Я люблю Киев

КИЕВСКИЙ ФОРУМ
КУЛЬТУРНОГО ОБЩЕНИЯ
FORUMKIEV.COM
Правила Новое Вопросы Ссылки
КИЕВ ПОГОДА ИСТОРИЯ ТУРИСТУ
Вернуться   Киевский форум > Политический форум > Политика Украины

Куда пропал Янукович? Ростовский Легитимыч "Астанавитесь!" "Я жив!" и т.д.

Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 24.01.2019, 22:22   #286
Почетный легион
 Аватар для YuriyL
IP:
Сообщений: 16,507
"Спасибок": 21,163
Очки репутации: 31,157
Мнения: 7202
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от pit-pasha Посмотреть сообщение
А если "закон Савченко"?
Это если он на предварилке под стражей сидел.
Вот я и спрашиваю - Ростов за кичу катит?
___________
Все, что вы скажете, я могу использовать против вас.

Для вашего же блага.
YuriyL вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 24.01.2019, 23:03   #287
Почетный легион
 Аватар для pit-pasha
IP:
Сообщений: 12,854
"Спасибок": 8,929
Очки репутации: 131,111
Мнения: 1980
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от YuriyL Посмотреть сообщение
Это если он на предварилке под стражей сидел.
Тада не успевает...
Разве шо предвариловкой Ростов щитать...
___________
Легко по снегу босиком,
Если души чисты.
pit-pasha вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 25.01.2019, 01:03   #288
Заблокирован
 Аватар для invictus
IP:
Сообщений: 89
"Спасибок": 13
Очки репутации: 0
Мнения: -1752
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от YuriyL Посмотреть сообщение
Януковоща наконец-то засудили!

Интересно, пребывание на Московии ему зачтут за предварительное сидение (1/1,5)?
Показательно. Значит не воровал. Или воровал вместе с Порошенко. Потому не хочет Порошенко с коррупционнык дела ворошить.
invictus вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 25.01.2019, 11:26   #289
Почетный легион
 Аватар для YuriyL
IP:
Сообщений: 16,507
"Спасибок": 21,163
Очки репутации: 31,157
Мнения: 7202
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от invictus Посмотреть сообщение
Показательно. Значит не воровал. Или воровал вместе с Порошенко. Потому не хочет Порошенко с коррупционнык дела ворошить.
Показательно?
Это просто тебе не все показали.

По Яныку идут еще два процесса.
В том числе - за воровство.

Забавные эти москали! Янык им просто как родной!
___________
Все, что вы скажете, я могу использовать против вас.

Для вашего же блага.
YuriyL вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 25.01.2019, 11:36   #290
Почетный житель
 Аватар для Рашагудбай
IP:
Сообщений: 781
"Спасибок": 612
Очки репутации: 3,396
Мнения: 114
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от pit-pasha Посмотреть сообщение
А если "закон Савченко"?
Скока тада??
Нискока, нету такого закона
Рашагудбай вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 25.01.2019, 13:33   #291
Почетный легион
 Аватар для pit-pasha
IP:
Сообщений: 12,854
"Спасибок": 8,929
Очки репутации: 131,111
Мнения: 1980
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от Рашагудбай Посмотреть сообщение
Нискока, нету такого закона
А шо- отменили втихаря?
Принимали-то с помпой.
___________
Легко по снегу босиком,
Если души чисты.
pit-pasha вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 25.01.2019, 13:44   #292
Заблокирован
 Аватар для invictus
IP:
Сообщений: 89
"Спасибок": 13
Очки репутации: 0
Мнения: -1752
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от YuriyL Посмотреть сообщение
Показательно?
Это просто тебе не все показали.

По Яныку идут еще два процесса.
В том числе - за воровство.

Забавные эти москали! Янык им просто как родной!
Что то долго идут. А сколько шуму было золотые батоны, унитазы, автомобили. Вранье не будет за воровство. Можно было без нарушения законов нажить такое состояние как у Порошенко?Нельзя он же наверное и отстегивал на батоны Януковичу.
invictus вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 25.01.2019, 14:48   #293
Почетный легион
 Аватар для YuriyL
IP:
Сообщений: 16,507
"Спасибок": 21,163
Очки репутации: 31,157
Мнения: 7202
Доп. информация
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от invictus Посмотреть сообщение
Что то долго идут.
Ну долго. Да - долго.

Но у Яныка уже третий срок - 13 лет.

Время есть!
___________
Все, что вы скажете, я могу использовать против вас.

Для вашего же блага.
YuriyL вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 07.02.2019, 21:53   #294
киянин
 Аватар для mob15a
IP:
Сообщений: 29,495
"Спасибок": 26,770
Очки репутации: 116,240
Мнения: 7601
Доп. информация
По умолчанию

Мені сподобалось про "лоха".




prefiksblog.co.ua


Відео. "Ви, тут не в полоні?" Янукович у Москві запанікував після питання Романа Цимбалюка на…
___________
Настане такий час, коли один казатиме „Слава Україні!", а мільйони відповідатимуть „Героям слава!"
mob15a вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 08.02.2019, 04:06   #295
Почетный легион
 Аватар для konotop
IP:
Сообщений: 5,618
"Спасибок": 5,090
Очки репутации: 48,010
Мнения: 4564
Доп. информация
По умолчанию Вирок Януковичу

Вирок Оболонського суду по справі Януковича - це як маленька енциклопедія подій початку 2014 р. в Україні.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/79393240

"https://www.youtube.com/embed/Rnzywu0C41M"

Цитата:
24.01.2019 Справа № 756/4855/17
В И Р О К
іменем України

24 січня 2019 року Оболонський районний суд м. Києва

• складі: головуючого - судді Дев'ятка В.В., суддів - Тітова М.Ю., Васалатія К.А., за участі секретарів - Мельника А.О., Чупрій А.П., прокурорів - Кравченка Р.А., Крима М.Ю.,

захисників - Сердюка В.А., Федоренка І.Л., Мешечка В.В., Гераська М.Г., Ляшенка І.І., Біленка Б.В., Фозекош А.А., Овсяннікова В.В., Рябовола Ю.П., Байдика О.А., Горошинського О.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 756/4855/17 за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єнакієве Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який фактично проживав в Україні за адресою: АДРЕСА_2, адреса можливого місця проживання: АДРЕСА_3,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110; ч. 1 ст. 111; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_12 1 березня 2014 року, будучи громадянином України, перебуваючи у невстановленому місці на території Російської Федерації, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 1, 2, 65, 68, 132-134 Конституції України, з метою сприяння Російській Федерації та її представникам у порушенні суверенітету України, сподіваючись отримати преференції від представників влади Російської Федерації для подальшого тривалого проживання на території цієї країни та уникнення кримінальної відповідальності в Україні, для створення уявлення про легітимність дій представників влади і службових осіб Збройних Сил Російської Федерації, надання видимості законності вторгнення та окупації підрозділами Збройних Сил Російської Федерації території України, а саме півострова Крим, усвідомлюючи явну протиправність власних дій, склав, підписав та звернувся з письмовою заявою до Президента Російської Федерації ОСОБА_17 з проханням використати Збройні Сили цієї держави на території України, чим надав іноземній державі - Російській Федерації та її представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.

Також, ОСОБА_12 1 березня 2014 року, перебуваючи у невстановленому місці на території Російської Федерації, діючи умисно, в порушення вимог ст.ст. 1, 2, 65, 68, 132-134 Конституції України, Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, вимог ч. 4 ст. 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09 грудня 1981 року № 36/103, від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), з метою порушення суверенітету України, маючи намір отримати преференції від представників влади Російської Федерації для подальшого тривалого проживання на території цієї країни та уникнення кримінальної відповідальності в Україні, шляхом вчинення державної зради, а саме складання, підписання та звернення до Президента Російської Федерації ОСОБА_17 із письмовою заявою з проханням використати Збройні Сили цієї держави на території України, сприяв представникам влади і службовим особам Збройних Сил Російської Федерації, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, у веденні агресивної війни проти України.

Злочини було вчинено за наступних обставин.

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут ООН. До складу ООН увійшли Українська Радянська Соціалістична Республіка (з 24 серпня 1991 року - Україна), Союз Радянських Соціалістичних Республік (з 24 грудня 1991 року - Російська Федерація) та ще 49 країн - засновниць, а надалі до вказаної міжнародної організації прийняті інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН всі Члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування, як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 9 грудня 1981 року

• 36/103, Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про зміцнення міжнародної безпеки від

16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності і суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ) встановлено, що ні одна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов'язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН

від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) «Визначення агресії», серед іншого вказано, що застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної та політичної незалежності іншої держави, застосування збройної сили державою першою в порушення Статуту ООН, є перш за все свідченням акту агресії.

Будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, кваліфікується, як акт агресії:

вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;

застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;

застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді;

засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно наведеним вище актам.

Жодні міркування будь-якого характеру, з політичних, економічних, військових чи інших причин не можуть бути виправданням агресії.

Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, яку 7 березня 1955 року визнано Союзом Радянських Соціалістичних Республік, правонаступником якого є Російська Федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього і недвозначного попередження, яке буде мати форму мотивованого оголошення війни або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни. Стан війни повинен бути без уповільнення оповіщений нейтральним державам і буде мати для них дійсну силу лише після одержання оповіщення.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України

від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Територія України є неподільною та недоторканною.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.

Зокрема, згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати

Америки підтвердили Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань за Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 2 березня 1999 року № 42 ФЗ).

Відповідно до статей 2, 3 зазначеного Договору Російська Федерація зобов'язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.

• зв'язку з суспільно-політичною кризою в Україні наприкінці 2013 - початку 2014 років, у представників влади Російської Федерації та службових осіб Збройних Сил Російської Федерації, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, виник умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України, окупацію та подальшу анексію частини України - Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами - членами, які розцінені представниками влади і Збройних Сил Російської Федерації, як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам Російської Федерації, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України - в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Свій умисел співучасники вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя (Чорноморський флот Російської Федерації),

• також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації.

Одночасно, з метою досягнення вищезазначених цілей, здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної та суверенної України з європейським вектором розвитку, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень,

формування хибного образу частини українського населення, як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.

Таким чином, поряд із застосуванням військових засобів, використовувалися політичні, дипломатичні та інформаційні засоби, а також засоби прихованого характеру, які полягали у використанні протестного потенціалу південно-східних регіонів України, зокрема організовувалися та контролювалися незаконні сепаратистські референдуми, спрямовані на порушення територіальної цілісності України.

Ураховуючи, що територія Автономної Республіки Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення серед інших територій України, які були об'єктом злочинного посягання представників влади Російської Федерації, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації, що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ Збройних Сил Російської Федерації поряд з іншими елементами війни, її ведення вирішено розпочати з території півострова Крим, із залученням інших осіб із числа громадян Російської Федерації та України, кожному з яких передбачалося доведення відведеної йому ролі в реалізації їх умислу.

Так, із 20 чисел лютого 2014 року для реалізації зазначеного умислу, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури, для забезпечення військової окупації та подальшої анексії Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, у порушення вимог пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року та вимог частини 4 статті 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103, від 16 грудня 1970 року № 2734 (XXV), від 21 грудня 1965 року № 2131 (XX), Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), ст.ст. 1, 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, ст.ст. 1, 2 Конституції України, на територію України, а саме на територію півострова Крим розпочато збройне вторгнення регулярних військ Російської Федерації з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, зокрема: 31 окремої гвардійської десантно-штурмової бригади Повітрянодесантних військ,

45 окремого гвардійського полку спеціального призначення Повітрянодесантних військ, 18 окремої гвардійської мотострілецької бригади, 58 Армії Південного військового округу, 98 гвардійської повітрянодесантної дивізії Повітрянодесантних військ, 76 гвардійської десантно-штурмової дивізії Повітрянодесантних військ, 15 окремої гвардійської мотострілецької бригади Миротворчих сил Збройних Сил Російської Федерації.

Надалі, військовослужбовці Чорноморського флоту Російської Федерації у взаємодії з іншими підрозділами Збройних Сил Російської Федерації, які здійснили вторгнення на територію півострова Крим, продовжили реалізацію спільного умислу, спрямованого на військову окупацію та подальшу анексію півострова Крим.

Так, 27 лютого 2014 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, у повному бойовому екіпіруванні, незаконно проникли до будівель Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим у м. Сімферополі, захопили вказані державні установи, після чого установили контроль над їх діяльністю з метою забезпечення прийняття вигідних для Російської Федерації рішень.

Здійснивши захоплення будівель центральних органів влади Автономної Республіки Крим, представники командування Збройних Сил Російської Федерації, на виконання вказівок та розпоряджень представників влади Російської Федерації, продовжили агресивні військові дії

• метою порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміни меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Зокрема, упродовж 27-28 лютого 2014 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, продовжуючи реалізацію спільного умислу, спрямованого на військову окупацію та подальшу анексію півострова Крим, з метою недопущення на зазначену територію військових підрозділів Збройних Сил та представників правоохоронних органів України для вжиття заходів щодо відсічі збройної агресії Російської Федерації, оборони України, захисту

• суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, здійснили блокування автошляхів, захоплення аеропортів та транспортних підприємств, що організовували та забезпечували безпечний рух повітряних суден.

Так, 27 лютого 2014 року, поблизу с. Суворове Армянського району

Автономної Республіки Крим та біля с. Чонгар Генічеського району Херсонської області, озброєними військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації, з застосуванням військової техніки, здійснено блокування транспортних комунікацій території півострова Крим шляхом встановлення перешкод, інженерного обладнання оборонних позицій, мінно-вибухових загороджень та фортифікаційного обладнання вогневих точок для ведення стрільби зі стрілецької зброї та окопів для техніки.

27 лютого 2014 року озброєними військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації, з застосування військової техніки, захоплено аеропорт «Бельбек» у м. Севастополі.

28 лютого 2014 року озброєними військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації, захоплено Державне підприємство «Кримаерорух», із прилеглим аеропортом «Сімферополь» у м. Сімферополі.

Одночасно із блокуванням автошляхів та захопленням аеропортів і транспортних підприємств озброєними військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації, для перешкоджання законній діяльності військових підрозділів щодо відсічі збройної агресії Російської Федерації, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, розпочато блокування та захоплення військових частин Збройних Сил України, дислокованих на території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, пошкодження та знищення військового майна, що має важливе оборонне значення.

Так, у період з 27 лютого до 1 березня 2014 року, з метою забезпечення контролю над повітряним простором, надводною обстановкою навколо півострова Крим, військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації було здійснено блокування, захоплення та знищення майна військових частин радіоелектронної, радіотехнічної та радіолокаційної розвідки, що надало змогу нарощувати сили шляхом вторгнення повітряним та морським способом додаткових підрозділів Збройних Сил Російської Федерації на територію Автономної Республіки Крим.

Зокрема, після захоплення частин та виведення з ладу системи протиповітряної оборони підрозділів Збройних Сил України, на територію півострова, порушуючи державний повітряний простір України, почали безперешкодно здійснювати неодноразові перельоти з території Південного військового округу Російської Федерації та посадку в районах аеродромів «Кача» та «Гвардійське» Чорноморського флоту Російської Федерації військові літаки та гелікоптери з військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації на бортах.

Окрім того, для забезпечення контролю над повітряним простором півострова Крим та з метою недопущення на зазначену територію військових підрозділів Збройних Сил і представників правоохоронних органів України для вжиття заходів щодо відсічі збройної

агресії Російської Федерації, оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, військовослужбовцями Чорноморського флоту Російської Федерації у взаємодії з військовослужбовцями інших військових частин Збройних Сил Російської Федерації, якими здійснено вторгнення на територію півострова Крим, здійснювалося блокування, захоплення військових аеродромів, розташованих на території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.

Так, 27 лютого 2014 року озброєними військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації, з застосуванням військової техніки, заблоковано військовий аеропорт «Бельбек» у м. Севастополі.

1 березня 2014 року озброєними військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації,

• застосуванням військової техніки, здійснено захоплення аеродрому «Кіровське» у м. Феодосії.

Крім того, з 27 лютого 2014 року військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації, на виконання розробленого плану, розпочато заходи з блокування та захоплення військових частин Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України.

Так, упродовж 27-28 лютого 2014 року суднами Чорноморського флоту Російської Федерації, шляхом їх розміщення у спосіб, що перешкоджав вільному виходу кораблів із Севастопольської, Стрілецької та Балаклавської бухт м. Севастополя, було заблоковано судна Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

28 лютого 2014 року озброєними військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації,

• застосуванням військової техніки, здійснено оточення периметра території Севастопольського загону морської охорони Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України у м. Севастополі.

Крім того, 1 березня 2014 року військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації, із застосуванням військової техніки, здійснено оточення та заблоковано периметр території військової частини батальйону морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України у м. Феодосії.

Крім того, починаючи з 27 лютого 2014 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, діючи спільно з іншими співучасниками, з метою успішного ведення агресивної війни, заблокували і захопили будівлі правоохоронних органів та органів державної влади України, місцевих засобів телерадіомовлення і комунікації.

Відповідно до розділу V Конституції України, Президент України є главою держави, гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України.

14 лютого 2010 року Центральна виборча комісія оголосила про обрання Президентом України ОСОБА_12.

25 лютого 2010 року ОСОБА_12 у будівлі Верховної Ради України в урочистій обстановці склав присягу на вірність Українському народу, тобто вступив на пост Президента України та став главою держави, Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.

• зв'язку з суспільно-політичною кризою в Україні, Постановою Верховної Ради України від 22 лютого 2014 року № 757-VII, констатовано факт самоусунення ОСОБА_12 від виконання покладених на нього конституційних повноважень Президента України.

Разом з цим, згідно з частиною 1 статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

ОСОБА_12, перебуваючи з 24 лютого 2014 року на території Російської Федерації, вирішив шляхом вчинення державної зради сприяти представникам влади Російської Федерації у веденні агресивної війни проти України, сподіваючись у такий протиправний спосіб, за рахунок суверенітету України, отримати преференції від представників влади Російської Федерації для подальшого тривалого проживання на території цієї країни та уникнення кримінальної відповідальності в Україні.

Прибувши на територію Російської Федерації, ОСОБА_12, у невстановлений судом час, однак не пізніше 1 березня 2014 року, вступив у змову з представниками влади Російської Федерації, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, які вирішили використати ОСОБА_12, як пособника ведення агресивної війни, визначивши йому роль у спільному плані, що полягала у вчиненні ним протиправних дій від свого імені, як начебто легітимного Президента України, щодо спроби легітимізації вторгнення підрозділів Збройних Сил Російської Федерації на територію півострова Крим та виправдання окупації цієї території України.

Діючи на виконання вказівок представників влади Російської Федерації, реалізуючи свій умисел та відведену йому роль, ОСОБА_12 1 березня 2014 року, перебуваючи у невстановленому місці на території Російської Федерації, діючи умисно, всупереч вимогам ст.ст. 1, 2, 65, 68, 132-134 Конституції України, усвідомлюючи безспірність агресії Російської Федерації проти України, для створення уявлення про легітимність дій представників влади Російської Федерації і службових осіб Збройних Сил Російської Федерації та надання видимості законності вторгнення та окупації підрозділами Збройних Сил Російської Федерації території України, з метою сприяння порушенню її суверенітету, з наведених мотивів склав та надав представникам влади Російської Федерації письмову заяву, як начебто легітимного Президента України, такого змісту: «Як законно обраний Президент України заявляю. Події на Майдані, незаконне захоплення влади в Києві, призвели до того, що Україна опинилась на порозі громадянської війни. В країні панують хаос та анархія, життя, безпека і права людей, особливо на південному сході і в Криму, - під загрозою. Під впливом західних країн здійснюється відкритий терор і насилля, люди переслідуються за політичними і мовними ознаками. У зв'язку з цим звертаюсь до Президента Росії ОСОБА_17

• проханням використати Збройні Сили Російської Федерації для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності і захисту населення України. ОСОБА_12 1-03-2014р.».

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_12 надав іноземній державі - Російській Федерації та її представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, а також сприяв шляхом вчинення державної зради представникам влади Російської Федерації у веденні агресивної війни проти України.

При цьому, ОСОБА_12 усвідомлював протиправний характер своїх дій, допускав тяжкі наслідки у вигляді порушення суверенітету України, окупації частини її території та передбачав можливість їх настання.

У свою чергу, представники влади Російської Федерації, отримавши

1 березня 2014 року зазначену заяву ОСОБА_12, використали її, як одну з підстав звернення Президента Російської Федерації ОСОБА_17 до Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації про надання згоди на використання Збройних Сил цієї держави на території України та для прийняття такого рішення верхньою палатою парламенту Російської Федерації, а також для публічного оприлюднення та поширення заяви ОСОБА_12

• Раді Безпеки ООН, як офіційного документа та спроби виправдання військової окупації території півострова Крим.

1 березня 2014 року Рада Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, розглянувши на позачерговому засіданні наведене звернення Президента Російської Федерації ОСОБА_17 та врахувавши позицію ОСОБА_12, як достатню підставу для його задоволення, своєю постановою № 48 СФ надала згоду Президенту Російської Федерації на використання Збройних Сил Російської Федерації на території України до нормалізації суспільно-політичної обстановки та начебто для захисту інтересів безпеки життя громадян Російської Федерації і особового складу військового контингенту Збройних Сил Російської Федерації, що дислокується на території Автономної Республіки Крим, а насправді - для військової окупації частини суверенної території України, - півострова Крим.


Окрім цього, 1 березня 2014 року Постійний представник Російської Федерації при ООН ОСОБА_29, під час 7124-го засідання Ради Безпеки ООН, повідомив інших учасників засідання про вказану заяву ОСОБА_12 до Президента Російської Федерації, а 3 березня 2014 року, під час наступного 7125-го засідання Ради Безпеки ООН, продемонстрував фотокопію оригіналу зазначеної заяви та розповсюдив її, як офіційний документ Ради Безпеки ООН.

