Ментальность галичан - запретная тема?

**Фагот!!!** · 22.03.2011, 18:28

Цитата:

Минобразования рекомендовало школам выписывать журнал, который пишет, что "у галичан сельское мышление"

Министерство образования и науки рекомендовало украинским школам оформить подписку на детский журнал Щедрику-Ведрику, в котором галичане подаются как селяне, среди которых не бывает космонавтов или больших политиков. Это вызвало волну негодования у гражданских организаций и мэра Львова Андрея Садового.
http://korrespondent.net/ukraine/events/1198299-minobrazovaniya-rekomendovalo-shkolam-vypisyvat-zhurnal-kotoryj-pishet-chto-u-galichan-selskoe-myshlen

Собственно, сама статья появилась изначально на львовском форуме. Текст привожу ниже, предлагаю обсудить
Лично я никаких причин для истеричных визгов не вижу. Каждый имеет право на свою точку зрения.

Цитата:

Хочу поділитися своїми спостереженнями відносно якостей галичан як людей так і громадян. В чомусь самокритично, але об'єктивний погляд на недоліки допомагає їх позбутися. Отже:

Галичани щиро віруючі і духовно багаті люди. І Різдво, І Великдень на Західній Україні - це воістину свято християнського духу, це особлива атмосфера і незабутні враження. Галичанин дійсно переживає кожен раз заново і народження Христа і воскресіння його, а не використовує вихідні і святкові дні для лежання під столом у безпамятстві, до чого заохочують радянські свята. Крім того галичани уважно ставляться не тільки до святкувань, а й до сповіді і інших таїнств. Це робить їх сутність більш просвітленю на відміну від жителів регіонів України, розтоптаних комуністичним атеїзмом - на Галичині можна спокійно говорити з кожною бабусею тоді як київські пенсіонерки не тільки психологічні вампіри, а ще й озлоблені на весь світ.

Галичани тонко відчувають, багато розуміють без зайвих слів, більшість своєї історії вони знаходились під впливом європейської культури, звідси в них європейські цінності.

Галичани мають комплекс меншовартості по відношенню до Великої України (поїздка на Вінничину чи Київщину - подія), не кажучи вже про більш заможних сусідів. При цьому мають дуже сильну схильність до, скажем так, самоасиміляції. Це непереборний потяг розчинитися у корінному населенні і загубитися - в Москві намагаються виглядати москвичами, у Варшаві злитися з поляками. Навіть маючи надзвичайно потужну діаспору в Канаді, українці-галичани не спромоглися чимось заявити про себе. Для прикладу - хто не чув про італійську діаспору в США чи діаспору кавказців взагалі будь-де. Взагалі важко за кордоном впізнати українця-галичанина доки він сам не захоче виявити себе. Якщо росіянина в любій точці планети видно за кілометр і любій точці планети незнайомі росіяни миттєво знайдуть спільну мову, побратаються і будуть стояти один за одного горою, то галичани тільки косо поглянуть на одного без зайвих емоцій, так як люблять і вміють тримати незнайомих на відстані.

Галичанин живе в клановій структурі, в орбіті численних вуйків, стрийків, кумів, сватів і "колєг" (половину з яких звати Славко), до незнайомих людей ставиться стримано, хоча підкреслено вічливо. Тут приходить на думку порівняння з близькими сусідами галичан - гуцулами, які незнайомій людині ладні віддати останню сорочку (через що власне відпочинок у Космачі чи Шешорах набагато приємніший за Славське і Сколе, при чому галичани ще й відчутно прижимистіші).

Існування галичанина зав'язане на селі і в нього відповідно селянське мислення - «на хлопський розум». В п'ятницю обласні центри на третину пустіють, люди розїжджаються по області для того щоб в понеділок знову наповнитися жителями сіл і містечок, затарених бульбою, буряком, цибулею, яйцями, молоком і всім, що допомагає виживати в західноукраїнському неіндустріальному місті. В основній масі це й формує думки галичанина - його голова дуже рідко зайнята новими технологіями, злиттям-поглинанням корпорацій чи постпродакшеном, все більше євроремонтом, базаром і більше всього родиною. Не знаю як правильно назвати це, чи інтровертність, чи просто провінційна забитість, а можливо це одне й те ж. Галичанин воліє віддати лідерство в бізнесі та інноваціях більш підприємливим некорінним мешканцям, а собі відійти на задній план щоб спокійно займатися власними проблемами.

