Що до мовного питання.

Seymour

Весною 1995 року довелося мені тиждень робити у Чехії.
З саме з тієї подорожі я у шаленому захваті від цієї країни! Як кохають чехі свій рідний край, так будь-кому можна порадити в них вчитися. З посмішкою та привітом ставляться вони до кожного, чи то знайомий до знайомого, чи просто продавець до завітавшего у крамничку.

Але була для мене там одна дивна особливість.
Не заючи чеської мови та вважая, що слов’янськи мови не мають принципових відминностей, я намагався спілкуватися російською.
Але мене не розуміли. І гарнесенька дівчина у крамниці зустрічала мене посмішкою та привітним "Просим!", але нічим не могла мені допомогти щодо вібору товарів, бо зовсім мене не розуміла(((

Спочатку я був просто здивований. Тож коли я впізнав, що ті, хто нас запросив, ввечері, за келихом гарнісенького пива чудово розуміють та розмовляють російською я був вкрай шокований, як це так? А ось так, кажуть хлопці та дівчата. Ти для нас свій, гарна людина, приємний хлопець, тому ми тебе розуміємо і російською з тобою спілкуємося, та чеській тебе навчаємо. А доки ми не перевіримо, що з нами спілкується добра людина, ми російську не розуміємо.

Це я все до чого розповідаю.
Щось зі мною подібне сталося. Я перестав розуміти російською.
Та раптом я з’ясував для себе, чому так непросто мені в Чехії було довести, що я гідний того, щоб мене з моєю російською, розуміли, та до мене, тією російською, балакали.
Тож тепер людині необхідно буде дуже впевнено довести мені, що вона порядна, що вона гідна, щоб я почав розуміти те, що вона мені каже, тією російською.
Інакше ніяк.

___________
У меня дикая аллергия на тупость. Я сразу весь покрываюсь сарказмом.
Переговори з окупантами на твоїй землі можуть тривати не довше автоматної черги.
Василь Кук.

Сказавших "Спасибо!": 2 (показать список)