Таким чином, ОСОБА_12 сприяв представникам влади та службовим особам Збройних Сил Російської Федерації у забезпеченні військової окупації території півострова Крим шляхом ведення агресивної війни. Надалі, представники влади та службові особи Збройних Сил Російської Федерації вчинили дії, які не охоплювалися прямим умислом ОСОБА_12: організували проведення незаконного сепаратистського референдуму, спрямованого на порушення територіальної цілісності України, проголосили так звану «Республіку Крим» суверенною державою, підписали 18 березня 2014 року незаконний Договір про прийняття до Російської Федерації «Республіки Крим», ратифікований Радою Федерації 21 березня 2014 року, що призвело до тяжких наслідків у вигляді порушення територіальної цілісності України.

15 квітня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким територію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262, референдум, проведений в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 16 березня 2014 року, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19 грудня 2016 року № 71/205, засуджено тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та м. Севастополя - підтверджено невизнання її анексії.

Оскільки ОСОБА_12 обвинувачувався у вчиненні злочинів, зазначених у частині 3 статті 297-1 КПК України, оголошений у державний розшук, знав про розпочате кримінальне провадження, однак переховувався від суду на території Російської Федерації, судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Зокрема, Генеральна прокуратура Російської Федерації повідомила Українську сторону про неможливість виконання запитів про правову допомогу у цій справі, посилаючись, у тому числі, на п. «b» ст. 2 Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах (задоволення прохання може зашкодити суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим суттєвим інтересам її країни) (т. 31, а.с. 1-154).

Однак, цілком усвідомлюючи вимоги п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням позиції сторони захисту про те, що ОСОБА_12 на території України загрожує небезпека і він не може особисто прибути до суду, суд на першому ж із судових засідань надав обвинуваченому реальну можливість захищати себе у судовому засіданні особисто шляхом відеоконференцзв'язку.

Надалі, суд неодноразово наголошував та підтверджував стороні захисту надану обвинуваченому ОСОБА_12 правову гарантію та можливість захищати себе у судовому засіданні особисто шляхом відеоконференцзв'язку як під час підготовчого судового провадження, так і під час судового розгляду.

Однак, у жодне судове засідання шляхом відеоконференцзв'язку ОСОБА_12 також не прибув.

• огляду на викладене, суд сприйняв таку позицію обвинуваченого, як використання свободи від самозвинувачення чи самовикриття (підпункт «g» пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, стаття 63 Конституції України), як однієї із гарантій при притягненні особи до кримінальної відповідальності.

Разом з цим, суд забезпечив право обвинуваченого використовувати юридичну допомогу захисників, вибраних ним на власний розсуд.

Як вбачається з позиції сторони захисту, обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав.

При цьому, сторона захисту послалась на процесуальні порушення:

-ОСОБА_12 не було вручено письмове повідомлення про підозру та обвинувальний акт, відтак останній не набув статусу підозрюваного та обвинуваченого, тобто у розрізі п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ОСОБА_12 не був повідомлений про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

-повідомлення про підозру, складання обвинувального акту відбулося після спливу граничного строку досудового розслідування;

-обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України через неконкретність
обвинувачення. Зокрема, згідно з обвинуваченням ОСОБА_12 є співучасником злочину
(ведення агресивної війни) з 01.03.2014, хоча обвинувачення одночасно посилається на іншу
дату початку агресії - 20.02.2014; обвинувачення нелогічне, оскільки стверджує, що
ОСОБА_12 вчинив державну зраду і одночасно посилається, що останній нібито
самоусунувся від виконання обов'язків Президента України;

-відсутність належних та допустимих доказів, зокрема, доказів існування письмової заяви обвинуваченого до Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, якою ОСОБА_12 нібито підтримав звернення самопроголошеного голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим ОСОБА_30 від 01.03.2014 до Президента Російської Федерації ОСОБА_17 про надання всебічної допомоги та захисту кримчан;

-судовий розгляд проведено незаконним складом суду, оскільки не було забезпечено право ОСОБА_12 на суд присяжних, а склад суду було призначено в порушення автоматизованої системи документообігу суду;

-сторона захисту послалась на несправедливість судового розгляду, яка полягала у відмові в допиті значної частини ініційованих нею свідків, відмові в дослідженні важливих доказів, обмеженні права на захист ОСОБА_12, шляхом залучення захисника за призначенням;

-послалась на зафіксовані стороною захисту факти впливу та тиску на суд, які полягали у публічних висловлюваннях представників влади України щодо винуватості ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, тобто на порушення презумпції невинуватості.

Спростовуючи обвинувачення сторона захисту послалась на наступне:

-наприкінці 2013 - початку 2014 років в Україні відбувся озброєний державний переворот. Представники опозиції, за підтримки представників Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу, у силовий спосіб захопили владу в Україні, у неконституційний спосіб 22 лютого 2014 року усунули від влади уряд і Президента України ОСОБА_12 та, навіть, спробували убити останнього. Побоюючись за своє життя, ОСОБА_12 був вимушений 24 лютого 2014 року тимчасово залишити територію України та з вказаного часу проживати на території Російської Федерації;

-28 лютого 2014 року ОСОБА_12, отримавши інформацію про наслідки державного перевороту: факти масового беззаконня, насильства і вбивств місцевого населення від рук радикалів, зробив висновок про різке зростання ризиків громадянської війни і загрози розколу країни, а тому, 1 березня 2014 року, з урахуванням ст. 7 Договору про дружбу, співпрацю і партнерство, укладеного між Україною і Росією, вважаючи себе легітимним Президентом України, з метою пошуку політичного рішення в ситуації, що склалася, припинення беззаконня радикалів і незаконних озброєних формувань, уникнення громадянської війни в Україні, відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності і захисту населення України, інформування міжнародної громадськості і українського народу про факт державного перевороту та початку переговорів щодо можливості тимчасового застосування Збройних Сил Російської Федерації в миротворчих цілях, направив звернення до Міністерства закордонних справ Російської Федерації.

ОСОБА_12 припускав, що Збройні Сили Російської Федерації зможуть виконати окремі миротворчі функції, надати гуманітарну допомогу населенню, допомогу в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.




До звернення було додано два однакових тексти: заяви на українській і російській мовах, адресовані Президенту Російської Федерації ОСОБА_17 Заяви містили в собі короткий виклад тексту звернення, викладали офіційну позицію ОСОБА_12 про події державного перевороту в Україні і повинні були бути поширені серед представників міжнародної спільноти по дипломатичним каналам.

Однак, після направлення ним звернення, ніяких переговорів не відбулося. Звернення не розглядалося і не використовувалося жодним з державних органів Російської Федерації. Лише на засіданні Ради Безпеки ООН представник Російської Федерації ОСОБА_29 продемонстрував копію його заяви усім присутнім делегаціям країн - Членів ООН і, тим самим, лише проінформував їх про його (ОСОБА_12) оцінку подій в Україні, як легітимного на той момент Президента України;

-за аргументами захисту, анексія Автономної Республіки Крим є прямим наслідком подій на «Євромайдані», який не визнали жителі Автономної Республіки Крим та який призвів до референдуму.




Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, суд, вислухавши показання свідків, дослідивши висновки експертів, документи та речові докази, оцінивши доводи обвинувачення та захисту вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 437 КК України, доведена належними та допустимими доказами.

Так, 25 лютого 2010 року ОСОБА_12 у будівлі Верховної Ради України в урочистій обстановці склав присягу на вірність Українському народу, вступив на пост Президента України та став главою держави, Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.

Відповідно до тексту складеної ОСОБА_12 присяги, він, заступаючи на пост Президента України, урочисто присягнув на вірність Україні, зобов'язався усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі (т. 35, а.с. 82-90, т. 39, а.с. 115-117).

Як вбачається з листа Голови Служби безпеки України від 15.01.2013 № 8/5-163 «Щодо російської інтервенції», ОСОБА_12 був проінформований Службою безпеки України про загрозу національній безпеці України внаслідок агресивної експансії російського капіталу в усі сфери життєдіяльності держави за активної підтримки керівництва і політичних кіл Російської Федерації та з використанням можливостей державних спецслужб.

ОСОБА_12 було повідомлено, що протягом останніх років керівництвом Російської Федерації реалізується стратегія спрямована на відтворення статусу Росії, як провідного геополітичного гравця, що неможливо без поновлення впливу на регіони «ближнього зарубіжжя»; особлива увага приділяється Україні; вважається, що політичний та економічний контроль над Україною є центральним компонентом безпеки Росії та її геополітичної експансії на євразійському напрямку.

Цим же листом ОСОБА_12 був проінформований про російську гуманітарну інтервенцію по відношенню до України, яка реалізується у напрямках: активізації діяльності державних органів Російської Федерації, відповідальних за роботу із «співвітчизниками», які проживають за кордоном; консолідації російських та українських неурядових організацій проросійської спрямованості, а також інтенсифікації їх роботи з просування ідеї доцільності та необхідності міждержавного об'єднання України та Росії на основі «спільних гуманітарних цінностей та історичного минулого»; пошуку нових способів підвищення ефективності впливу на Україну шляхом вивчення слабких сторін нашої держави (т. 64, а.с. 141-198).

Як вбачається з листа Голови Служби безпеки України від 17.02.2014 № 44 «Щодо ролі урядових та недержавних структур РФ у консолідації вітчизняних проросійських сил», 17 лютого 2014 року Адміністрація Президента України була проінформована про активізацію зусиль урядових і недержавних структур Російської Федерації із консолідації вітчизняних проросійських сил у рамках проектів, формально спрямованих на захист інтересів російськомовного населення в умовах загострення суспільно-політичної ситуації в Україні, хоча насправді йдеться про спроби іноземної сторони інспірувати сепаратистські настрої та нав'язати думку про необхідність втручання Росії у внутрішні справи України.

Інформувалося, що протягом грудня 2013 - початку лютого 2014 року Автономну Республіку Крим відвідали перший заступник голови комітету Державної Думи Російської Федерації у справах СНД та зв'язках із співвітчизниками ОСОБА_33, депутати Держдуми ОСОБА_193 та ОСОБА_35, помічник Президента Російської Федерації ОСОБА_36, Директор Інституту країн СНД ОСОБА_37 та інші.

Зокрема, ОСОБА_37 виконував завдання із залучення кримських парамілітарних структур. Виступаючи в м. Севастополі на нараді отаманів козачих структур Автономної Республіки Крим, він запропонував від імені російських «побратимів» допомогу в протидії «євромайдану» і охорони громадського порядку в автономії.

Особливо небезпечним вбачалося те, що згадані ініціативи супроводжувалися активним пропагуванням ідеї автономізації/федералізації та зверненнями по допомогу (аж до військової інтервенції) на адресу керівництва Російської Федерації (т. 64, а.с. 199-203).

Згідно з листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2016 №610/17-994-197, ще у січні 2014 року до Міністерства закордонних справ України з Посольства України в Російській Федерації надходили інформаційно-аналітичні матеріали, щодо існування загроз національній безпеці України, зокрема, наводилися обставини, які прямо свідчили про планування, підготовку і початок інформаційно-пропагандистських дій проти України (т. 32, а.с. 85-138).

• судовому засіданні свідок ОСОБА_38 суду показав, що в Автономній Республіці Крим він проходив службу з 2000 року; у 2014 році обіймав посаду начальника відділу організації розвідки та заступника начальника Розвідувального управління Збройних Сил України.

2 лютого 2014 року групою офіцерів Розвідувального управління був розроблений документ, який описував можливий сценарій розвитку дій Збройних Сил Російської Федерації на території Автономної Республіки Крим. Вказаний документ був направлений до Головного управління розвідки з 5 на 6 лютого 2014 року.


Сообщение добавлено 08.02.2019 в 03:20.

Продовження
__________________________________________________ __________________________________________________ ___________________________________________
Цитата:
Приблизно з кінця грудня 2013 року Збройні Сили Російської Федерації почали відпрацьовувати заходи по посиленню своїх об'єктів силами і засобами Чорноморського флоту. З початку лютого 2014 року кораблі Чорноморського флоту Російської Федерації здійснювали перекидання сил і засобів спеціального призначення, повітрянодесантних військ з території Російської Федерації на територію півострова Крим.

Крім того, ще в січні 2014 року військовослужбовцями 810 бригади Морської піхоти Чорноморського флоту Російської Федерації було доставлено до 30 тисяч прапорів Російської Федерації, які надалі роздавалися під час мітингів населенню м. Севастополя.

24 лютого 2014 року було зафіксовано пересування автомобілів без номерних знаків із тентовими кузовами з районів зосередження на території м. Севастополя військ спеціального призначення і повітрянодесантних військ Збройних Сил Російської Федерації по різним об'єктам і в різні райони півострова Крим.

Приблизно о 4 годині 27 лютого 2014 року, відбулося захоплення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, було розпочато блокування і захоплення українських військових частин. Після чого відбулись спроби захоплення прикордонних частин та частин протиповітряних сил.

28 лютого 2014 року відбулася спроба захоплення озброєними російськими військовослужбовцями та козаками аеродрому «Кіровське», зафіксовано блокування військовослужбовцями Збройних сил Російської Федерації штабу військ Берегової оборони у м. Сімферополі.

• 1 березня 2014 року російськими військовослужбовцями розпочато блокування паромної переправи «порт Крим - порт Кавказ», аеродромів «Бельбек», «Кіровське» та в смт. Новофедорівці, Євпаторійського авіаційного підприємства, 55 зенітно-ракетного полку в м. Євпаторії, 1 окремого феодосійського батальйону Морської піхоти, порту м. Феодосія, захоплено Державне підприємство «Кримаерорух» в м. Сімферополі, Зенітно-ракетний дивізіон 174 Зенітно-ракетного полку на мисі Фіолент, будинок профспілок та управління ДАІ у м. Сімферополі.

Також, в смт. Октябрське військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації захоплено вузол урядового зв'язку, пошкоджено дротовий зв'язок із вузлами зв'язку військ Берегової оборони та вузлом зв'язку «Укртелекому» в м. Сімферополі.

Цього ж дня, близько 23 години, великий десантний корабель «Калінінград» Збройних Сил Російської Федерації зайшов у бухту Козача та розвантажив до 12 бронетранспортерів, 4 вантажівки «УРАЛ» з військовослужбовцями Російської Федерації. О 23 год. 50 хв. великий десантний корабель «Мінськ» Збройних Сил Російської Федерації здійснив розвантаження 28 бронетранспортерів, 4 автомобілів «УРАЛ» з особовим складом.

2 березня 2014 року о 1 год. 40 хв. великий десантний корабель «Фільченков» Збройних Сил Російської Федерації, який прибув з м. Новоросійська, розпочав розвантаження до 600 військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації.

• 6 годині цього ж дня зафіксовано 10 російських літаків «ІЛ-76» та один літак «АН-124»,

які приземлилися на аеродром «Гвардійське». Ними було перекинуто 2000 особового складу військовослужбовців Російської Федерації та 40 одиниць бронетехніки. Приліт літаків супроводжували 2 літаки «СУ-24МР», які ставили перешкоди українським станціям протиповітряної оборони.

Станом на 6 годину 2 березня 2014 року, через паромну переправу «порт Крим - порт Кавказ», переправлено декілька тисяч російських військовослужбовців та так званих «козаків».

• 6 год. 30 хв. до контрольно-пропускного пункту 36 окремої бригади Берегової оборони прибуло два броньованих автомобілі «Тигр» та автомобіль «УРАЛ» для проведення так званих «переговорів» із генералом ОСОБА_39

Далі, о 7 год. великі десантні кораблі «Георгій Побідоносець» та «Оленегорський Горняк» Збройних Сил Російської Федерації, зайшли в бухту Камишова, де розвантажили до 20 броньованих автомобілів «ТИГР», три вантажні автомобілі «КАМАЗ» та один «УРАЛ».

3 березня 2014 року на паромі «Єйськ» до порту «Крим» прибули озброєні військовослужбовці Російської Федерації, які взяли під контроль всю переправу. На наступному паромі було переправлено групу військовослужбовців, які захопили відділ прикордонної служби «Керч».

Додатково, цього ж дня, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації на 6 бронетранспортерах заблокували Центр оперативно-бойового забезпечення в місті Бахчисарай, а Центр радіоелектронної розвідки на мисі Фіолент заблокували озброєні військовослужбовці 31 бригади повітрянодесантних військ Збройних Сил Російської Федерації.

Також, цього ж дня, заблокована бригада внутрішніх військ у місті Сімферополі та посилено блокування суднами Чорноморського флоту Російської Федерації кораблів Військово-Морських Сил України.

Так, розвідувальний корабель «Славутич» блокувався морським тральщиком «Турбініст», рейдовим буксиром «РБ - 389», морським буксиром «МБ-174», на яких перебували озброєні військовослужбовці Російської Федерації.

Вихід із Севастопольської бухти блокували морські буксири «МБ-173», рейдовий буксир «РБ-174», колекторне судно «КІЛ-158» і судно виміру фізичних полів «СФП-153», які, перебуваючи на внутрішньому рейді, імітували несправність основних механізмів та втрату ходу, неможливість залишити місце стоянки.

Вхід в озеро Донузлав було заблоковано ракетним крейсером «Москва», малим ракетним кораблем «Штіль», ракетним катером «Молнія» та судном виміру фізичних полів «СФП-183».

Вихід із бухти Стрілецька заблоковано ракетним катером «Івановець» та морським тральщиком «Жуков». Малий протичовновий корабель «Поворіно» блокував катери та кораблі державної прикордонної служби в районі Керченської протоки.

• районі смт. Новоозерне було виявлено чотири автомобілі «КАМАЗ» та військовослужбовців 810 бригади Морської піхоти Збройних сил Російської Федерації, які переміщувалися в напрямку Кримського перешийку для його блокування. Цього ж дня, до Чонгару вийшло 10 бронетранспортерів, розпочато інженерне обладнання позицій блокування.

Крім того, 3 березня 2014 року була захоплена радіотехнічна рота Повітряних сил на мисі Меганом. З 8 години 3 березня 2014 року в районі контрольно-пропускного пункту військових частин посилилась агітація щодо переходу військовослужбовців на бік окупантів, проводилися мітинги із залученням «козаків» та жінок з дітьми.

На причалі в смт. Новоозерне, з метою контролю бухти, військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації обладнали блок пости з вогневими кулеметними точками.

Цього ж дня, з бухти Козачої в напрямку міста, вийшла колона в складі 30 автомобілів «КАМАЗ» з озброєними військовослужбовцями Російської Федерації. Також, великий десантний корабель «Азов» в бухті Козача розгрузив бронетранспортери, чотири автомобілі «УРАЛ» та автомобіль «КАМАЗ», дві одиниці зенітно-ракетного комплексу «Оса», які відразу почали обладнувати вогневі позиції за межами 810 бригади Морської піхоти Російської Федерації.

Про події 4 березня 2014 року у свідка наявна лише інформація про те, що о 14 год. 30 хв. до бухти Козача зайшли великі десантні кораблі «Оленєгорський Горняк», «Мінськ», «Калінінград», «Георгій Побідоносець» Збройних Сил Російської Федерації.

5 березня 2014 року в районі м. Джанкой українською розвідкою виявлено особовий склад 1 механізованого батальйону «Схід» 18 окремої механізованої мотострілецької бригади, 31

десантно-штурмову бригаду повітрянодесантних військ та 22 бригаду спеціального призначення Збройних Сил Російської Федерації.

Цього ж дня з території Росії почали масово прибувати члени так званої «самооборони» та так звані «козаки», які надалі брали участь у блокуванні українських військових частин.

• 6 год. 30 хв. 6 березня 2014 року в районі аеродромів «Гвардійске», «Кача», «Херсонес», на в'їздах «Чонгар» та «Красноперекопськ», з метою нарощення систем Протиповітряної оборони Збройних Сил Російської Федерації, проведено розгортання зенітно-ракетних комплексів «Оса».

• 10 годині цього ж дня захоплено Радіотелевізійний передавальний центр в м. Сімферополі, припинена трансляція українських каналів - увімкнено російські канали.

Вже 7 березня 2014 року, через паромну переправу прибуло ще 94 вантажівки, 2 мікроавтобуси «УАЗ» з особовим складом військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації.

Цього ж дня, о 9 год. 30 хв. великий десантний корабель «Георгій Побідоносець» Збройних Сил Російської Федерації розвантажив в Козачій бухті бронетехніку, автомобілі «УАЗ», автобуси «ПАЗ» та особовий склад військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації.

• 10 годині великий десантний корабель «Ямал» Збройних Сил Російської Федерації розвантажив в Козачій бухті до 12 автомобілів «КАМАЗ», бензовози та польові кухні.

• період часу з 15 год. 20 хв. по 16 год. 20 хв. великий десантний корабель «Калінінград» Збройних Сил Російської Федерації розвантажив в Козачій бухті 17 автомобілів «УРАЛ», 2 бронетранспортери та особовий склад військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації.

Також, 7 березня 2014 року військовослужбовці сил спеціального призначення Російської Федерації, прикриваючись «козаками» та жінками з дітьми, здійснили захоплення командного пункту тактичної групи «Крим».

8 березня 2014 року від мережі інтернет відключено кримськотатарський канал «АТР».

Цього ж дня, в 00 год. 40 хв. групою військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації виведено з ладу антенне поле приймально-передавального центру аеродрому «Бельбек».

Зафіксовано створення польових таборів для розміщення особового складу та техніки, які перекидаються з території Росії, на полігоні «Опук» в районі стрільбища 810 бригади Морської піхоти та на мисі «Херсонес».

9 березня 2014 року в районі 4 кілометру від м. Армянська українською розвідкою ідентифіковано військовослужбовців 17 окремої мотострілкової бригади та ротно-тактичну групу 810 бригади Морської піхоти Збройних Сил Російської Федерації.

• цей же час, в районі Перекопа зафіксовано десантно-штурмовий батальйон Збройних Сил Російської Федерації на 40 легкоброньованих автомобілях «ТИГР». У районі Чонгару зосереджена ротно-тактична група Морської піхоти Збройних Сил Російської Федерації на 10 «ТИГРах».

За добу 9 березня 2014 року через Керченську переправу було перекинуто 149 вантажівок з військовослужбовцями Російської Федерації. Великі десантні кораблі Збройних Сил Російської Федерації «Саратов», «Ямал», «Калінінград», «Георгій Побідоносець» і «Азов» за добу у бухті Козача розвантажили 80 вантажівок різного типу, 15 одиниць бронетехніки, 20 бронеавтомобілів, 10 автобусів «ПАЗ» та особовий склад військовослужбовців Російської Федерації.

