Я люблю Киев

КИЕВСКИЙ ФОРУМ
КУЛЬТУРНОГО ОБЩЕНИЯ
FORUMKIEV.COM
Правила Новое Вопросы Ссылки
КИЕВ ПОГОДА ИСТОРИЯ ТУРИСТУ
N-728-MI-2
Вернуться   Киевский форум > Политический форум > Политика Украины

Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мови

Результаты опроса: Яка відповідь українців ?
вживати в Україні тільки українську 16 51.61%
бойкотувати продукцію іноземною мовою 3 9.68%
наполягати на вживанні мови у всіх органах та установах 5 16.13%
заборонити своїм депутатам всіх рівнів вживати в Україні іноземну 6 19.35%
засипати проросійське керівництво "листами турецькому султану" 8 25.81%
краще вивчити мову 16 51.61%
Опрос с выбором нескольких вариантов ответа. Голосовавшие: 31. Вы ещё не голосовали в этом опросе

Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 26.10.2010, 15:00   #31
Новичок
 Аватар для justvis
IP:
Сообщений: 1,208
"Спасибок": 552
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Цитата:
Сообщение от boroda Посмотреть сообщение
Маю права як громадянин своєї країни вимагати з них щоб вони дотримувались законів України. Вони їх не дотримуються .... Так то мову вони просто використовують у своїх політичних чварах. Повторююсь ... І ти в цьому особисто побачив трагедію якої немає .... Люди нехай говорять на якому хочуть, а ось влада нехай говорить українською ....
Влада навіть коли цього, вимагає закон, нічого не дотримується. А пояснюють вони необхідність закону про знищення української мови тим, що вона нікому вже не потрібна. І в Донецьку, і в Києві, каже влада, всі міщани використовують общєпанятний

добавлено через 9 минут
Цитата:
Сообщение от DoubleSong Посмотреть сообщение
Російськомовних друкованих видань на даний момент більше, ніж українських... .
Тільки трошки більше. На 80% українців - 99% російськомовних видань ?
Цитата:
Сообщение от DoubleSong Посмотреть сообщение
Але я б не сказав, що на мене особисто діє який-небудь інформаційний вплив ) .
Якщо Ви стійка, сформована людина, то безпосередньо ніхто не зможе вплинути. Але вплив іде і на підсвідомість
Цитата:
Сообщение от DoubleSong Посмотреть сообщение
Адекватний народ (на жаль, таких стає все менше) як в Україні, так і в Росії не сприймає інформації, що надходить з друкованих видань або телебачення.
А тут дозвольте з Вами категорично не погодидись. Якраз ТБ, і особливо в РФ має тотальний вплив
justvis вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 15:14   #32
Почетный легион
 Аватар для boroda
IP:
Сообщений: 12,287
"Спасибок": 15,007
Очки репутации: 0
Мнения: 700
Доп. информация
По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Цитата:
Сообщение от justvis Посмотреть сообщение
А пояснюють вони необхідність закону про знищення української мови тим, що вона нікому вже не потрібна. І в Донецьку, і в Києві, каже влада, всі міщани використовують общєпанятний
виклади сюди цей закон щоб ми могли його оцінить і подумаємо ...
___________
жмем и делаем....http://button.dekel.ru/
boroda вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 15:17   #33
Барбосёнок
 Аватар для Кубаноид
IP:
Сообщений: 5,193
"Спасибок": 9,879
Очки репутации: 14,095
Мнения: -1458
Доп. информация
По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Оффтоп:
___________
Но, возрадуйтесь. Похоже, будим ютится здесь, без особых изменений (АlexLM)
Самое несчастное животное – осьминог. У него и ноги от ушей, и руки из жопы, и сама жопа – с ушами, и мозги, собственно говоря, в жопе… Часто осьминоги встречаются среди людей…
— Ну что, палач, ты уже наточил топор своей тупости?
Кубаноид вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 5 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 15:20   #34
Почетный легион
 Аватар для тувалу
IP:
Сообщений: 13,329
"Спасибок": 9,094
Очки репутации: 2,233
Мнения: 2554
Доп. информация
По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Цитата:
Сообщение от justvis Посмотреть сообщение
І в Донецьку, і в Києві, каже влада, всі міщани використовують общєпанятний
У нас на Днепропетровщине к примеру губернатор Вилкул быкует - разговаривает только на русском. При этом постоянно равняется на Президента. А между тем надо отдать должное Януковичу - он чаще говорит по украински,чем по-русски.

