Гордитесь ли Вы , что - украинцы ?

Тiнь

@shiver2005, я знаю, что некоторые хохлушки не уважают украинцев, позоря свою нацию.(((
не вам судить о киевлянах!

___________
Продуктивный день дает здоровый сон. Продуктивная жизнь приносит счастливую смерть.

shiver2005

Ви хааааахли - ні від чого не страждаєте, а отримуєте насолоду. А ми українці пережили австро-угорську, польську, московську та радянську окупації і вас хаааахлооофффф переживемо.

---------- Post added 22.10.2014 at 11:31 ----------

Звісно не мені. Хахли уССкім язиком самі все впорядкують.

Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Сказавших "Фууу!": 1 (показать список)

Дама без сережок

Так як говорить Леся Оробець?
А можна ссилку на джерело, яке доводить що дані літери вимовляються саме твердо?

___________
Хочеш перемогти страждання - не страждай.©

pit-pasha

Украинцы владеют украинским языком досконально.
И грамотно на нём пишут.
Чего у Вас очевидно не наблюдается.
Отсюда вывод- Вы такой же украинец, как я- хаааахол (по-Вашему).

Ну, и по существу есть что сказать?

___________
Легко по снегу босиком,
Если души чисты.
(с)

shiver2005

Я не чув Лесі Горобець. Правильна вимова наприклад в Олега Тягнибока, Ірини Фаріон і т.д. І це не дивно, адже українці тікали на захід країни від голоду. В східняків правильної вимови взагалі не трапляється. Годі казати за центральну Україну, де цілком і повністю панує російська мова. Коли я приїхав з Києва до Москви, то не відчув жодної(!!!) мовної різниці.
Стосовно вимови - то перш за все шкільні знання. В інеті повно інфи:

http://books.google.com.ua/books?id=...%D1%96&f=false

http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=1906

http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine8-7.pdf

---------- Post added 22.10.2014 at 14:22 ----------

Та я ж не сперечаюсь По вашому "сущєству" марно щось казати



З.І. Щойно послухав Лесю. Вона фекає: "ф нас". Таке дозволяється в російській, але не в українській. Українську літеру Щ вимовляє правильно, саме як ШЧ.

Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)

Orungal

[QUOTE=pit-pasha;1770752]Украинцы владеют украинским языком досконально.
И грамотно на нём пишут.
Чего у Вас очевидно не наблюдается.
Отсюда вывод- Вы такой же украинец, как я- хаааахол (по-Вашему)?[/dQUOTE]

Вы не правы. Украина очень образованная страна. Почти все украинцы свободно владеют иностранным языком. А некоторые, даже лучше чем родным!

Победа

воспринимаю как данность

___________
Не бери от жизни всё, будь разборчива!!!

Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)

pit-pasha

А я этого и не отрицаю.
Просто бесят как безграмотные россияне, учащие других жить, так и безграмотные украинцы, также учащие жить других, ЧСХ.

___________
Легко по снегу босиком,
Если души чисты.
(с)

Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)

Весталка

Не знаю, в тему ли. Ну очень понравилась статья. Может, надо было в тему "Читать россиянам обязательно!" - но ведь не поймет большинство из них, ибо "неписьменне". Не знаю, когда написана, но все как о сегодняшнем дне!

Сергій Кримський


Нації виходять з кризи завдяки культурі, релігії, ідеї державності та національних інте-ресів

Нація — це історична особистість. Етнос перетворюється на націю тоді, коли стає суб’єктом історичного розвитку. І Україна саме в XVII столітті, коли формується українська нація, стає суб’єктом світової історії. Козаки були головною військовою силою Європи в захисті проти турків. Майже при всіх європейських дворах в якості військової сили і охорони були козаки.