Загалом, до 19 березня 2014 року на територію півострову Крим було додатково перекинуто до 30 тисяч особового складу Збройних Сил Російської Федерації.

Отримана розвідувальними заходами інформація, в інформаційних зведеннях двічі на добу надавалася до вищого штабу.

Свідок ОСОБА_40 суду показав, що з 2010 року займав посаду директора Департаменту персоналу Державної прикордонної служби України. Виконував обов'язки Міністра оборони України з 24 березня по 3 липня 2014 року.

Свідок повідомив суду, що Російською Федерацією проведена потужна, заздалегідь спланована операція по військовій окупації та анексії Автономної Республіки Крим. Однією із складових частин цієї операції було пониження потенціалу Збройних Сил України. На момент початку агресії Збройні Сили України були абсолютно небоєготовими.

Верховний Головнокомандуючий - Президент України ОСОБА_12, оцінюючи загрози зі сторони Російської Федерації, повинен був вимагати від Головнокомандуючого Збройних Сил України - начальника Генерального штабу провести стратегічне планування оборонних операцій по захисту Автономної Республіки Крим.

Однак, ОСОБА_12 за 4 роки президентства не провів жодного стратегічного командно-штабного навчання, жодного навчання з бойовою стрільбою на рівні бригад.

• приходом ОСОБА_12 на посаду Президента України був скорочений оперативний штаб, знищені системи логістики та мобілізації в Збройних Силах України. Збори резервістів Збройних Сил України з 2010 по 2014 рік жодного разу не проводились.

Крім того, в Збройних Силах України ще в 2007 році планувалося створення сил спецоперацій, чого зроблено не було. У січні 2012 року свідка викликав Міністр оборони України ОСОБА_41 та запропонував посаду командуючого силами спецоперацій. 24 січня 2012 року на ОСОБА_40 було оформлене подання про призначення на цю посаду, однак через декілька днів ОСОБА_41 повідомив, що в м. Москві свідку ніяк не можуть забути острів Тузлу, де той керував діями українських прикордонників, а тому він на цю посаду не підходить.

Стан бойової готовності військових частин та складових бойового оперативного забезпечення Збройних Сил України на початок 2014 року був наступним: у Збройних Силах України було 117 з'єднань і частин, з них готових - 56, частково готових - 11, не готових - 50.

Стан мобілізаційної готовності частин сил резерву Збройних Сил України на початок 2014 року був наступний: по Збройним Силам України всього 40 з'єднань і частин резерву, із них готових - 9, частково готових - 12, і 19 - не готових.

• той же час, Російською Федерацією на кордоні з Україною, напередодні подій в Автономній Республіці Крим, під виглядом забезпечення проведення Зимової олімпіади в Сочі, було створено потужне угруповання боєготових Збройних Сил.

Керівництво операцією щодо військової окупації півострова Крим здійснював генерал-полковник ОСОБА_42, начальник штабу генерал-полковник ОСОБА_43, яким були підпорядковані перекинуті на територію півострову Крим Миротворча бригада, 31 повітрянодесантна бригада з м. Ульянівська, 104 парашутно-десантний полк «Черёха», 76 повітрянодесантна дивізія із Псковської області, 282 батальйон Морської піхоти із м. Темрюка, 10 бригада спецназу з хутора Молькіно Краснодарского краю та 22 бригада спецназу Південного округу з с. Степного Ростовської області.

Зокрема, у кінці лютого - початку березня 2014 року на аеродром «Гвардійське» прилетіло вісім літаків «ІЛ-76», в кожному до 300 військовослужбовців повітрянодесантних військ Російської Федерації, що було складовою частиною проведеної Російською Федерацією операції по окупації Криму. Як приклад, свідок навів операцію «Дунай», а саме: перекидання літаками «АН-12» повітрянодесантних військ Радянського Союзу у Чехословаччину.

Свідок прибув на півострів Крим 4 березня 2014 року. Фактично на той час активну фазу операції щодо окупації півострова уже було проведено. Основні вузли контролювались повітрянодесантними військами, морською піхотою та силами спеціального призначення Збройних Сил Російської Федерації.

05 березня 2014 року під час відвідування частин Державної прикордонної служби України, які блокувалися військовослужбовцями Збройних Сил Російської Федерації, ОСОБА_40 був взятий в полон військовослужбовцями повітрянодесантних військ Росії.

Також, свідок показав, що на початку подій в Автономній Республіці Крим перебувало 13 468 військовослужбовців Збройних Сил України, 2 560 військовослужбовців Національної гвардії, 1 970 військовослужбовців Державної прикордонної служби України, 1 614 військовослужбовців Служби безпеки України, 527 військовослужбовців Управління державної охорони та 274 військовослужбовця Державного космічного агентства.

• території Автономної Республіки Крим на материкову частину України за період з лютого по травень 2014 року вийшло лише 3 990 військовослужбовців Збройних Сил України, 1 177 військовослужбовців Національної гвардії, 579 військовослужбовців Державної прикордонної служби, 242 військовослужбовця Служби безпеки України, 20 військовослужбовців Управління державної охорони та 60 військовослужбовців Державного космічного агентства, які залишилися вірними присязі.

Свідок ОСОБА_44 суду показав, що службу в Збройних Силах України проходив із часу їх заснування на посадах командира бригади надводних кораблів в м. Севастополі, де формували і створювали Військово-Морські Сили України. Далі, на посадах командира ескадри Військово-Морських Сил України, заступника начальника Генерального штабу з Євроінтеграції та з 2006 по 2010 рік Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

За час його перебування на посаді Командувача Військово-Морських Сил свідок вимагав від командування Чорноморського флоту Російської Федерації чіткого виконання та дотримання угоди щодо базування Чорноморського флоту Російської Федерації в Автономній Республіці Крим.

• 2010 року, з приходом до влади Президента ОСОБА_12, в першу чергу змінилася кадрова політика щодо формування Військово-Морських Сил України. Його (свідка) звільнили. Як йому повідомили, надійшла команда з м. Москви: «Убрать этого бандеровца».

Через місяць був звільнений його заступник з військ Берегової оборони, потім пішли зміни командирів батальйонів та кораблів. Зміни відбувалися за принципом коли проукраїнські офіцери мінялися на більш лояльніших проросійських.

Крім того, була запроваджена реформа Збройних Сил України, яка передбачала перехід до військової служби за контрактом, внаслідок чого, станом на початок 2014 року, Військово-Морські Сили України вже на 100 відсотків були укомплектовані контрактниками з Автономної Республіки Крим.

Також, свідок зазначив, що за його наказом проведено розслідування щодо боєготовності Збройних Сил України. Розслідування показало реальний стан в якому на лютий 2014 року перебували Збройні Сили України. Зокрема, з 20 тисяч військовослужбовців, які повинні бути боєготовими, боєздатними виявилися лише 6 тисяч.

• 20 чисел лютого 2014 року розпочалася збройна агресія Росії щодо України, захоплення адмінбудівель, аеропортів, блокування доріг, військових частин та кораблів. За даними розвідки до 6 тисяч військовослужбовців, сил спеціальних операцій та повітрянодесантних військ Російської Федерації вже було перекинуто до Криму.

27 лютого 2014 року ОСОБА_44 був призначений виконуючим обов'язки Міністра оборони України (перебував на посаді до 25 березня 2014 року).

Одразу, у спілкуванні з заступником начальника Генерального штабу ОСОБА_46, свідок

з'ясував, що зранку 27 лютого 2014 року Військово-Морські Сили України були приведені в бойову готовність, однак пізніше, колишній начальник Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_47 цей наказ скасував.

ОСОБА_44 одразу вийшов на зв'язок з ОСОБА_48 (начальником Генерального штабу, колишнім Командувачем Військово-Морськими Силами України) та усунув його від посади. Потім свідку доповіли, що ОСОБА_48 з гіпертонічним кризом знаходиться в шпиталі, де його «відвідують» Командувач Чорноморського флоту Російської Федерації ОСОБА_49 та колишній Командуючий Чорноморського флоту ОСОБА_50

На засіданні Ради Національної безпеки і оборони 28 лютого 2014 року свідок доповів про ситуацію, яка склалася в Автономній Республіці Крим, а також на кордонах України від м. Чернігова до м. Маріуполя. Зокрема, свідок повідомив, що Збройні Сили Російської Федерації на кордоні з Україною розгорнули свої угруповання кількісним складом від 60 до 80 тисяч військовослужбовців. Було прийнято рішення про приведення Збройних Сил України в бойову готовність «повна», однак, без виходу із військових частин.

• перших числах березня 2014 року, за дорученням виконуючого обов'язки Президента України ОСОБА_51, свідок особисто спілкувався з Міністром оборони Російської Федерації ОСОБА_52, вимагав повернення Збройних Сил Російської Федерації в пункти своїх дислокацій та припинення блокування українських військових частин та кораблів на території Автономної Республіки Крим. ОСОБА_52 повідомив, що Збройні Сили Російської Федерації блокування не здійснюють, це все «самооборона».

Свідок ОСОБА_53 суду показав, що з січня 2014 року проходив службу в м. Севастополі у складі Військово-Морських Сил України на посаді заступника командуючого з логістики. З 2 по 7 березня 2014 року тимчасово виконував обов'язки Командуючого Військово-Морських Сил України, а з 7 березня 2014 року був призначений на посаду Командувача Військово-Морських Сил України.

Щодо агресії Російської Федерації свідок показав.

Уночі 27 лютого 2014 року було захоплено адміністративні будівлі Автономної Республіки Крим. Військово-Морські Сили України о 06 год. 38 хв. були приведені у вищий ступінь бойової готовності тимчасово виконуючим обов'язки командувача Військово-Морських Сил України ОСОБА_54, однак, він же, о 17 год. 40 хв. дав відбій бойовій готовності. На даний час ОСОБА_54 займає посаду заступника командуючого Балтійським флотом Збройних сил Російської Федерації.

Розпочався процес блокування аеродромів «Бельбек», «Саки» і аеропорту «Сімферополь». Були заблоковані Кримські перешийки: наряди Міністерства Внутрішніх справ були зняті, а їх місце зайняли представники так званої «самооборони», кримського «Беркуту» та військовослужбовці Російської Федерації.

28 лютого 2014 року, за вказівкою начальника штабу Військово-Морських Сил України ОСОБА_55, були знищені всі документи бойового застосування Військово-Морських Сил України, апаратура «ЗАС» та шифр-апаратура, у тому числі блокноти, які використовувались для кодування, що унеможливило бойове застосування кораблів та використання засобів секретного зв'язку.

Надалі, ОСОБА_55 проходив службу на посаді заступника командуючого Каспійською флотилією Збройних Сил Російської Федерації. На даний час звільнився і за даними свідка проживає в м. Севастополі, працює на підприємстві колишнього Міністра оборони України ОСОБА_56

Через знищення засобів спецзв'язку, керування Військово-Морськими Силами України здійснювалося засобами відкритого зв'язку, які прослуховували військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації.

28 лютого 2014 року тимчасово виконуючий обов'язки Командувача ОСОБА_54 та начальник штабу Військово-Морських Сил України ОСОБА_55 «вибули» на військово-лікарську комісію з подальшим звільненням з лав Збройних Сил України.

Близько 20 год. 28 лютого 2014 року очолити Військово-Морські Сили України було запропоновано контр-адміралу ОСОБА_57, однак, вже 2 березня 2014 року останній зрадив присязі.

Ввечері 2 березня 2014 року свідок, будучи призначеним тимчасово виконуючим обов'язки командуючого Військово-Морськими Силами України прибув на командний пункт Військово-Морських Сил України.

Зі сторони Російської Федерації ОСОБА_53 протистояв Командуючий Чорноморським флотом ОСОБА_49, якого підтримував Командуючий Південного воєнного округу ОСОБА_42 зі своїми заступниками ОСОБА_58 та ОСОБА_43, колишній Командувач Чорноморським флотом - заступник головнокомандувача Військово-Морськими Силами Російської Федерації ОСОБА_50, два заступника Міністра оборони Російської Федерації ОСОБА_59 та ОСОБА_60 Крім того, спеціальною операцією по анексії Автономної Республіки Крим керував адмірал ОСОБА_61

• цей час були спроби залучити до з'ясування об'єктивної ситуації на півострові Крим представників ОБСЄ та ООН. Представник ООН ОСОБА_53 зміг потрапити до Криму, а вже представники ОБСЄ і друга делегація ООН до Автономної Республіки Крим допущені не були.

Інтенсивне блокування військових частин, в тому числі і корабельного складу, почалося після зради ОСОБА_57 і припало на 3 - 6 березня 2014 року. Блокування здійснювали

російські військовослужбовці без розпізнавальних знаків за підтримки так званих «козаків» та цивільного населення.

Надалі їх було ідентифіковано, як військовослужбовців 810 бригади Морської піхоти Чорноморського флоту, 45 полку спеціального призначення повітрянодесантних військ, 76 Псковської повітрянодесантної дивізії, Ульянівської бригади повітрянодесантних військ Збройних Сил Російської Федерації.

Для перекидання вказаних військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації до Автономної Республіки Крим використовувалась як військова транспортна авіація, так і десантні кораблі Чорноморського та Балтійського флотів Російської Федерації, а також залізнично - автомобільний транспорт з використанням Керченської переправи.

• пунктах базування Військово-Морських Сил України (Севастопольська бухта, Стрілецька бухта, озеро Донузлав) корабельний склад Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації на першому етапі здійснював блокування фарватерів, як бойових кораблів, так і суден забезпечення. На другому етапі, з 3 березня 2014 року в Стрілецькій бухті виставлено бомбо-сіткове загородження, а вже 6 березня 2014 року відбулося затоплення російських кораблів на вихідному фарватері озера Донузлав.

Крім того, зранку 3 березня 2014 року на командний пункт Військово-Морських Сил України

• супроводі екіпірованих охоронців та групи «козаків» увірвався ОСОБА_57, який намагався заарештувати свідка, однак, силами українських військовослужбовців їх було витіснено за межі військової частини.

Після цього, ОСОБА_53 дав команду не пускати на територію військових частин Військово-Морських Сил України ОСОБА_57, ОСОБА_55, ОСОБА_54 та ОСОБА_48

18 березня 2014 року, при спробі захоплення російськими військовослужбовцями військової частини Центрального управління воєнно-топографічного та навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України у м. Сімферополі, загинув прапорщик ОСОБА_62, було поранено старшого лейтенанта ОСОБА_63

Цього дня, близько 22 год. під час зустрічі із заступником головнокомандувача Військово-
Морськими Силами Російської Федерації ОСОБА_50 (з яким він був знайомий по спільній
службі в Криму), та заступником Міністра оборони Російської Федерації ОСОБА_59
(колишнім співробітником Комітету Державної Безпеки) свідок попередив останніх, що у
разі подальшого порушення меж військових частин України буде застосовано зброю на
ураження.

19 березня 2014 року відбувся штурм штабу Військово-Морських Сил України, свідка було арештовано і поміщено до гарнізонної гауптвахти Збройних Сил Російської Федерації в м. Севастополі. За час перебування в полоні на ОСОБА_53 тиснули - примушували до зради Батьківщині. Надалі він був переданий українській стороні.

Свідок ОСОБА_39 показав, що виконував обов'язки заступника командуючого Військово-Морських Сил Збройних Сил України берегової оборони з січня 2011 року.

Щодо російської агресії свідок показав.

• 2012 році була проведена реформа Військово-Морських Сил України, внаслідок якої свідок втратив функцію управління, право прямих наказів своїм підлеглим частинам берегової оборони. Таким правом був наділений виключно командувач Військово-

Морськими Силами України, що, загалом, вплинуло на боєздатність Військово-Морських Сил України під час агресії Російської Федерації.

• листопаді 2013 року розпочалося накопичення ресурсів Збройними Силами Російської Федерації в Автономній Республіці Крим, зокрема, на військову базу Збройних Сил Російської Федерації в смт. Гвардійське поставлено 45 цистерн пального замість 12.

• січні 2014 року з Головного управління української розвідки до свідка надійшла інформація про укомплектування та переозброєння на нові зразки чотирьох бригад швидкого реагування Російської Федерації (місце дислокації у містах Ульянівську, Тулі, Пскові, Тольятті та Іванові), нібито для забезпечення порядку при проведенні Зимових Олімпійських ігор в Сочі. Потім ці бригади блокували військові частини Військово-Морських Сил України.

27 лютого 2014 року о 4 годині 30 хвилин ОСОБА_39 отримав повідомлення про захоплення будівель Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Далі, о 6 год. 30 хв.

• Антитерористичному центрі, який був розташований в Головному управлінні МВС України, переглядаючи відео захоплення цих будівель, свідок переконався, що діяв підрозділ військ спеціального призначення.

Цей відеозапис був переданий до Служби безпеки України або Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, або ж начальником Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим.

За результатами наради, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим пішов на перемови з особами, які захопили будівлю Ради міністрів.

1 березня 2014 року в районі смт. Гвардійське були перебиті всі мережі зв'язку із м. Києвом. Блокування приміщення управління військ берегової оборони в м. Сімферополі почалося з 2 березня 2014 року.

• першій лінії блокування стояли «кубанські козаки» та проросійськи налаштоване цивільне населення, загони так званої «самооборони». У другій лінії стояли озброєні стрілецькою зброєю та гранатометами підрозділи 76 дивізії Повітрянодесантних військ Російської Федерації на двох бронетранспортерах, бронемашині «ТИГР» та броньованому «КАМАЗі».

Аеропорти в Автономній Республіці Крим блокувалися частинами 810 бригади морської піхоти Чорноморського флоту спільно з 31 бригадою Повітрянодесантних військ Збройних Сил Російської Федерації.

501 батальйон Морської піхоти Військово-Морських Сил України в м. Керчі блокували підрозділи 77 бригади морської піхоти Каспійської флотилії Збройних Сил Російської Федерації.

1 окремий феодосійський батальйон морської піхоти в м. Феодосії блокувався військовослужбовцями 810 бригади Морської піхоти Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації. Здійснювалося перешкоджання забезпечення військової частини, мінування виходів, відключення від усіх мереж постачання.

22 березня 2014 року ОСОБА_39 захопили в полон війська спецпризначення Російської

Федерації. У полоні він утримувався чотири доби. Після чого був переданий українській стороні в пункті пропуску Чонгар.

Під час перебування в полоні, заступник командувача Чорноморським флотом Збройних Сил Російської Федерації ОСОБА_65 примушував свідка до зради, пропонував посаду в Збройних Силах Російської Федерації та квартиру в м. Ростові.

Нажаль, командир 501 окремого батальйону морської піхоти Військово-Морських Сил України ОСОБА_66, командир 36 окремої бригади берегової оборони Військ берегової і територіальної оборони ОСОБА_67, начальник штабу військ берегової оборони Військово-Морських Сил України зрадили присязі та «здали» військові частини Збройним Силам Російської Федерації.

Інші військові частини були взяті штурмом.

Свідок ОСОБА_68 суду показала, що в Автономній Республіці Крим вона проходила військову службу з 1995 року. Зокрема, з 2009 року на посаді помічника командувача Військово-Морськими Силами України.

Починаючи з січня 2014 року розпочалося збільшення чисельності військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації на території Автономної Республіки Крим.

27 лютого 2014 року було захоплено приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Одночасно почалося блокування українських військових частин в Криму. Зокрема, ввечері 27 лютого надійшла інформація про пересування 14 вантажних автомобілів «УРАЛ»,

• кожному з яких перебувало близько 20-30 російських військовослужбовців, та двох бронетранспортерів, які надалі заблокували аеродром «Бельбек».

Блокування штабу Військово-Морських Сил України в м. Севастополі розпочалося з кінця лютого 2014 року. Спочатку блокування здійснювали особи в цивільному, потім - із так званої «самоборони» та озброєні російські військовослужбовці без розпізнавальних знаків.

Так, з кінця січня 2014 року в м. Севастополі з'явилося багато чоловіків спортивної статури у віці 25-35 років, які не були кримчанами. Саме вони під виглядом цивільного населення, а вже потім відкрито, у військовій формі Збройних Сил Російської Федерації, блокували штаб Військово-Морських Сил України.

Починаючи з березня 2014 року штаб Військово-Морських Сил України відвідували
заступники Міністра оборони Російської Федерації ОСОБА_59 і ОСОБА_60, заступник
головнокомандувача Військово-Морських Сил Російської Федерації ОСОБА_50,
Командуючий Чорноморським Флотом Збройних сил Російської Федерації ОСОБА_49, з
пропозиціями зрадити Україні та перейти на бік Російської Федерації в так зване
«Міністерство оборони Криму»; вимагали не підкорятися наказам з м. Києва, здати зброю,
посилались на те, що легітимним Президентом України є ОСОБА_12

19 березня 2014 року відбувся штурм штабу Військово-Морських Сил України, спочатку зламали огорожу, на територію почали заходити цивільні з дітьми, за ними - «козаки», а потім військовослужбовці спеціального призначення Збройних Сил Російської Федерації. Останні захопили штаб, а Командуючого Військо-Морськими Силами України ОСОБА_53 взяли в полон.

Про всі випадки порушень міждержавних українсько-російських угод Збройними Силами Російської Федерації повідомлялося Міністерство закордонних справ України.

Свідок ОСОБА_69 суду показав, що з 1995 року займав посаду першого заступника Голови Державної прикордонної служби України.

• 20 лютого 2014 року почалося загальне ускладнення обстановки в Автономній Республіці Крим. З 26 на 27 лютого озброєною групою захоплено приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

• 28 лютого 2014 року озброєні військовослужбовці Російської Федерації, за допомогою цивільних осіб, почали блокувати Севастопольський загін Морської охорони Державної прикордонної служби України.

• цей же день, пост технічного спостереження «Текіль» зафіксував переліт на аеродром «Кача» 10 гелікоптерів з території Російської Федерації, три з яких були заявлені для проведення прикордонного контролю, а сім заявлено не було. Надалі зафіксовано переліт 8 літаків з Російської Федерації на територію Автономної Республіки Крим без будь-яких повідомлень і, відповідно, без проведення будь-якого прикордонного контролю; зафіксовано ще ряд перельотів гелікоптерів Збройних Сил Російської Федерації на територію України без будь-яких заявок і прикордонного контролю.