Ну ладно я понимаю ещё когда губернатор русскоязычного региона разговаривает на русском языке общаясь со своими партийцами в Днепропетровске.

Но украинский госслужащий такого высокого ранга, как губернатор, хоть немного должен же держать ориентиры.
Приехал в сельский район открывать газовую трубу.
Сельчане к нему на украинском языке обращаются.
Сельский голова с ним на украинском говорит.
Голова района с ним по-украински говорит.
Даже представитель Днепрогаза вставляет украиноязычные реплики.
Нет этот одноязычный балбес говорит с ними на русском языке.
Вот не могу понять такой откровенной профнепригодности новой власти.

добавлено через 39 секунд
Цитата:
Сообщение от Кубаноид Посмотреть сообщение
Чего-то не заметил примера от тебя в этой теме
А мы на форуме общаемся устно?
___________
Киев - не был матерью юго-восточных городов Украины!
тувалу вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 4 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 15:25   #35
Почетный легион
 Аватар для boroda
IP:
Сообщений: 12,287
"Спасибок": 15,007
Очки репутации: 0
Мнения: 700
Доп. информация
По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Цитата:
Сообщение от тувалу Посмотреть сообщение
А мы на форуме общаемся устно?
Письмово.
А це заважає тобі тут полабат на українській
___________
жмем и делаем....http://button.dekel.ru/
boroda вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 15:30   #36
Барбосёнок
 Аватар для Кубаноид
IP:
Сообщений: 5,193
"Спасибок": 9,879
Очки репутации: 14,095
Мнения: -1458
Доп. информация
По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Человек на каком думает, на том и пишет, на том же и разговаривает. И ничего плохого или хорошего в этом нет. Язык это не способ самовыражения, а способ общения. И русскоязычные и украиноязычные всегда друг друга поймут .
Зачем средство общения превращать в средство непонимания?
___________
Но, возрадуйтесь. Похоже, будим ютится здесь, без особых изменений (АlexLM)
Самое несчастное животное – осьминог. У него и ноги от ушей, и руки из жопы, и сама жопа – с ушами, и мозги, собственно говоря, в жопе… Часто осьминоги встречаются среди людей…
— Ну что, палач, ты уже наточил топор своей тупости?
Кубаноид вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 4 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 16:12   #37
Geheime Staatspolizei
 Аватар для Фагот!!!
IP:
Сообщений: 31,398
"Спасибок": 71,640
Очки репутации: 273,066
Мнения: 7688
Доп. информация
По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Цитата:
Сообщение от Кубаноид Посмотреть сообщение
Зачем средство общения превращать в средство непонимания?
Напомнил.
Год назад в Турции подсел ко мне поляк в кафе. Уже в летах, родом из Силезии. Пытались общаться. Поляк категорически и принципиально отказался говорить по-русски (хотя знал), я его силезский диалект польского понимал с большим трудом, английского поляк не знал, украинского - тоже.
Ну, и к чему были эти показательные выступления?
Язык-то для понимания существует, а не для понтов и распальцовок...
___________
"І настане час, коли один скаже - Зеленський! Мільйони відповідатимуть - Я за нього не голосував!"
Фагот!!! на форуме  
Сказавших "Спасибо!": 3 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 16:19   #38
Новичок
 Аватар для justvis
IP:
Сообщений: 1,208
"Спасибок": 552
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Чому окупанти України боялися мови її народу?