Сергій Борисович Кримський (1930—2010)

У мене є прижиттєве видання Вольтера «Козаки при дворі Людовіка XIV». І хоча цей твір не перекладався, та моя дружина добре французьку знала. Вона й допомогла прочитати. Так от, якось Людовіку донесли, що козаки випивають, гуляють і взагалі багато собі дозволяють, що пора привести їх до норми. І тоді французький король влаштував змагання для всіх військових, що були при його дворі. Найвправнішими вояками виявилися козаки. Вона завоювали всі перші місця! В результаті їх залишили в спокої і дозволили жити так, як вони хотіли…
Тарас Бульба читав Горація в оригіналі
У нас модно зараз казати: «Ось економіка виведе нас із всіх криз…». Я нічого не маю проти економіки, але в жодну епоху, в жодній країні нація не виходила з кризи завдяки виключно економічним чинникам. Лише завдяки культурі, релігії, ідеї державності та національних інте-ресів.
Дивіться: XIV століття, найстрашніша епоха в історії Європи, чорна смерть (чума) викосила половину її населення, повсюди страшна продовольча криза — немає хліба… Чим відповідає людство? Ренесан-сом! Небаченим підйомом культури! Те ж саме і в Україні після війн Бог-дана Хмельницького. З Руїни як виходять? Організовується Києво-Мо-гилянська академія. В освіті здійс-нюється перехід на латину (її навіть в сільських школах викладають!). Коли до Тараса Бульби приїжджають сини з Києва, він каже: «І я Го-рація читав в оригіналі».
У Котля-ревського інколи важко відрізнити, де українська мова, а де латина. От послухайте: «Енеус ностер магнус панус і славний Троянорум князь блукав по світу, як циганус, ад те, о рекс, прислав нунк нас». Перехід на латину насправді був переходом на загальноєвропейську мову культури. І саме тоді набуває поширення концепція Феофана Прокоповича про синтез західно-європейської культури і слов’янської (потім цією ідеєю скористався Петро I).
Колишній чеський президент Гавел висловився таким чином: «За сталінської диктатури ми сиділи в клітках, нас випустили — і ми опинилися в джунглях». Як подолати оці джунглі? Лише високою духовністю. Духовність я розумію не лише як розвій культури. Духовність — це створення свого власного внутрішнього світу, своєї особистості, тому що Бог розмовляє з людьми через їх особистість.
Архетипи української нації
Коли ми говоримо про націю, то тут потрібен дуже точний науковий аналіз, котрий має базуватися на тому, що я називаю архетипами. Архетипи — це наскрізні символічні структури, які є на всіх етапах розвитку тієї чи іншої нації, від початку і до нашого часу. Вони прокреслюють шлях вперед. Якщо говорити про архетипи української нації, то це насамперед кардіоцентризм, тобто філософія серця. Вся аргументація персонажів і героїв української історії базується на аргументах серця.
Саме серце розглядається П.Кулішем, як джерело національної ідеї, як джерело премудрості Божої. Премудрість Божа іде тільки через серце людини. Ця аргументація спостерігається ще в «Слові о полку Ігоревім». Князь Ігор перед тим, як здійснити свій похід, «нагострив мужністю серце». Аргументація філософії серця була постійною в українській літературі, духовності, менталітеті. І це є архетип, тобто наскрізна символічна структура.
Ще однією такою структурою є ідея софійності. У греків ідея мудрості була пов’язана з Логосом, з головою. В українській ментальності мудрість зв’язана не тільки з головою, є ще й мудрість самих речей. Ця мудрість речей і зветься софійністю.
Православна релігія — теїстична, в її центрі не субстанція, не енергія, не якась матеріальна основа, як, скажімо, у індусів, а особистість Бога. Бог є особистістю православ’я, такою ж особистістю, як кожен із нас. Але якщо Бог особистість, а не субстанція і не енергія, то, в такому разі, як Його зв’язати зі світом? Тоді й згадали про античну концепцію софійності. Виходили з тієї ідеї, що речі і світ — це текст Бога. Це Божі слова, якими були створені усі ці речі. Вони зберегли інформацію про Боже слово.
Тому вивчення речей зовнішнього світу прилучає нас до Божествен-ної мудрості. Цей світ є книгою Бога, мовою Бога. І треба тільки зуміти дійти до цих божественних смислів. Звідси й така дуже рідкісна (відмінна від інших націй) наша особливість. Всі народи обожнюють зовнішній світ і природу. В Україні інакше. Зовнішній світ і природа акомпанують людині, відповідають на її запити, на її бажання, на її молитву.