Крім того, 2 березня 2014 року відбулася спроба захоплення корабельно-катерного складу Севастопольського, Ялтинського, Керченського морських загонів Морської охорони Державної прикордонної служби України, а тому у ніч з 2 на 3 березня 2014 року весь корабельно-катерний склад Державної прикордонної служби в кількості 23 одиниць з особовим складом, зброєю та таємними документами був виведений на материкову частину України.

4 березня 2014 року розпочалися спроби захоплення Керченського та Ялтинського загонів Морської охорони, 12 відділів прикордонної служби і 29 постів технічного спостереження, які знаходилися в Автономній Республіці Крим.

6 березня 2014 року російські військовослужбовці, за допомогою цивільного населення, здійснили напад на мобільну прикордонну заставу «Масандра» - напад було відбито.

Також, 6 березня 2014 року російські військовослужбовці прибули на паромну переправу в пункт пропуску «Крим-Кубань», заблокували і захопили прикордонний наряд. Після чого, із території Російської Федерації на територію України заїхало до 10 вантажних автомобілів «КАМАЗ» з військовослужбовцями Російської Федерації.

8 березня 2014 року на територію прикордонного пункту - бухта «Карачі», без повідомлення


Сообщение добавлено 08.02.2019 в 03:23.

Продовження
______________________________

Цитата:
• прикордонного контролю, кораблями Чорноморського флоту Російської Федерації, було доставлено 18 автомобілів із продовольством, бронетранспортери, а також 17 вантажних автомобілів «КАМАЗ».

• 8 березня 2014 року почалися спроби захоплення усіх підрозділів Державної прикордонної служби України, які дислокувались на території Автономної Республіки Крим.

Вже станом на 12 березня 2014 року були заблоковані або виведені з ладу всі 57 об'єктів Державної прикордонної служби України в Автономній Республіці Крим.

Свідок ОСОБА_70 суду показав, що в Автономній Республіці Крим проходив військову службу з 1997 року, остання посада - командир великого розвідувального корабля «Славутич».

Приблизно з 27 лютого 2014 року, силами допоміжного флоту Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації в складі 6 рейдових та 2 морських буксирів, на яких знаходились озброєні російські військовослужбовці, в Севастопольській бухті розпочалося

блокування корабля «Славутич», внаслідок чого корабель був позбавлений можливості вийти у відкрите море.

Також, для блокування періодично залучались 3 морські тральщики проекту «266-М» та ракетні катери Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації.

Зброя даними суднами та бойовими кораблями не використовувалась, були лише провокаційні спроби наведення артилерійських установок у бік корабля «Славутич». Крім цього, російські військовослужбовці встановили на березі дві снайперські точки та прожектор з датчиком руху.

Зі свідком особисто спілкувався Командуючий Чорноморським флотом Збройних Сил Російської Федерації ОСОБА_49 Останній пропонував підняти над кораблем «Славутич» Андріївський прапор і продовжити службу в складі Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації.

• ніч з 21 на 22 березня 2014 року силами особового складу, з метою недопущення експлуатації корабля, частково було виведено з ладу навігаційне обладнання, знищена апаратура засекреченого зв'язку, секретні блоки апаратури розпізнавання та вся документація.

Приблизно о 15 год. 22 березня 2014 року відбулося захоплення корабля «Славутич» особами у цивільному та озброєними військовослужбовцями без розпізнавальних знаків, які потрапили на корабель з морського буксиру Російської Федерації.

Одразу ж після захоплення корабля «Славутич», на його борт піднялися військовослужбовці великого протичовнового корабля «Керч» Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації.

Свідок ОСОБА_71 суду показав, що проходив службу на посаді командира 1 бригади надводних кораблів Військово-Морських Сил України в період лютого-березня 2014 року.

28 лютого 2014 року допоміжними суднами та бойовими кораблями Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації розпочалося блокування кораблів 1 бригади надводних кораблів Військово-Морських Сил України в бухтах Севастопольській та Стрілецькій, внаслідок чого українські кораблі були позбавлені можливості вийти у відкрите море та були заблоковані в пунктах постійної дислокації.

При цьому, українські військовослужбовці знаходилися всередині кораблів, оскільки останні перебували під прицілом російських кулеметників та снайперів, що розташувалися на березі.

Командуючий Чорноморським флотом Збройних Сил Російської Федерації ОСОБА_49 неодноразово пропонував ОСОБА_71 зрадити присязі та перейти до складу Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації.

Підпорядковані свідку кораблі були захоплені протягом 20 - 27 березня 2014 року. Тактика захоплень була однакова. Спочатку з плавзасобів Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації на борт українських кораблів висаджувалась так звана «самооборона», потім - «козаки», а вже після них - військовослужбовці Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації.

Свідок ОСОБА_72 суду показав, що в період лютого-березня 2014 року займав посаду оперативного чергового Військово-Морських Сил України.

• кінці лютого 2014 року було зафіксовано переліт авіації Російської Федерації, яка не базувалася в Автономній Республіці Крим, в складі 8 літаків «ІЛ-76» та одного «ТУ-134», які здійснили посадку на аеродромі «Кіровське», де висадили десант російських військовослужбовців.

Надалі вказані російські військовослужбовці здійснювали блокування та захоплення українських військових частин на території Автономної Республіки Крим.

Свідок ОСОБА_73 суду показав, що з грудня 2010 року займав посаду заступника командира 1 окремого феодосійського батальйону Морської піхоти по роботі з особовим складом.

• кінці лютого 2014 року, повернувшись на службу з відпустки, свідок дізнався про блокування військової частини в м. Феодосії. Блокування військової частини здійснювали військовослужбовці 810 бригади Морської піхоти Збройних Сил Російської Федерації.

Перший заступник командуючого Чорноморським флотом Збройних Сил Російської Федерації ОСОБА_74 та генерал-лейтенант Збройних Сил Російської Федерації ОСОБА_58 схиляли військовослужбовців зрадити присязі та перейти на бік Російської Федерації.

• кінці березня 2014 року відбувся штурм військової частини російськими військовослужбовцями, які для штурму застосували броньовану техніку та гвинтокрили. Після штурму ОСОБА_73 був доставлений в Севастопольську гарнізонну вахту Чорноморського флоту, де перебував у полоні декілька днів.

Свідок ОСОБА_75 суду показав, що проходив військову службу на посаді заступника командира військової частини А4515, аеропорт «Бельбек».

Це бригада тактичної авіації, яка дислокувалась на околиці міста Севастополя, колишнє селище Любимівка. У розпорядженні аеропорту перебувало 368 гектарів землі, на яких розташовувався військовий аеродром «Бельбек» з відповідною інфраструктурою.

27 лютого 2014 року близько 21 год. 30 хв. надійшов дзвінок від чергового льотчика, який повідомив, що в районі літерного будинку помічений рух невстановлених військових. Прибувши на місце, було встановлено, що вздовж периметру, в районі базування цивільного сектору аеродрому, знаходились військовослужбовці на вантажних військових автомобілях та бронетранспортерах, один із яких використовувався, як командна штабна машина для управління та зв'язку.

Забезпечення харчуванням цих військовослужбовців здійснювалося транспортними засобами

• військовими номерами Російської Федерації, що засвідчило приналежність блокувальників до Збройних Сил Російської Федерації.

Вранці 28 лютого 2014 року, після спроби запуску літака для виконання бойового чергування, з торцевої частини аеродрому було здійснено прорив огорожі. У кінець злітно-посадкової смуги виїхали бронетранспортер та військовий вантажний автомобіль, зенітна установка якого була розвернута в положення, що перешкоджало зльоту та посадці військових літаків Збройних Сил України, а тому льотчик був вимушений зупинити виліт.

Надалі, почалося поступове проникнення та захоплення російськими військовослужбовцями елементів інфраструктури аеродрому.

Остаточне захоплення військової частини відбулося у кінці березня 2014 року підрозділами бригади морської піхоти Збройних Сил Російської Федерації з м. Темрюка.

Свідок ОСОБА_76 суду показав, що з січня 2013 року проходив службу на посаді командира військової частини А4515, місце дислокації м. Севастополь, аеродром «Бельбек», який також використовувався для рейсів цивільної авіації.

27 лютого 2014 року о 21 год. 30 хв. біля цивільного сектору військової частини, черговою службою було зафіксоване прибуття військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації. Останні прибули на 16 вантажних автомобілях «УРАЛ» та «КАМАЗ», а також на 2 бронетранспортерах. Свідок вступив з ними в перемовини, під час яких командир вказаних військовослужбовців повідомив, що у них є інформація про переміщення на аеродром українських екстремістів, бойових підрозділів «Правого сектору».

Військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації розмістилися за територією військової частини та зайняли цивільний сектор аеропорту «Бельбек», звідки усунули співробітників та прикордонників.

28 лютого 2014 року, за наказом по оперативній лінії з командного центру Повітряних Сил України, два екіпажі літаків були переведені в готовність номер один і готувалися до виконання вильоту з аеродрому.

Після перехоплення цих команд, з боку цивільного сектору аеропорту «Бельбек» озброєні російські військовослужбовці, на кількох вантажних автомобілях «УРАЛ», здійснили прорив, перекрили злітно-посадкові смуги та унеможливили подальший виліт літаків.

Надалі, постійно відбувалися провокації з боку цивільних осіб в кількості 50-60 чоловік з прапорами Російської Федерації, які намагалися блокувати в'їзд до військової частини; декілька разів під'їжджали військовослужбовці Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації, вимагали спустити державний прапор, здати зброю і залишити територію військової частини.

22 березня 2014 року на контрольно-пропускний пункт військової частини на військовому автомобілі «УАЗ» прибув командир 810 бригади Морської піхоти Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації та пригрозив ОСОБА_76 силовим захопленням частини, запропонував добровільно здати зброю, зняти державний прапор та залишити військову частину, на що отримав відмову.

Цього ж дня о 16 год. 45 хв. відбулося силове захоплення військової частини. Спочатку російський військовий бронетранспортер зламав частину огорожі, а потім на територію військової частини зайшли цивільні, так звані «козачки», а вже за ними - російські військовослужбовці.

Приблизно о 20 год., під приводом зустрічі з Командуючим Чорноморським флотом Збройних Сил Російської Федерації ОСОБА_49, котрий, на думку свідка, керував цією операцією, ОСОБА_76 доправили до гауптвахти гарнізону Чорноморського флоту Російської Федерації, де три дні протримали в полоні.

На думку свідка, агресія Російської Федерації розпочалася з 20 лютого 2014 року, оскільки військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації повідомили йому, що саме цього дня їх угрупування було передислоковане в трюмах десантних кораблів на базу 810 бригади Морської піхоти Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації в м. Севастополі, де вони чекали наказу та вже ввечері 27 лютого 2014 року були направлені на блокування аеропорту «Бельбек».

Свідок ОСОБА_77 суду показав, що з лютого 2012 року по 18 лютого 2014 року обіймав посаду Начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Орієнтовно в період з 25 січня по 5 лютого 2014 року свідок отримав довідку начальника розвідки Військо-Морських Сил України про ситуацію в Автономній Республіці Крим, яка містила факти перекидання на півострів російської військової техніки та посилення угрупування Чорноморського флоту Російської Федерації.

Крім того, у довідці зазначалось про звільнення зі складу Чорноморського флоту Збройних Сил Російської Федерації офіцерів-українців та призов на їх місце офіцерів не з Автономної Республіки Крим. Вказана інформація була доведена до відома Міністра оборони України ОСОБА_56

18 лютого 2014 року, за ініціативи Міністра оборони України ОСОБА_56, в приміщенні Служби безпеки України свідок зустрівся з Головою Служби безпеки України ОСОБА_78 та Генеральним прокурором України ОСОБА_79

Останні намагалися вмовити свідка залучити Збройні Сили України до охорони державних органів в м. Києві, однак він своєї згоди не дав. У цей же день він був звільнений з посади Начальника Генерального штабу Збройних Сил України Указом Президента України ОСОБА_12

• приводу подальших подій в Криму свідок показав, що 1 березня 2014 року він прибув до Автономної Республіки Крим, де мав зустріч з Командуючим Чорноморським флотом Збройних Сил Російської Федерації ОСОБА_49 На питання свідка, що відбувається, ОСОБА_49 лише повідомив, що отримав завдання і буде йти до кінця.

Свідок ОСОБА_80 суду показав, що біля 4 години у ніч на 27 лютого 2014 року йому зателефонував черговий Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, який повідомив про захоплення невідомими особами приміщень Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

ОСОБА_80 одразу ж прибув до кабінету начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, де зібрав усіх «силовиків». Переглянувши відео захоплення цих приміщень, ОСОБА_80 зрозумів, що діяли професійні військовослужбовці.

Вже за власною ініціативою, поблизу приміщення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_80 намагався з'ясувати у «терористів» їх вимоги, однак відповіді не отримав.

27 лютого 2014 року на засіданні захопленої Верховної Ради Автономної Республіки Крим, ОСОБА_80 відсторонили від посади Голови Ради міністрів.

Через два дні свідок залишив територію Автономної Республіки Крим, а відеозапис захоплення приміщень Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим передав до Служби безпеки України.

Згідно досліджених судом документів Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України, у період лютого - березня 2014 року зафіксовані дії військовослужбовців Чорноморського флоту та інших підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, а саме:

збройне вторгнення регулярних військ Російської Федерації на територію України морським та повітряним транспортом;

захоплення будівель центральних органів влади Автономної Республіки Крим, блокування автошляхів, захоплення цивільних аеропортів та транспортних підприємств;

блокування та захоплення військових частин Збройних Сил України, дислокованих на території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя;

блокування, захоплення та знищення майна військових частин радіоелектронної та радіотехнічної розвідки;

блокування, захоплення військових аеродромів, розташованих на території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя;

блокування та захоплення військових частин Військово-Морських Сил Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України; блокування суден Військово-Морських Сил Збройних Сил України (т. 34, а.с. 1-396).

• протоколу огляду від 09.01.2017 вбачається, що проведено огляд мережі інтернет з метою виявлення відеозаписів про обставини незаконного переміщення російської військової техніки з території Російської Федерації на територію України у лютому-березні 2014 року. За параметрами пошуку «российская военная техника в Крыму» були відкриті і оглянуті відеозаписи, які збережені на оптичний диск, що долучений до протоколу огляду (т. 37, а.с.
1-42).

• судовому засіданні 28.09.2017 досліджено відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_4» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_5), яким зафіксовано обставини стоянки колони російських БТРів перед в'їздом в м. Бахчисарай.

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_6» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_8) здійснений із салону легкового автомобіля. На відеозаписі зафіксовано обставини руху військової техніки (вантажні автомобілі «УРАЛ», «КАМАЗ», легкоброньовані автомобілі «ТИГР») з м. Сімферополя в напрямку м. Євпаторії по автодорозі Красноперекопськ-Сімферополь.

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_7» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_9) засвідчує обставини заїзду через паромну переправу в м. Керчі з території Росії в Україну російської військової техніки
• легкоброньованих автомобілів «ТИГР», вантажних автомобілів «УРАЛ» та «КАМАЗ».

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_10» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_11), здійснений відеореєстратором з салону автомобіля, згідно показника дати - 08.03.2014, фіксує рух по трасі м. Севастополя великої колони військової техніки: вантажних автомобілів «ГАЗ-66», «КАМАЗ», «УРАЛ», броньованих автомобілів «ТИГР» та бронетранспортерів.

Відеозаписи «ІНФОРМАЦІЯ_12», «ІНФОРМАЦІЯ_13» (опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_14), які здійснені відеореєстратором із показниками дати - 02.03.2014, зафіксували рух по автодорозі поблизу Бухти Козачої колони військової техніки у складі легкоброньованих автомобілів «ТИГР» та вантажних автомобілів «КАМАЗ», у супроводі автомобіля «Форд Фокус» сріблястого кольору з написом «Военная автоинспеция».

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_15» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_16) фіксує обставини руху російської військової техніки (вантажні автомобілі «ГАЗ-66», «УРАЛ», «КАМАЗ»), в нижньому лівому куті екрана міститься напис «07.03.2014 через Керчь проехала колонна военной техники».

Відеозаписи «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_18» (опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_19) свідчать про обставини переміщення через залізничний вокзал в м. Керчі російської військової техніки: зенітно-ракетних комплексів С-300 у складі чотирьох батарей, чотирьох танкових тягачів, дизель-генераторів та чотирьох автомобілів «УАЗ».

На відеозаписі «ІНФОРМАЦІЯ_20» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_21) зафіксовано обставини руху російської військової техніки (бронетранспортери та вантажні автомобілі) в центрі м. Керчі.

Відеозаписи «ІНФОРМАЦІЯ_22», «ІНФОРМАЦІЯ_23» (опубліковані ІНФОРМАЦІЯ_9), які здійснені з салону автомобіля, свідчать про рух поблизу м. Інкерману в напрямку м. Сімферополя великої колони військової техніки без розпізнавальних знаків в супроводі автомобіля «Sang Yong Rexton» з написом «Военная автоинспекция» та російським номерним знаком.

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_24» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_25) знятий представником інтернет телебачення UkrStream.TV. Відеозапис фіксує розмову з військовослужбовцем у військовій формі без розпізнавальних знаків, який визнає, що він військовослужбовець Збройних Сил Російської Федерації, говорить про нібито попередження ним терористичних актів на території Автономної Республіки Крим; розмова відбувається на фоні п'яти військових вантажних автомобілів «УРАЛ» та інших військових на території порту м. Керчі.

Протоколом огляду від 26.12.2016 проведено огляд оптичного диску, на який під час виділення матеріалів з кримінального провадження №42014010470000019 було скопійовано електронні файли із оптичного диску, що надійшов з Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення Служби безпеки України (т. 37, а.с. 43-69).

Безпосередньо у судовому засіданні 19.10.2017 переглянуто відеозапис «Захват» аэропорта в Симферополе продлился около двух часов», на якому зафіксовано, як вночі на території навколо аеропорту «Сімферополь» знаходяться озброєні різними видами стрілецької зброї військовослужбовці, які здійснюють блокування аеропорту.

На відеозаписах «ІНФОРМАЦІЯ_26», «ІНФОРМАЦІЯ_27» зафіксовано, як територію аеропорту патрулюють озброєні військовослужбовці. Чоловік у камуфляжному одязі дає інтерв'ю, в якому пояснює причини блокування аеропорту унеможливленням прильоту на територію Криму політичних діячів з материкової України, а також радикально налаштованих елементів; зазначає, що нібито ні представники цивільної оборони, ні військові не втручаються в діяльність аеропорту.

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_28», містить сюжет кореспондента російського каналу «Lifenews», у якому останній повідомляє про блокування усіх входів та виходів до аеропорту «Бельбек» в м. Севастополі невідомими військовослужбовцями та військовою технікою. При цьому, демонструються кадри блокування в'їзду на аеропорт «Бельбек» російським вантажним автомобілем «УРАЛ», біля якого знаходяться озброєні військовослужбовці.

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_29» містить інтерв'ю Командувача Чорноморського флоту Російської Федерації ОСОБА_49, який говорить про повернення Криму і м. Севастополя в Росію, в чому він бере безпосередню участь і пишається цим.

На відеозаписі «ІНФОРМАЦІЯ_30» зафіксовано, як Командуючий Чорноморського флоту Російської Федерації ОСОБА_49 проходить в приміщення штабу Військово-Морських Сил України в м. Севастополі, яке оточено цивільними та озброєними особами у військовій формі, які скандують: «Россия». Далі на відео демонструються кадри захоплення будівлі штабу Військово-Морських Сил України.

Крім того, на відеозаписі «ІНФОРМАЦІЯ_31» міститься сюжет новин «euronews», в якому розповідається про те, що Командувач Чорноморським флотом Російської Федерації ОСОБА_49 поставив ультиматум українським військовослужбовцям здатися до 5 години

ранку вівторка, інакше буде розпочато штурм підрозділів і частин Збройних Сил України по всьому Криму.

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_32» розпочинається з фіксації того, як по автодорозі поблизу м. Сімферополя рухається колона військової техніки у складі вантажних автомобілів та легкоброньованих автомобілів «ТИГР», на переважній більшості номерні знаки відсутні, на деяких автомобілях наявні військові номерні знаки Російської Федерації. Значна кількість військової колони розташувалась неподалік від огорожі території 36 бригади берегових військ в смт. Перевальному Автономної Республіки Крим. Військовослужбовці без розпізнавальних знаків у повному бойовому екіпіруванні, озброєні різними видами стрілецької зброї та гранатометами, оточили по периметру територію української військової частини.

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_33» містить звіт за результатами виконання завдань загоном №0900 в період з 22 лютого по 28 березня 2014 року на території Автономної Республіки Крим. Демонструються кадри подій по захопленню будівлі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, штурм штабу Військово-Морських Сил України, штурм штабу арсеналу зі зброєю, штурм Тактичної групи «Крим», штурм військової частини А4515, аеропорту Бельбек, штурм 1 бригади морської піхоти Військово-Морських Сил України в м. Феодосії.

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_34» фіксує події по блокуванню з берега озброєними військовослужбовцями українських військових кораблів «Славутич» та «Тернопіль».

На відеозаписі «ІНФОРМАЦІЯ_35» зображено обставини блокування Севастопольського загону морської охорони Державної прикордонної служби України озброєними військовослужбовцями, особами в цивільному, вантажними автомобілями «КАМАЗ», «УРАЛ» без номерних знаків та легкоброньованими автомобілями «ТИГР» з військовими номерними знаками Російської Федерації.

На відеозаписі «ІНФОРМАЦІЯ_36» зафіксовані події, пов'язані із проведенням штурму штабу військової частини А1100 в смт. Новофедорівці.

На відеозаписах, які здійсненні різними камерами зовнішнього та внутрішнього спостереження у будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, зафіксовано, як близько 04 год. 23 хв. 27.02.2014 військовослужбовці у повному бойовому екіпіруванні, застосовуючи вибухівку для відкриття вхідних дверей та світло-шумові гранати для подолання опору охоронців, незаконно проникли до будівель Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, захопили вказані державні установи та встановили контроль над їх діяльністю.

• протоколу огляду від 27.11.2016 вбачається, що проведено огляд мережі інтернет з метою виявлення відеозаписів про обставини блокування транспортних комунікацій території півострова Крим у лютому-березні 2014 року. За параметрами пошуку «блок-пости в Криму», були відкриті і оглянуті відеозаписи, які збережені на оптичний диск, що долучений до протоколу огляду (т. 37, а.с. 96-110а).