На протязі ось уже чотирьох століть різні загарбники поневолювали Україну. При цьому всі вони свідомо, цілеспрямовано докладалися до знищення української мови, як передумови ліквідації української нації. Різними засобами вони витруювали в українцях національну історичну пам'ять, національну самоідентичність, аби в кінці поглинути українську націю.
Поневолювачі добре розуміли, що без батьківської мови український народ не зможе об'єднатися й дати їм відсіч.
На деякий час їм вдавалося піддати утискам та обмежити вживання української мови. Однак на протязі десятиліть українська мова, зусиллями та мужністю українських патріотів, знову й знову відроджувалась й міцніла. І тому окупанти змушені були час від часу застосовувати репресії проти її захисників.
Нищення української мови розпочалося вже в перші роки загарбання України Московським царством.
Московський патріархат в 1680-му році заборонив усе українське письменство. У тому ж році на підкореній українській території були знищені церковні книги, надруковані українською мовою, а українцям було заборонено молитися своєю рідною мовою.
Петро Перший в 1709 і 1720 роках видавав укази про заборону української мови.
В 1740 році російська імператриця Анна Іванівна запровадила російську мову в діловодстві на території України.
Російська імператриця Катерина Друга, за походженням німкеня, у роки свого правління, видала наказ не допускати викладання в школах українською мовою. В 1862 році в Україну надійшов наказ із Петербургу про закриття недільних шкіл.
Міністр внутрішніх справ Росії Валуєв в 1863 році видав указ, у якому було сказано:
"никакого малороссийского языка не было, нет и быть не может".
Таємний (Енський) указ царя Олександра Другого, виданий 1873-го року, заборонив ввозити з-за кордону українські книги та українські вистави.
Рік 1888-й знаменитий указом " Про заборону вживання в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами".
Сенат Російської імперії в 1908-му році видав указ про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії.
І, нарешті, в останні роки існування "в'язниці поневолених народів" було заборонено друкувати пресу українською мовою.
Російські можновладці жорстоко карали тих, хто не виконував їхні накази щодо заборони української мови.
Більшовики, виконуючи наказ свого вожака Леніна, який сидів у Кремлі, загарбання України розпочали зі знищення носіїв української мови. На чолі з Муравйовим, у лютому 1918 року вони ввірвалися до Києва й розстріляли 5 тисяч осіб, які були в національному одязі та розмовляли українською мовою.
Закріпивши свою окупаційну владу в Україні, більшовики розпочали здійснювати політику лінгвоциду проти українського народу і його мови. На початку 20-х років ХХ століття комуно-соціалісти проголосили курс на так звану "українізацію". Цією політикою, з одного боку, вони намагалися заручитися підтримкою широких верств українського населення, а з іншого - виявити найбільших прибічників української мови. Щоб потім їх знищити.
І свій лютий задум вони виконали. В 30 ті роки був знищений цвіт української нації. Комуно-соціалістичні кати лишили життя Леся Курбаса, Миколу Куліша, Валерія Підмогильного, Марка Вороного, Михайла Косоріса та багато інших. Сотні патріотів України поневірялися й гинули в сталінських таборах.
У роки сталінського терору, одночасно з фізичним знищенням носіїв і захисників української мови, проводилось витіснення української мови з усіх галузей суспільно-громадського життя з метою в перспективі перейти до російської одномовності. У наступні часи існування Радянського Союзу впроваджувалась програма прискореної русифікації.
У ці роки, поряд із репресіями проти національної інтелігенції, проголошувалися такі "теорії", як "добровільна відмова від рідної мови", "українська мова не перспективна", "злиття української мови із близько-спорідненою великою російською мовою", "російська мова як засіб міжнаціонального спілкування".