На ринку праці Галичини не існує таких професій як рерайтер, PR-консультант, екзистенційний психотерапевт, бо де просте життя - там проста робота - шофер, будівельник, медсестра, продавець. Максимум, про що може мріяти галичанин з вищою освітою в рідному місті - це робота клерком в регіональній філії великої компанії або банку. Не буває галичан космонавтів, конструкторів, олігархів і великих політиків. Деколи трапляються клоуни і шоумени, проте вони в русифікованому середовищі стають банальними і безпринципними (Віктор Павлик, Андрій Кузьменко, Юрій Горбунов, Сергій Притула). Хоча останнім часом львівяни дали про себе знати як розробники програмного забезпечення.

В цілому по країні багато українців не працюють, а «підробляють», а галичани мають ще інше визначення – вони «ЗАробляють». Поскільки на Галичині з 90-их років оплачуваної роботи як кіт наплакав, то галичанин їде за кордон і розказує потім що «В Чехії можна заробляти», або «В Польщі я заробляв нормальну зарплату». Це визначення не означає власне роботу як таку(в якій себе можна реалізувати чи отримувати задоволення), це строк, який відбувається від дзвінка до дзвінка.

Галичина багато разів була розмінною монетою у переділі сфер впливу декількох імперій - починаючи з Золотої Орди, закінчуючи Ордою Червоною . Це не могло не залишити відбитку на свідомості галичан. У комусь грає частка польського гонору, хтось тримає портрет Франца-Йосифа, хтось носить квіти на останні пам'ятники вождю пролетаріту. Ідеологічна мясорубка зробила свою справу - галичани досить роздроблені у баченні і підтримці національної ідеї, серед них і було і є багато зрадників (при чому поняття зради кожен теж трактує по-своєму). З такого тіста важко спекти хороший хліб, тому на Західній Україні існує з десяток політичних партій, що ділять між собою її примхливих виборців, в той час як решту території України об'єднує одна єдина потужна сила.

А взагалі не зважаючи на все, столиця Галичини Львів - це душа України, як Київ - це її серце і звичайно тіло було б мертвим без душі. Галичина з її людьми - це якір, що утримує корабель "Україна" в течії, яка завжди готова підхопити його і понести в безмежні простори Азії.

Попандопуло · 22.03.2011, 18:49

Чего ж запретная тема?

С такой ментальностью только в цирке выступать

**YFP** · 22.03.2011, 19:25

Цитата:

А взагалі не зважаючи на все, столиця Галичини Львів - це душа України

Как может быть у Украины польская душа?

Львов не выражает никого, кроме себя самого. К сожалению, никаких общеукраинских ценностей он так и не выработал, оставаясь просто колоритной, но - целиком погружённой в себя самоё провинцией (тем не менее на каком-то непонятном основании претендующем на то, чтоб стать чуть ли не эталоном украинского духа).

Хотя галичане есть просто-напросто православными (и то не всегда) поляками.

ЯПУС · 22.03.2011, 19:28

Цитата:

Сообщение от YFP

Львов не выражает никого, кроме себя самого. К сожалению, никаких общеукраинских ценностей он так и не выработал, оставаясь просто колоритной, но - целиком погружённой в себя самоё провинцией

"Галичина в свое время разбудила Украину, она же не даст старушке жить"

(с) А. Кривенко

**тувалу** · 22.03.2011, 20:21

Цитата:

"у галичан сельское мышление"

Сельское мышление подразумевает любовь к своей земле,к своей культуре, и традициям своих предков.
Понятное дело, что заезжим "строителям коммунизма" засланным в Украину из депрессивных районов России во времена СССР, такие характеристики по отношению к чуждому им краю - недоступны.