• судовому засіданні 28.09.2017 переглянуто відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_37» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_38), який є сюжетом Інформаційного агентства «Оплот-инфо». Відеозапис фіксує факт блокування за допомогою бронетехніки в'їзду до Автономної Республіки Крим поблизу посту Державтоінспекції «Турецький вал». Блокування здійснюється озброєними військовослужбовцями та особами у формі спецпідрозділу МВС України «Беркут». Метою блокування, за словами співробітника Севастопольського спецпідрозділу «Беркут», є нібито захист Криму від терористів з материкової України.

На відеозаписі «ІНФОРМАЦІЯ_39» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_8) демонструється сюжет під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_40», на якому зафіксовано обставини блокування в'їзду до Автономної Республіки Крим поблизу посту Державтоінспекції «Чонгар», яке здійснюється озброєними особами у формі спецпідрозділу Міністерства внутрішніх
___________
Гоголь - Максимовичу
СПб. июля 2 <1833>.
Бросьте в самом деле кацапию, да поезжайте в гетьманщину
konotop вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 08.02.2019, 04:27   #296
Почетный легион
 Аватар для konotop
IP:
Сообщений: 5,618
"Спасибок": 5,090
Очки репутации: 48,010
Мнения: 4564
Доп. информация
По умолчанию

Продовження
_______________________

Цитата:
справ України «Беркут» та особами у «козацькій» формі. У лівому нижньому куті екрану вказано «Севинформбюро» та дата «01.03.2014».

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_41» є сюжетом «ІНФОРМАЦІЯ_42» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_14), в якому демонструється, що блокування в'їзду в Крим в районі Чонгара, Армянська, Красноперекопська розпочалося в ніч 27.02.2014 працівниками Севастопольского спецпідрозділу «Беркут» в кількості 50 чоловік. Таке рішення ними було прийнято після інформації про нібито блокування магістралей до Криму силами радикалів. На допомогу їм приїхали 150 «донських козаків» та 12 колишніх військовослужбовців Російської Федерації. Також, повідомляється, що на півострів нібито намагаються провезти стрілецьку зброю, вибухівку, військову екіпіровку та інші предмети, які допоможуть екстремістам вести боротьбу проти населення Криму. Військовий старшина «донських козаків» ОСОБА_85 розповідає, що вони допомагають «браттям українцям» в боротьбі проти «западенців», які ніколи лояльно до Росії та Радянського Союзу не ставилися.




На відеозаписах «ІНФОРМАЦІЯ_43» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_44),

«ІНФОРМАЦІЯ_45» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_14) демонструється сюжет телеканалу «Інтер», в ньому розповідається про перекриття на під'їзді до м. Армянська кримським «Беркутом» проїжджої частини дороги та облаштування блокпосту.

На відеозаписі «ІНФОРМАЦІЯ_46» (опублікований ІНФОРМАЦІЯ_16), здійснений відеореєстратором з салону автомобіля (в нижньому правому куті екрана вказана дата «02.03.2014»), зафіксовані обставини проїзду посту Державтоінспекції «Турецький Вал» на в'їзді в Крим. Зафіксовано облаштування блокпосту та перебування там озброєних осіб у міліцейській формі, військовослужбовців та осіб у цивільному, а також бронетранспортерів і вантажних військових автомобілів.

• протоколу огляду від 30.01.2017 вбачається, що проведено огляд випусків новин з метою отримання відомостей про висвітлення подій у Криму в період з 26.02.2014; за параметрами пошуку «Випуск ТСН», були відкриті і оглянуті відеозаписи з випусками Телевізійної служби новин з 26.02.2014 по 10.03.2014, які збережено на оптичний диск і долучено до протоколу огляду (т. 37, а.с. 111-139).

• судовому засіданні 28.09.2017 досліджено «Випуск ТСН.19-30 за 26 лютого 2014 року». Демонструється сюжет щодо проведення багатотисячного мітингу проукраїнських та проросійських мітингувальників під будівлею Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Далі транслюється сюжет, як в передмісті м. Севастополя почали обладнуватися блокпости, а в центрі міста з'явився бронетранспортер без розпізнавальних знаків, зазначається, що людей в м. Севастополі дезінформовано, адже їм дуже довго розповідали про екстремістів, які прямують до Криму захоплювати адмінбудівлі та владу.

• відеозаписі «ІНФОРМАЦІЯ_47» повідомляється про проведення позачергового засідання Верховної Ради Автономної Республіки Крим, на якому проголосували за проведення референдуму та відправили у відставку уряд ОСОБА_80, замість якого обрано лідера партії «Русское единство» ОСОБА_30. Журналістів на засідання не пустили. Далі транслюється сюжет про розвиток подій в Криму, повідомляється про обставини захоплення озброєними людьми у камуфляжній формі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а потім і будівлі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, про те, що неподалік м. Сімферополя

було помічено 7 бронетранспортерів Чорноморського флоту Російської Федерації, які рухалися в напрямку міста. Російські військові пояснили, що нібито переганяють техніку після військових навчань.

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_48» містить запис випуску новин, в якому демонструється сюжет про обставини захоплення Сімферопольського аеропорту озброєними військовослужбовцями без розпізнавальних знаків. Будівлі уряду та парламенту в м. Сімферополі залишаються під контролем озброєних людей. У наступному сюжеті показуються обставини захоплення і блокування невідомими озброєними особами аеропорту «Бельбек». Дороги, що ведуть до аеропорту, блокуються активістами, за якими стоять озброєні військовослужбовці. Також, ракетний катер Чорноморського флоту Російської Федерації заблокував вихід з бухти Балаклави. Крім того, по дорозі в м. Балаклаву знімальна група зустріла щонайменше 10 БТРів з прапорами Російської Федерації, які рухалися в сторону м. Сімферополя.

• судовому засіданні 19.10.2017 досліджено відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_49». Так, у репортажі з м. Москви повідомляється, що Російська Федерація вводить війська до Автономної Республіки Крим, що Рада Федерацій дозволила Президенту Російської Федерації застосовувати війська в Україні; також, на засіданні Ради Федерації оголошувалася заява ОСОБА_12 щодо підтримки влади Криму, яка просила ОСОБА_17 про захист. Крім того, рішенню Ради Федерації передувала заява про відмову Російської Федерації від консультацій в рамках Будапештського меморандуму, за яким вона виступає гарантом безпеки України. Далі, у сюжеті демонструються обставини блокування військової частини берегової оборони, нічного штурму аеродрому у Кіровському, захоплення і знищення диспетчерського пункту. У наступному репортажі демонструються обставини блокування Загону морської охорони Державної прикордонної служби України озброєними військовослужбовцями, ймовірно спецпідрозділом Головного розвідувального управління Збройних Сил Російської Федерації.

На відеозаписі «ІНФОРМАЦІЯ_50» повідомляється про блокування військової частини Військово-Морських Сил України в м. Бахчисараї. Зокрема, частина блокується уже другу добу, оточена озброєними військовослужбовцями без розпізнавальних знаків, виїзди заблоковані автомобілями «КАМАЗ» та «УРАЛ». Надалі демонструється сюжет про блокування російськими військовим кораблями у Стрілецькій бухті кораблів Військово-Морських Сил України «Славутич» та «Тернопіль». Крім того, повідомляється про висунуту Командуючим Чорноморським флотом Збройних Сил Російської Федерації ОСОБА_49 вимогу здатися до 5 год. ранку завтрашнього дня, інакше почнеться штурм підрозділів і частин Збройних Сил України по всій території півострова Крим.

На відеозаписі «ІНФОРМАЦІЯ_51» директор Департаменту персоналу Державної прикордонної служби України ОСОБА_40 повідомляє про виведення всіх кораблів і катерів Державної прикордонної служби за межі Автономної Республіки Крим. Потім повідомляється про захоплення військової частини радіоелектронної розвідки в м. Севастополі. Безпосередньо з місця розташування 1 окремого батальйону морської піхоти в м. Феодосії кореспондент повідомляє про його блокування російськими військовослужбовцями, яке триває вже другий тиждень. Крім того, в окремому відеосюжеті демонструються перемовини представників ОБСЄ у складі кількох десятків військовослужбовців з Великої Британії, Франції, Польщі, Латвії, Естонії з військовослужбовцями без розпізнавальних знаків, які блокують в'їзд на півострів Крим. У результаті перемовин, представників ОБСЄ на територію Автономної Республіки Крим не пустили.

Відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_52» демонструє сюжет новин, в якому кореспондент інформує про побиття українських та російських журналістів, подальшу неможливість здійснювати

журналістську діяльність на півострові. Транслюється сюжет про автоколону у кількості 80 вантажних автомобілів без номерних знаків, заповнених військовослужбовцями, у супроводі легкового автомобіля російської військової автоінспекції, яка рухалася в напрямку м. Сімферополь.

На відеозаписі «ІНФОРМАЦІЯ_53» міститься сюжет новин, в якому демонструється узагальнена інформація по Криму із зображенням карти півострова. Повідомляється, що російські військові захопили Військовий шпиталь у м. Сімферополі; кількасот солдатів без розпізнавальних знаків прорвалися до ракетної частини в Чорноморську, там же захоплено прикордонну заставу; інтервенти контролюють аеродроми в Саках, Новоозерному та Джанкої; заблоковано аеродром «Бельбек»; захоплено автомобільний батальйон в Бахчисараї. Загарбники штурмували командний пункт в Новофедорівці. Євпаторійському ракетно-зенітному полку висунуто ультиматум здатися до 10 вечора з погрозою штурму; триває облога штабу Військово-Морських Сил України в м. Севастополі, українські кораблі заблоковано затопленими в Донузлаві російськими суднами. Мінні поля відрізали Крим від материкової України в районі сіл Рюмшино та Чонгар.

• судовому засіданні 21.02.2018 переглянуто відеозапис «ІНФОРМАЦІЯ_54», в якому демонструється інтерв'ю Народного депутата України ОСОБА_87 Останній зазначає, що прибув до Криму для спілкування з депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим з метою недопущення кровопролиття, досягнення миру, вирішення всіх гострих питань Криму, збереження суверенітету і територіальної цілісності України. Демонструється супротив ОСОБА_87 з боку агресивно налаштованих мітингувальників (т. 35 а.с. 169-179; т. 59, а.с. 229).

Свідок ОСОБА_88 суду показав, що з 2007 року по 2016 рік він був депутатом Державної Думи Російської Федерації.

За посадою свідок мав контакти не лише з депутатами Державної Думи та представниками (сенаторами) Ради Федерації, але й співпрацював із співробітниками Адміністрації Президента та Уряду Російської Федерації.

• точки зору представників влади Росії, Україна мала завжди залишатися в сфері російського впливу. До лютого 2014 року для цього використовувалися різні методи, аж до прямого підкупу представників владної еліти України.

• кінці 2013 року всі дії Росії щодо України були спрямовані на схиляння ОСОБА_12 до відмови від підписання угоди про євроасоціацію та врегулювання подальшої ситуації з «Євромайданом». Однак, найбільш активно події почали розвиватися в другій половині лютого 2014 року, коли, після втечі з м. Києва ОСОБА_12, Президент Російської Федерації у ніч на 23 лютого 2014 року поставив питання анексії Криму.

Присутні на закритій нараді у ніч на 23 лютого 2014 року переконували ОСОБА_17, що краще обрати вже апробований варіант «Південної Осетії», але ОСОБА_17 наполіг саме на анексії півострова.

Свідок показав, що поразка ОСОБА_12 в подіях з «Євромайданом» була сприйнята ОСОБА_17, як зрада зі сторони міжнародного співтовариства та втручання в сферу його особистих життєвих інтересів.

Доручення ОСОБА_17 в частині військової операції мав виконати Міністр оборони ОСОБА_52, а політичну частину операції - радник Президента ОСОБА_36. У свою чергу, у ОСОБА_52 безпосередньою реалізацією анексії займався ОСОБА_61, а у ОСОБА_36 - ціла група політтехнологів.

Також, була інша група, яка не входила в сферу впливу ОСОБА_36, але безпосередньо координувала дії щодо анексії Криму з ОСОБА_17 Цю групу очолював радник ОСОБА_17 ОСОБА_89 У свою чергу, ОСОБА_89 об'єднався з ОСОБА_37, керівником «Інституту країн СНД» та депутатом Державної Думи різних скликань. Саме останні почали розробляти тему «Новоросії», розповсюджувати сепаратизм не лише в Криму, але і в інших регіонах України: Донбасі, Одесі, Харкові. У вказаних регіонах вони отримали жорстку та ефективну відповідь українського керівництва, що їх і зупинило.

Були і інші особи: ОСОБА_194, підприємець ОСОБА_195 та колишній керівник служби його охорони ОСОБА_90, він же «ОСОБА_90».

Зі сторони Криму - брали участь ОСОБА_91 та ОСОБА_30.

Також, свідок показав, що спочатку в якості безпосередньої фігури, яка б могла очолити сепаратистів в Криму, розглядався колишній лідер комуністів ОСОБА_92. Але останній відмовився брати участь у військовій анексії Криму, мовляв одна справа незалежність Криму і зовсім інша - його військове захоплення.

Тоді було вирішено спиратися на ОСОБА_30. Не в останню чергу із-за його зв'язків з кримінальними угрупуваннями, які могли бути використані у разі силового протистояння з кримськими татарами. Останні розглядалися в якості основної сили, що могла протистояти анексії.

Далі події розвивалися наступним чином. 26 лютого 2014 року, після мітингу під Верховною Радою Автономної Республіки Крим та сутичками з кримськими татарами, стало зрозуміло, що депутати не зможуть добровільно прибути до парламенту і проголосувати за рішення щодо референдуму та, відповідно, запустити процедуру анексії.

Тоді, 27 лютого 2014 року спецназ Головного розвідувального управління Генерального штабу Російської Федерації захопив парламент Криму, а група ОСОБА_90, на виконання наказу ОСОБА_196, силовим шляхом зібрала депутатів Криму для вказаного голосування.

Одночасно в Росії, 1 березня 2014 року на позачергове засідання Ради Федерації були терміново зібрані сенатори. На розгляд Ради було винесено лише одне питання: надати дозвіл Президенту Російської Федерації ОСОБА_17 на використання Збройних Сил Російської Федерації на території України.

Одним із ключових доповідачів порушеного питання був ОСОБА_93 - голова Комітету з конституційного права. Під час свого виступу він повідомив, що за годину до початку засідання, тобто орієнтовно о 17 год. 30 хв., у Раду Федерації надійшло звернення легітимного Президента України ОСОБА_12, який підтримує ухвалення відповідного рішення, що на думку очолюваного ним комітету, само по собі є достатньою підставою для ухвалення позитивного рішення Радою Федерації.

Таким чином, звернення ОСОБА_12 було своєрідним вододілом для присутніх сенаторів: якщо звернення не має - це агресія, а наявність звернення легітимного Президента України - це військова допомога «братньому народу» у боротьбі проти «державного перевороту».

Свідок зазначив, що самого звернення ОСОБА_12 у Раді Федерації ніхто із сенаторів не бачив.

Лише 3 березня 2014 року на засіданні Ради Безпеки ООН ОСОБА_29, щоб якось виправдати агресію Російської Федерації щодо України, продемонстрував лист ОСОБА_12, мовляв, що

це ніяка не агресія, а легітимні дії в межах міжнародних договорів на запрошення легітимного Президента України ОСОБА_12

Наступного дня Президент Російської Федерації ОСОБА_17 на прес-конференції згадав про лист ОСОБА_12 яким, на його думку, юридично була зафіксована можливість застосування збройних сил Росії в Україні.

Надалі, 16 березня 2014 року, були проведені так звані «референдуми», проголошення так званої «Республіки Крим» суверенною державою, підписання 18 березня 2014 року Договору про прийняття до Російської Федерації «Республіки Крим» і створення у складі Російської Федерації нових суб'єктів.

Вказані процеси були проведені з грубими порушеннями не лише українського, але і російського законодавства.

Спілкуючись з безпосередніми учасниками подій, про які показав свідок, останній чітко усвідомив, що не було ніякої загрози мешканцям Криму зі сторони «міфічних бандерівців». Ключову роль у проведенні «референдумів» зіграла не добра воля кримчан, а саме участь російських військових у реалізації чітко спланованої операції з захоплення частини території іншої країни.

Свідок ОСОБА_95 суду показав, що станом на лютий - березень 2014 року він був Депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою фракції «Курултай-Рух».

Станом на лютий 2014 року політична ситуація в Автономній Республіці Крим була напружена. У містах Севастополі та Сімферополі проходили проросійські мітинги. Політично заангажована, офіційна республіканська влада займалась підбором і спрямуванням учасників «Антимайдану» до м. Києва. Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим ОСОБА_91 з проросійськи налаштованими депутатами, як «човник» постійно їздив на перемовини до м. Москви.

Крим відвідували російські чиновники та депутати. Зокрема, свідку пропонувалася зустріч з помічником Президента Росії ОСОБА_36, на що свідок відмовився.

Після чергового повернення ОСОБА_91 з Російської Федерації до Криму стало очевидним, що 26 лютого 2014 року позачергове засідання Верховної Ради Автономної Республіки Крим спробує ухвалити рішення на зразок звернення за допомогою до Росії.

Щоб переконати депутатів не ухвалювати незаконних рішень, було вирішено зібрати людей на мітинг під Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

Мітинг відбувся 26 лютого 2014 року. За різними оцінками зібралося до 15 тисяч людей:
кримські татари, українці, росіяни, представники інших етнічних походжень. Люди прийшли

• гаслами: «Крим - це Україна». Також, прибуло близько двох з половиною тисяч представників «Руського єдінства» на чолі з ОСОБА_30.

Перед засіданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим ОСОБА_95 спробував переговорити з Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим ОСОБА_91, переконати його в необхідності дотримуватися Конституції України, пояснити, що настав час коли в Криму не буде панувати одна політична сила і будуть враховані інтереси усіх національних меншин.

Під час розмови свідок зрозумів, що ОСОБА_91 заляканий тими людьми, які вже перебували у приміщенні Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Так, ще підходячи до кабінету

ОСОБА_91, свідок бачив у холі значну кількість людей однотипного вигляду, які не були ні кримчанами, ні співробітниками спецслужб України.

Зайшовши до сесійної зали Верховної Ради Автономної Республіки Крим, свідок виявив відсутність кворуму для початку засідання. Це також було очевидно для ОСОБА_91.

Свідок взяв слово для виступу та почав переконувати присутніх депутатів не ухвалювати рішень після яких не буде вороття назад, а Крим прокинеться в хаосі, катастрофі, почнуться події, які вже далі вони контролювати не зможуть. Виступали і інші депутати Криму, які підтримали свідка, а також Народний депутат України ОСОБА_96.

Через деякий час ОСОБА_91 повідомив, що за відсутності кворуму позачергового засідання не буде.

Тоді свідок вийшов до людей, які зібралися на мітинг та повідомив, що кримським татарам, українцям, росіянам, євреям, іншим національностям, вдалося не допустили хаосу, вдалося утримати ситуацію, що з завтрашнього ранку всі починають обговорювати і вирішувати долю Криму. Виступали і інші, зокрема ОСОБА_30, який говорив майже теж саме, що й свідок.

Була якась ейфорія, що ситуацію вдалося втримати, що змогли уникнути чогось найстрашнішого. Свідок закликав людей, щоб ті розходилися, що вони своє завдання виконали і тепер влада має входити в свої повноваження. Люди розійшлися.

27 лютого 2014 року близько 4 год. 40 хв. свідка розбудив телефонний дзвінок. Телефонував начальник Головного управління Служби безпеки України в Криму, який повідомив, що приміщення Верховної Ради та Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим захопили невідомі в масках, озброєні найсучаснішою зброєю і виходити на мітинг під Верховну Раду вже вкрай небезпечно.

Потім свідку почала надходити інформація про російські бронетранспортери, які прямували

• м. Севастополя до м. Сімферополя, про блокування російськими військовослужбовцями аеропортів та військових частин.

27 лютого 2014 року, вже за відсутності проукраїнських депутатів, під контролем озброєних російських військових, «зібралася» Верховна Рада Автономної Республіки Крим, яка проголосувала за відставку ОСОБА_80 з посади Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим та про обрання на цю посаду ОСОБА_30.

Вже 1 березня 2014 року ОСОБА_30 звернувся до ОСОБА_17 з проханням допомогти утримати мир в Автономній Республіці Крим.

Свідок зазначив, що жодних проявів загроз життю чи правам національних меншин на той час в Автономній Республіці Крим не було. Всі інсинуації на зразок: «фашисти, бандерівці, руських вбивають», мали єдину мету - з точки зору міжнародного права виправдати незаконні дії Росії. Наводячи кримськотатарський вислів свідок зазначив, що: «для того щоб з'їсти своє ведмежа, ведмедиця спочатку має його очорнити, щоб не бачити кого вона з'їдає».

Росія створювала перешкоди для міжнародних спостерігачів, не пускаючи їх на територію півострова Крим, щоб ті не могли реально оцінити ситуацію, яка там відбувалася.

Свідок показав, що на той час не уявляв кінцевої мети усіх цих подій. Аж до 18 - 21 березня 2014 року, до включення Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації, свідок вважав, що відбувається «Абхазький сценарій», що буде лише

встановлено контроль над Кримом, щоб поставити Україну в незручні умови для подальших переговорів та утримання її в орбіті російської політики.

Свідок ОСОБА_96 суду показав, що станом на лютий-березень 2014 року був Народним депутатом України.

• особистих контактів з сином Президента України ОСОБА_12 ОСОБА_97 свідку відомо, що наприкінці 2013 року Росія тиснула на Україну у двох напрямках: перший - це участь Росії у приватизації стратегічних активів, другий - відмова України від Євроінтеграції.

Після подій 18-20 лютого 2014 року, масового вбивства людей у центрі м. Києва, 21 лютого 2014 року ОСОБА_12 залишив свою посаду та м. Київ. Одночасно з ОСОБА_12 залишили свої посади та територію України представники його уряду та правоохоронних органів. Відбувся своєрідний «вакуум» влади, який Верховна Рада України усунула лише 27 лютого 2014 року, коли було завершено формування нового уряду.