Українська мова була витіснена з освіти й науки.
В 1941-му році українську землю захопив новий окупант - націонал-соціалістична гітлерівська Німеччина.
І цей окупант не залишив без уваги освіту, і, зрозуміло, мову поневоленого народу. З Берліну окупаційній владі надійшов наказ: "Вживання усної та письмової мови не треба обмежувати. Нічого не слід чинити проти найнижнього шкільництва".
На практиці ця вказівка виконувалась наступним чином. На окупованій українській землі дозволялося відкривати лише початкові школи. Наступні класи й університети відкриватине дозволялося. Гітлер наказав не допускати українців до середньої й вищої освіти, щоб не було конкуренції німецькій інтелігенції. А тих, хто міг конкурувати - фізично знищувати.
Карателі розстріляли сотні українських інтелігентів. Назвемо лише окремих. У роки німецької окупації загинули українські патріоти Олена Теліга, Іван Рогач ,Петро Олійник, Костянтин Гупало та інші. Сотні вчених, лікарів, учителів, представників художньої інтелігенції загинуло від голодної смерті, нестерпних умов життя.
Така політика нацистів нічим не відрізнялася від указу російського Сенату 1908 року, який проголосив, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії, та від більшовицьких настанов щодо небезпеки для їхнього режиму української мови, як буржуазної.
І от сьогодні знову Україна окупована ватагою проросійської п'ятої колони, яких веде вожак Янукович.
Приходу до влади спільників Януковича сприяли наслідки багаторічної русифікації та геноциду української нації. На значній території України маємо засмічену мову, засмічену національну свідомість і душу, зміни в ментальності нації.
Ця чергова трагедія української нації стала можливою, тому що багаторічне поневолення сприяло появі на українській землі нащадків Валуєва, проімперські налаштованих "інтернаціоналістів" та значного прошарку "нових хохлів - малоросів".
Захопивши владу, братки Януковича накидаються на українську мову, бо бояться її.
Вони добре розуміють ,що українська мова загрожує їхньому бандитському існуванню. І тому вони розробили проект закону про мови, за допомогою якого, якщо він буде прийнятий тушками Верховної Зради, надіються витіснити українську мову з України.
Авторам цього закону не прийшлось потіти над ним. За них уже добре попрацювали попередні загарбники. Їм залишилося тільки переписати основні положення колишніх царських указів, більшовицьких та нацистських наказів - щодо української мови.
Та українці, як і в попередні роки, об'єднуються. Не дамо новітнім окупантам на поталу свою рідну мову, про яку Тарас Шевченко сказав, що вона "Господа слово"!
Можна зробити декілька висновків.
Незалежно від історичного періоду окупації України, національного походження загарбників, їхнього віросповідання та ідеологічних основ світогляду - вони однаково виконували пригноблення української нації, придушення її мови.
Окупанти забороняли українську мову та фізично й духовно знищували національну інтелігенцію - хранителів цієї мови. Так діяв уряд царської Росії.
Ще більш жорстоко розправлялися з українцями російські комуно-соціалісти (більшовики) та гітлерівські націонал-соціалісти (нацисти). Окупанти намагалися не просто знищити українську інтелігенцію, а прагнули позбавити людей гідності, відчуття національної належності й почуття національної гордості.
Колоніальна політика фізичного знищення та ідеологічного терору зводилась до того, аби знищити духовні скарби, позбавити український народ можливості користуватися її здобутками.
А сьогодні новітні окупанти України на чолі з Януковичем роблять спробу використати досвід попередніх окупантів, щоб відібрати в українців їхню рідну мову.
Та вони мають знати, що їхні спроби - це бажання жаби досягти розмірів бика.



