Я люблю Киев

КИЕВСКИЙ ФОРУМ
КУЛЬТУРНОГО ОБЩЕНИЯ
FORUMKIEV.COM
Правила Новое Вопросы Ссылки
КИЕВ ПОГОДА ИСТОРИЯ ТУРИСТУ
N-728-MI-2
Вернуться   Киевский форум > Право и бизнес > Юридический форум

Правовое регулирование сетевого общения

Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 01.11.2010, 13:33   #1
Житель
 Аватар для kot*
IP:
Сообщений: 365
"Спасибок": 167
Очки репутации: 3,617
Мнения: -7
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Правовое регулирование сетевого общения

(c)

З початку 90-х років минулого століття в Україні діють національні правові норми, що регулюють Інтернет-відносини: Розділ «Державне управління у сфері телекомунікації» Закону України «Про телекомунікації»; Закони України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 р., «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р., «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» від 9 січня 2007 р., а також Укази Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» від 31 липня 2000 р. та «Про заходи щодо захисту інформаційних ресурсів держави» від 10 квітня 2000 р. та інші.

Цивільно-правові відносини Інтернет-ЗМІ України, як і діяльність традиційних ЗМІ, можна врегулювати у суді відповідно до статей глав 35-46 четвертої книги „Право інтелектуальної власності” Цивільного кодексу України. В них йдеться про права інтелектуальної власності на: літературний, художній, інший твір, на виконання, фонограму, відеограму та програму (передачу) організації мовлення (суміжні права), наукове відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок, компонування інтегральної мікросхеми, раціоналізаторську пропозицію, сорт рослин, породу тварин, комерційне найменування, торговельну марку, географічне зазначення, комерційну таємницю, а також розпорядження майновими правами інтелектуальної власності та інші.

Правові проблеми в Інтернет-ЗМІ можна також регулювати за шістнадцятим розділом Кримінального кодексу України. Зокрема, ст. 361 ККУ передбачає відповідальність за несанкціоноване втручання у роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку. Ст.361 п.1 передбачає відповідальність за створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут. Ст. 361 п. 2 встановлює відповідальність за несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації. Ст. 362 передбачає відповідальність за несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї. А ст. 363 передбачає відповідальність за порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється. Ст. 3631 передбачає відповідальність за перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку.

Як бачимо, правові норми для регулювання Інтернету, Інтернет-ЗМІ в Україні вже існують, як і в багатьох країнах старої демократії, незалежно від того, хочуть того чи ні сотні тисяч людей. Але надзвичайно важливо, щоб мета правового регулювання Інтернет-відносин була демократична, відповідала міжнародним нормам, ратифікованим Верховною Радою України та Закону України „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”: „при створенні інформаційного законодавства слід керуватися загальними принципами Конституції України, а також базуватися на принципах свободи створення, отримання, використання та розповсюдження інформації; об'єктивності, достовірності, повноти і точності інформації; гармонізації інтересів людини, суспільства та держави в інформаційній діяльності; обов'язковості публікації інформації, яка має важливе суспільне значення; обмеження доступу до інформації виключно на підставі закону; мінімізації негативного інформаційного впливу та негативних наслідків функціонування ІКТ; недопущення незаконного розповсюдження, використання і порушення цілісності інформації; гармонізації інформаційного законодавства та всієї системи вітчизняного законодавства”.
kot* вне форума  

Ответить с цитированием Вверх
Старый 01.11.2010, 15:00   #2
Житель
 Аватар для kot*
IP:
Сообщений: 365
"Спасибок": 167
Очки репутации: 3,617
Мнения: -7
Доп. информация
- Автор темы - По умолчанию Re: Правовое регулирование сетевого общения

(c)


Насьогдні існує багато способів боротьби по розкриттю злочинів, але на мою думку ондним із основних способів є бoротьба, саме через мобільні провайдери!
Існує необхідність приведення діяльності операторів і провайдерів телекомунікацій у відповідність до вимог сучасності та міжнародних актів, ратифікованих Верховною Радою України.

Зокрема, необхідно чітко прописати на законодавчому рівні не тільки права, але й обов’язки операторів та провайдерів телекомунікацій, які б відповідали положенням Декларації про свободу комунікацій в мережі Інтернет, затвердженої Комітетом Міністрів на 840-му засіданні заступників міністрів Ради Європи 28 травня 2003 року в м. Страсбурзі (Франція) , Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність , Додаткового протоколу відносно криміналізації дій расистського і ксенофобного характеру, що здійснюються за допомогою комп’ютерних мереж , Директиви 2000/31/ЄС Європейського парламенту та Ради (Директива про електронну комерцію) . Вказані міжнародні нормативні акти необхідно покласти в основу розробки власної законодавчої бази в інформаційній сфері та сфері комп’ютерних технологій.