Цією ситуацією скористалася Російська Федерація, реалізувавши військову анексію частини території України - півострова Крим.

Будучи корінним кримчанином, все своє життя проживши у м. Сімферополі, а також безпосередньо перебуваючи на території півострова у 20-х числах лютого 2014 року, свідок повідомив суду про розвиток наступних подій.

23 лютого 2014 року на площі Нахімова у м. Севастополі відбувся мітинг, метою якого було обрання так званого «народного мера» - ОСОБА_98. В основному на вказаному мітингу були присутні працівники підприємства «Таврида-Електрик», власником якого є сам ОСОБА_98, працівники підприємства «Авліта», власником якого є ОСОБА_99 та перевдягнуті в цивільний одяг військовослужбовці Чорноморського флоту Російської Федерації, що і було першим проявом агресії Росії стосовно України.

Надалі свідку почала надходити інформація щодо нарощування російської військової присутності на території півострова Крим.

Розуміючи усю складність ситуації, що могла виникнути, за дорученням Голови Верховної Ради України, 26 лютого 2014 року ОСОБА_96 прибув в Парламент Автономної Республіки Крим у м. Сімферополі.

Піднявшись на шостий поверх будівлі (розташування апартаментів Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим ОСОБА_91), свідок побачив у холі до 30 чоловік характерної зовнішності, які не були ні працівниками апарату парламенту, ні мешканцями Криму. У приймальні ОСОБА_91 чергувало ще 5 таких же чоловік.

Зайшовши в кабінет до ОСОБА_91, свідок почав з ним спілкуватися. Зі слів ОСОБА_96, ОСОБА_91 перебував у «неадекватному стані»: у нього трусилися руки, мова була невиразною, а погляд блукаючим. Він постійно повторював, що у нас автономія, ми все вирішимо самі, а в Києві «хунта».

• відповідь на це ОСОБА_96 попрохав ОСОБА_91 заспокоїтись, спробував пояснити, що формується нормальна влада, потрібно все врегулювати мирно.

Потім свідок спустився до сесійної зали парламенту, де виступив перед депутатами Автономної Республіки Крим. Пояснив, що на даний час формується нова центральна влада, поінформував про події в м. Києві. Після цього слово взяв ОСОБА_95, і спільними

зусиллями їм вдалося запобігти відкриттю сесії, оскільки для всіх була очевидною відсутність необхідного кворуму. Через деякий час ОСОБА_91 закрив сесію та залишив залу.

Разом з ОСОБА_95, ОСОБА_96 вийшов під парламент Криму. Там уже відбувався всім відомий мітинг, за участь у якому ОСОБА_100 просидів два роки у російській в'язниці.

Мітинг був ініційований Меджлісом, але на нього прийшли і представники інших національностей Криму, які вийшли сказати владі, що підтримують здоровий розвиток подій, а не те що планувалося.

Одночасно представники іншої сторони організували мітинг під антиукраїнськими гаслами. Цих людей було в рази менше і у своїй більшості вони були сформовані не кримчанами, а «кубанськими козаками». Свідок зазначив, що підтримка проросійських партій в Криму на останніх виборах до парламенту, була вкрай низькою.

Після штовханини, яку спровокували представники, що прибули на мітинг із м. Севастополя, людей заспокоїли та усі розійшлися.

• свідка склалося враження, що спроба перевороту на чолі з ОСОБА_91 зазнала поразки. Цього ж дня, задля подальшої нормалізації ситуації, свідок провів декілька зустрічей з депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим на яких запевнив останніх, що інтереси Криму у повній мірі будуть враховані та реалізовані новим урядом. За наслідками зустрічей, свідок підрахував, що до 70 депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим готові підтримати новий уряд України.

Однак, розуміли це і представники влади Російської Федерації. Розуміли, що без прямого втручання, без прямої військової агресії, не вдасться реалізувати план щодо анексії півострова Крим.

Саме тому, у ніч на 27 лютого 2014 року, російський спецназ захопив уряд та парламент Криму, розпочалася відкрита фаза російської військової агресії.

28 лютого 2014 року відбулося ініційоване Україною засідання Ради Безпеки ООН. На вказаному засіданні Україна звинуватила Росію в агресії, і вже 1 березня 2014 року, на наступному засіданні Ради Безпеки ООН, США і Європейські країни зажадали від Росії пояснень своїх дій, а також виконання нею Будапештського меморандуму.

Тоді, у якості протидії, спробувавши якимось чином виправдатися та «заднім числом» легітимізувати введення своїх військ на територію України, 3 березня 2014 року Російська Федерація продемонструвала заяву ОСОБА_12

Вказана заява ОСОБА_12 також була використана за основу для отримання ОСОБА_17 від Ради Федерації дозволу на введення російських військ до України.

Заява ОСОБА_12 надала можливість російській стороні, зокрема, на Раді Безпеки ООН, спробувати легітимізувати військову агресію, звинуватити Україну в діях та загрозах, яких насправді не існувало та обґрунтувати потребу введення військ на територію України.

Для свідка очевидно, що ця заява з'явилася на замовлення російської влади, оскільки містить завідомо неправдиву інформацію про те, що хтось когось переслідує з політичних і мовних ознак в Криму і на Донбасі.

Свідок показав, що з 2010 року усі сфери економічного та політичного життя в Автономній Республіці Крим поступово були сформовані за принципом лояльності до «Партії регіонів»

та Президента України ОСОБА_12 Більш того, в Криму ніколи не було переслідувань російськомовного населення, а навпаки була проблема з використанням української мови, зокрема кількістю україномовних шкіл.

Свідок ОСОБА_87 суду показав, що станом на лютий 2014 року він був Народним депутатом України.

• кінці лютого 2014 року, за дорученням Голови Верховної Ради України, свідок прибув до Автономної Республіки Крим, де мав намір провести переговори з депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, щоб зупинити ті руйнівні процеси, які розпочалися зі спроби оголошення незаконного референдуму.

Прибувши в аеропорт м. Сімферополя, свідок переконався, що той вже заблокований військовослужбовцями Російської Федерації. Декілька осіб намагалися його зупинити, зав'язалася сутичка, однак, свідку вдалося прорватися через оточення.

Відразу ОСОБА_87 дав прес-конференцію присутнім журналістам, окреслив мету свого прибуття до Автономної Республіки Крим. Повідомив, що українська влада готова зробити все, щоб урегулювати ситуацію, готова створити робочу групу з Народних депутатів України та депутатів Автономної Республіки Крим, щоб спільними зусиллями вирішити всі проблемні питання.

Прибувши до приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, свідок пересвідчився, що воно оточене військовослужбовцями Російської Федерації та так званою «кримською самообороною», дії якої координували спецслужби Росії.

Негайно була віддана команда заблокувати свідка та не дати йому потрапити до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, що і було виконано провокаторами з «кримської самооборони».

Свідок також показав суду, що станом на лютий-травень 2014 року скоординовані Російською Федерацією прояви сепаратизму відбувалися не лише в Автономній Республіці Крим, але й у інших регіонах України. Зокрема, в містах Харкові та Одесі, де українській владі вдалося утримати територіальну цілісність Держави.

Свідок ОСОБА_101 суду показав, що в умовах суспільно-політичної кризи, у ніч на 22 лютого 2014 року, Президент України ОСОБА_12, відмовившись від виконання Угоди з опозицією про врегулювання кризи від 21 лютого 2014 року, припинив виконувати свої конституційні обов'язки Президента та залишив м. Київ.

• вказаних умовах, 22 лютого 2014 року Верховна Рада України, враховуючи, що ситуація в країні загрожувала керованості держави, виходячи з обставин крайньої необхідності, конституційною більшістю голосів визнала, що Президент України ОСОБА_12 у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень, є таким, що не виконує свої обов'язки, та почала формувати новий уряд.

Суспільно-політичною кризою у Державі скористалася Російська Федерація, розпочавши військову агресію проти України.

Свідок пояснив суду, що саме євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору були розцінені представниками влади Російської Федерації, як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам Росії, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та

позбавить контролю над її економічною діяльністю. Саме це стало підставою військової агресії Російської Федерації щодо України.

• лютого 2014 року свідка було призначено на посаду Прем'єр-міністра України.

Беручи до уваги очевидні факти агресії Російської Федерації щодо України, свідок негайно доручив виконуючому обов'язки Міністра закордонних справ України ОСОБА_102 скликати засідання Ради Безпеки ООН.

Це доручення було передано Постійному представнику України при ООН, який 28 лютого 2014 року повідомив міжнародне співтовариство, що Росія, в порушення Статуту ООН, Резолюції ООН 1974 року та Будапештського меморандуму, здійснює військову агресію проти України. Члени Ради Безпеки почали публічно звинувачувати Росію в агресії та поставили вимогу щодо прийняття резолюції Ради Безпеки ООН, яка б могла її зупинити.

Однак, вже на наступному засіданні Ради Безпеки ООН, з метою введення в оману міжнародної спільноти щодо дійсної ситуації в Україні, виправдання агресії та легітимізації військового вторгнення на територію України, Росія продемонструвала заяву начебто легітимного Президента ОСОБА_12, який сам запросив російські війська на територію України.

Таким чином, будь-які спроби ухвалення Резолюції Ради Безпеки ООН були б ветовані Російською Федерацією, як одним із п'яти постійних членів Ради Безпеки, у тому числі з посиланням на звернення начебто легітимного Президента України ОСОБА_12

Свідок показав, що з метою врегулювання суспільно-політичної кризи в Україні, до Автономної Республіки Крим були направлені Народні депутати України, зокрема ОСОБА_96 та ОСОБА_87, а сам свідок, будучи керівником уряду, гарантував Автономній Республіці Крим не лише збереження, але і розширення її автономії. Однак, усі спроби налагодження відповідного суспільно - політичного діалогу були заблоковані Російською Федерацією.

Також, свідок показав, що реалізація операції щодо окупації півострова Крим розпочалася набагато раніше, з часу підписання ОСОБА_12 у 2010 році «Харківських угод», які продовжили до 2042 року перебування на території Автономної Республіки Крим Чорноморського флоту Російської Федерації, з наповнення, за час президентства ОСОБА_12, проросійськими кадрами, а інколи, навіть призначення на керівні посади Збройних Сил України та Служби безпеки України - громадян Росії.

Свідок ОСОБА_51 (Голова Верховної Ради України з 22 лютого 2014 року та виконуючий обов'язки Президента України з 23 лютого 2014 року) суду показав, що після подій 18-20 лютого 2014 року, масового вбивства людей у центрі м. Києва, 21 лютого 2014 року ОСОБА_12 припинив виконувати свої обов'язки, залишив свою посаду та м. Київ. Разом з ОСОБА_12 залишили територію України та свої посади представники його уряду та правоохоронних органів.

• умовах фактичної некерованості Держави, 22 лютого 2014 року Верховна Рада України пішла на вимушений крок, виходячи з обставин крайньої необхідності, конституційною більшістю голосів визнала, що Президент України ОСОБА_12 у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує свої обов'язки.

Одразу, на сході та півдні України, Російською Федерацією почали інспіруватися прояви сепаратизму з гаслами невизнання центральних органів влади, захоплення органів місцевої влади та відокремлення цих регіонів від України.

Найскладніша ситуація була в Автономній Республіці Крим, де сепаратистські прояви у своїй прихованій фазі розпочалися ще 20 лютого 2014 року за підтримки регулярних


Сообщение добавлено 08.02.2019 в 03:30.

Продовження
________________
Цитата:
військ Російської Федерації, зокрема військовослужбовців Чорноморського флоту, а з 27 лютого 2014 року, з моменту захоплення російськими військовослужбовцями парламенту та уряду Автономної Республіки Крим - розпочалася активна та відкрита фаза окупації півострова Крим.

Одночасно з цим, за даними української розвідки, на північному та східному кордонах України концентрувались Збройні Сили Російської Федерації з метою вторгнення на материкову частину України.

Загроза вторгнення стала цілком реальною після надання Радою Федерації 1 березня 2014 року дозволу на використання Президентом Росії Збройних Сил Російської Федерації на території України.

Таким чином, військово-політичне керівництво Російської Федерації, використовуючи зорганізовані ним сепаратистські прояви, тимчасову розбалансованість української влади, а надалі і лист нібито легітимного Президента України ОСОБА_12 про запрошення збройних сил Росії на територію України, шляхом військової агресії, планувало взяти під контроль м. Київ, південь і схід України, повернути ОСОБА_12 його владні повноваження та свій політичний вплив над Україною.

Завдяки швидкій реакції української влади, мобілізації українського народу, швидкому відновленню боєздатності Збройних Сил України, ці плани Російської Федерації реалізовані не були.

Однак, Автономна Республіка Крим, за допомогою регулярних російських військ, які у цей час у значній кількості були перекинуті на територію півострова Крим, була окупована та надалі анексована Російською Федерацією.

Свідок зазначив, що у Російської Федерації не було жодного дієвого аргументу для виправдання перед міжнародним співтовариством своєї агресії проти України, однак на Раді Безпеки ООН такий аргумент знайшовся - лист ОСОБА_12 про необхідність введення російських військ на територію України.

Також, свідок показав, що безпосереднє втілення операції щодо окупації півострова Крим розпочалося набагато раніше, задовго до подій на «Євромайдані», про що свідчать цілеспрямоване зниження за час президентства ОСОБА_12 боєздатності української армії, підписання «Харківських угод», наповнення проросійськими кадрами керівного складу Збройних Сил України та Служби безпеки України, потурання антиукраїнській - проросійській пропаганді сепаратизму на сході країни та в Автономній Республіці Крим.

Свідок ОСОБА_103 суду показав, що 27 лютого 2014 року його було призначено Секретарем Ради національної безпеки і оборони України.

Євроінтеграційний та пронатовський курс розвитку України були розцінені представниками влади Російської Федерації, як безпосередня загроза геополітичним інтересам Росії. Саме це стало підставою військової агресії Російської Федерації щодо України у лютому 2014 року.

Після подій 18-20 лютого 2014 року, масового вбивства людей у центрі м. Києва, у період гострої суспільно-політичної кризи, 21 лютого 2014 року ОСОБА_12 припинив виконувати обов'язки Президента України та залишив м. Київ.

Одночасно з ОСОБА_12 залишили свої посади та територію України керівники правоохоронних органів та Збройних Сил України.

Вказаною ситуацією скористалася Російська Федерація, розпочавши відкриту військову агресію щодо України в Автономній Республіці Крим.

• умовах розбалансованості всієї вертикалі влади, збройних сил та правоохоронних органів, Україна звернулася до міжнародних організацій, у першу чергу до ООН та держав - гарантів Будапештського меморандуму, за допомогою у підтримці суверенітету і територіальної цілісності України. Звернулася з вимогою припинити військову агресію Російської Федерації.

На протидію позиції України, на одному з засідань Ради Безпеки ООН, Російська Федерація зачитала лист ОСОБА_12 до Президента Росії ОСОБА_17 з проханням ввести російські війська на територію України.

Вказаним листом Російська Федерація не лише спробувала легітимізувати збройну агресію проти України, але і деморалізувати органи місцевої влади, військовослужбовців та правоохоронні органи України, адже у своєму зверненні ОСОБА_12, називаючи себе Президентом України, повідомив про державний переворот та нібито неконституційність центральних органів влади України.

Для багатьох українських підрозділів, які мали бути задіяні для захисту державного суверенітету, цей лист став підставою для невиконання рішень та наказів центральних органів влади, а в деяких випадках навіть для переходу на бік Російської Федерації.

Також, свідок показав, що підготовка до операції щодо окупації півострова Крим проводилася ще набагато раніше, про що свідчить підписання у 2010 році «Харківських угод» та цілеспрямоване зниження за час президентства ОСОБА_12 боєздатності Української армії.

Свідок ОСОБА_104 суду показав, що з 22 лютого 2014 року він виконував обов'язки Міністра внутрішніх справ України.

На той час на території Харківської, Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської областей, а також на території Автономної Республіки Крим, Російською Федерацією інспірувалися сепаратистські прояви у вигляді публічних акцій, провокацій, захоплення державних установ тощо.

Найскладніша ситуація була в Автономній Республіці Крим, де вказані акції проходили за підтримки регулярних військ Російської Федерації, зокрема військовослужбовців Чорноморського флоту.

Так, 23 лютого 2014 року у м. Севастополі було проведено мітинг, на якому нібито було обрано так званого «народного мера». Одразу після цього з'явилися російські військовослужбовці у формі без розпізнавальних знаків, так звані «зелені чоловічки», які захопили парламент Криму, розпочали блокувати та захоплювати управління міліції, українські військові частини, кораблі, аеропорти та дороги. Після цього російські військовослужбовці примусили частину депутатів Автономної Республіки Крим ухвалити сепаратистські рішення спрямовані на подальшу анексію півострова Крим.

Маючи інформацію, що ОСОБА_12 знаходиться на території півострова Крим, з 23 на 24 лютого 2014 року ОСОБА_104 прибув до Автономної Республіки Крим, щоб з'ясувати його позицію щодо цих подій, спробувати переконати останнього повернутися до виконання обов'язків Президента України та стабілізувати ситуацію в Державі.

Зустрічі з ОСОБА_12 не відбулося, оскільки останній, відмовившись від державної охорони,

• ніч з 23 на 24 лютого 2014 року, за допомогою російських військових залишив територію України та відбув до Росії.

Україні вдалося стабілізувати ситуацію в Харківській, Дніпропетровської, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях, частково вдалося це і в Донецькій та Луганській області.

Однак, Автономна Республіка Крим, за допомогою регулярних російських військ, була окупована та анексована Російською Федерацією.

Всі події щодо окупації та анексії півострова Крим відбувалися на фоні заяви ОСОБА_12, що була продемонстрована на засіданні Ради Безпеки ООН. Свідок показав, що підписуючи вказану заяву, ОСОБА_12 мав намір за допомогою збройних сил Росії у силовий спосіб повернути собі всю повноту влади в Україні.

Свідок ОСОБА_105 суду показав, що з 24 лютого 2014 року обіймав посаду Голови Служби безпеки України.

Після подій 18-20 лютого 2014 року, масового вбивства людей у центрі м. Києва, 21 лютого 2014 року ОСОБА_12 залишив свою посаду та м. Київ, а у ніч з 23 на 24 лютого 2014 року, за допомогою російських військовослужбовців, залишив територію України. Одночасно з ОСОБА_12 припинили виконувати свої обов'язки і за допомогою російських військовослужбовців залишили Україну тодішній керівник Служби безпеки України ОСОБА_78, його перший заступник та керівник антитерористичного центру.

• 24 лютого 2014 року свідок, як голова Служби безпеки України, почав отримувати розвідувальну інформацію щодо проявів російської збройної агресії в Автономній Республіці Крим: передислокацію з 20 лютого 2014 року на півострів Крим значної кількості військовослужбовців та техніки, захоплення російськими військовими диверсантами парламенту та уряду Криму, блокування та захоплення українських військових частин, кораблів, аеропортів, залізничних вокзалів та доріг.

Свідок повідомив суду, що Службі безпеки України не вдалося організувати ефективні заходи щодо протидії агресії, оскільки переважна більшість співробітників Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зрадили присязі та перейшли на службу до ФСБ Росії.

Разом з цим, правоохоронним органам та Службі безпеки України вдалося запобігти реалізації Російською Федерацією подібних «сценаріїв» в містах Харкові та Одесі, Херсонській та частково в Донецькій та Луганській областях, в інших регіонах України. Зокрема, були зупинені прояви профінансованого Російською Федерацією сепаратизму, затримані диверсійні групи, що проникали на територію України з Росії, вилучена вибухівка та зброя, за допомогою якої Росія мала намір дестабілізувати ситуацію в Україні, у тому числі у м. Києві.

• 24 лютого 2014 року усі докази російської військової агресії та окупації півострова Крим свідок скеровував Постійному представнику України при ООН ОСОБА_106

Також, ОСОБА_105 показав, що маючи інформацію, що ОСОБА_12 знаходиться на території півострова Крим, 23 лютого 2014 року спробував затримати останнього, оскільки мав докази причетності ОСОБА_12 до вбивств в центрі м. Києва 18-20 лютого 2014 року.

Затримати ОСОБА_12 йому не вдалося, оскільки останній, відмовившись від державної охорони, у ніч з 23 на 24 лютого 2014 року, за допомогою російських військових, залишив територію України та відбув до Росії.

Також, свідок показав, що підготовка до операції щодо окупації півострова Крим проводилася ще набагато раніше, задовго до подій на «Євромайдані», про що свідчить наповнення проросійськими кадрами керівного складу Служби безпеки України.

Свідок ОСОБА_106 суду показав, що станом на лютий - березень 2014 року він обіймав посаду Постійного представника України при ООН.

27 лютого 2014 року агресія Російської Федерації стосовно України стала очевидною. Саме 27 лютого 2014 року російськими військовими був захоплений парламент Автономної Республіки Крим, розпочалося блокування та захоплення аеропортів, інших військових об'єктів.

Оцінюючи вказані дії, як пряме порушення вимог Резолюції ООН «Визначення агресії», а саме станом на 27 лютого 2014 року, як надіслання Росією озброєних найманців для застосування сили проти України, було вирішено негайно ініціювати проведення термінового засідання Ради Безпеки ООН.

Засідання відбулося 28 лютого 2014 року. Засідання було закрите, однак саме на ньому помічник Генерального Секретаря ООН вперше повідомив присутніх про вказану ситуацію в Автономній Республіці Крим.

Разом з цим, станом на 1 березня 2014 року, ситуація продовжила загострюватися. Рада Федерації Російської Федерації приймає рішення про підтримку прохання Президента Росії щодо направлення військових підрозділів в Україну. Засідання Ради Федерації стало підставою проведення 7124-го засідання Ради Безпеки ООН.

Вже 1 березня 2014 року на 7124-му відкритому засіданні Ради Безпеки ООН ОСОБА_106 вперше публічно оцінив дії Росії, як акт агресії проти України. У своїх виступах позицію свідка підтримали члени Ради Безпеки ООН.

Саме 1 березня 2014 року, відповідаючи на висловлені проти Росії звинувачення, Представник Російської Федерації при ООН ОСОБА_29 почав будувати лінію захисту, яка мала виправдати інтервенцію в очах міжнародної спільноти, «підганяючи» її під окремі норми міжнародного права.