Микола Твердохліб,
justvis вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 16:58   #39
Почетный легион
 Аватар для тувалу
IP:
Сообщений: 13,329
"Спасибок": 9,094
Очки репутации: 2,233
Мнения: 2554
Доп. информация
По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Цитата:
Сообщение от boroda Посмотреть сообщение
Письмово. А це заважає тобі тут полабат на українській
Письменный и устный язык разительно отличаются .
Устно гораздо проще выразить свою мысль по-украински,чем письменно. По крайней мере для меня.
Цитата:
Сообщение от Кубаноид Посмотреть сообщение
Человек на каком думает, на том и пишет, на том же и разговаривает.
На каком языке думает ваш компьютер? На русском? )
Человек не может думать на языке, ибо мысленный процесс проходит беззвучно.
Глухонемые по -вашему что, не думают вообще?
Вы путаете мысль с озвучкой про себя уже готовой информации.
Например, если вы захотите сказать что-либо по-английски,вы точно также прокрутите эти английские слова про себя.
Разве это можно будет назвать, что вы удмаете по-английски?
___________
Киев - не был матерью юго-восточных городов Украины!
тувалу вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 17:09   #40
Барбосёнок
 Аватар для Кубаноид
IP:
Сообщений: 5,193
"Спасибок": 9,879
Очки репутации: 14,095
Мнения: -1458
Доп. информация
По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Цитата:
Сообщение от тувалу Посмотреть сообщение
Например, если вы захотите сказать что-либо по-английски,вы точно также прокрутите эти английские слова про себя.
Неа) Я сначала подумаю по-русски, а уже потом переведу это на английский. Уверен, что Вы сделаете также. А некоторые, подумают на русском, преведут на украинский, а уже потом на английский) Но то наверное дело привычки. Просто если человеку за 20 переучить его думать на другом языке может только иная среда. Но на Украине в этом нет необходимости, т.к. ты понятен и на русском и на украинском) Потому переучить думать считаю невозможно.
___________
Но, возрадуйтесь. Похоже, будим ютится здесь, без особых изменений (АlexLM)
Самое несчастное животное – осьминог. У него и ноги от ушей, и руки из жопы, и сама жопа – с ушами, и мозги, собственно говоря, в жопе… Часто осьминоги встречаются среди людей…
— Ну что, палач, ты уже наточил топор своей тупости?
Кубаноид вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 17:16   #41
Straygirl
 Аватар для Wilania
IP:
Сообщений: 4,245
"Спасибок": 5,850
Очки репутации: 0
Мнения: 486
Доп. информация
По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Цитата:
Сообщение от тувалу Посмотреть сообщение
Человек не может думать на языке, ибо мысленный процесс проходит беззвучно.
Думать(мыслить) по украински и по-русски вполне возможно..чтож Вы элементарного не знаете..выходите на улицу и видите красивый цветок - Вы не вспоминаете слова,а про себя подумали...либо "какой красивый цветок"..либо "яка чудова квітка"...)
Wilania вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 17:55   #42
Почетный легион
 Аватар для boroda
IP:
Сообщений: 12,287
"Спасибок": 15,007
Очки репутации: 0
Мнения: 700
Доп. информация
По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

