше волнует не национальность правителя, а статус в криминальном мире...

В дополнение

Цитата:
Ко времени Аскольда относятся сообщения арабских писателей о трех центрах Руси (или, по А.П.Новосельцеву, о трех группах русов) [444, с. 408]. Это авторы так называемой группы ал-Балхи: ал-Истахри, Ибн-Хаукаль, анонимная книга "Худуд-ал- Алам", а также значительно более позднее произведение Идриси. По свидетельству этих источников, в середине или начале второй половины IX ст. в Восточной Европе существовали три объединения восточнославянских племен — Куявия, Славия и Арсания (Артания). Локализацию этих объединений можно считать установленной — несмотря на многочисленные гипотезы (временами довольно фантастические), высказанные в литературе.



Куявия — это Киевская Русь, то есть государство Аскольда. Она охватывала южную группу восточнославянских племен с центром в Киеве. Главное территориальное ядро образовало Среднее Поднепровье — по терминологии А.Н.Насонова и Б.А.Рыбакова, начальная Русь, или же «Русь в узком значении слова» [430; 530; 679]. Ее городами кроме Киева были Чернигов и Переяславль. Славия — объединение северной части восточнославянских и некоторых неславянских племен с центром в Ладоге — будущая Новгородская Русь.



Серьезные споры вызывает Арсания, но большинство ученых признают, что она локализуется на юго-востоке нашей страны — в области Приазовья, Восточного Крыма и Северного Кавказа. Это так называемая Азовская, или Черноморская (Тмутараканская), Русь [268]. В начале третьей четверти IX в. она, очевидно, входит в сферу политического влияния Киева. Позднее здесь сформировалось Тмутараканское княжество, в определенные периоды игравшее заметную роль в жизни Древнерусского государства [382; 431; 458; 461; 462; 777 и др.].


Полная версия статьи - http://bibliotekar.ru/rus/22.htm
___________
Можно просто пройти весь Киев и не увидеть и половины того, что покажу Вам я. Elkinkiev.com
Jolka вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 22.04.2012, 12:33   #523
nsk
Враг народа - ст.58
 Аватар для nsk
IP:
Сообщений: 18,097
"Спасибок": 19,142
Очки репутации: 121,065
Мнения: -2628
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от Jolka Посмотреть сообщение
Куявия — это Киевская Русь, то есть государство Аскольда.
так при Дире не было такого понятия как объединения славян, в последствии названной "Киевская Русь"
___________
Я не гривна, не бакс и не рубль ... мне глубоко нас рать на курс рейтинга, основная задача - сохранить свое мнение подкрепленное очевидными фактами и не поддаться стадному мнению !!! :-)
nsk вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 22.04.2012, 13:11   #524
Почетный житель
 Аватар для Jolka
IP:
Сообщений: 519
"Спасибок": 862
Очки репутации: 0
Мнения: 1048
Доп. информация
По умолчанию

Ессно, понятие Киевская Русь появилось при Олеге уже после 882 года. Но Куявия-то уже была.
Кстати, понятие Киев-мать городов русских - полный абсурд, это искаженное Киевская Русь - мать городов русских. У кого-то из летописцев планка упала
___________
Можно просто пройти весь Киев и не увидеть и половины того, что покажу Вам я. Elkinkiev.com
Jolka вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 22.04.2012, 13:34   #525
Страх улюлюка
 Аватар для Poloz
IP:
Сообщений: 822
"Спасибок": 632
Очки репутации: 31,724
Мнения:
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от st.gans Посмотреть сообщение
останній раз, слово лісапед, я чув років з двадцять назад на Чернігівщині
а за 700 км. на захід - кажуть ровер
Ты мало слушал, есть ещё веломашина.
___________
Когда украинец родился - еврей заплакал. И думаю то были не слёзы радости и умиления.
Poloz вне форума  

Ответить с цитированием Вверх

Ответ

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе

Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Ментальность населения " Восточных Пределов "- запретная тема... Gidra2009 Политика Украины 2393 16.04.2020 15:55
Стокгольмский синдром как ядро галичанской идентификации и причина стремления галичан в Евросоюз YFP Исторический форум 64 03.12.2013 20:59
Ментальность маленьких украинцев чемберлен Политика Украины 31 25.07.2013 15:44
Ментальность Киевлян, запретная тема, продолжаем попугаить... kazanova Основной 6 19.04.2011 16:30


Часовой пояс GMT +3, время: 10:25.


Работает на vBulletin® Версия форума 3.х.х. Copyright ©2000 - 2009, Jelsoft Enterprises Ltd.

© ForumKiev.com 2007 - 2020