Так, Конвенцією Ради Європи про кіберзлочинність встановлені наступні обов’язкові вимоги для врахування у законодавстві країн, які приєдналися:

– надання органам дізнання та слідства повноважень щодо видачі обов’язкових до виконання приписів про термінове фіксування та подальше зберігання комп’ютерних даних, які необхідні для розкриття злочину (ч. 1 ст. 16 та ст. 17 Конвенції про кіберзлочинність);

– збереження провайдерськими установами даних про трафік інформації на термін до 90 днів з можливістю подальшого продовження цього строку (ч. 2 ст. 16 Конвенції про кіберзлочинність);

– встановлення для суб’єктів, які зберігають комп’ютерні дані, зобов’язань не розголошувати факт проведення оперативно-розшукових та процесуальних дій протягом періоду, який визначається законодавством держави (ч. 3 ст. 16, ч. 3 ст. 20, ч. 3 ст. 21 Конвенції про кіберзлочинність);

– розкриття провайдером в інтересах органу дізнання або слідства технічної інформації, достатньої для ідентифікації підприємств чи фізичних осіб, що надавали послуги, та шлях, яким інформація передавалась (ч. 1 ст. 17 Конвенції про кіберзлочинність);

– надання органам дізнання та слідства права терміново здійснити обшук (огляд, виїмку) комп’ютерної інформації .

Пропонується доповнити Закон України “Про телекомунікації” положеннями, задекларованими у частині 4 (ст. 12–15) вищевказаної Директиви Європейського парламенту № 2000/31/ЄС, а на операторів телекомунікацій покласти відповідальність за збережену, передану та отриману інформацію, лише у випадках, за яких вони мають можливість впливати на зміст та наповнення інформаційних повідомлень, а також за ненадання правоохоронним органам інформації про підозрілу незаконну діяльність, що здійснюється з використанням інформаційної складової.

На сьогодні необхідність реєстрації установочних даних абонентів операторів мобільного зв’язку та операторів телекомунікацій закріплена на юридичному рівні багатьох європейських країн. Така реєстрація використовується безпосередньо для прив’язки мобільних номерів, IP-адрес та інших ідентифікаторів до фізичних і юридичних осіб з метою документування можливих порушення чинного законодавства і притягнення конкретних осіб до відповідальності без проведення довгострокових оперативно-розшукових заходів по їх виявленню та документуванню протиправності в їхніх діях. Аналогічні підходи необхідно запроваджувати і в Україні.

З огляду на досвід провідних європейських країн, необхідно також внести зміни до відповідних нормативно-правових актів (у т. ч. внутрішніх), що стосуються необхідності створення єдиної бази даних усіх наявних абонентів операторів телекомунікацій, яка б розміщувалась на захищеному сервері в МВС України та адмініструвалась відповідним підрозділом. Використання цієї бази даних суттєво зменшить час встановлення особи зловмисників при проведенні оперативно-розшукових заходів, а також унеможливить завчасне виявлення злочинцями відповідного інтересу до них з боку правоохоронних органів, що на сьогодні є характерним у разі офіційного звернення до оператора або провайдера телекомунікацій.

Таким чином, імплементація до національного законодавства положень Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність та інших наведених нормативно-правових актів, розроблення на їх основі відповідної нормативно-правової бази в Україні, надасть можливість забезпечити на міждержавному та внутрішньодержавному рівні взаємодію та координацію з протидії комп’ютерній злочинності за наступними напрямами:

– правоохоронні органи та спеціальні служби, з чітким нормативно-правовим закріпленням розмежування їх повноважень, з метою запобігання дублювання функцій;

– громадські та приватні структури (фонди, асоціації, служби безпеки фінансових, банківських і комерційних структур), що здійснюють практичні заходи щодо забезпечення безпеки і захисту інформації, яка оброблюється в електронній формі, з державними структурами, що здійснюють протидію комп’ютерній злочинності;

– обмін інформацією між правоохоронними органами України і міжнародними організаціями та іноземними правоохоронними органами, що ведуть боротьбу з комп’ютерною злочинністю;

– надання необхідної інформації (доказів у електронному вигляді) та її збереження в комп’ютерних системах з боку приватного бізнесу (телекомунікаційних компаній та компаній, що надають послуги Інтернет) правоохоронним органам.
-----------------------
kot* вне форума  

Ответить с цитированием Вверх

Ответ

Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе

Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.

Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
"Семинар на тему: "Правовое регулирование деятельности салонов красоты в Украине" alexprok Бизнес форум 0 09.07.2012 20:54


Часовой пояс GMT +3, время: 06:51.


Работает на vBulletin® Версия форума 3.х.х. Copyright ©2000 - 2009, Jelsoft Enterprises Ltd.

© ForumKiev.com 2007 - 2020