justvis,так трудно все таки выложить этот законопроект
Цитата:
Сообщение от boroda Посмотреть сообщение
виклади сюди цей закон щоб ми могли його оцінить і подумаэмо __________________
___________
жмем и делаем....http://button.dekel.ru/
boroda вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 19:19   #43
Новичок
 Аватар для justvis
IP:
Сообщений: 1,208
"Спасибок": 552
Очки репутации: 0
Мнения:
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Для українця рідна мова – це душа, а душею не гендлюють


Днями я отримав несподіваного уроку...

Я маю старого друга - харківського бізнесмена Сашка. Себе він давно позиціонує як російськомовного українського патріота. Тобто він людина, котрій Україна і все українське болить - от лише із мовою у нього проблеми...

Днями він мені зателефонував і за звичкою почав спілкуватися зі мною калічною українською. Я теж за старою звичкою запропонував йому, задля спрощення спілкування, перейти на російську. Але Олександр несподівано затявся, мовивши щось на кшталт: "Не плюй мені в душу! Все - для мене особисто питання двомовності закрите!".

До цієї розмови я ще повернусь наприкінці матеріалу, а поки деякі спогади про те, як для мене проблема двомовності була відкрита...

Народженого в Харкові мене півторамісячного, аби не загнувся в малозаможній студентській родині, забрала до полтавського села Велика Рублівка бабуся. Де я переважно і зростав майже до 14-річного віку в суто україномовному середовищі. А з того середовища відразу потрапив до, висловлюючись сучасним сленгом, просунутої харківської 27-мої фізмат школи (натурально, як і більшість інших в місті на той час - російськомовної).

Школа ця вважалась елітарною не лише через надпрограмне навчання різним хвізикам, але й через серйозне ставлення вчителів до викладання інших гитик.

Російську ж я знав надзвичайно паскудно. Власне, читав я вільно, але через брак практики спілкування і писання, на перших порах важко сприймав те, що розповідали вчителі, письмові завдання виконував з купою помилок, а відповідаючи усно часто-густо переходив на рідну мову. Через те першу чверть завалив повністю.

Моїх батьків-математиків особливо засмутили дві двійки з профільних алгебри та геометрії. Матінка моя запропонувала найняти репетитора, аби сільська дитинка підтяглась в розумінні "вєлікага і магучєга", а вже через нього і в адекватному сприйнятті інших предметів. (До речі, як потім з'ясувалось, значна частина учнів осилювала програму цієї школи лише за допомоги репетиторів).

Ось тут батько і вибухнув: "Невже в нього клепки в голові немає. Якщо я, рахітичне дитя Голодухи, спромігся не лише мехмат із червоним дипломом закінчити, але й англійською пристойно за два місяці оволодіти, то що йому заважає нормально вивчити ту кляту собачу говірку. Він що, дурніший від діточок отієї райкомівсько-єврейської шелупоні? Сам справиться!".

Тут до цієї тиради потрібен деякий пояснювальний відступ. Мій, нині вже нажаль покійний батько, Віталій Михайлович, народжений лихого 33-го в самому епіцентрі Голодомору - в селі Василівка (нині Гоголеве - батьківщина Гоголя), вижив чудом - їх з моєю бабусею Марією (до речі, дай їй Бог здоров'я, ще живою) в останній момент спромігся вивезти мій прадід Данило.

Термін "Голодомор" в часи, про які йде мова не вживався. Та й взагалі про геноцидний період згадувати остерігались, а коли вже й згадували, то використовували означення Голод, Великий Голод, або ж як мій тато - Голодуха.

Батько не лише з відзнакою закінчив Харківський університет, але й був одним із улюблених учнів всесвітньовідомого академіка Олексія Васильовича Погорєлова та професора, член-кора, згодом ректора ХДУ Володимира Гнатовича Хоткевича (сина відомого письменника).

І саме за їх рекомендації та підтримки батько на початку 60-тих очолив будівництво, а згодом і сам (перший в Харкові і один з найперших в Україні) Обліковий Центр при ХДУ. І саме через це він, будучи відряджений на 1,5 роки стажування і навчання до Англії , вивчив самотужки англійську буквально за 2 місяці перед від'їздом до туманного Альбіону.

Як я згадував, 27-ма фізмат школа вважалась елітною через високий рівень викладання та наявність одних із найкращих в місті педагогів. Тому туди намагалися влаштувати своїх нащадків різна номенклатурна публіка. Також в школі спостерігався надзвичайно високий відсоток єврейства - це пояснювалось не лише прагненням до знань, але й тим, що випускники цієї школи мали певні преференції при вступі на мехмат, фізтех чи філфак ХДУ.

В ті часи, як відомо, при вступі до вишів щодо єврейства діяла негласна інструкція, яка обмежувала певним мізерним процентом їх вступ до ВУЗів.

Я справився - тато елементарно зіграв на юнацькому честолюбстві. Мову російську опанував досить швидко і через відкриття для себе Чехова, Купріна, Достоєвського, Толстого та інших класиків, а також таких сучасників, як Астаф'єв, Распутін, Биков, Стругацьких, напівпідпільних Булгакова та Бабеля, Некрасова і навіть Солженіцина, роман-газетного Іван Денисовича котрого вже трохи згодом на канікулах відшукав випадково у діда на горищі.