ОСОБА_29 намагався переконати присутніх, що в Україні відбувся державний переворот, а інтервенція здійснюється задля захисту громадян Росії, Чорноморського флоту та російськомовного населення Криму. Для обґрунтування гуманітарної інтервенції ОСОБА_29 озвучив послання ОСОБА_30 до ОСОБА_17 та повідомив, що ОСОБА_30 підтримав ОСОБА_12

Позиція ОСОБА_29 була розкритикована членами Ради Безпеки, як така, що не ґрунтувалася ні на вимогах міжнародного права, ні на фактичній ситуації в Автономній Республіці Крим: не було жодної підтвердженої загрози для населення Криму, а ОСОБА_30, згідно ст. 51 Статуту ООН, не є тією особою, яка може запрошувати збройні сили іноземної держави.

Вже 3 березня 2014 року ОСОБА_29 спробував виправити ситуацію. Російська Федерація сама скликає засідання Ради Безпеки ООН, на якому демонструє заяву ОСОБА_12

Так, на 7125-му відкритому засіданні Ради Безпеки ООН ОСОБА_29 побудував наступну лінію виправдання Російської інтервенції в Україну: повідомив про державний переворот в Україні, а також про «бандерівців», «націоналістів» та «бандитів», які мають намір атакувати Крим; все що робить Росія - легітимно, оскільки є потреба захисту громадян Росії та Чорноморського флоту; повідомив, що у нього є доручення довести до відома членів Ради Безпеки звернення Президента України ОСОБА_12

Далі, ОСОБА_29 виймає, цитує та демонструє всім присутнім заяву ОСОБА_12 в якій останній закликає Російську Федерацію для забезпечення порядку та миру ввести війська в Україну.

Ще зранку 3 березня 2014 року делегація Російської Федерації надала цій заяві статус офіційного документа Ради Безпеки ООН.

Таким чином, заява ОСОБА_12 була останньою ланкою, яка мала переконати міжнародну спільноту в легітимності гуманітарної інтервенції Росії. Створити уяву, що це ніяка не агресія, що легітимна влада України в особі легітимного Президента сама запросила війська іноземної держави, щоб допомогти захистити життя людей.

Надалі, заява ОСОБА_12 ускладнила роботу України по відстоюванню лінії захисту національних інтересів України, як на засіданнях Ради Безпеки ООН, так і під час ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН Резолюції «Територіальна цілісність України». Зокрема, представники Куби, Венесуели, Північної Кореї і Болівії посилались на заяву ОСОБА_12, обґрунтовуючи, чому вони голосують проти вказаної Резолюції.

За допомогою заяви ОСОБА_12 Росія протидіяла позиції України, яка обґрунтовано звинувачувала Російську Федерацію в агресії, окупації та подальшій анексії півострова Крим.

Свідок зазначив, що всі члени Ради Безпеки ООН підтримали територіальну цілісність України, включно з Китаєм, який є традиційним союзником Росії в інших питаннях.

Зокрема, посол Франції ОСОБА_197, відповідаючи після засідання Ради Безпеки ООН 3 березня 2014 року на питання журналістів, чи не фальшивий документ демонстрував ОСОБА_29, відповів: «Документ не фальшивий - фальшивий президент».

Сама анексія, на думку свідка, переслідувала, як геополітичну мету - протистояння Росії та Заходу, так і військову - збереження Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

Свідок ОСОБА_108 суду показав, що до останнього часу обіймав посаду радника Постійного представника України при ООН.

Наприкінці лютого 2014 року представництво України при ООН отримало офіційну інформацію про початок агресії Російської Федерації стосовно України: захоплення російськими військовими Кабінету міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим, захоплення аеропортів; перекидання літаків та гелікоптерів з російськими військовими на територію України тощо. Всі ці дії кваліфікувалися, як вчинення агресії та були прямим порушенням Будапештського меморандуму та великого договору про дружбу між Росією та Україною.

Реагуючи на вказані події, Україна ініціювала засідання Ради Безпеки ООН 28 лютого та 1 березня 2014 року.

Засідання Ради Безпеки 3 березня 2014 року було скликане вже російською стороною. Саме на ньому було продемонстровано заяву ОСОБА_12 з закликом введення військ Росії на територію України. Цією заявою Російська Федерація спробувала легітимізувати агресію Росії проти України.

Свідок ОСОБА_109 суду показав, що станом на лютий - березень 2014 року він обіймав посаду радника Постійного представника України при ООН.

Наприкінці лютого 2014 року представництво України при ООН отримало офіційну інформацію про початок агресії Російської Федерації стосовно України: захоплення російськими військовими державних установ, блокування та захоплення портів у м. Феодосії, аеропорту «Бельбек» у м. Севастополі; перекидання літаків з російськими військовими на захоплений аеропорт тощо. Всі ці ворожі дії, згідно Резолюції Генеральної асамблеї ООН 1974 року, кваліфікувалися, як вчинення агресії.

Вимагаючи від Ради Безпеки ООН зупинити дії Росії, Україною були ініційовані засідання Ради Безпеки 28 лютого та 1 березня 2014 року.

Однак, вже 3 березня 2014 року на засіданні Ради Безпеки ООН, намагаючись якимось чином
виправдати чи знайти юридичні підстави своїх дій, Росія продемонструвала заяву
ОСОБА_12 щодо використання російських військ на території України. Вважалося, що цей
лист послабить позицію України на Раді Безпеки ООН та, відповідно, посилить позицію
Росії.

Свідок ОСОБА_102 суду показав, що з 27 лютого 2014 року обіймав посаду виконуючого обов'язки Міністра закордонних справ України.

Одразу після призначення, свідок отримав офіційну інформацію про початок російської агресії: захоплення адміністративних будівель, аеропортів, блокування військових частин, перекидання великої кількості російських військових на територію Автономної Республіки Крим.

Свідок зазначив, що інформація, яку Міністерство закордонних справ України отримувало безпосередньо від Міністерства оборони, Прикордонної служби та Служби безпеки України,

• також та інформація, що станом на 27 лютого 2014 року вже активно розповсюджувалася в засобах масової інформації, мережі Інтернет, не залишала будь-яких сумнівів щодо участі саме регулярних військ Росії в агресії стосовно України.

Одразу Україна повідомила про початок агресії Організацію Об'єднаних Націй, Європейський Союз та Раду Європи, скерувала ноти протесту до Російської Федерації.

За дорученням свідка, 28 лютого та 1 березня 2014 року Постійний представник України при ООН ОСОБА_106 домігся скликання засідань Ради Безпеки ООН, яка мала повноваження відреагувати на акт агресії.

• переважній більшості члени Ради Безпеки ООН вказали Російській Федерації на неправомірність її дій.

Однак, вже 3 березня 2014 року Російська Федерація скликала чергове засідання Ради Безпеки ООН, на якому аргументувала введення військ до Криму зверненням Президента України ОСОБА_12

За ініціативою Російської Федерації, заяві ОСОБА_12 був наданий статус офіційного документу Ради Безпеки ООН.

Звернення надавало Росії додаткові аргументи для блокування будь-яких рішень Ради Безпеки спрямованих на припинення агресії щодо України.

Щодо направлених Російській Федерації дипломатичних нот свідок показав, що Україна запропонувала Росії невідкладно провести консультації згідно Договору про дружбу, співробітництво і партнерство, а також у відповідності до Будапештського меморандуму, на що отримала відмову.

Свідок ОСОБА_110 суду показав, що станом на лютий-березень 2014 року обіймав посаду директора Департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України.

Ще до початку російської агресії Міністерство закордонних справ України володіло інформацією про існування воєнної загрози зі сторони Росії. Принаймні з перемоги на президентських виборах ОСОБА_111 у 2005 році, Російська Федерація усвідомила, що звичайними методами Україну не утримати; почалося ретельне планування інших - військових та паравійськових методів.

Щонайменше з 27 лютого 2014 року свідку було відомо про початок російської агресії в Автономній Республіці Крим. Зокрема, регулярні війська Російської Федерації, за підтримки так званих «ополченців» з місцевого населення, захопили та заблокували державні установи, аеропорти та військові частини України.

Інформація про вказані події була негайно направлена до міжнародних установ, передусім до ООН.

За листом Постійного представника України при ООН ОСОБА_106 28 лютого 2014 року була скликана Рада Безпеки ООН, на закритому засіданні якої ОСОБА_106 повідомив про відомі на той час факти російської агресії.

Наступного дня, 1 березня 2014 року, у зв'язку з розглядом Радою Федерації питання про надання Президенту Російської Федерації дозволу на використання Збройних Сил на всій території України, на вимогу української сторони, відбулося відкрите засідання Ради Безпеки ООН.

Позиція Російської Федерації на Раді Безпеки як 28 лютого, так і 1 березня 2014 року була вкрай непідготовлена та дещо розгублена.

Лише 3 березня 2014 року Росія спробувала пояснити свої дії членам Ради Безпеки: легітимний Президент України сам звернувся з проханням застосувати підрозділи Збройних Сил Російської Федерації на території всієї України.

ОСОБА_29, будучи надзвичайним і повноважним послом, відповідно до Віденської конвенції, діючи від імені Президента та уряду Російської Федерації в присутності щонайменше 15-ти країн 3 березня 2014 року офіційно продемонстрував, а перед цим надав статус офіційного документа Ради Безпеки ООН, фотокопію оригіналу листа ОСОБА_12

Засідання Ради Безпеки ООН 3 березня 2014 року було ініційоване Російською Федерацією, оскільки на останню чинився шалений тиск; ОСОБА_29 мав вийти на засідання Ради Безпеки з поясненнями дій Росії, оскільки це був безпрецедентний випадок в історії ООН після закінчення «холодної війни», коли постійний член Ради Безпеки ООН (Росія) вчинив такі грубі порушення Статуту ООН.

Свідок ОСОБА_112 суду показав, що станом на лютий-березень 2014 року обіймав посаду заступника директора Політичного департаменту -начальника відділу політичного аналізу Міністерства закордонних справ України.

• силу своїх функціональних обов'язків він підтримував тісні зв'язки з Міністерством оборони і Державною прикордонною службою України.

27 лютого 2014 року з інформації наданої вказаними установами, свідку став відомий перший факт вчинення акту агресії Російською Федерацією щодо України: незаконну посадку в Автономній Республіці Крим 4 військових транспортних літаків, а потім, про посадку ще 10 військових літаків, яка також не була погоджена з компетентними органами України.

Інформація про вказані події була негайно направлена до міжнародних установ, передусім до ООН.

Також, Україна запропонувала Росії невідкладно провести консультації згідно Договору про дружбу, співробітництво і партнерство та у відповідності до Будапештського меморандуму, на що отримала відмову.

Свідок ОСОБА_113 суду показав, що з грудня 2015 року займає посаду Постійного представника України при ООН.

• 2017 році він отримав запит від Генеральної прокуратури України з проханням отримати у Секретаріаті ООН завірену копію документа, який містив звернення колишнього Президента України ОСОБА_12 до Президента Російської Федерації ОСОБА_17 з проханням використати Збройні Сили Російської Федерації на території України. Після отримання запиту, свідок звернувся з дипломатичною нотою до Секретаріату ООН та через декілька днів отримав запитуваний документ, який був переданий Генеральній прокуратурі України.

Також, свідок показав, що станом на лютий - березень 2014 року він проживав у м. Москві, оскільки обіймав посаду Посла України в Російській Федерації.

27 лютого 2014 року із засобів масової інформації стали очевидними факти появи російських військових в Криму. Щоправда російська сторона це заперечувала, говорячи, що це підрозділи Чорноморського флоту. Однак, навіть з російських новин було зрозуміло, що це додаткові підрозділи, які перекинуті з Російської Федерації до України.

3 березня 2014 року Російська Федерація скликала засідання Ради Безпеки ООН. Головною метою засідання була демонстрація листа ОСОБА_12 з проханням ввести війська на територію України. Цей лист, на думку російської сторони, виправдовував їх дії в Криму та був головним аргументом пояснення введення російських військ на територію Криму.

Україна запропонувала Росії невідкладно провести консультації згідно Договору про дружбу, направила десяток нот, однак Росія їх проігнорувала.

Як вбачається з досліджених судом документів, зокрема нот Міністерства закордонних справ України, останнє з 26 лютого 2014 року розпочало здійснювати реагування з усіх фактів, зафіксованих Міністерством оборони України та Державною прикордонною службою України, стосовно порушення Російською Федерацією умов базових угод щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України та незаконного перебування інших підрозділів Збройних Сил Російської Федерації в Україні, починаючи з 21 лютого 2014 року.

Російську Федерацію закликано утриматись від введення військової техніки та військовослужбовців Чорноморського флоту до м. Сімферополя, інших населених пунктів України, закликано утриматись від участі військовослужбовців Чорноморського флоту і громадян Російської Федерації у громадсько-політичних заходах на території України, припинити протиправні дії Збройних Сил Російської Федерації, які прибувають з Росії до України.

Російській Федерації заявлені протести щодо грубого порушення державного кордону, порядку використання повітряного простору України, з вимогами надання відповідних пояснень і припинення вчинення недружніх дій по відношенню до України.

Заявлено вимоги щодо неухильного дотримання Російською Федерацією кількісних показників особового складу, озброєнь і військової техніки Чорноморського флоту Російської Федерації, невідкладного повернення військовослужбовців і військової техніки Чорноморського флоту Російської Федерації до місць їх дислокації, негайного виведення за межі території України всіх військових формувань, підрозділів, бойової та військової техніки Збройних Сил Російської Федерації, розміщення яких не передбачено умовами тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

• метою деескалації та врегулювання ситуації, російській стороні запропоновано невідкладно провести консультації у рамках Робочої групи з військово-політичних питань, зустріч Співголів Підкомісії з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України, консультації згідно зі ст. 7 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією від 31 травня 1997 року, а також консультації у відповідності до п. 6 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року.

Натомість, Російська Федерація відмовилася від проведення усіх зазначених консультацій (ноти Міністерства закордонних справ Російської Федерації №2770/2дснг від 28 лютого 2014 року, №2774/2дснг від 28 лютого 2014 року).

Зокрема, у ноті №2774/2дснг від 28 лютого 2014 року Російська Федерація зазначила, що розглядає події, які відбуваються в Автономній Республіці Крим, як наслідок внутрішньо-політичних процесів останнього часу «на Україні», і в цьому контексті не вбачає необхідності у проведенні запропонованих Україною консультацій (т. 32, а.с. 23-63; т. 47, а.с. 30-36, 43-98).

Протоколом огляду від 15.11.2016 в мережі Інтернет був оглянутий відеозапис: «ІНФОРМАЦІЯ_55». Зазначений відеозапис збережений на оптичний диск, який є додатком до вказаного протоколу (т. 35, а.с. 1-9).

• судовому засіданні 21.09.2017 безпосередньо переглянуто вказаний відеозапис (т. 35, а.с.
9).

Зокрема, переглядом відеозапису, що міститься у відеофайлі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_56» встановлено, що на запитання журналіста (наводиться мовою оригіналу): «Канал «Украина» ОСОБА_116. ОСОБА_12, скажите, будете ли Вы просить военной поддержки Российской Федерации в связи с ситуацией в Крыму?», ОСОБА_12 відповів (наводиться мовою оригіналу): «Первое, я считаю, что любая, любые военные действия в данной ситуации не допустимы, любые. И я не собираюсь обращаться за военной поддержкой. Я считаю, что Украина должна оставаться единой и неделимой».

Згідно протоколу огляду від 07 жовтня 2016 року оглянуто офіційний веб-сайт ООН на якому розміщені відеофайли засідань Ради Безпеки ООН; були оглянуті відеофайли 7124-го та 7125-го засідання Ради Безпеки ООН.

Під час огляду відеофайлу 7124-го засідання Ради безпеки ООН від 01.03.2014 було досліджено виступ Постійного представника Російської Федерації при ООН ОСОБА_29, під час якого останній повідомив, що (наводиться мовою оригіналу): «В этих условиях, упомянутый мной, председатель совета министров Крыма, ОСОБА_30 обратился к Президенту России с просьбой об оказании помощи в восстановлении спокойствия в Крыму. По имеющейся информации, это обращение поддержал и ОСОБА_12, отстранение которого от власти, мы считаем, не было проведено законным способом. В результате этого обращения Президент России в соответствии с нашими конституционными процедурами направил в Совет Федерации следующее обращение: «В связи с экстраординарной ситуацией, сложившейся на Украине, угрозой жизни граждан Российской Федерации, наших соотечественников, личного состава воинского контингента Вооружённых Сил Российской Федерации, дислоцирующегося в соответствии с международным договором на территории Украины (Автономная Республика Крым), на основании пункта «г» части 1 статьи 102 Конституции Российской Федерации вношу в Совет Федерации Федерального Собрания Российской Федерации обращение об использовании Вооружённых Сил Российской Федерации на территории Украины до нормализации общественно-политической обстановки в этой стране».

Під час огляду відеофайлу 7125-го засідання Ради Безпеки ООН від 03.03.2014 було встановлено виступ Постійного представника Російської Федерації при ООН ОСОБА_29, під час якого останній повідомив що (наводиться мовою оригіналу): «Госпожа председатель, сегодня я уполномочен сообщить также следующее… Президентом России получено следующее обращение Президента Украины ОСОБА_12, я цитирую: «Заявление Президента Украины. Как законно избранный Президент Украины заявляю. События на Майдане, незаконный захват власти в Киеве, привели к тому, что Украина оказалась на пороге гражданской войны. В стране царят хаос и анархия, жизнь, безопасность и права людей, особенно на Юго-Востоке и Крыму, - под угрозой. Под воздействием западных стран осуществляется открытый террор и насилие, люди преследуются по политическим и языковым признакам. В этой связи обращаюсь к Президенту России ОСОБА_17 с просьбой использовать Вооруженные Силы Российской Федерации для восстановления законности, мира, правопорядка, стабильности и защиты населения Украины. ОСОБА_12 1 марта 2014 года». Уважаемые коллеги я имею возможность продемонстрировать всем собравшимся фотокопию оригинала этого обращения Президента Украины к Президенту России» (т. 32, а.с. 297-301).

• судовому засіданні 10.08.2017 переглянуті зазначені відеозаписи безпосередньо з офіційного веб-сайту ООН. За наслідками перегляду судом встановлено, що текст виступу Постійного представника Російської Федерації при ООН ОСОБА_29 відображений в протоколі огляду від 07 жовтня 2016 року відповідає сказаному ним на 7124-му та 7125-му засіданнях Ради безпеки ООН.

Згідно стенограми 7123-го (закритого) засідання Ради Безпеки ООН, останнє розпочалося о 15 год. 05 хв. 28 лютого 2014 року в м. Нью-Йорку. Засідання було скликано за ініціативою Голови Ради Безпеки ООН у лютому 2014 року - Постійного представника Литви при ООН.

На повістку дня було винесено лише одне питання: «Лист Постійного представника України при ООН від 28 лютого 2014 року на ім'я Голови Ради Безпеки (S/2014/136)».

Під час засідання помічник Генерального секретаря ООН з політичних питань проінформував присутніх про події в Україні:

-21 листопада 2013 року уряд Президента України ОСОБА_12 повідомив про відстрочку перемовин щодо підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, що викликало масові демонстрації в м. Києві та інших частинах України;

-інформував присутніх про дії поліції щодо демонстрантів 30 листопада 2013 року та їх наслідки у вигляді 300 000-ї демонстрації у м. Києві та захоплення мітингуючими мерії м. Києва;

-повідомив про публічну заяву Генерального секретаря ООН від 2 грудня 2013 року, в якій той закликав до діалогу, деескалації насилля та дотримання прав на свободу слова та мирних зібрань;

-5 та 6 грудня, заступник Генерального Секретаря ООН, перебуваючи у м. Києві, став свідком загострення ситуації, про що доповів Генеральному Секретарю;

-8 грудня 2013 року Генеральний Секретар ООН зателефонував Президенту України ОСОБА_12 та наполегливо закликав його утриматися від насилля. ОСОБА_12 запевнив, що з метою зниження напруги розпочне переговори з опозицією;

-проінформував, що 22 січня 2014 року мали місце перші випадки загибелі мітингуючих від застосування бойових патронів;

-24 січня 2014 Генеральний секретар ООН знову зателефонував ОСОБА_12, наполегливо закликав його припинити насилля та відновити діалог спрямований на мирне врегулювання кризи в Україні;

-6 лютого 2014 року Генеральний Секретар ООН під час проведення Олімпійських ігор в м. Сочі мав зустріч з Президентом України ОСОБА_12, під час якої останній запевнив, що ситуація в Україні нормалізується і що потреби в міжнародній допомозі немає;

-однак, у період 18-20 лютого 2014 року у результаті ескалації зіткнень загинуло понад 70 мітингуючих та поліцейських;

-повідомив про публічні заяви Генерального секретаря ООН від 18 та 19 лютого 2014 року, в яких той закликав негайно припинити насилля, закликав владу України дотримуватися міжнародних норм в сфері прав людини;

-про підписання ОСОБА_12 21 лютого 2014 року за сприяння Європейського Союзу Угоди щодо врегулювання кризи з опозицією, про відновлення парламентом України Конституції України 2004 року, про початок формування функціонуючого уряду, призначення дострокових президентських виборів та про залишення ОСОБА_12 м. Києва.

Потім, помічник Генерального секретаря ООН з політичних питань поінформував присутніх про події в Автономній Республіці Крим:

-висловив занепокоєння мітингом поблизу парламенту та взяттям під контроль невідомими озброєними особами двох аеропортів;

-закликав сторони знизити напругу, надати можливість провести політичний діалог задля врахування інтересів усіх частин України, з метою збереження її територіальної цілісності;

-повідомив, що Генеральний Секретар ООН спробує направити свого представника
(ОСОБА_124) до Автономної Республіки Крим в рамках місії по встановленню фактів.

