Гордитесь ли Вы , что - украинцы ?

Ируня

Гордитесь ли Вы, что украинцы?
Тем, что у нас интересная история,
красивеший язык. Жизнь в Украине – не только большая честь,
а и большая ответственность. Ведь мы –
продолжатели прекрасных и величественных
традиций наших дедов и творцы будущего
Украины, несмотря ни на что.

Сказавших "Спасибо!": 11 (показать список)

batmans grandma

я не стыжусь и мне этого достаточно. радуюсь успехам украинцев, но не зачисляю это в поводы для личной гордости.

Сказавших "Спасибо!": 4 (показать список)

Ируня

А я никогда не стыдилась и не стыжусь, а сейчас даже какое-то чувство гордости появилось.

Сказавших "Спасибо!": 7 (показать список)

a68

Панове, ви чого? Як взагалі можна соромитися тим, що ти украінець?? У мене в голові не вкладається.
Я пишаюся тим, що я українець! Хоча намішано кілька етносів.

Сказавших "Спасибо!": 10 (показать список)

Ируня

Я -українка і цим пишаюсь,
Щаслива,що живу на цій землі,
Що ранкам сонячним твоїм
Всміхаюсь,які дарують всю красу мені.

Моя Вкраїно- дорога державо,
Мені так люба вся твоя краса,
Ти моя гордість і одвічна слава,
Моя чарівна,матінко- земля!

Сади вишневі і поля безкраї,
І хата батьківська, в якій сім"я моя
Тобі за все завдячую, мій краю,
За все,що маю в цьому світі я.

Чарує душу -пісня українська,
Яка над краєм весело звучить,
В ній сила духу,сила богатирська,
Яка серця нам від печалі веселить.

Моя країно,скільки пережито!
Багато крові й сліз прийшлось пролить,
Та все ж тебе не скорено,не вбито,
Про тебе слава вічно буде жить!

Народ твій щирий,на любов багатий
Зумів від тебе ворогів відбить,
Щоб землю міг барвіночок хрещатий
Зеленим листячком і квітами покрить.

Цвіти в садах вишневих,Україно,
Веселим співом хай наповниться земля,
Пишаюся тобою Батьківщино,
Я - українка, я - донька твоя!
Автор: © Галина Несмашна

Сказавших "Спасибо!": 6 (показать список)

batmans grandma

я казала про те, що спокійно ставлюсь до цього факту. ніколи не соромилась і не соромлюсь.

darko

Горжусь! При том, что выросла в Крыму. Когда паспорт получала меня несколько раз переспрашивали, точно украинка писать?

Сказавших "Спасибо!": 5 (показать список)

Дама без сережок

Я - українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою я володію,
Шевченковим словом умію писати
Слова мелодійні І вірші складати.
Я - українка!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки. Озера й річки,
І глибокі ставки, Лани неосяжні,
І гори, й долини, Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я - українка!

Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)

a68

Я просто не можу зрозуміти, як взагалі може бути думка про те, що хтось може соромитися бути українцем?!
Або у когось комплекс неповноцінності? Це до лікаря. Або квиток до Москви... Нічого особистого...

Сказавших "Спасибо!": 4 (показать список)

batmans grandma

ні, у "когось" немає комплексу неповноцінності.
я не розумію, як можна пишатись просто тим фактом, що ти належиш до яікоїсь нації чи народу. соромитися можна. наприклад, якщо я б була б росіянкою, то мені, напевно, б було б ніяково зараз казати десь зараз за кордоном, що я з Росії. але, з іншого боку, це дуже умовно. людина не може відповідати за сором свого народу, якщо вона йому ніяк не сприяла.
але пишатись просто фактом належності до певної нації, це на мій погляд, навіть не патріотизм, а просто пустий пафос. нічого особистого.

Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)

a68

@batmans grandma, мені здається, що ми однаково думаємо))) Але по різному висловлюємо свої думки. От я, наприклад, у 5-й графі радянського паспорту числився росіянином. І ніколи в житті цим не буду соромитися. І не буду соромитися того, що моя бабуся була єврейкою, а дід естонцем. А пишаюся я не стільки тим, що я українець, а українцями взагалі! Що в цьому поганого? Ще раз повторю: я ніколи не буду соромитися своїх коренів і того, що я був записаний росіянином. Вибач, якщо щось не так...

Сообщение добавлено 13.06.2014 в 23:01.

Вот это меня задело. Как можно даже подумать о том, что можно стыдиться быть украинкой? Может чего-то не понимаю...

Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)

ad lib

В Украине национальность определяется по батьку.
У евреев по матери.

А про гордость, - я Украинец и этим всё сказано.

Дмитро

«Я русин, гордий цим, охоче говорю про це всюди» (Станіслав Оріховський)
Для меня это, скорее, ответственность перед заслугами моих славных предков и маяк нежели объект для собственной гордости. Меня с детства учили гордиться тем, что я заслужил своим собственным трудом, нежели данностью от природы.

Мне кажется, есть здравые мысли в выступлении американского комика Джорджа Карлинга по поводу национальной гордости. 40+

___________
В ком юмор вызывает зло - тому с умом не повезло!

Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)

a68

Мое твердое убеждение: гражданин Украины = украинец.
А этническое происхождение - личнейшее дело каждого украинца.

Сказавших "Спасибо!": 10 (показать список)

batmans grandma

можливо, у нас різні розуміння слова пишатися.
питання не в українстві, а в моєму погляді на те, що людина будь-якої нації пишається тим, що вона належить до тієї чи іншої нації. це від лукавого.
якщо я б просто написала- ні, я не пишаюся тим, що я українка, моя точка зору була б незрозумілою. не пишаюся, не соромлюся, спокійно ставлюся - ось і все.
а як можна подумати, що таке буває, коли людина не сприймає, соромиться своєї національності - то до нас тут лорена і віола давно не заходили, от ви і забули

Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)