Втім, ту ж таки геометрію я вчив за знаменитим підручником Погорєлова, писаним між іншим, українською. (Сам Погорєлов будучи родом зі Слобідської Курщини чудово володів українською, читав нею лекції і не втомлювався повторювати, що "у школі два головні предмети - рідна мова й геометрія. Одна вчить людину грамотно викладати думки, друга - дедуктивному мисленню").

А ще я зачитувався в українському перекладі творами Екзюпері, Хема, Ремарка, Мопассана, Жуль Верна, О"Генрі тощо - в ті часи, до речі, так звану дефіцитну літературу легше було дістати саме в україномовному варіанті.

З тих пір в мене почалось двомовне життя-буття. Школа, вулиця, згодом університет, студентське середовище - переважно російськомовне, інформаційні потоки (в першу чергу книжкові) - двомовні, а домашнє чи родинне спілкування - україномовне. Ну, а другу чверть я тоді завершив пристойно. Та й згодом навчався непогано, принаймні математику вчив на "відмінно".

Ну, а в десятому класі трапилась перша проба пера. Я накатав якийсь, як мені тоді здавалось, надзвичайно смішний фейлетон та невеличке оповіданнячко. Фейлетон я послав до харківського часопису "Прапор" і його несподівано опублікували. А от оповідання я, не без таємного бажання похизуватися, дав спочатку почитати одній знайомій.

Їй моя творчість не сподобалась. Повертаючи мого опусу, вона зневажливо прокоментувала, мовляв, нічого не зрозуміла, бо написано селюцькою мовою. "На нем уже никто не пишет и не читает - это мертвый язик", - з презирством підсумувала знайома.

І я, бовдур, замість того, щоби послати ту подругу якнайдалі, певно під впливом бісиків юнацьких грайливих гормонів, сів перекладати оповідання на "общепонятний", аби ублажити перебірливу критикесу.

От за цим заняттям батько мене і застукав. З'ясувавши чим я переймаюсь, він весело розреготався. А потім посерйознішав і відчитав мене, намагаючись пояснити, що дівка просто комизиться і вестися на її примхи не варто.

Що ж стосується "...ніхто не пише, ніхто не читає...", то батько із суто математичною логікою порадив затямити просту істину: "Чим більше ти напишеш російською, тим менше прочитають українською!". А потім розповів одну історію, свідком котрої йому пощастило бути.

Якось на дружній вечірці університетської професури і кандидатури, з приводу успішного захисту докторської котрогось із колег до Володимира Гнатовича Хоткевича, із питанням щодо його репресованого і розстріляного батька, відомого письменника Гната Хоткевича, звернувся якийсь обкомівський чинуша.

Питаннячко зводилось до того, а чому, мовляв, Гнат Мартинович деякі свої твори писав на малозрозумілому для чинуші гуцульському діалекті (мабуть, малась на увазі так і не видана за життя Гната Хоткевича повість "Довбуш", в якій і дійсно рясно присутній східнокарпатський говір. - автор), через що цей партійний бонза зробив висновок, аби письменник писав більш зрозумілою російською, то його, можливо б, і не репресували, і не розстріляли.

Натяк в словах партфункціонера був більш ніж прозорий. Володимир Хоткевич на той час вже перебував на посаді ректора ХДУ і, будучи відповідальним за переведення викладання з української на російську, як міг саботував цей процес.

Але Хоткевич зробив вигляд, що натяку не зрозумів. А на питаннячко відповів, аби його батько був російським письменником, то він би і писав російською з використанням у своїй творчості вологодських, астраханських чи костромських діалектизмів, що, втім, саме по собі навряд чи убезпечило б від репресій. Але позаяк Гнат Хоткевич був українським письменником, то і писав відповідно українською.

А щодо приховано-погрозливої рекомендації ширше використовувати російську на противагу український, то син видатного батька відреагував буквально наступними словами: "Для українця рідна мова - це душа, а душею, як відомо. не гендлюють, - після чого Хоткевич зробив паузу і додав, - а інші мови для нього, в тому числі і російська, - мусять бути лише комунікативним інструментом".