Після вказаного виступу, Постійний представник України при ООН ОСОБА_106 проінформував присутніх про те, що:

-в Україні вже декілька днів, як конституційною більшістю парламенту сформовано та діє новий уряд;

-незважаючи на це, 27 лютого 2014 року терористична група Російської Федерації захопила будівлі Ради міністрів та Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 28 лютого 2014 року

• невідомі озброєні групи блокували два аеропорти поблизу міст Сімферополя та Севастополя; спостерігаються широкомасштабні розгортання військових частин на кордонах з Україною, масові переміщення військової техніки Чорноморського флоту Російської Федерації; 10 російських військових транспортних літаків «ІЛ-76» незаконно перетнули державний кордон України та здійснили посадку в аеропорту поблизу м. Севастополя, 14 військових гелікоптерів незаконно перетнули державний кордон України та здійснили посадку в аеропорту «Кача»; 10 російських бронетранспортерів прямують до


Сообщение добавлено 08.02.2019 в 03:33.

Продовження
_________________
Цитата:
• м. Сімферополя; підрозділи берегової охорони поблизу м. Севастополя заблоковані групою озброєних осіб під командуванням капітана російських військово-морських сил; на сторінці російського міністерства закордонних справ розміщено інформацію про видачу консульством в м. Сімферополі паспортів Російської Федерації співробітникам «Беркуту»;

-Постійний представник України при ООН ОСОБА_106 проінформував присутніх щодо направлених Російській Федерації дипломатичних нот з пропозицією невідкладно провести консультації згідно Договору про дружбу, співробітництво і партнерство, на які Україна отримала відмову;

-надав від імені Верховної Ради України гарантії поваги до всіх громадянських прав, у тому числі прав російськомовного населення України.

Закінчуючи свою доповідь, Постійний представник України при ООН ОСОБА_106 закликав сторони виконати Будапештський меморандум щодо гарантій незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; поставив перед Російською Федерацією вимогу повернути всі війська в місця їх дислокації та звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням допомогти врегулювати ситуацію.

Засідання було завершено о 15 год. 25 хв. (т. 32, а.с. 142-148).

Також, як вбачається зі стенограми 7124-го засідання Ради Безпеки ООН, останнє розпочалося о 16 год. 15 хв. 1 березня 2014 року в м. Нью-Йорку. Засідання було скликано за ініціативою Голови Ради Безпеки ООН у березні 2014 року - Постійного представника Люксембурга при ООН.

На повістку дня було винесено лише одне питання: «Лист Постійного представника України при ООН від 28 лютого 2014 року на ім'я Голови Ради Безпеки (S/2014/136)».

Під час засідання перший заступник Генерального секретаря ООН проінформував присутніх про події в Україні:

-про блокування ключових об'єктів Криму (аеропортів, засобів зв'язку, адміністративних будівель, парламенту) озброєними особами;

-повідомив про звернення ОСОБА_30 до Президента Російської Федерації ОСОБА_17 за допомогою;

-про розгортання додаткових російських військ та бронетехніки в Криму;

-про рішення верхньої палати парламенту Російської Федерації надати згоду Президенту ОСОБА_17 на використання російських військ на території України;

-про неможливість відвідання Криму представником Генерального Секретаря ОСОБА_124 з технічних причин;

-оголосив звернення Генерального Секретаря ООН з закликом поважати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Після вказаного виступу, Постійний представник України при ООН ОСОБА_106 проінформував присутніх про те, що:

-російські війська незаконно ввійшли на територію України - Автономну Республіку Крим - під неоднозначним приводом захисту російськомовного населення України;

-проінформував про одноголосне рішення верхньої палати російського парламенту - Ради Федерації - схвалити прохання Президента про використання Збройних Сил проти України, хоча російські війська вже на території Автономної Республіки Крим і їх чисельність збільшується щогодини;

-констатував, що вказані дії Російської Федерації є актом агресії проти України та грубим порушенням міжнародного права, що створює реальну загрозу суверенітету і територіальній цілісності України;

-звернув увагу, що Росія не виконала зобов'язань, як держава - гарант по Будапештському меморандуму та офіційно відмовилася невідкладно провести двохсторонні консультації у відповідності до вимог ст. 7 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство від 1997 року;

-висловив прохання до держав-гарантів Будапештського меморандуму та Ради Безпеки ООН невідкладно зупинити агресію Російської Федерації проти України.

Після вказаного виступу, Постійний представник Російської Федерації при ООН ОСОБА_29 пояснив, що:

-в східних областях України, а особливо в Криму, почали з'являтися люди із Києва з намірами здійснити те, що до того здійснили в Києві та західних регіонах України - змістити місцеві органи влади;

-зачитав звернення ОСОБА_30 та повідомив, що «за наявної у нього інформації» це звернення підтримав ОСОБА_12;

-оголосив звернення Президента Росії до Ради Федерації, однак заперечив використання Збройних Сил Російської Федерації в Автономній Республіці Крим станом на 01.03.2014;

-рекомендував повернутися до виконання Угоди від 21 лютого 2014 року.

Після цього, Постійний представник США при ООН, заперечуючи позиції представника Росії, вказала на відсутність будь-яких підтверджень наявності загрози для національних меншин, російськомовного населення Криму; запропонувала направити до Криму представників ОБСЄ та ООН, для з'ясування та фіксації дійсних обставин; закликала Російську Федерацію до діалогу та відведення військ в місця їх дислокації.

Представник Сполученого Королівства засудив прояви агресії щодо України та закликав Російську Федерацію поважати суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України, провести невідкладні консультації у відповідності з Будапештським меморандумом 1994 року.

Представник Франції, зокрема, вказав Російській Федерації, що та не підписала Угоду про врегулювання кризи в Україні від 21 лютого 2014 року та попередив, що розгортання російських військ на території України може призвести до загрози територіальної цілісності країни та небезпечних наслідків для всього світу.

Засідання було завершено о 16 год. 50 хв.(т. 33, а.с. 5-12).

Згідно стенограми 7125-го засідання Ради Безпеки ООН, останнє розпочалося о 15 год. 35 хв. 3 березня 2014 року в м. Нью-Йорку. Засідання було скликано за ініціативою Постійного представника Російської Федерації при ООН ОСОБА_29

На повістку дня винесено аналогічне питання: «Лист Постійного представника України при ООН від 28 лютого 2014 року на ім'я Голови Ради Безпеки (S/2014/136)».

Під час засідання, помічник Генерального секретаря ООН з політичних питань проінформував присутніх про події в Україні:

-про подальше зосередження російських військ в Криму; оточення ними ряду українських військових баз;

-проінформував про позицію українського парламенту, яка полягала в закликах Росії негайно відвести свої війська на бази їх дислокації;

-зазначив позицію з цього питання Російської Федерації, що була висловлена Міністром закордонних справ ОСОБА_198 та полягала у виправданні дій Росії необхідністю «захистити власних співвітчизників і забезпечити дотримання прав людини».

Після вказаного виступу, Постійний представник Російської Федерації при ООН ОСОБА_29 зазначив, що:

-в Україні відбувся озброєний військовий переворот, внаслідок якого до влади прийшли екстремісти;

-21 лютого 2014 року була підписана Угода між Президентом України і опозицією за участю представників Німеччини, Польщі і Франції, яка була виконана лише Президентом України, але повністю проігнорована опозицією;

-Верховна Рада України почала обмежувати права мовних меншин, відправила у відставку суддів Конституційного суду та наполягає на їх кримінальному переслідуванні;

-проінформував, що лунають заклики обмежити використання російської мови, заборонити неугодні політичні партії, провести люстрацію;

-зазначені обставини, згідно з позицією ОСОБА_29, викликали обурення в східних та південних регіонах України, Автономній Республіці Крим. У ситуації постійних погроз насильницьких дій ультранаціоналістів були створені загони самооборони, а влада Автономної Республіки Крим звернулася до Президента Росії з проханням допомогти відновити спокій в Криму;

-повторно інформує про звернення Президента Росії до Ради Федерації щодо використання Збройних Сил Російської Федерації на території України та про рішення Ради Федерації;

-повідомляє, що сьогодні уповноважений також повідомити наступне: «Президентом Росії отримано наступне звернення Президента України ОСОБА_12. Я цитую: Заява Президента України»;

-далі ОСОБА_29 зачитує заяву ОСОБА_12 від 1 березня 2014 року до ОСОБА_17, демонструє усім присутнім «фотокопію оригіналу цього звернення» та оцінює дії Росії в умовах нібито реальної загрози жителям південного сходу та Криму зі сторони «бандерівців» та «ультранаціоналістичних елементів», як повністю адекватні та легальні.

Постійний представник США при ООН, заперечуючи позиції представника Російської Федерації, вказала, що:

-російські військові взяли під контроль українські прикордонні пости; блокували всі військові об'єкти в Криму; відсутні будь-які докази насилля чи загрози насилля стосовно російського населення чи Чорноморського флоту Російської Федерації;

-вказала, що дії Росії порушують Статут ООН та є реакцією лише на уявну, неіснуючу загрозу; що Україна гарантує дотримання прав усіх національних меншин;

-вказала, що місцеві органи влади Автономної Республіки Крим не є уповноваженими суб'єктами щодо звернення з проханням про військову інтервенцію;

-повторно запропонувала направити до Криму представників ОБСЄ та ООН;

-кваліфікувала дії Росії, як акт агресії та закликала Російську Федерацію до відведення військ та дипломатичного діалогу з Україною.

Постійний представник Франції при ООН провів паралелі з серпнем 1968 року, коли радянські війська увійшли в Чехословаччину, тоді радянська сторона так само виправдовувалася та показувала такі ж самі документи. Представник Франції вказав, що:

-російська армія окуповує територію України проти волі українського уряду, в порушення норм міжнародного права;

-констатував, що станом на 3 березня 2014 року відсутня будь-яка загроза російськомовному населенню як в Криму, так і в інших частинах України;

-єдина мета окупації Криму - повернення України до сфери впливу Російської Федерації.

Засідання було завершено о 17 год. 35 хв. (т. 33 а.с. 13-36).

15 листопада 2016 року слідчий оглянув офіційний веб-сайт Президента Російської Федерації, зокрема оглянув документ від ІНФОРМАЦІЯ_44 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_57».

Як вбачається з протоколу огляду, текст вказаного звернення відповідає тексту оголошеному 01.03.2014 на 7124-му засіданні Ради Безпеки ООН Постійним представником Російської Федерації при ООН (т. 32, а.с. 302-305).

Згідно протоколу огляду від 5 грудня 2016 року слідчий оглянув офіційний веб-сайт Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації. Під час огляду встановлено текст стенограми та відеозапис 347-го позачергового засідання Ради Федерації Федеральних Зборів

Російської Федерації під час якого відбувався розгляд звернення Президента Російської Федерації про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України.

Оглядом встановлено, що Радою Федерації Федеральних зборів Російської Федерації розглянуто Звернення Президента Російської Федерації ОСОБА_17 та прийнято рішення надати дозвіл Президенту Російської Федерації на використання Збройних Сил Російської Федерації на території України до нормалізації суспільно-політичної обстановки в цій країні.

Також, оглядом відеозапису та стенограми встановлено виступ голови Комітету Ради Федерації по конституційному законодавству, правовим і судовим питанням, розвитку громадянського суспільства, представника в Раді Федерації від виконавчого органу державної влади Красноярського краю ОСОБА_93 наступного змісту (наводиться мовою оригіналу): «Уважаемые коллеги! В своем выступлении я хотел бы на двух только обстоятельствах остановиться и обратить Ваше внимание на следующее. Мы с Вами должны понимать, что на Украине произошел антиконституционный переворот, и в отношении действующего Президента Украины установленная Конституцией Украины процедура отрешения Президента от должности проведена не была. В Совет Федерации какое-то время назад сегодня, буквально час назад, поступило заявление и Президента Украины. Президент Украины в своем обращении подчеркивает, что он ознакомился с обращением легитимных властей Автономной Республики Крым к России и осуждает попытки захвативших власть в Киеве насильственно установить свои порядки в Крыму. Президент Украины признает территориальную целостность Украины и призывает всех не предпринимать никаких действий, направленных на ущемление прав народов, проживающих в Крыму, включая их безопасность и включая их право говорить на родном языке. В этой связи Президент Украины поддерживает обращение властей Автономной Республики Крым (об этом обращении сегодня все мы слышали из средств массовой информации, из заявлений властей Автономной Республики Крым), Президент Украины поддерживает обращение властей республики Крым к Президенту Российской Федерации об оказании всесторонней помощи и защите крымчан. И, мне кажется, что это основание достаточное для нас для того чтобы поддержать обращение, которое направил в Совет Федерации Президент» (т. 32, а 310-360).

Безпосередньо в судовому засіданні 10.08.2017 судом переглянуто відеозапис 347-го позачергового засідання Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, під час якого відбувався розгляд звернення Президента Російської Федерації про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України. За наслідками перегляду судом встановлено, що наведений вище текст виступу ОСОБА_93 вірно відображений в протоколі огляду від 5 грудня 2016 року. Також встановлено, що засідання розпочалося о 18 год. 30 хв. 01 березня 2014 року (т. 32, а.с. 315).

Крім цього, за наслідками перегляду в судовому засіданні 10.08.2017 відеозапису 347-го позачергового засідання Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації, під час якого відбувався розгляд звернення Президента Російської Федерації про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України, встановлено:

• з виступу ОСОБА_125 (член Комітету Ради Федерації по федеративному устрою, регіональній політиці, місцевому самоуправлінню і справах Півночі, представник в Раді Федерації від виконавчого органу державного органу Бєлгородської області), що одним з доводів, яким він підтримує надання дозволу Президенту Російської Федерації на використання Збройних Сил Російської Федерації на території України, є необхідність збереження присутності власного військового контингенту в Автономній Республіці Крим;

• з виступу ОСОБА_126 (заступник Голови Ради Федерації, представник в Раді Федерації від законодавчого (представницького) органу влади Волгоградської області) вбачається, що доводами, якими він обгрунтовує надання зазначеного дозволу є як зовнішньополітична

обстановка, так і обстановка в Україні; необхідність протидіяти «бойовикам майдану, які готувались в Литві і Польщі»; посилання на телевізійні кадри, які нібито демонструюсь сутички у містах Харкові і Донецьку, демонструють людей, що просять захисту у ОСОБА_17;

• з виступу ОСОБА_127 (перший заступник Комітету Ради Федерації по Регламенту і організації парламентської діяльності, представник в Раді Федерації від виконавчого органу державної влади Курганської області) вбачається, що доводами, якими він підтримує надання зазначеного дозволу є посилання на мільйони громадян Росії, які проживають в Україні та нібито чекають рішення Ради Федерації; він закликає не боятися реакції Парламентської асамблеї Ради Європи: «поговорять - поговорять і перестануть» та проголосувати за рішення, щоб допомогти російським громадянам на території України;

• з виступу ОСОБА_128 (перший заступник голови Комітету Ради Федерації по конституційному законодавству, правовим і судовим питанням, розвитку громадянського суспільства, представник в Раді Федерації від законодавчого (представницького) органу влади Калузької області) вбачається, що доводами, якими він підтримує надання зазначеного дозволу є державний переворот в Україні та вигнання з України діючого Президента;

• з виступу ОСОБА_129 (член Комітету Ради Федерації по обороні і безпеці, представник в Раді Федерації від виконавчого органу державної влади Нижньогородської області) вбачається, що доводами, якими він підтримує надання зазначеного дозволу є необхідність протидіяти «націоналістам, бандерівцям та фашистам», які захопили владу в м. Києві (т. 32, а.с. 315-365).

Згідно протоколу огляду від 15 листопада 2016 року слідчий оглянув офіційний веб-сайт Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації. Під час огляду встановлена наявність постанови Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації «Про використання Збройних Сил Російської Федерації на території України» № 48-СФ від 01.03.2014. Згідно оглянутої постанови, 1 березня 2014 року, розглянувши звернення Президента Російської Федерації і виходячи із інтересів безпеки життя громадян Російської Федерації, власних співвітчизників і особового складу Військового контингенту Збройних Сил Російської Федерації, що дислокуються у відповідності з міжнародним договором на території України (Автономна Республіка Крим), у відповідності з п. «г» частини 1 статті 102 Конституції Російської Федерації, Рада Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації постановила надати згоду Президенту Російської Федерації на використання Збройних Сил Російської Федерації на території України до нормалізації суспільно-політичної обстановки в цій країні (т. 32, а.с. 306-309).

• судовому засіданні 10.08.2017 судом переглянуті зазначені документи безпосередньо з офіційних веб-сайтів Президента Російської Федерації та Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації. За наслідками перегляду судом встановлено, що зафіксовані тексти в протоколах оглядів від 15 листопада 2016 року відповідають текстам на веб-сайтах Президента Російської Федерації та Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації.

Згідно з протоколом огляду від 26 січня 2017 року слідчий провів огляд наявних в мережі Інтернет відеозаписів під назвами «ІНФОРМАЦІЯ_58»; «ІНФОРМАЦІЯ_59»; «ІНФОРМАЦІЯ_60»; «ІНФОРМАЦІЯ_61»; «ІНФОРМАЦІЯ_62»; «ІНФОРМАЦІЯ_63» (т. 35, а.с. 186-193).

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення комплексної судової портретної експертизи та експертизи відеозвукозапису №19/9-2/2/9-2/3/09-СЕ/18 від
02.04.2018, ОСОБА_30 брав участь у розмові, яка міститься у вказаних аудіо-відео-файлах.

ОСОБА_30 промовлено слова та фрази, які відображені у протоколі огляду від 26.01.2017 (т.
63, а.с. 144-184).

Оглядом відеозапису від 26.01.2017, що у файлі «ІНФОРМАЦІЯ_58», встановлено, що він містить запис звернення так званого «Прем'єр-міністра Автономної Республіки Крим» ОСОБА_30 від 01.03.2014 до президента Російської Федерації ОСОБА_17 наступного змісту (наводиться мовою оригіналу): «Несмотря на договоренности, достигнутые с центральной властью, о недопустимости назначения руководителей силовых структур без согласования с Верховным Советом АРК, в нарушение норм Конституции Автономной Республики Крым, утвержденной законом Украины, и закона Украины «О милиции», вчера, 28 февраля 2014 года, начальником милиции был назначен ОСОБА_132. Данное назначение, а также наличие на территории автономии неопознанных вооруженных групп и боевой техники и неспособность силовых структур в автономии эффективно контролировать ситуацию, на территории республики возникли беспорядки с применением огнестрельного оружия.

Учитывая вышеизложенное, я как Председатель Совета Министров Автономной Республики Крым, реализуя полномочия, возложенные на меня Верховным Советом Автономной Республики Крым, принимаю решение о временном переподчинении соединений и частей силовых структур МВД, СБУ, Вооруженных Сил, флота, налоговой и пограничников непосредственно мне. Всем командирам выполнять только мои приказы и распоряжения. Несогласных прошу оставить службу.

Учитывая вышеизложенное, понимая всю ответственность за жизнь и безопасность граждан,

• обращаюсь к Президенту Российской Федерации ОСОБА_17 об оказании содействия в обеспечении мира и спокойствия на территории Автономной Республики Крым.

Председатель Совета Министров АРК ОСОБА_30» (т. 35, а.с. 186-193).




Зазначені відеозаписи збережені на оптичний диск, який є додатком до вказаного протоколу. Відеозапис, що міститься у файлі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_64» був безпосередньо переглянутий у судовому засіданні 04.12.2017 (т. 35, а.с. 193).


Сообщение добавлено 08.02.2019 в 03:35.

Далі буде ....
_________________

___________
Гоголь - Максимовичу
СПб. июля 2 <1833>.
Бросьте в самом деле кацапию, да поезжайте в гетьманщину
konotop вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 22.04.2019, 20:01   #297
киянин
 Аватар для mob15a
IP:
Сообщений: 29,495
"Спасибок": 26,770
Очки репутации: 116,240
Мнения: 7601
Доп. информация
По умолчанию

Янукович «низко поклонился» украинцам, которые выбрали Зеленского президентом
Бывший президент Украины Виктор Янукович поздравил Владимира Зеленского с победой на выборах.
Обращение Януковича распространил его пресс-секретарь Юрий Кирасир.
... Показати більше...
Переглянути переклад






atr.ua


Янукович «низко поклонился» украинцам, которые выбрали Зеленского президентом
___________
Настане такий час, коли один казатиме „Слава Україні!", а мільйони відповідатимуть „Героям слава!"
mob15a вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 24.04.2019, 10:03   #298
Ele
Почетный легион
 Аватар для Ele
IP:
Сообщений: 8,108
"Спасибок": 7,098
Очки репутации: 25,480
Мнения: 1324
Доп. информация
По умолчанию

"Пребывает в РФ временно и вынужденно:" адвокат рассказал о планах Януковича вернуться в Украину

Экс-президент Украины Виктор Янукович хочет вернуться в страну при Владимире Зеленском, а его пребывание в России временное и вынужденное. Об этом «Известиям» рассказал адвокат бывшего главы государства Виталий Сердюк. По его словам, защита экс-президента Украины будет добиваться снятия всех обвинений и обжалует уже вынесенный приговор.

Подробности читайте на УНИАН: https://www.unian.net/politics/10528...v-ukrainu.html
___________
Frankly, Russia should go away, it should shut up (c)
Ele на форуме  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 11.07.2019, 16:40   #299
Старожил
 Аватар для Sergey_1971
IP:
Сообщений: 1,748
"Спасибок": 271
Очки репутации: 0
Мнения: -3529
Доп. информация
По умолчанию

Суд Евросоюза снял санкции с Януковича
https://ria.ru/20190711/1556431774.html
Sergey_1971 вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 31.08.2019, 15:12   #300
киянин
 Аватар для mob15a
IP:
Сообщений: 29,495
"Спасибок": 26,770
Очки репутации: 116,240
Мнения: 7601
Доп. информация
По умолчанию






Референдум о вступлении Украины в США
___________
Настане такий час, коли один казатиме „Слава Україні!", а мільйони відповідатимуть „Героям слава!"
mob15a вне форума  

Ответить с цитированием Вверх

Ответ

Метки
виктор янукович, янукович

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе

Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Куда пропал "Мегаспорт" ??? PaPaY1984 Спорт форум 20 13.04.2011 12:50
Янукович такой Янукович Тевтон Основной 3 04.04.2011 10:33


Часовой пояс GMT +3, время: 11:58.


Работает на vBulletin® Версия форума 3.х.х. Copyright ©2000 - 2009, Jelsoft Enterprises Ltd.

© ForumKiev.com 2007 - 2019