У интернационального быдляка родом из очень Среднего Поволжья ( и т.п. районов РСФСР) одно мышления - купить побольше жратвы в ближайшем украинском супермаркете.

**Govard UA** · 22.03.2011, 20:35

Цитата:

Сообщение от YFP

Львов не выражает никого, кроме себя самого. К сожалению, никаких общеукраинских ценностей

А Вы хоть раз были во Львове??У меня даже Крым не асоциируется иначе как Украина.
Посмотришь на флагштоки яхт, катеров все флаги жёлто-блакитные.

добавлено через 2 минуты

Цитата:

Сообщение от ЯПУС

"Галичина в свое время разбудила Украину

Брехня! Она никогда не давала ей уснуть...

**Govard UA** · 22.03.2011, 23:10

Цитата:

Сообщение от Попандопуло

С такой ментальностью только в цирке выступать

Что вы хотели этим сказать господин попандопуло?
И такие люди есть, и что???

**elefantua** · 23.03.2011, 01:06

Цитата:

Сообщение от Govard UA

У меня даже Крым не асоциируется иначе как Украина. Посмотришь на флагштоки яхт, катеров все флаги жёлто-блакитные.

Та нэма питань! Тилько под этими флагами стоят люди и говорят на русском. Так же как и мы с Вами. Их отличие от некоторых других только в том, что они за нашу государственность, но при этом совсем не против иметь Россию в дружбанах, а не во врагах.

Попандопуло · 23.03.2011, 10:17

Оффтоп:

**Marcos** · 23.03.2011, 10:25

Цитата:

Сообщение от Попандопуло

Чего ж запретная тема?

С такой ментальностью только в цирке выступать

[/YOUTUBE]

тобі познаходити фриків зі Сходу України в цьому ж шоу ?

добавлено через 57 секунд

Цитата:

Сообщение от elefantua

Та нэма питань! Тилько под этими флагами стоят люди и говорят на русском. Так же как и мы с Вами. Их отличие от некоторых других только в том, что они за нашу государственность, но при этом совсем не против иметь Россию в дружбанах, а не во врагах.

і що ? Я розмовляю на українській мові і я десь писав що росіяни наши вороги ?

Оффтоп:

Попандопуло · 23.03.2011, 10:28

Оффтоп:

**Фагот!!!** · 23.03.2011, 10:37

Цитата:

Сообщение от Попандопуло

как то на востоке Украины больше адекватов попадалось

Не буду судить о степени адекватности, но еще во время революции имени Оранжевого Апельсина меня удивило настойчивое желание галичан давать советы на тему - "как нам реорганизовать Рабкрин"? При этом считали все сказанное ими - истиной в последней инстанции.
Что любопытно - сами советчики работали на копеечных зарплатах, но советы давали - космического масштаба.

Попандопуло · 23.03.2011, 10:40

Оффтоп:

**Marcos** · 23.03.2011, 10:41

Цитата:

Сообщение от Попандопуло

Оффтоп:

А в мене начальник був з Донецька. За освітою сантехнік, а потім працював в ДАІ, а потім поставили його начальником відділу серйозної компанії, бо його друг директор. Так ось, він був повний тупий ідіот......і що я маю зробити висновок що всі з Донбассу тупі неадеквати ?
Ось тобі фрік з Донецтка

Шановний, твоя проблема в упередженному ставленні до людей з Зах. України.

Попандопуло · 23.03.2011, 11:23

Оффтоп:

Опции темы
Версия для печати Отправить по электронной почте
Опции просмотра
Линейный вид Комбинированный вид Древовидный вид

Похожие темы
Тема	Автор	Раздел	Ответов	Последнее сообщение
Ментальность населения " Восточных Пределов "- запретная тема...	Gidra2009	Политика Украины	2393	16.04.2020 15:55
Стокгольмский синдром как ядро галичанской идентификации и причина стремления галичан в Евросоюз	YFP	Исторический форум	64	03.12.2013 20:59
Ментальность маленьких украинцев	чемберлен	Политика Украины	31	25.07.2013 15:44
Ментальность Киевлян, запретная тема, продолжаем попугаить...	kazanova	Основной	6	19.04.2011 16:30