Втім, Харків на той час, як і всю Україну, накрила потужна хвиля русифікації. Столиця українського відродження 20-30-тих років, котра ще наприкінці 50-тих була переважно україномовною (викладання в більшості шкіл та найскладніших предметів в багатьох вишах, видання книжок, журналів і газет, мова установ і вулиці), в середині 70-тих перетворилась на типовий совковий обласний центр із домінуючою російською міжнаціонального спілкування, так званої спільноти совєцьких чєловєков.

А за усього лише демонстративне публічне вживання української і взагалі можна було загуркотіти на довгі роки до мордовських політичних концтаборів, як це трапилось, наприклад, із відомим харківським дисидентом Ігорем Кравцівим.

Що ж стосується мого друга Олександра, то він висловив досить цікаву думку. Для нього особисто його опозиційність до діючої системи влади віднині полягатиме не лише в критиці дій останньої, участі в певних акціях протесту, навчанні власних дітей в українській школі чи меценатській допомозі патріотичним або ж просто опозиційним організаціям, але й в демонстративному переході у спілкуванні виключно на українську мову.

Бо на сьогодні, схоже, для існуючого режиму все українське, як і в згадані мною совєцькі часи, стає апріорі опозиційним.

Валерій Семиволос, вільний журналіст, Харківська область, село Губарівка, Товариство "Малого Кола",

justvis вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 19:47   #44
IVK
Почетный легион
 Аватар для IVK
IP:
Сообщений: 6,391
"Спасибок": 8,097
Очки репутации: 75,105
Мнения: 5502
Доп. информация
По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Цитата:
Сообщение от Кубаноид Посмотреть сообщение
Неа) Я сначала подумаю по-русски, а уже потом переведу это на английский.
На определённом этапе тебе не придётся переводить в голове. Ты просто начнёшь говорить по английски.

То же относиться ко всем языкам.

добавлено через 3 минуты
Цитата:
Сообщение от justvis Посмотреть сообщение
Для українця рідна мова – це душа, а душею не гендлюють
Интересные статьи вы выкладываете. Только большие.

Если не сложно, помечайте места которые несут ключевую мысль.
Просто пожелание.
___________
Опыт жизни в СССР научил меня никогда не верить лозунгам.
IVK вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 1 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх
Старый 26.10.2010, 19:55   #45
Straygirl
 Аватар для Wilania
IP:
Сообщений: 4,245
"Спасибок": 5,850
Очки репутации: 0
Мнения: 486
Доп. информация
По умолчанию Re: Що може вдіяти українець після приниження проросійською владою введенням Закону про знищення мов

Цитата:
Сообщение от justvis Посмотреть сообщение
Народженого в Харкові мене півторамісячного, аби не загнувся в малозаможній студентській родині, забрала до полтавського села Велика Рублівка бабуся. Де я переважно і зростав майже до 14-річного віку в суто україномовному середовищі. А з того середовища відразу потрапив до, висловлюючись сучасним сленгом, просунутої харківської 27-мої фізмат школи (натурально, як і більшість інших в місті на той час - російськомовної).
Оффтоп:
Wilania вне форума  
Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)
Ответить с цитированием Вверх

Ответ

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе

Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Гоголь - українець Бронислав Исторический форум 182 29.12.2021 07:37
«Важливо, щоб Україна не стала російською провінцією» – німецький парламентар King Политика Украины 14 24.12.2012 09:32
Українець зобов'язаний знати тільки українську мову justvis Основной 238 20.10.2011 22:10
Знищення української літератури в Росії as2 Основной 4 07.01.2011 13:25
Українець без рідної мови Арніка Политика Украины 163 30.11.2010 00:18


Часовой пояс GMT +3, время: 13:09.


Работает на vBulletin® Версия форума 3.х.х. Copyright ©2000 - 2009, Jelsoft Enterprises Ltd.

© ForumKiev.com 2007 - 2022