Ще однією особливістю українського менталітету є розуміння слова, як духовної зброї. В XVII столітті видатний український релігійний і громадський діяч Лазар Баранович пише книгу «Меч духовний», де порівнює слово з козацькою шаблею. Слово розумілося як зброя, більше того — відбувалося освячення слова, як духовної батьківщини. Обожнення слова спостерігається на всіх етапах української історії. Це також архетип. Шевченко їде в заслання, беручи з собою рідну мову. Таким чином він Батьківщину з собою носить. І він створює молитву слова:
Пошли мені святеє слово,
Святої правди голос новий!
І слово розумом святим
І оживи, і просвіти!
(…)
Подай душі убогій силу,
Щоб огненно заговорила,
Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило,
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Це молитва слова. Мова — не лише спосіб спілкування, це, насамперед, форма культури, якою ми живемо, це спосіб мислення. А значить — і спосіб діяння.
Уже в Київській Русі була мова, схожа на нашу… Академік Булаховсь-кий, видатний мовознавець, провів експеримент. Він проаналізував помилки в написах старо-слов’янською мовою періоду Київсь-кої Русі і довів, що їх могли зробити тільки люди, які мислили українською. Мова не виникає менш, ніж за 500 років. Кажуть, що Шевченко створив українську мову. Це ж не так! Уже Котляревський писав українською!.. Це така ж дурниця, як і те, що українська культура селянська. Українці є чи не єдиною нацією, яка витримала натиск степу. Навіть китайці його не витримали. Україну називали Гайдарикою, країною городів, себто міст. Чому? Витримати натиск степу могли тільки укріплені міста-фортеці. Українська культура народжувалася в містах.
Про кілька умов щастя
Вище ми казали про високу духовність, яка базується на вірі, надії й любові. Але не тільки на цьому. Едгар По виділив кілька умов людського щастя. Перша — це спілкування з природою. У «Тріумфальній арці» Ремарка якийсь російський емігрант каже: «Всі наші нещастя від чотирьох стін». Якщо у вас депресія і ви залишитесь дома — вона у вас посилиться. Вийдіть у ліс, у поле, до моря… І перед тим, що вище вас, що є абсолютним, перед чим ви можете преклонити коліна, вам стане легше. Це розмагнічує і дає вихід.
Друга умова — це любов.
Третя умова — це пов-на відсутність марнославства. Марнославна людина не може бути щасливою. Марнославна людина — раба бажань своїх. Вона робить кар’єру, а всяка кар’єра описується відомим у соціології принципом Пітера. Людина бажає все нових і нових посад, поки не досягає рівня своєї некомпетентності. Всяка кар’єра закінчується розчаруванням. Тому марнославна людина не може бути щасливою.
І, нарешті, потрібно мати духовні цілі. Щастя від цього також залежить. Чим масштабніші духовні завдання ви собі ставите, тим більше у вас умов для щастя. Це напряму пов’язано з питанням смислу життя людського. І це не складно, а, навпаки, дуже просто.
Сенс людсь-кого життя полягає в тому, щоб зробити щасливою хоч одну людину. І тоді ви виконаєте своє призначення в цьому світі. Один польський ксьондз був в Парижі. І коли він опинився на мосту Самогубств (так його прозвали парижани, бо з нього часто кидаються в Сену самогубці), побачив людину, що, перехилившись через перила, приречено дивилася у воду. Було зрозуміло, що чоловік хоче стрибнути вниз. Ксьондз підійшов до нього і сказав: «Я не буду вас змушувати відмовлятися від вашого бажання, це ваша справа. Але у вашій кишені, напевно, є якісь гроші, вони вам більше непотрібні. Он там на розі стоїть жебрак — віддайте гроші йому». Людина пішла і більше не повернулася. Вона зробила маленьке добро іншому, і це врятувало її.
Сенека пише: «Якщо хочеш бути доброчинною людиною, зроби якомога більше добра багатьом людям. Якщо не можеш багатьом — зроби частині людей. Якщо й цього не можеш — зроби ближнім. Якщо й це важко — зроби добро самому собі». Якщо ти не полюбиш самого себе, якщо не сформуєш самого себе — ти не зумієш полюбити й інших.

Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)

Anatolll

Красиво всё написано. Но!
Если внимательно расматривать каждый абзац,то либо простоватый вывод, либо утверждение не для всех стран и наций в истории, либо даже совсем не истина. О латыни в сельских школах, а пример - Тарас Бульба, который и не Тарас, а Гоголь, который латынь таки учил. Как и все достаточно высокие слои, к которым по легендек и Тарас принадлежал. Эпоха Возрождения - сегодня всерьёз рассматривается вопрос о том, что тёмных веков средневековья вообще не было. Не поддались степи - ну а как полный разгром многих княжеств, но напротив, Китай только династии менял под завоевателями и всё. Православие. Почему не христианство вообще, да и магометанство, в котором тоже только Бог.
Не стоит относиться к "эссе" как к исследованию и руководству к действиям.
Красиво. Человек писал с чувством, но не очень прослеживая логику. Поэтически, так сказать.
Трудно приводить массу возражений, слишком много написано.

Никакого отношения мои слова не имеют к тому, можно ли и нужно ли гордиться тем, что украинец.

Но теперь и скажу. Когда хвалят хоть в чём-то другие. то оно приятно. И вроде гордишься. Но это очень сильно зависит от того, что думают другие. А сама внутренняя гордость - она внутренняя, вот россияне сегодня ох как горды. Гордятся не делами, не мнением, а сами собой.
А в истории любого народа можно найти и великие, и ничтожные события и деяния. осторожнее надо с гордостью. Лучше гордиться только тем, что тебя другие ценят. Не из страха или по науке истории, или из зависти к благосостоянию. Просто потому, что им нравится с вами общаться, к вам приехать и быть открытым без боязни, скованности или пренебрежения.

Если по теме гордости, то вот так.

___________
И со свечою не найти

Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)

Leuwen

Ну так на то она и политинформация, что бы быть красивой. Логика или банальная историческая адекватность тут и вовсе во главу угла не ставились.
Хотя, не могу не согласиться - написано с чувством и невероятно патриотично.

Но, все-таки строить какие-то национальные образы и идеологию исходя из заведомо приукрашенных вещей...
Мы это уже проходили при Совсоюзе, начиная с 23 февраля и "Великой Октябрьской социалистической революции".

___________
Тон газет все тот же,- высокопарно-площадной жаргон,- все те же угрозы, остервенелое хвастовство, и все так плоско, лживо так явно, что не веришь ни единому слову...
И.А. Бунин "Окаянные дни"

lolita2

Я родилась в России, но уже давно живу в Украине и горжусь этим. Украина прекрасная страна и люди здесь хорошие. Как то по жизни я с такими сталкиваюсь.

Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)

velli

горжусь у нас сильная страна противостоит сразу на 2 фронта.
1. Самой умной системе коррупции и олигархии на внутреннем фронте и
2. самой сильной армии Европы на внешнеи фронте и хоть сил пока мало враги не могут совладать с нашей страной.
Большинство стран в таких условиях уже бы развалились или капитулировали...

Igor_qwe

___________
Давид победил Голиафа да и после этой битвы военная история знает множество подобных примеров.
Одного никогда не было - армия которая не верит в себя никогда не побеждала.

a68

Чому?